Головна |
« Попередня | Наступна » | |
§ 3. Виконання установчого договору |
||
1. Формування учасниками установчого договору статутного капіталу юридичної особи
Істотною умовою установчого договору про створення повного товариства, необхідним в силу закону, є вказівка про те, що кожен засновник зобов'язаний внести не менше половини свого внеску до статутного капіталу юридичної особи до моменту його реєстрації (п. 2 ст. 73 ЦК). Зазначена обов'язок є елементом змісту зобов'язального правовідносини, і її виконання має право вимагати один від одного тільки учасники установчого договору. Після державної реєстрації юридичної особи обов'язок учасників з формування його статутного капіталу стає елементом змісту корпоративного правовідносини. Тому її виконання має право вимагати як самі засновники, так і створене ними юридична особа. За невиконання даної обов'язки засновники несуть відповідальність перед юридичною особою. Згідно п. 2 ст. 73 ГК частину вкладу, не внесена засновником повного товариства, повинна бути внесена ним у строки, встановлені установчим договором. При невиконанні зазначеної обов'язки засновник зобов'язаний сплатити створеному товариству неустойку в розмірі 10% річних з невнесеної частини вкладу і відшкодувати завдані збитки, якщо інші наслідки не встановлені установчим договором.
2. Відносини учасників установчого договору і створеного ними юридичної особи
Крім прав та обов'язків з формування статутного капіталу учасники установчого договору як суб'єкти корпоративних правовідносин мають і інші майнові права та обов'язки. Так, будь-який учасник господарського товариства має право брати участь у розподілі прибутку (п. 1 ст. 67 ЦК). Учасники об'єднання юридичних осіб несуть субсидіарну відповідальність за його зобов'язаннями в порядку і розмірах, передбачених його установчими документами (п. Всі учасники товариства або товариства зобов'язані не розголошувати конфіденційну інформацію про його діяльність (п. 2 ст. 67 ЦК). Важливі юридичні особливості корпоративного правовідносини обумовлені правами учасників товариства з управління справами юридичної особи. Серед них суттєве значення мають права по формуванню органів юридичної особи, а також його ревізійних та інших контролюючих органів. Найбільший інтерес представляють права, відповідно до яких учасники впливають на здійснення юридичною особою належних йому цивільних прав та обов'язків. Зокрема, відповідно до ст. 72 ГК при спільному веденні справ повного товариства його учасниками для здійснення кожної угоди від імені товариства потрібна згода всіх учасників товариства. Таким чином, один учасник корпоративного правовідносини, використовуючи право, надане йому законом та установчим договором, впливає на формування волі створеного з його участю юридичної особи, яка є його контрагентом в даному правовідносинах. Така ситуація нетипова для цивільно-правового регулювання, заснованого на самостійності та незалежності один від одного суб'єктів цивільних правовідносин. Однак той факт, що права, що зумовлюють це своєрідність, виникають і існують завдяки цивільно-правової угоди (установчого договору), дозволяє говорити про корпоративне правовідносинах як особливого різновиду цивільних правовідносин (1). --- (1) Детальніше про особливості корпоративних відносин див. § 4 гл. 5 т. I цього підручника.
Поряд з правом участі в управлінні засновники (учасники) товариства мають право одержувати інформацію про його діяльність, знайомитися з бухгалтерськими книгами, іншою документацією та ін
3. Взаємовідносини учасників установчого договору
Вимоги учасників товариств один до одного можуть витікати з юридичних складів, елементом яких крім факту їх участі в одній юридичній особі можуть виступати їх правомірні дії. Учасник повного товариства, відшкодував (внаслідок недостатності у товариства майна) у повному обсязі збитки, завдані товариством третій особі, має право в порядку регресу стягнути понесені ним витрати з інших повних товаришів (солідарних боржників). Як видно, солідарний характер обов'язки учасників повного товариства є наслідком їх приналежності до повного товариству. Викладені обставини виключають можливість характеристики установчого договору як договору на користь третьої особи (ст. 430 ЦК). На відміну від останнього установчий договір може породити у юридичної особи право вимоги до будь-кого з його учасників тільки після акту державної реєстрації створюваної юридичної особи. Крім того, в договорі на користь третьої особи боржник не отримує жодних прав стосовно третій особі - вигодонабувачу, тоді як після акту державної реєстрації у юридичної особи на основі установчого договору виникають не лише права, але й обов'язки. Наприклад, після реєстрації юридичної особи учасник установчого договору набуває право вимагати виконання покладених на нього функцій; у товариства з'являється обов'язок виплатити учаснику, який заявив про свій вихід з нього, вартість частки цього учасника у складеному капіталі (п. 1 ст. 78 ЦК) і пр .
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "§ 3. Виконання установчого договору" |
||
|