Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Вексельне право / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоАрбітражний процес → 
« Попередня Наступна »
Карабанова К.І.. Курс лекцій з арбітражного процесу. - Волгоград: Вид-во ВолДУ, 2002. - 344 с., 2002 - перейти до змісту підручника

Види міжнародного комерційного арбітражу. Інституційний арбітраж у Франції, Швеції і Великобританії.


Існує два види міжнародного комерційного арбітражу: інституційний і ізольований. Інституційний арбітраж є постійно діючим органом, створеним, як правило, при торговій палаті, торговельно-промисловому союзі або асоціації. В основі його створення лежить установчий документ - статут, статут або положення, які й визначають правовий статус арбітражу, його внутріорганізаці-онную структуру, механізм функціонування, склад і компетенцію. Порядок розгляду спорів закріплюється в ар-арбітражного регламенті, що представляє собою правила процедури даного інституційного арбітражу. Ізольований арбітраж (арбітраж ае hoc) створюється тільки лише для вирішення конкретного спору і після винесення рішення припиняє своє існування 9. Правовий статус ізольованого арбітражу цілком і повністю грунтується на арбітражній угоді сторін спору, які самі визначають правила процедури розгляду спору в такому арбітражі. Зазвичай це робиться шляхом прямого відсилання до вже існуючих міжнародних документів рекомендаційного характеру - Арбітражним регламентом ЄЕК ООН 1966 р.10 і Арбітражним регламентом ЮНСІТРАЛ 1976 г.11 У практиці торгового арбітражу перевага віддається інституційному арбітражу, тому зупинимося на ньому більш докладно.
МІЖНАРОДНИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД МІЖ-НАРОДНОЇ ТОРГОВОЇ ПАЛАТИ (International Court of Arbitration, International Chamber of Commerce). Міжнародний арбітражний суд МТП (надалі - Суд) є арбітражним органом при Міжнародній Торговій палаті (Франція) і функціонує з 1923 р. За період свого існування Суд розглянув більше 8000 справ, що відносяться до категорії міжнародних комерційних спорів між фізичними та юридичними особами, придбавши унікальний досвід і високу світову репутацію 12. Суд діє на підставі Статуту та Внутрішнього регламенту, які визначають організаційну структуру і механізм його функціонування. Суд складається з Голови, заступників Голови, Генерального секретаря, а також членів. Члени Суду призначаються на три роки Радою МТП за пропозицією Національних комітетів. Кожен Національний комітет представлений одним членом (ст. 3 Статуту). Основною функцією Суду є забезпечення належного застосування примирних та Арбітражного регламентів МТП (ст. 1). Рішення Суду приймаються більшістю голосів, причому голос Голови є вирішальним при рівності голосів. Засідання Суду дійсні за умови, що на них присутні мінімум 6 членів. Генеральний секретар МТП і Генеральний секретар Суду мають тільки дорадчий голос. Робота Суду має конфіденційний характер, який має поважати будь-яка особа, яка бере участь у його роботі в якому б то не було як. Голова, заступник Голови, а також члени Секретаріату Суду не можуть виступати в якості арбітрів або радників у справах, переданих в ар-бітраж МТП. Члени Суду не можуть бути безпосередньо призначені Судом в якості соарбітров, одноосібного арбітра або голову арбітражного трибуналу. Вони можуть бути, однак, запропоновані на ці посади однією або декількома сторона-
13 Регламент Арбітражного інституту Стокгольмської торгової палати, який набув чинності з 1 квітня 1999 р. / / Журнал міжнародного приватного права. 1999. № 4 (26). С. 63-76.
Ми за умови затвердження Судом (ст. 2 Внутрішнього регламенту). Члени Суду в силу свого положення незалежні по відношенню до Національним комітетам, за пропозицією яких вони були призначені Радою МТП. Будь-яка інформація, отримана ними при виконанні своїх посадових функцій, розглядається як конфіденційна, за винятком тих випадків, коли Голова або Генеральний секретар Суду звернулися до них з проханням повідомити цю інформацію відповідному Національному комітету (ст. 3 Внутрішнього регламенту). Суд засновує Комітет Суду, що складається з Голови і двох членів. Голова Суду виступає в якості Голови Комітету. Два інших члена Комітету призначаються Судом з числа заступників Голови та інших членів Суду. Комітет збирається за вказівкою Голови, кворум складають два члени Комітету. Комітет уповноважений приймати будь-які рішення в рамках юрисдикції Суду, за винятком рішень, що стосуються відведення арбітрів; тверджень про те, що арбітр не виконує своїх функцій; схвалення проектів рішень, винесених відповідно до мировою угодою. Рішення Комітету приймаються одноголосно. Якщо Комітет не може винести рішення або вважає переважним утриматися від його прийняття, він передає справу на чергову пленарну сесію Суду, вносячи будь-які пропозиції, які вважатиме потрібними (ст. 4-5 Внутрішнього регламенту).
Арбітражний розгляд конкретного міжнародного комерційного спору відбувається у відповідності з Арбітражним регламентом МТП, нова редакція якого набрала чинності з 1 січня 1998 р. Міжнародний арбітражний суд сам не вирішує спори (п. 2 ст. 1. ). Якщо сторони не домовилися про інше, він призначає або підтверджує призначення арбітрів, враховуючи при цьому їх громадянство, місце проживання та інші зв'язки з країнами, до яких належать сторони або арбітри. Суперечки можуть бути дозволені одноосібним арбітром або трьома арбітрами. Якщо сторони домовилися про вирішення спору одноосібним арбітром, вони можуть за взаємною згодою висунути його кандидатуру для подальшого затвердження Судом. Арбітр незалежний від висунула його боку. Якщо яка-небудь сторона не висуне арбітра, призначення здійснюється Судом. Третій арбітр, який виконує функції голови арбітражного трибуналу, призначається Судом, якщо сторони не домовилися про те, що висунуті ними арбітри обирають третього арбітра у встановлений термін. У такому випадку Суд затверджує призначення цього третього арбітра. Якщо обидва арбітри протягом терміну, встановленого сторонами або Судом, не досягають домовленості щодо третього арбітра, він призначається Судом (п. 1-4 ст. 8). Якщо Суд збирається призначити одноособового арбітра або голову арбітражного трибуналу, він проводить це призначення, зробивши попередньо запит про таку кандидатурі у відповідному Національному комітеті МТП. Одноосібний арбітр або голова арбітражного трибуналу вибираються з країни, до якої не належать сторони. Суд вільний у виборі будь-якої особи, яке він вважає компетентним, повідомивши про це Національному комітету країни, громадянином якої є ця особа. Будь арбітр, який призначається або затверджується Судом, повинен бути і залишатися незалежним від сторін спору. Вимога про відвід арбітра, засноване на затвердження про недостатню незалежності або будь-якому іншому мотиві, оформляється шляхом передачі Генеральному секретарю Суду письмової заяви із зазначенням фактів і обставин, на яких грунтується цю вимогу. Заміна арбітра відбувається в разі його смерті, у разі прийняття Судом його відводу чи його заяви про відставку, на прохання сторін спору, а також якщо Суд вирішить, що йому перешкоджають виконувати свої функції або він не виконує свої функції відповідно до Регламенту та у встановлені терміни. Рішення Суду, що стосуються призначення, затвердження, відведення або заміни арбітра, є остаточними (ст. 9-11).
Сторона, яка бажає звернутися до Суду, направляє свою позовну заяву в Секретаріат Суду через Національний комітет або безпосередньо. Позовна заява повинна містити наступну інформацію:
повне найменування сторін та їх адреси;
виклад характеру справи;
3) арбітражна угода і документи, що дозволяють ясно встановити обставини справи;
4) всі деталі щодо арбітрів та їх вибору. Секретаріат направляє копію позовної заяви та доданих до неї документів до арбітражного трибуналу, який на підставі поданих матеріалів або в присутності сторін складає документ, що отримав назву «Умови розгляду» (Terms of Reference). Він повинен включати наступні положення:
повне найменування сторін та їх адреси;
прізвища та адреси арбітрів;
місце арбітражного розгляду;
застосовні Правила процедури;
5) позовні вимоги позивача і зустрічні позовні вимоги-ня відповідача із зазначенням необхідних грошових сум (п. 1 ст. 18).
Умови розгляди повинні бути підписані сторонами та арбітражним трибуналом протягом 2 місяців з дня отримання ним копії позовної заяви з Секретаріату. Підписані Умови розгляди повинні бути представлені Суду для схвалення (п. 2 ст. 18). Правове значення Умов розгляду полягає в тому, що після їх підписання сторонами та арбітражним трибуналом, а також затвердження Судом, жодна зі сторін не має права заявляти нові позовні вимоги або зустрічні позовні вимоги, що виходять за рамки викладених в Умовах розгляду (ст. 19).
Місце арбітражного розгляду встановлюється Су-дом, якщо таке не погоджено сторонами (п. 1 ст. 14). Сторони вільні у визначенні матеріального права, яке має застосовуватися арбітрами до суті спору. Якщо сторони не вказали застосовне право, арбітри застосовують закон, до якого відсилає колізійна норма, яку вони вважатимуть застосовної. У всіх випадках арбітри враховують положення контракту і стосуються справи торгові звичаї (п. 1-3 ст. 17). Арбітри приступають до арбітражного розгляду після вивчення письмових заяв сторін і всіх документів по справі. Арбітражний трибунал заслуховує сторони в їх особистій присутності на їх прохання або за власною ініціативою. Арбітри можуть призначити одного або кількох експертів, прийняти їх укладення або заслухати персонально (ст. 20-21).
Термін, протягом якого арбітри повинні винести рішення, встановлюється в 6 місяців. Суд може за вмотивованою прохання арбітрів або за власною ініціативою продовжити цей термін, якщо визнає це необхідним. Якщо були призначені три арбітри, рішення виноситься більшістю голосів. За відсутності більшості голосів рішення виноситься тільки головою арбітражного трибуналу (ст. 24-25). Арбітражне рішення поряд з розглядом справи по суті встановлює суму арбітражних витрат і визначає, яка зі сторін повинна нести витрати або в якій пропорції вони розподіляються між сторонами. Арбітражні витрати включають гонорари арбітрів та адміністративні витрати; витрати арбітра, якщо такі є; гонорари і витрати будь-яких експертів; звичайні юридичні витрати, понесені сторонами (ст. 31).
Арбітражне рішення вважається винесеним в місці арбітражного розгляду і в день, коли вона підписана арбітрами (п. 3 ст. 25). Перш ніж підписати рішення, арбітри представляють його проект Суду. Суд може внести зміни до форми рішення, не зачіпаючи його по суті. Рішення не підписується, поки вона не буде схвалена Судом по його формі (ст. 27). Після винесення рішення Секретаріат Суду передає його сторонам за умови, що всі арбітражні витрати були повністю сплачені Суду. Арбітражне рішення є остаточним. Передаючи спір до Суду, сторони зобов'язуються в негайному виконанні його рішення і відмовляються від будь-якої форми оскарження (п. 6 ст. 28).
З усіх питань, які прямо не передбачені в Регламенті, Міжнародний Арбітражний Суд і арбітри діють відповідно до його духом і буквою, а також докладають всі зусилля для прийняття исполнимого арбітражного рішення (ст. 35).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Види міжнародного комерційного арбітражу. Інституційний арбітраж у Франції, Швеції і Великобританії. "
  1. 1. ПОНЯТТЯ І ВИДИ МІЖНАРОДНОГО КОМЕРЦІЙНОГО АРБІТРАЖУ
    Перевагу вирішення міжнародних комерційних спорів за допомогою міжнародного арбітражу на сьогоднішній день майже ні у кого в світі не викликає сумнівів. Навіть у тих регіонах світу, де визнання міжнародного арбітражу довгий час практично було відсутнє - наприклад, в деяких країнах Латинської Америки («Доктрина Кальво»), відбулися радикальні зміни в цій області, в
  2. Арбітражний інститут Стокгольмської торгової ПАЛАТИ (Arbitration Institute, Stockholm Chamber of Commerce).
    Арбітражний інститут СТП (надалі - Інститут) є арбітражним органом при Стокгольмської Торгової палаті (Швеція) і функціонує з 1917 р. Інститут розглядає в рік близько 100 справ, що відносяться до категорії міжнародних комерційних спорів, і має широку популярність у всьому світі. Інститут діє на підставі Регламенту, що включає в себе розділ про організацію Інституту та
  3.  Поняття арбітражного процесу, арбітражна процесуальна форма
      Слова «арбітраж», «арбітражний» можуть зустрічатися в назвах органів, які дозволяють різні суперечки, але не входять в систему арбітражних судів, які реалізують судову владу, наприклад арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті РФ, Міжнародний комерційний арбітраж, Морська арбітражна комісія при Торгово -промисловій палаті РФ. На біржах створюються органи з вирішення спорів, що випливають
  4.  4. ВИЗНАННЯ І виконання іноземних арбітражних рішень
      Основи міжнародного режиму визнання і виконання іноземних арбітражних рішень були закладені Нью-Йоркської конвенції 1958 р., яка носить універсальний характер і включає до складу її учасників понад 120 держав. Конвенція застосовується виключно до «инос-Тран арбітражним рішень», тобто таким рішенням, які винесені на території держави іншої, ніж держава, де
  5.  ЗМІСТ
      ГЛАВА 1. З історії арбітражного судоустрою та судочинства 3 ГЛАВА 2. Поняття арбітражного процесу 13 січня. Поняття арбітражного процесу, арбітражна процесуальна форма, завдання судочинства в арбітражних судах, джерела арбітражного процесуального права 13 ПОНЯТТЯ АРБІТРАЖНОГО ПРОЦЕСУ, Арбітражнимпроцесуальним ФОРМА 13ЗАДАЧІ СУДОЧИНСТВА В АРБІТРАЖНИХ СУДАХ 21ІСТОЧНІКІ
  6.  1. Поняття арбітражного процесу, арбітражна процесуальна форма, завдання судочинства в арбітражних судах, джерела арбітражного процесуального права
      Слова «арбітраж», «арбітражний» можуть зустрічатися в назвах органів, які дозволяють різні суперечки, але не входять в систему арбітражних судів, які реалізують судову владу, наприклад арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті РФ, Міжнародний комерційний арбітраж, Морська арбітражна комісія при Торгово -промисловій палаті РФ. На біржах створюються органи з вирішення спорів, що випливають
  7.  Тема 18. МІЖНАРОДНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ АРБІТРАЖ
      Питання Поняття і види міжнародного комерційного арбітражу. Арбітражна угода. Міжнародний комерційний арбітраж в РФ. Визнання та виконання іноземних арбітражних рішень. Нормативні акти Закон РФ «Про міжнародний комерційний арбітраж» від 7.07.93 / / Російська газета від 14.08.1993 Література Ануров В. Юридична природа міжнародного комерційного арбітражу. М., Проспект. 2000.
  8.  1. Поняття і види міжнародного комерційного арбітражу
      Одним з найважливіших інститутів сучасного міжнародного приватного права є міжнародний комерційний арбітраж. Маючи тривалу і багатогранну історію свого правового розвитку, міжнародний комерційний арбітраж перетворився до теперішнього часу в широко відомий і часто використовуваний інструмент врегулювання зовнішньоекономічних спорів цивільно-правового характеру поряд із судовою
  9.  2. Арбітражна угода
      В основі функціонування міжнародного комерційного арбітражу лежить арбітражна угода сторін спору. Арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними у зв'язку з будь-яким конкретним правовідносинами, незалежно від того, мають вони договірний характер чи ні (п. 1 ст. 7 Закону 1993 р.).
  10.  3. Міжнародний комерційний арбітраж в Російській Федерації
      На території Російської Федерації функціонують два інституційних арбітражу, завданням яких є дозвіл міжнародних комерційних спорів - Міжнародний Комерційний Арбітражний Суд (МКАС) і Морська Арбітражна Комісія (МАК) при Торгово-промисловій палаті РФ. Обидва інституційних арбітражу функціонують на ос-новании Положень, що містяться в додатках до Закону 1993 р., і виступають