Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україна / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Саниахметова Н.А.. ПІДПРИЄМНИЦЬКЕ ПРАВО В ПИТАННЯХ І ОТВЕТАХУчебное посібник. Харків "Одіссей" 2000, 2000 - перейти до змісту підручника

18. Процедура ліквідації комерційного банку


Ліквідація комерційного банку є однією з форм припинення його діяльності. Підстави та порядок ліквідації банку регулюються нормами як загального, так і спеціального банківського законодавства. Оскільки будь-яке банківська установа створюється у формі господарського товариства, на банки поширюється дія норм Закону України "Про господарські товариства", що передбачають підстави, за якими здійснюється ліквідація господарських товариств. Так, ст. 19 Закону "Про господарські товариства" передбачає, що господарське товариство ліквідується:
після закінчення терміну, на який воно створювалося, або після досягнення мети, поставленої при його створенні;
за рішенням вищого органу управління товариства;
на підставі рішення суду або арбітражного суду за поданням органів, що контролюють діяльність товариства, у разі систематичного або грубого порушення ним законодавства;
у разі визнання товариства банкрутом;
по інших підстав, передбачених установчими документами.
Ліквідація комерційного банку, як будь-якого суб'єкта підприємницької діяльності, можлива в добровільному порядку, тобто за рішенням вищого органу управління, а також в примусовому порядку (за рішенням суду або арбітражного суду. Національного банку України).
Однак ліквідація банківської установи є також спеціальної санкцією, заходом впливу, застосовуваної Національним банком України до комерційних банків - порушників банківського законодавства. Порядок ліквідації банку в разі застосування такого запобіжного впливу регламентований у Положенні про застосування Національним банком України до банків та інших фінансово-кредитних установ заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженому постановою Правління НБУ від 26.05.2000 р. № 215.
Рішення про ліквідацію банку може бути прийнято Національним банком у разі:
порушення банком банківського законодавства чи інших нормативно-правових актів НБУ, що призвело до значної втрати активів або доходів і неплатоспроможності банку та / або заподіяло істотну шкоду інтересам їх клієнтів;
приховування яких рахунків, інших документів, активів.
Рішення про ліквідацію банку приймається Правлінням Національного банку та оформляється відповідною постановою. Одночасно з прийняттям рішення про ліквідацію:
відгукується ліцензія на здійснення всіх банківських операцій;
припиняються повноваження правління (ради директорів), ради банку і загальних зборів банку;
призначається ліквідатор (ліквідаційна комісія та її голова, якщо ліквідація проводитиметься співробітниками НБУ);
доручається керівникам відповідного територіального управління НБУ та Центральної розрахункової палати вжити заходів щодо припинення банком активних операцій за його кореспондентськими рахунками, відкритими в НБУ.
Копія постанови про ліквідацію банку, відкликання ліцензії на здійснення всіх банківських операцій направляється цьому банку відповідним територіальним управлінням НБУ.
Ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний протягом трьох днів після його призначення опублікувати в одному з офіційних друкованих видань та в одній з місцевих газет за місцезнаходженням ліквідованого банку оголошення про початок ліквідації банку, а також вивісити його в кожному територіальному підрозділі банку з визначенням дати та адреси, за яким він приступає до виконання своїх обов'язків.
Протягом одного місяця з дня першої публікації в офіційному друкованому органі зазначеного оголошення ліквідатором приймаються вимоги кредиторів. По закінченні цього терміну заяви кредиторів та вкладників банку не приймаються.
З дня прийняття рішення про ліквідацію банку припиняється нарахування пені та відсотків з усіх видів заборгованості банку та штрафів, нарахованих за результатами перевірок, здійснених НБУ, органами державної податкової служби та ін, а також за пасивними операціями , в тому числі по депозитах.
З дня призначення ліквідатора до нього переходить повне і виняткове право управляти банком та контролювати його. Повноваження органів управління банку припиняються. В обов'язки ліквідатора входить здійснення будь-яких заходів для ефективної ліквідації байка і максимального задоволення вимог кредиторів. Для забезпечення процедури ліквідації ліквідатору надані такі повноваження:
управляти майном банку;
здійснити інвентаризацію та оцінку майна банку. При визначенні суми, яку можна отримати від продажу активів, ліквідатор зобов'язаний дати оцінку різним пропозиціям з урахуванням ринкової вартості активів;
визначити ліквідаційну масу і розпоряджатися нею;
проводити роботу по стягненню дебіторської заборгованості, в тому числі подавати позови до боржників в судові органи від імені банку;
виявити кредиторів та вжити заходів, спрямованих на задоволення їх вимог, зокрема, реалізувати майно банку;
вирішувати в установленому чинним законодавством порядку питання про звільнення працівників банку та призначення спеціалістів для забезпечення діяльності ліквідатора, в разі необхідності залучати експертів і консультантів;
здійснювати в установленому порядку оплату праці осіб, залучаються до процедури ліквідації банку;
становити ліквідаційний баланс і подавати його на затвердження територіальному управлінню НБУ;
приймати документи від ліквідованого банку і передавати їх до архіву територіального управління НБУ.
Ліквідаційної комісії забороняється здійснювати дії, що свідчать про продовження діяльності банку.
Протягом трьох місяців з дня, визначеного в оголошенні про ліквідацію банку, ліквідатор зобов'язаний провести заходи щодо інвентаризації активів ліквідованого банку, припиненню трастових зобов'язань банку, розглянути заявлені вимоги кредиторів, визначити суму заборгованості кожному кредитору та черговість погашення визнаних вимог, в результаті проведеної роботи скласти проміжний ліквідаційний баланс та надати його до територіального управління НБУ.
Вимоги кредиторів банку задовольняються ліквідатором за рахунок коштів банку, а також за рахунок коштів, отриманих в результаті реалізації його майна, в такій послідовності.
У першу чергу:
вимоги кредиторів, забезпечені заставою (виплачувана сума не повинна перевищувати вартість предмета застави);
виплата вихідної допомоги звільненим працівникам ліквідованого банку та погашення кредиту, отриманого ліквідатором на ці цілі;
витрати і винагорода ліквідатора відповідно до затвердженого кошторису та договором з НБУ;
витрати Національного банку, понесені з метою забезпечення проведення ліквідації.
У другу чергу:
зобов'язання перед працівниками банку з оплати праці;
зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян (працівників банку), а також вимоги громадян-довірителів (вкладників) по довірчим операціям банку.
У третю чергу:
вимоги з оплати податків і зборів.
У четверту чергу:
вимоги інших кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі вимоги, що виникли із зобов'язань при проведенні процедури ліквідації банку.
У п'яту чергу:
вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу банку.
У шосту чергу:
всі інші вимоги.
Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів на накопичувальний рахунок ліквідаційної комісії і тільки після повного задоволення вимог попередньої черги.
Якщо майна банку виявиться недостатньо для повного задоволення всіх вимог певної черги, то наявні кошти розподіляються між кредиторами цієї черги пропорційно сумі їх вимог.
Активи банку, що залишилися після погашення всіх вимог кредиторів, розподіляються між акціонерами (учасниками) відповідно до кількості належних їм акцій (часток у статутному капіталі).
Вимоги кредиторів не підлягають задоволенню в наступних випадках:
майна банку недостатньо для задоволення вимог;
вимоги не надійшли протягом встановленого терміну ;
вимоги не визнані ліквідатором, що не оскаржені кредитором в установленому порядку.
Вимоги кредиторів, що надійшли пізніше встановленого терміну, можуть бути задоволені у разі, якщо залишилися кошти або майно банку після задоволення вимог кредиторів, які надійшли протягом встановленого терміну.
Вимоги кредиторів, не задоволені через недостатність майна, вважаються погашеними.
По закінченні роботи ліквідатор складає ліквідаційний баланс і надає його з матеріалами роботи ліквідатора до територіального управління (Управління нагляду за великими банками) НБУ для розгляду та затвердження. За результатами розгляду поданого ліквідатором пакету документів відповідний підрозділ НБУ складає висновок про роботу ліквідатора (ліквідаційної комісії). Рішення про виключення банку з Реєстру банків, їх філій та представництв, валютних бірж і фінансово-кредитних установ приймає Комісія Національного банку. З моменту виключення банку з Реєстру його ліквідація вважається завершеною, а банк - що припинив свою діяльність.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 18. Процедура ліквідації комерційного банку "
  1. Зміст
    ліквідації комерційного банку 19. Порядок санації банку, щодо якого прийнято рішення НБУ про ліквідацію 20. Порядок реорганізації банку, щодо якого прийнято рішення НБУ про ліквідацію 21. Порядок відкриття, види і режим банківських рахунків фізичних осіб 22. Операції за поточними рахунками фізичних осіб в іноземній валюті 23. Порядок відкриття і режим вкладних (депозитних) рахунків
  2. ГЛАВА 1. З історії арбітражного судоустрою та судочинства
    процедура і з'явилася джерелом двоїстої оцінки природи арбітражних комісій: як і органів правосуддя, як органів господарського управління. Широкі повноваження арбітражних комісій в умовах слабкого розвитку механізму госпрозрахунку в початковий період непу, в умовах нерозвиненості договірних відносин, слабкою договірної дисципліни повсюдно приводили до широкого застосування відстрочки або
  3. Тема 1. З ІСТОРІЇ АРБІТРАЖНОГО судоустрою і судочинства
    процедура і з'явилася джерелом двоїстої оцінки природи арбітражних комісій: як і органів правосуддя, як органів господарського управління. Широкі повноваження арбітражних комісій в умовах слабкого розвитку механізму госпрозрахунку в початковий період непу, в умовах нерозвиненості договірних відносин, слабкою договірної дисципліни повсюдно приводили до широкого застосування відстрочки або
  4. 2. Арбітражна угода
    процедурою банкрутства та ліквідації підприємств; суперечки, що зачіпають інтереси держави, і т. д. Крім національного законодавства і деякі міжнародні конвенції вилучають певні категорії спорів з предметної компетенції арбітражу. Наприклад, Варшавська конвенція 1929 про уніфікацію деяких правил, що стосуються міжнародних віз-задушливих перевезень, передбачає дозвіл
  5. Основні напрямки контролю над організованою економічною злочинністю в сфері припинення незаконної діяльності організованих злочинних груп.
    Процедура не супроводжується дебатами сторін і жорстко контролюється обвинувачами. Завдяки своїм повноваженням журі може отримувати такі документи, як історії хвороби, регістри рахунків за міжміські телефонні переговори, особисті справи, податкові декларації, рахунки за комунальні послуги та інші фінансові документи для кінцевого використання їх звинуваченням на судовому процесі. Спеціальні
  6.  26. Виникнення і припинення юридичної особи.
      ліквідаційною комісією, яка призначається органом, що прийняв рішення про
  7.  42. Заборони, обмеження і забезпечувальні заходи щодо імпорту, експорту і транзиту товарів і послуг. Експортний контроль
      процедури: застосування процедури міжнародних торгів або аналогічних процедур; режим попередніх імпортних депозитів. Так, у сфері державних закупівель передбачено проведення торгів за участю суб'єктів господарської діяльності будь-якої державної належності (Положення про порядок організації та проведення торгів (тендерів) у сфері державних закупівель товарів (робіт, послуг),
  8.  7. Правове регулювання порядку укладення та виконання контрактів
      процедур митного оформлення при здійсненні зовнішньоекономічних операцій "від 18.04.95 р. № 172.; Наказ Міністерства економіки" Про порядок реєстрації та обліку зовнішньоекономічних контрактів "від 29.06.2000 р. № 136. Важливе значення має роз'яснення Президії Висг шего Арбітражного суду України "Про деякі питання підвідомчості спорів за участю суб'єктів зовнішньоекономічної
  9.  1. Поняття банку. Особливості правового статусу банківської установи
      ліквідації, чітко регламентовані на підзаконному рівні, а саме - в нормативно-правових актах, що видаються Національним банком України в силу повноважень, наданих чинним законодавством. Як особливостей правового статусу банківських установ можна також відзначити наявність низки обмежень, встановлених чинним законодавством щодо банківської діяльності.
  10.  6. Заходи впливу, що застосовуються НБУ до банків за порушення банківського законодавства
      ліквідація або реорганізація банків. Зазначені заходи впливу застосовуються Національним банком адекватно допущеним порушенням з урахуванням їх характеру, причин, які зумовили появу виявлених порушень, а також загального фінансового стану банку та рівня достатності капіталу. Як правило, примусові заходи впливу застосовуються як наслідок невиконання банком вимог