|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
26. Виникнення і припинення юридичної особи.
|
Юридична особа вважається створеним з моменту його державної
реєстрації. Відмова у реєстрації може бути оскаржена до суду. Ініціаторами
створення юридичної особи відповідно до законодавства можуть бути як
організації, так і окремі громадяни, які є власниками або
уповноважені власником розпоряджатися майном, на базі якого
створюється юридична особа. Для реєстрації юридичної особи необхідно
надання установчих документів. Такими документами можуть бути:
установчий акт (рішення про створення юридичної особи), статут (положення),
учредітельтельний договір, установчий договір і статут, протокол
установчих зборів і т. п. В установчих документах повинні бути
зазначені найменування юридичної особи, місцезнаходження, цілі і предмет
діяльності, склад і компетенція його органів, а також інші відомості,
які потрібні відповідно до законодавства про тому чи іншому вигляді
юридичних осіб.
Що стосується порядку створення юридичних осіб, то тут традиційно розрізняють:
розпорядчий, дозвільний і явочно-нормативний порядок їх
виникнення.
При розпорядчому порядку юридична особа виникає на основі
розпорядження власника майна або органу, уповноваженого
власником, наприклад державою. У такому порядку виникають унітарні
підприємства, тобто підприємства, що мають одного засновника.
Дозвільний порядок означає, що для створення юридичної особи
необхідно попередньо отримати дозвіл уповноваженого на це органу.
Наприклад, відповідно до Закону України «Про банки і банківську
діяльності» для створення комерційного банку необхідно попереднє
дозвіл Національного банку Україна.
Явочно-нормативний порядок полягає в тому, що організації створюються на
підставі загального дозволу держави, закріпленого в тому чи іншому
законодавчому акті - Законі «Про підприємства в Україні», Законі «Про
господарські товариства» та ін Юридичні особи, створені відповідно до
вимогами закону, лише легітимуються шляхом державної реєстрації,
причому функції реєструючих органів обмежуються лише перевіркою
дотримання засновниками вимог закону. Тому такий порядок
виникнення юридичних осіб ще називають реєстраційним.
За рішенням органів, зазначених у законі, а також в установчих документах
юридичної особи, воно може бути припинено, реорганізовано чи
ліквідовано. Реорганізація можлива у формі злиття, приєднання,
поділу, виділення, перетворення.
Ліквідовано юридичну особу, може бути:
за рішенням власника майна, уповноваженого ним органу, а також
органу, уповноваженого на те установчими документами юридичної особи;
за рішенням суду, арбітражного суду у разі банкрутства (неспроможності)
або в разі систематичного здійснення діяльності юридичної особи:
1) без належного дозволу (ліцензії), 2) забороненої законодавчими
актами;
3) з неодноразовим або грубим порушенням законодавства. Юридичне
особа може бути також ліквідовано після закінчення терміну, на який вона створена,
або по досягненні мети, заради якої вона створена.
Ліквідація юридичної особи, вирішення виникаючих при цьому організаційних і
фінансових питань і т. п. виробляються ліквідаційною комісією, яка
призначається органом, який прийняв рішення про ліквідацію.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " 26. Виникнення і припинення юридичної особи. " |
- Методи здійснення виконавчої влади
1. Поняття і види адміністративно-правових методів. 2. Поняття адміністративного примусу. 3. Види адміністративного примусу. 1. Методи діяльності виконавчої влади - це способи здійснення управлінських функцій і засоби впливу органів виконавчої влади на керовані об'єкти (галузі, пр-ку, гр-н). Методи здійснення виконавчої влади різноманітні. За
- Стадії арбітражного процесу
Діяльність арбітражного суду з розгляду і вирішення підвідомчих йому спорів здійснюється в певній логічній послідовності, за стадіями процесу. У кожній стадії арбітражного процесу процессу-альні відносини мають специфічний характер, який визначається об'єктом цих відносин, суб'єктним складом учасників на кожній стадії, змістом і метою процесуальних дій.
- 3. Судопроізводственних ПРИНЦИПИ АРБІТРАЖНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА
Принцип диспозитивності. Основним рушійним початком арбітражного судочинства служить ініціатива що у справі осіб. Відповідно З принципом диспозитивності цивільні справи, за загальним правилом, виникають, розвиваються, змінюються, переходять з однієї стадії процесу в іншу і припиняються під впливом, головним чином, що у справі осіб. Принцип диспозитивності арбітражного
- 3. ПІДВІДОМЧІСТЬ СПРАВ арбітражному суду в сфері підприємницької та іншої економічної діяльності. СПЕЦІАЛЬНА ПІДВІДОМЧІСТЬ справ арбітражним судам
Арбітражному суду підвідомчі справи з економічним суперечкам і інші справи, пов'язані Із здійсненням підприємницької та іншої економічної діяльності. Арбітражні суди, згідно зі ст. 27 АПК, дозволяють економічні суперечки і розглядають інші справи За участю організацій, що є юридичними особами, громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без освітньої-ня юридичної
- 4. ПОНЯТТЯ підсудності, ЇЇ ВИДИ
Якщо підвідомчість встановлює коло справ, віднесених до розгляду і вирішенню арбітражних судів як окремої системи юрисдикційних органів, то інститут підсудності в арбітражному процесі дозволяє розподілити справи, підвідомчі арбітражним судам, між різними ланками арбітражно-судової системи. Залежно від того, який критерій кладеться в основу такого розподілу:
- Поняття судового представництва
Судове представництво - це самостійний інститут процесуального права, якому властиві як процесуально-правові, так і матеріально-правові ознаки, сукупність яких і визначає зміст даного інституту, регулюючого процесуальні відносини як між представником і акредитуючою, так і між представником і судом. Таким чином, в процесуальному представництві
- Письмові докази
Письмові докази, використовувані арбітражним судом при розгляді та вирішенні спорів, різноманітні. У арбітражному процесуальному законодавстві не міститься вичерпного переліку письмових доказів. У ст. 75 АПК РФ письмові докази визначаються як акти, договори, довідки, ділова кореспонденція та інші документи і матеріали, що містять відомості про обставини,
- 1. ПОНЯТТЯ І СУТНІСТЬ ПОЗОВНОЇ ВИРОБНИЦТВА. ВІДМІНУ ЙОГО ВІД ВИРОБНИЦТВА ПО СПРАВАХ, ЩО ВИНИКАЄ З АДМІНІСТРАТИВНИХ та інших публічних правовідносин І ВІД ВИРОБНИЦТВА в окремих категоріях справ
Позовна виробництво - врегульована нормами процесуального права діяльність суду з розгляду і вирішення спорів про суб'єктивне право чи охоронюваний законом інтерес, що виникають із цивільних та інших правовідносин. Спори, що виникають з правовідносин, врегульованих різними галузями права, різноманітні. Спільним для цих справ є процесуальне рівноправність суб'єктів спору -
- 1. КОМПЕТЕНЦІЯ арбітражних судів В РОСІЙСЬКІЙ ФЕДЕРАЦІЇ У СПРАВАХ ЗА УЧАСТЮ ІНОЗЕМНИХ ОСІБ. Виключна компетенція. УГОДА ПРО ВИЗНАЧЕННЯ КОМПЕТЕНЦІЇ арбітражних судів РФ. СУДОВИЙ ІМУНІТЕТ
Арбітражні суди в Російській Федерації розглядають також справи з економічним суперечкам і інші справи, пов'язані із здійсненням підприємницької та іншої еко-номічного діяльності, сучастіем іноземних органі-зацій, міжнародних організацій, іноземних громадян, осіб без громадянства, які здійснюють підприємницьку-кую та іншу економічну діяльність (далі - іноземних-ві особи), в
- 3. Судочинного принципи арбітражного процесуального права
Принцип диспозитивності виводиться зі змісту цілого ряду норм арбітражного процесуального права і являє собою таке правило, згідно з яким зацікавлені в результаті справи особи мають право самостійно розпоряджатися належними їм суб'єктивними матеріальними правами і процесуальними засобами їх захисту. Принцип диспозитивності є, за образним висловом М.А. Гурвича,
|