| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
1. Поняття банку. Особливості правового статусу банківської установи |
||
|
Діяльність банків в Україні регулюється Законом України "Про банки і банківську діяльність" від 20.03.91 р., який визначає правові засади діяльності банків. Згідно ст. 2 зазначеного Закону "банки - це установи, функцією яких є кредитування суб'єктів господарської діяльності та громадян за рахунок залучення коштів підприємств, установ,. Організацій, населення та інших кредитних ресурсів, касове і розрахункове обслуговування народного господарства, виконання валютних та інших банківських операцій, передбачених чинним законодавством Поняття "банк" також визначено як дефініції в Законі України "Про Національний банк України" від 20.05.99 р. Згідно ст. 1 Закону "банк - це юридична особа, яка на підставі ліцензії НБУ здійснює діяльність по залученню вкладів від фізичних та юридичних осіб, веденню рахунків і наданню кредитів на власних умовах". Банківська система в Україні є дворівневою і складається з Національного банку України та комерційних банків. Говорячи про особливості правового статусу банків, слід зазначити, що правове становище банків в Україні визначається нормами як загального законодавства, так і спеціального. Банки є юридичними особами. Відповідно, на них поширюється дія норм цивільного законодавства, які визначають правовий статус юридичних осіб. Оскільки банківська діяльність є різновидом підприємницької діяльності, банки є спеціальним суб'єктом підприємництва та керуються у своїй діяльності законодавством України про підприємництво, в тому числі Законом України "Про підприємства в Україні", Законом України "Про господарські товариства "та ін Однак банки є специфічними суб'єктами ринкової інфраструктури і в силу цього їх правовий статус відрізняється рядом особливостей від правового статусу інших суб'єктів підприємницької діяльності. Специфіка правового статусу банків полягає насамперед у тому, що банківська діяльність, незважаючи на закріплені в законодавстві принципи економічної самостійності банків та їх незалежності від державних органів в рішеннях, пов'язаних з їх оперативною діяльністю, все ж схильна досить жорсткого державного регулювання і контролю. Про це свідчить наступне: правові основи діяльності банків закріплені в спеціальному нормативному акті - Законі України "Про банки і банківську діяльність"; практично всі напрямки діяльності банків, включаючи порядок їх створення, ліцензування, ліквідації, чітко регламентовані на підзаконному рівні, а саме - в нормативно- правових актах, що видаються Національним банком України в силу повноважень, наданих чинним законодавством. Як особливостей правового статусу банківських установ можна також відзначити наявність низки обмежень, встановлених чинним законодавством щодо банківської діяльності. Причому деякі обмеження в банківському законодавстві поширюються не тільки на банки, а й на інших суб'єктів підприємницької діяльності. Насамперед, Законом "Про банки і банківську діяльність" чітко визначено перелік банківських операцій, які можуть здійснювати банки. Відповідно до ст. 3 Закону банки можуть виконувати лише такі операції: залучення та розміщення грошових вкладів і кредитів; здійснення розрахунків за дорученням клієнтів, банків-кореспондентів та їх касове обслуговування; ведення рахунків клієнтів і банків-кореспондентів; фінансування капітальних вкладень за дорученням власників або розпорядників інвестованих коштів;, випуск платіжних документів і цінних паперів (чеків, акредитивів, акцій, облігацій, векселів тощо); купівля, продаж і зберігання платіжних документів, цінних паперів, а також операції з ними; . видача поручительств, гарантій та інших зобов'язань за третіх осіб, що передбачають їх виконання у грошовій формі; придбання права вимоги з поставки товарів і надання послуг, прийняття ризику виконання таких вимог та інкасація цих вимог (факторинг); придбання за власні кошти засобів виробництва для передачі їх в оренду (лізинг); купівля у організацій і громадян та продаж їм іноземної валюти готівкою і валюти, що знаходиться на рахунках і вкладах; покупка і продаж в Україні і за кордоном монетарних металів; залучення і розміщення дорогоцінних металів на рахунки і вклади та інші операції з цими цінностями відповідно до міжнародної банківської практики; довірчі операції (залучення і розміщення грошових коштів, управління цінними паперами тощо) за дорученням клієнтів; проведення операцій з касового виконання державного бюджету Національного банку України; здійснення інших операцій з дозволу Національного банку України. Зазначені операції здійснюються банками у межах, встановлених їх статутами, а також в рамках ліцензій, які видаються Національним банком України. Законом "Про банки і банківську діяльність" також визначається перелік видів діяльності, здійснювати які банкам заборонено. Так, згідно зі ст. 3 Закону, комерційним банкам забороняється діяльність у сфері матеріального виробництва, торгівлі, страхування. В якості обмежуючого чинника можна відзначити значну увагу, що приділяється законодавством формуванню майнової основи діяльності банків. Насамперед, законом встановлено мінімальний розмір статутного фонду, а також чітко регламентовано порядок його формування. При недотриманні вимог законодавства щодо формування статутного фонду банк не може бути створений, а до вже діючого банку можуть застосовуватися відповідні санкції, аж до прийняття рішення про ліквідацію. Законом також встановлено обмеження щодо нерухомого майна банку - комерційний банк може мати у власності нерухоме майно загальною вартістю не більше 10% власного статутного фонду (однак це обмеження не поширюється на приміщення, в яких розміщуються підрозділи банку , що виконують банківські операції). До обмеженням, встановленим банківським законодавством щодо інших суб'єктів підприємницької діяльності, можна віднести заборону без реєстрації в НБУ як банківської установи використовувати в своїх назвах термін "банк" та похідні. від нього словосполучення. Законом "Про банки і банківську діяльність" також встановлено заборону для юридичних осіб, які не є банками, здійснювати операції з залучення та розміщення грошових вкладів і кредитів; здійсненню розрахунків за дорученням клієнтів, банків-кореспондентів та їх касового обслуговування; ведення рахунків клієнтів і банків-кореспондентів; купівлі і продажу в Україні і за кордоном монетарних металів. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 1. Поняття банку. Особливості правового статусу банківської установи " |
||
|
||