1. Прокуратура

Це орган, функції якого зазвичай укладаються в кримінальному переслідуванні осіб, які вчинили злочинні діяння, у підтримці публічного обвинувачення в суді, часто також у нагляді за законністю попереднього розслідування злочинів і утримання осіб в місцях позбавлення волі. Цим пояснюється те, що до складу конституційних інститутів прокуратура зазвичай не входить: у конституціях демократичних країн рідко можна зустріти згадку про неї. Її статус регулюється спеціальними законами про її організацію та судово-процесуальним законодавством.

Виходячи з місця прокуратури в системі державних органів, можна виділити чотири групи країн:?

Країни, де прокуратура перебуває у складі міністерства юстиції;?

Країни, де прокуратура включена до складу суддівського корпусу (магістратури) і знаходиться при судах;?

Країни, де прокуратура виділена в окрему систему і підзвітна парламенту;?

Країни, де прокуратура взагалі відсутня.

До першої групи країн належать, зокрема, США, Франція, Польща, Японія. Так, в США та Польщі міністр юстиції (в США-генеральний атторней) - це одночасно і генеральний прокурор. Йому підпорядковані нижчестоящі прокурори (атторней), причому в США поряд із системою федеральної прокуратури в кожному штаті діє своя система прокуратури, очолювана генеральним аторнеєм штату і не підпорядкована прокуратурі федеральної. Федеральні прокурори призначаються Президентом за поданням генерального атторнея за порадою і за згодою Сенату. У штатах прокурорів аналогічним чином призначають губернатори.

У Франції згідно ордонанси № 58-1270, який містить органічний закон про статус магістратури, 1958 року народження, прокурори перебувають під керівництвом і контролем вищестоящих керівників і підкоряються міністру юстиції; в судовому засіданні їх мова вільна. При Касаційному суді та апеляційних судах діють генеральні прокурори, при трибуналах великого процесу - прокурори Республіки.

Примітно, що в Японії, де прокурори мають широкі дискреційними повноваженнями в галузі судового переслідування (можуть, зокрема, за своїм розсудом припиняти справи), поряд із судовим контролем за їх діями існує і громадський: в кожному окрузі з числа виборців за жеребом складається спеціальна комісія з нагляду за прокурорами.

До другої групи країн належать, зокрема, Іспанія, Італія. Так, в Іспанії за Законом № 50, яким регулюється органічний статут Прокуратури (Ministerio Fiscal), 1981 року народження, прокуратура сприяє юстиції в захисті законності, прав громадян і охоронюваного законом публічного інтересу в силу своєї функції або за клопотаннями зацікавлених осіб, а також стежить за дотриманням незалежності трибуналів і домагається перед ними задоволення публічного інтересу.

Третю групу країн утворюють соціалістичні країни. У цих країнах на прокуратуру поряд із згаданими вище функціями найчастіше покладався так званий загальний нагляд за законністю, об'єктами якого були державні органи (зазвичай починаючи від міністерств і нижче з виключенням представницьких органів), громадські об'єднання, господарські організації, різного роду установи та фізичні особи . Починаючи зі сталінською Конституції СРСР 1936 року, соціалістичні конституції незмінно регулюють статус прокуратури як одного з найважливіших державних органів, хоча реально значення цього загального нагляду мізерно. Зазвичай соціалістична прокуратура - організаційно відокремлена система органів, очолювана генеральним прокурором, якого формально призначає парламент на термін своїх повноважень або на більш тривалий термін і який формально ж несе перед парламентом відповідальність за свою діяльність. Він призначає нижчестоящих прокурорів. Реально рішення про призначення і зміщення прокурорів приймаються комуністичними партійними інстанціями.

Так, згідно з Конституцією КНДР (ст. 143-146), прокурорську діяльність здійснюють Центральна прокуратура, провінційні (міст центрального підпорядкування), міські (районні), повітові прокуратури та спеціальні прокуратури. В обов'язки прокуратур входить:

1) нагляд за точним виконанням державних законів державними органами, підприємствами, суспільно-кооперативними організаціями та громадянами;

2) нагляд за несуперечливий постанов і розпоряджень державних органів Конституції, законам, актам Президента, Центрального народного комітету, Постійного ради Верховного народного зібрання, Адміністративної ради;

3) захист «влади робітників і селян і соціалістичного ладу» від будь-яких посягань, охорона державного та суспільно-кооперативної власності, конституційних прав, життя і майна громадян (прокуратури роблять це, «викриваючи злочинців і порушників закону і залучаючи їх до відповідальності за законом»).

Діяльністю прокуратури централізовано керує Центральна прокуратура, яка призначає та звільняє з посади прокурорів. Голова ж Центральної прокуратури відповідно до п. 8 ст. 76 Конституції призначається і звільняється з посади Верховною народними зборами. Всі прокуратури підпорядковуються вищестоящим прокуратурах і Центральної прокуратурі, яка за свою діяльність відповідальна перед Верховним народним зборами, Президентом і Центральним народним комітетом. Як бачимо, ніякої, навіть функціональної незалежністю прокуратури тут, як кажуть, і не пахне. Досить згадати, що Верховне народне зібрання засідає кілька днів у році (не кажучи вже про його склад і прийнятих у ньому вдачі слухняності) і що Центральний народний комітет очолюється Президентом, і стає ясно, що прокуратура - всього лише одна з каральних долонь Президента.

Чинна Конституція Китайської Народної Республіки 1982 організаційно децентралізувала прокуратуру, органи якої покликані згідно ст. 129 здійснювати нагляд за дотриманням законності. Відповідно до частини другої ст. 101 Конституції місцеві збори народних представників повітової щаблі й вище обирають і мають право звільняти з посади головних прокурорів народних прокуратур відповідної ступені; таке рішення доводиться до відома вищестоящого головного прокурора та затверджується постійним комітетом зборів народних представників цієї вищестоящої щаблі. Всі прокуратури відповідальні перед органами державної влади (тобто зборами і їх постійними комітетами) свого рівня і вищестоящої прокуратурою, якщо така є (ст. 133 Конституції).

В якійсь мірі дана традиція виявилася і в новітніх конституціях деяких постсоціалістичних країн. Так, в словацькій Конституції встановлено, що прокуратура, яка охороняла права та охоронювані законом інтереси фізичних і юридичних осіб і держави, очолюється генеральним прокурором, якого призначає і відкликає Президент за пропозицією Національної ради.

Приклад країни четвертої групи - Великобританія, де прокуратури немає. Генеральний атторней очолює адвокатський корпус, представники якого в необхідних випадках виступають на судових процесах як обвинувачів. Коли ж слухаються особливо важливі кримінальні справи, обвинувачення підтримує спеціальне посадова особа - директор публічних слухань *.

* Див: Бельсон Я.М. Суд, прокуратура і в'язниці в сучасному буржуазному державі. М.: ЮЛ, 1972. С. 23.

Інформація, релевантна " 1. Прокуратура "

1. Тема 1. Поняття, місце и роль адміністратівного права в Системі права України
   прокуратури, апарату судів, Секретаріату Верховної Ради України, Адміністрації Президента України ТОЩО), а такоже в адміністраціях державних підпріємств, установ, організацій; - управлінські отношения , пов'язані Із реалізацією функцій та пов-12 новаження віконавчої власти, делегованіх державою органам місцевого самоврядування, Громадським організаціям та іншім НЕДЕРЖАВНА інстанціям; - отношения у
   
2. Тема 3. Суб'єкти адміністратівного права
   Прокуратура и суду "," Про альтернативну (невійськову) службу "," Про загальний військовий обов'язок и військову службу "та ін. ОБСЯГИ адміністратівніх прав та обов'язків іноземців , ОСІБ без Громадянство та біженців вужчий чем громадян України: смороду НЕ мают права на долю у державному управлінні, на державну службу, військову службу та ін. їхній правовий статус передбачається Констітуцією України,
   
3. Тема 4. Державна служба та Державні службовці
   прокуратуру "," Про державний податковий службу "," Про державну Виконавчому службу "," Про загальний військовий обов'язок и військову службу ", Положення про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, Порядок ведення Особова справ державних службовців в органах віконавчої власти, Порядок РОЗГЛЯДУ ПИТАНЬ, пов'язаних з призначеня на посади та звільненням з посад
   
4. Тема 15. Режим законності и дісціпліні у державному управлінні
   прокуратуру "прокуратура здійснює функцію Нагляду за Дотримання і правильне! Застосування Законів Кабінетом Міністрів України, міністерствамі, ДЕРЖАВНЕ комітетамі, відомствамі, іншімі органами державного и господарського управління та контролю, уряд АРК , органами місцевого самоврядування, військовімі Частинами, політічнімі партіямі, Громадському організаціямі Незалежності від форми власності,
   
5. Тема 19. Адміністративно-правове забезпечення управління внутрішнімі справами
   Прокуратура и суду " , "Про органи и служби у 71 справах для неповнолітніх та СПЕЦІАЛЬНІ встанови для неповнолітніх", "Про боротьбу з корупцією", "Про державну охорону органів ДЕРЖАВНОЇ влади України та посадових ОСІБ", "Про внутрішні війська МВС України", "Про долю громадян в охороні громадського порядку и державного кордону ", укази Президента:" Про Національну програму боротьбу з корупцією "," Про
   
6. Тема 29. Адміністративно-правове забезпечення управління освітою и наукою
   прокуратура), Вища Атестаційна комісія (дів. Положення про вищу атестаційну комісію України), управління та відділи освіти місцевіх державних адміністрацій (дів. Типове положення про управління освіти обласної, Київської та Севастопольської МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ адміністрації, Типове положення про відділ освіти районної, районної в м. Києві та Севастополі державних адміністрацій), органі місцевого
   
7. 8. рекомендувалося ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ "Адміністративне право України"
   прокуратуру: Закон України от 5 листопада 1991 р . / / Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 4. - Ст. 14. 149. Про єдиний митний тариф: Закон України от 5 лютого 1992 р. / / Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 19. - Ст. 259. 150. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України от 18 лютого 1992 р. / / Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 22. - Ст. 303. 151. Про
   
8. III. ОРГАНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ
   прокуратури, судочинства ТОЩО. Конкурсність, об'єктивність, Прозорість и гласність у прійнятті на державну службу та просуванні по службовій кар'єрі. Для приймання на посади державних службовців доцільно перейти до єдиного порядку проведення конкурсу та стажування Із Складання іспіту. звітність, создать систему об'єктивної ОЦІНКИ (атестації) ДІЯЛЬНОСТІ державних службовців. Серед
   
9. Розділ І. ЗАГАЛЬНІ засадити Реформування АДМІНІСТРАТІВНОГО ПРАВА: НОВІ Подивившись на ЙОГО РОЛЬ, ЗМІСТ І СИСТЕМУ В Демократичній правовій державі
   прокуратури, апарату судів, Секретаріату Вер ховної Ради України, Адміністрації Президента України ТОЩО), а такоже в адміністрації державних підпріємств, установ, орга нізацій; г) управлінські отношения, пов'язані Із реалізацією функцій и Повноваження віконавчої власти, делегованіх державою органам місцевого самоврядування, Громадським організаціям та іншім НЕДЕРЖАВНА інстітуціям; д) отношения у
   
10. Розділ II. ОСНОВНІ Напрямки РОЗВИТКУ І Реформування АДМІНІСТРАТІВНОГО ЗАКОНОДАВСТВО
      прокуратури, судочинства и т. ін. Звітність, создать систему обє'ктівної ОЦІНКИ (атестації) ДІЯЛЬНОСТІ державних службовців. Серед основних крітеріїв ОЦІНКИ мают буті Продуктивність, Ефективність, Якість и своєчасність. Потрібен такоже системний контроль за ПРОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ служби. Мают буті утверджені Нові підході в організації ДІЯЛЬНОСТІ державних службовців, зокрема їхній