| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
48. Розрахунки за зовнішньоекономічними договорами |
||
|
Особливості розрахункових операцій за зовнішньоекономічними договорами визначені в Законі України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.94 р. (далі - Закон). Відповідно з ним виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт (послуг), експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України. За цим Законом такий же ліцензії потребують імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, коли вона перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг). Законом передбачено наслідок порушення резидентами зазначених термінів: стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставлений-ної продукції) в іноземній валюті, перерахованої за офіційним поточним валютним курсом на день нарахування пені. При цьому загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості. Відповідно до Указу Президента України "Про заходи щодо впорядкування розрахунків за договорами, що укладаються суб'єктами підприємницької діяльності України" від 04.10.94 р., з метою забезпечення своєчасного та якісного проведення розрахунків за договорами, сторонами яких є суб'єкти підприємницької діяльності, розрахунки за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), укладеними суб'єктами підприємницької діяльності України всіх форм власності, предметом яких є товари (роботи, послуги), здійснюються відповідно до Уніфікованих правил і звичаїв для документарних акредитивів Міжнародної торгової палати. Уніфікованими правилами по інкасо Міжнародної торгової палати (далі - Уніфіковані правила). В Указі Президента України від 04.10.94 р. передбачено, що наслідком недотримання зазначених вище вимог є визнання у встановленому порядку недійсними зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що не відповідають вимогам Указу. Уніфіковані правила і звичаї для документарних акредитивів вироблені Міжнародною торговою палатою і діють у редакції 1993 року (публікація МТП № 500). Під документарним акредитивом Уніфіковані правила розуміють будь-яку угоду (як би воно не було названо і позначено), з якого банк (банк-емітент), діючи на прохання і на підставі інструкцій клієнта (наказодавця акредитива) , повинен: а) або здійснити платіж третій особі або за його наказом (бенефіціару), або оплатити чи акцептувати переказні векселі (тратти), виставлені бенефіціаром, б) або надати повноваження іншому банку здійснити такий платіж або оплатити, акцептувати або негоціювати переказні векселі (тратти) проти передбачених документів, якщо дотримані всі умови акредитиву. Уніфіковані правила по інкасо, розроблені і затверджені Міжнародною торговельною палатою, діють у редакції 1978 р. (публікація МТП № 322). Оскільки цей документ не носить нормативного характеру, на нього необхідно зробити відповідне посилання у зовнішньоторговельному контракті і в тексті інкасового доручення. Інкасо є розрахунковою банківською операцією, при якій банк-ремітент, що діє в суворій відповідності з інструкціями свого клієнта (довірителя), приймає на себе зобов'язання здійснювати операції з представленими клієнтом документами в цілях отримання від платника акцепту і (або) платежу, або видачі документів на інших умовах. Отже, спрощено інкасо можна визначити як доручення експортера (кредитора) своєму банку одержати від імпортера (платника) безпосередньо або через інший банк певну грошову суму або підтвердження, що ця грошова сума буде виплачена у встановлений термін. Чисте інкасо означає інкасо фінансових документів, що не супроводжуються комерційними документами. До фінансових документів Уніфіковані правила по інкасо відносять перекладні векселі, прості векселі, чеки, платіжні розписки і тому подібні документи, використовувані для одержання платежу грошима. До комерційних документів Правила відносять рахунки, відвантажувальні документи, документи про право власності або інші документи, які не є фінансовими. Документарне інкасо - інкасо фінансових документів, супроводжуваних комерційними документами, або інкасо комерційних документів, що не супроводжуваних фінансовими документами. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 48. Розрахунки за зовнішньоекономічними договорами " |
||
|
||