Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Вексельне право / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право Україна / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоЦивільне право Росії → 
« Попередня Наступна »
Е. А. Суханов. Цивільне право: У 2 т. Том I Підручник / Відп. ред. проф. Е. А. Суханов. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Видавництво БЕК, 1998. -816с., 1998 - перейти до змісту підручника

4. Рівність правоздатності громадян



Для характеристики цивільної правоздатності принципове значення має закріплене законом рівноправність громадян.
Рівноправність громадян, передбачене конституційними нормами, означає не що інше, як рівність правоздатності граждан2. Це положення випливає з п. 1 ст. 17 ГК, згідно з яким правоздатність визнається в рівній мірі за всіма громадянами. Отже, згідно з буквою закону всі громадяни мають рівний за змістом правоздатністю, ніхто не має ніяких привілеїв і переваг у здатності володіти правами. Російські громадяни визнаються повністю рівноправними незалежно від статі, раси, національності, мови, походження, майнового і посадового становища, місця проживання, ставлення до релігії, переконань, належності до громадських об'єднань, а також інших обстоятельств3.
Слід разом з тим підкреслити, що не всі розглянуті елементи, що характеризують рівність цивільної правоздатності, можуть реалізовуватися повністю, у всьому обсязі. Так, право громадянина "обирати місце проживання", що входить у зміст правоздатності, не можна розуміти в тому сенсі, що кожен громадянин може оселитися в будь-якому місці Росії, оскільки існують території, де діє особливий режим (прикордонна смуга, розташування військової частини і т. п .). Інший приклад: зміст правоздатності включає право громадянина займатися підприємницькою діяльністю. Однак за прямою вказівкою закону деякими видами діяльності громадянин займатися не має права. Наприклад, громадяни не мають права здійснювати страхову діяльність.
1 Грибанов В П Межі здійснення і захисту цивільних прав М, 1972 З 18
2 См - Братусь З Н. Предмет і система радянського цивільного права З 140
3 См ст. 19 Конституції РФ, а також ст. 2 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р
Правоздатність деяких громадян може мати спеціальний характер. Так, голова селянського (фермерського) господарства у сфері діяльності цього господарства може мати права і обов'язки, пов'язані з визначеними законом цілями створення господарства: виробництво сільськогосподарської продукції, її переробка та реалізація. Однак як звичайний громадянин голова селянського (фермерського) господарства має загальну для всіх громадян правоздатністю. Принцип рівності правоздатності в даному випадку не порушується.
Відхилення від принципу рівності правоздатності не можна бачити в тому, що деякі громадяни фактично або за прямою вказівкою закону не можуть (не здатні) мати окремими правами і обов'язками (неповнолітні, психічно хворі) 1. Наприклад, малолітній громадянин не може мати такі елементи змісту правоздатності, як право "заповідати майно" або бути членом кооперативу. У подібних випадках йдеться про неможливість мати деякими правами, яка поширюється однаковою мірою на всіх громадян (наприклад, на всіх неповнолітніх), і, отже, принцип рівності правоздатності не порушується, не терпить винятків.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 4. Рівність правоздатності громадян "
  1. 3. Судочинного принципи арбітражного процесуального права
    Принцип диспозитивності виводиться зі змісту цілого ряду норм арбітражного процесуального права і являє собою таке правило, згідно з яким зацікавлені в результаті справи особи мають право самостійно розпоряджатися належними їм суб'єктивними матеріальними правами і процесуальними засобами їх захисту. Принцип диспозитивності є, за образним висловом М.А. Гурвича,
  2. 4. Цивільний кодекс України (загальна характеристика).
    Цивільний кодекс УРСР був прийнятий 18 липня 1963 і введений в дію з 1 січня 1964 ЦК 1963 р. складався з преамбули і восьми розділів, що включають 572 статті. Найменування розділів: І-Загальні положення; II - Право власності; III - Зобов'язальне право; IV - Авторське право; V - Право на відкриття; VI - Винахідницьке право; VII - Спадкове право; VIII - Правоздатність
  3. § 3. Принципи цивільного права
    Поняття принципів цивільного права. Під принципами цивільного права розуміються основні засади цивільно-правового регулювання суспільних відносин. Принципи цивільного права пронизують все цивільне законодавство, відображаючи його найбільш істотні властивості. Тому правильне розуміння і застосування норм цивільного законодавства можливо тільки з урахуванням загальних принципів
  4. § 1. Загальна характеристика галузі цивільного права. Предмет і метод регулювання
    Цивільне право займає одне з центральних місць у системі російського права. Ця галузь регулює більшу частину відносин, що виникають у громадянському суспільстві. Під цивільним суспільством поряд з державними інститутами влади і управління розуміється сукупність соціально та економічно незалежних суб'єктів, ініціативно що здійснюють різні види діяльності у своїх інтересах і
  5. § 1. Правоздатність громадян (фізичних осіб)
    Здатність фізичної особи бути суб'єктом цивільного права іменується правосуб'єктність. Правосуб'єктність включає в себе правоздатність і дієздатність. Поняття правоздатності громадян. Під правоздатністю громадян ст. 17 ГК розуміє здатність мати цивільні права і нести обов'язки, тобто можливість бути учасником всіх дозволених нормами закону цивільних правовідносин. Ця
  6. 5. Виникнення і припинення правоздатності
    Цивільна правоздатність згідно закону виникає в момент народження громадянина і припиняється смертю. Наведена формулювання закону викликає проте питання. Необхідно, насамперед, усвідомити, чи виникають з народженням людини всі елементи змісту правоздатності, передбачені законом, або тільки окремі елементи. Як було зазначено, принцип рівності правоздатності не 1. Адміністративно-правове становище громадян визначається обсягом і характером адміністративної правосуб'єктності:
  7. 1) адміністративна правоздатність - це здатність гражда-нина мати певні права, передбачені нормами адміністра-тивного права і виконувати покладені на нього обов'язки у сфері го - сударственного управління. Вона виникає з моменту народження і припиняється смертю 2) адміністративна дієздатність - здатність громадянина своїми діями набувати, а також здійснювати
    Адміністративний процес
  8. Поняття і принципи адміністративного процесу 1. Поняття й основні риси адміністративного процесу 2. Принципи адміністративного процесу 1. Адміністративний процес - це сукупність дій, со-вершать виконавчими органами для реалізації покладених на них завдань і функцій. Особливості адміністративного процесу: 1. Являє собою різновид владної діяльності суб'єктів незалежно ектов
    2. Революція 1905-1907 рр..
  9. Так що ж таке революція? Яке її вплив на життя суспільства? Сучасне, на наш погляд, досить змістовне визначення революції як суспільно-історічес-кого феномена дано в філософській праці М.Л. Тузова «Революція і історія» (Казань, 1991). Виходячи з досягнутого у вітчизняній і зарубіжній революціологіі і враховуючи наявні різночитання у визначенні революції, автор під
    2. Проблеми науки і культури
  10. У роки панування марксистсько-ленінської ідеології духовність розумілася як особливий вищий результат суспільно-історичної практики людей, як відображення буття, а головним завданням соціалістичної культури оголошувалося формування нової людини, будівника комунізму. Тому все духовне життя суспільства була ідеологізована і політизована. Особливо яскраво ця тенденція проявилася в післявоєнні
    В годы господства марксистско-ленинской идеологии духовность понималась как особый высший результат общественно-исторической практики людей, как отражение бытия, а главной задачей социалистической культуры объявлялось формирование нового человека, строителя коммунизма. Поэтому вся духовная жизнь общества была идеологизирована и политизирована. Особенно ярко эта тенденция проявилась в послевоенные