Головна |
« Попередня | Наступна » | |
§ 3. Роль представницьких органів державної влади у забезпеченні законності в управлінні |
||
В системі радянських державних органів провідну роль у правовому регулюванні і охорони норм права від порушень, так само як у всій іншій державній діяльності, гра- 7 Матеріали XXIV з'їзду КПРС. М., 1971, стор 216. 113 > 114> ют верховні Поради, Президія Верховної Ради і місцевих Рад депутатів трудящих. Вони безпосередньо формують більшість державних органів загальної компетенції, зокрема органів державного управління, видають акти, що володіють панівною юридичну силу по відношенню до актів підпорядкованих їм органів, керують всією діяльністю цих органів, зокрема діяльністю органів державного управління. Верховна Рада СРСР і в цій своїй діяльності виступає як вищий орган державної влади по відношенню до верховним Радам союзних і автономних республік, верховні Ради союзних республік виступають в цій якості по відношенню до верховним Радам автономних республік. Це виражається, зокрема, в обов'язковості відповідності конституцій і поточних законів автономних республік конституціям і поточним законам союзних республік (конституція автономної республіки приймається її Верховною Радою і затверджується Верховною Радою союзної республіки, в яку входить дана автономна республіка), конституцій та інших законів союзних республік - Конституції і поточним законам СРСР. Це відповідність юридично гарантується ст. ст. 19 і 20 чинної Конституції СРСР, що встановили, що закони СРСР мають однакову силу на території всіх союзних республік і що в разі розбіжності Закону союзної республіки з загальносоюзним законом діє останній, а також відповідними статтями конституцій союзних республік, що встановили, що закони союзних республік обов'язкові на території входять до них автономних республік і що в разі їх розбіжності діють закони союзних республік. Провідна роль верховних Рад у забезпеченні адміінстра-тивно-правових відносин виражається у тому, що вони утворюють поради міністрів - вищі виконавчі і розпорядчі органи державної влади, а в процесі їх утворення стверджують керівників переважної більшості галузевих і функціональних органів управління СРСР і республік. Це має дуже важливе значення для всієї діяльності цих органів, і зокрема для забезпечення принципу законності. Верховні Ради безпосередньо керують діяльністю центральних органів управління СРСР, союзних і автономних республік, контролюють і направляють її. У процесі обговорення законопроектів на сесії Верховної Ради діяльність відповідних органів управління піддається критичному аналізу. Виключне значення у забезпеченні соціалістичної законності, зокрема в радянському державному управлінні, має сама законодавча діяльність, здійснювана 114 > 115 > тільки верховними Радами. Законами встановлюються принципи правового регулювання та захисту норм права від порушень. Водночас законами встановлюються всі або провідні Норми кожній з галузей радянського права. Зокрема, основними радянськими законами встановлено принципи радянського державного управління, адміністративно-правового регулювання суспільних відносин і багато важливих норми адміністративного права, що регулюють управлінські відносини в господарському, культурному та оборонному будівництві, в охороні державної безпеки та громадського порядку. Прийнятої Верховною Радою законів супроводжується контролем за їх виконанням. Пункт «г» ст. 14 Конституції СРСР покладає на вищі органи державної влади та органи державного управління СРСР контроль за дотриманням Конституції СРСР і забезпечення відповідності конституцій союзних республік з Конституцією СРСР. Конституцій союзних республік покладають на їх вищі органи державної влади і управління встановлення конституцій союзних республік, контроль за їх дотриманням, а також затвердження конституцій автономних республік. Конституції автономних республік покладають на їх відповідні органи встановлення конституцій автономних республік, внесення їх на затвердження верховних Рад союзних республік і контроль за їх дотриманням. Радянські конституції надають верховним Радам право призначати, коли вони визнають за необхідне, слідчі та ревізійні комісії з питання. Верховний контроль, здійснюваний вищими органами державної влади СРСР, союзних і автономних республік, не обмежений ні колом питань, ні колом державних органів. Він поширюється на всі державні органи і всі питання їх компетенціі.8 Велику допомогу в законодавчій і контрольної діяльності верховних Рад надають їх постійні комісії. Так само як контроль верховних Рад, контроль їх постійних комісій не обмежується завданням зміцнення законності, але багато в чому сприяє її здійсненню. Це передбачається положеннями про постійні комісії. Так, наприклад, Положення про постійні комісії Ради Союзу і Ради Національностей Верховної Ради в якості однієї з основних завдань покладає на комісії «контроль за діяльністю міністерств і відомств СРСР, інших загальносоюзних організацій, а також республіканських і місцевих державних органів і організацій з проведення в життя Конститу- 8 Див: Правові гарантії законності в СРСР. М., Вид. АН СРСР, 1962. стр. 62. 6 * 115 > 116> ції СРСР, законів СРСР та інших рішень Верховної Ради СРСР і її Президії ».9 Велика роль депутатів верховних Рад у забезпеченні принципу законності в управлінні. Участь у роботі сесій верховних Рад, їх постійних комісій, робота депутатів у виборчих округах, зокрема з прийому ними виборців, дає їм широкі можливості попереджати і усувати порушення законів. Радянські конституції надають депутатам верховних Рад право запиту і зобов'язують поради міністрів і міністрів, до яких звернуто запит депутата, не більше ніж у триденний термін дати на нього усну чи письмову відповідь у Верховній Раді. Постановою Президії Верховної Ради СРСР від 12 квітня 1968 встановлено спеціальний порядок розгляду листів депутатів Верховної Ради СРСР, спрямованих ними в державні та громадські органи, підприємства та установи у зв'язку з виконанням депутатських обязанностей.10 Важко переоцінити роль президій верховних Рад у забезпеченні законності у радянському державному управлінні. Президія Верховної Ради наділені правом видання указів. Укази, змінюють і доповнюють чинне законодавство, вносяться на затвердження відповідних верховних Рад. Здійснення Президії Верховної Ради права тлумачення законів також сприяє зміцненню законності. У період між сесіями Верховної Ради президії верховних Рад мають право звільняти з посади і призначати окремих міністрів за поданням голів рад міністрів з наступним внесенням на затвердження Верховної Ради. На своїх засіданнях президії верховних Рад обговорюють конкретні питання зміцнення соціалістичної законності на місцях. Так, наприклад, Президія Верховної Ради СРСР 13 жовтня 1967 обговорив питання про практику застосований- 9 Відомості Верховної Ради СРСР, 1967, № 42, ст. 536; 1969, № 52, ст. 472. 1 ° Відомості Верховної Ради СРСР, 1968, № 17, ст. 145; відповідні постанови прийняті також Президії Верховної Ради союзних республік. 116 > 117> ня Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 липня 1966 «Про посилення відповідальності за хуліганство» .11 Президія Верховної Ради РРФСР в липні 1968 розглянув питання про роботу місцевих Рад депутатів трудящих м. Ленінграда з перевиховання осіб, звільнених від покарання і переданих на порукі.12 Велика роль місцевих Рад у забезпеченні законності в управлінні. Цей обов'язок на них покладена Конституцією СРСР, конституціями союзних і автономних республік, а також положеннями про місцеві Ради депутатів трудящіхся.13 На сесіях Рад нерідко обговорюються питання стану і зміцнення соціалістичної законності. Місцеві Ради наділені правом скасування рішень обраних ними виконавчих комітетів, а також нижчестоящих Рад та їх виконавчих комітетів. У контролі за дотриманням законності Радам надають велику допомогу їх постійні комісії, особливо комісії соціалістичної законності, а також депутатські групи (ради). Делу зміцнення соціалістичної законності в чому сприяють депутати місцевих Рад (участь у сесіях Рад, у роботі постійних комісій, депутатських груп, робота депутатів у виборчих округах, прийом ними виборців і т. д.). Депутати місцевих Рад наділені правом запиту до виконавчих комітетів, керівникам їх відділів і управлінь, а також правом звернення до керівників установ, організацій і підприємств. Отже, верховні Поради, Президія Верховної Ради і місцевих Рад депутатів трудящих - провідні органи Радянської держави - всією своєю діяльністю активно сприяють зміцненню принципу соціалістичної законності в радянському державному і громадському управлінні, у забезпеченні прав і обов'язків учасників радянських адміністративно-правових відносин, у поведінці осіб та організацій у сфері повсякденного господарського, культурного і оборонного будівництва, охорони державної безпеки та громадського порядку.
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " § 3. Роль представницьких органів державної влади у забезпеченні законності в управлінні " |
||
|