Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКримінальне право Росії → 
« Попередня Наступна »
І.Я. Козченко, З.А. Незнамова .. Кримінальне право. Загальна частина. Підручник для вузів / Під ред. І.Я. Козченко і З.А. Незнамова. М., 1997., 1997 - перейти до змісту підручника

§ 4. Штраф



Штраф - міра покарання, яка має особливу історію. Це пов'язано з тим, що саме грошові стягнення, спочатку на користь потерпілого (головничество, урок), а потім і на користь князівської влади (віра, продаж), були покладені в основу російської каральної системи, спочатку носила економічний характер.
Перші згадки про грошові штрафи ми зустрічаємо в договорах Олега (911 р.) та Ігоря (944 р.) з греками: якщо ж вдарить мечем чи списом, чи яким-небудь зброєю русин грека чи грек русина, то нехай за таке беззаконня заплатить за звичаєм російській 5 літрів срібла.
Найбільше ж поширення штрафи під назвами "віра" і "продаж" отримали, коли влада надала силу закону великій кількості звичаїв, що у родовому суспільстві, в тому числі композиції - сплату грошової винагороди за вбивство, тілесні ушкодження та інші злочини. У цей період (кінець Х - початок XI ст.) На Русі починають розвиватися феодальні відносини. В умовах утворення єдиної держави всім ходом політичного і правового розвитку було поставлено питання про уніфікацію норм права на всій території Давньоруської держави та ліквідації інституту кровної помсти, що прийшов в зіткнення з основними засадами феодального пр ^ ва. Свідчення тому ми знаходимо в найбільшому законодавчому пам'ятнику, свого роду кодексі давньоруського права - Руській Правді. Під злочином в даний період розумілася "образа" незалежно від того, чого (життю, здоров'ю, честі або майну) був заподіяний збиток. Основна мета покарання переслідувала відшкодування "образи", причому досягалася вона, як правило, справлянням грошового штрафу.
З розвитком феодальних відносин майнові стягнення, в тому числі штраф, відійшли на другий план, поступившись місцем смертної і торгової страти. Зміна ця була викликана загостренням класових протиріч, прагненням панівного класу вжити всіх заходів до охорони приватної власності. У той період основна мета покарань полягала в залякуванні шляхом ліквідації "лихих" людей. Штраф же застосовувався, головним чином, за такі незначні злочини, як недогляд по службі, образу словом або дією, наклеп, побої і ін З розвитком капіталістичного способу виробництва і розкладанням натурального кріпосницького господарства відродилися грошові санкції. Штраф був внесений до реєстру головних покарань Кримінального Уложення 1903, який яке передбачало два його різновиди: грошову пеню та грошове стягнення.
Широко застосовувався штраф і відразу після революції. У першій половині 1918 суди м. Москви піддали штрафу
54% засуджених, а в другій - 56,9%. "Правда", роз'яснюючи класове призначення штрафу, так писала в одній зі своїх статей: "накладається штраф повинен бути таким за величиною, щоб він виконував одночасно роль операції капіталу і позбавляв би наших активних супротивників їхнього головного знаряддя боротьби з нами - капіталу". І хоча КК 1922 р. передбачав штраф виключно як грошове стягнення в той період він стягувався не тільки у твердій грошовій сумі, а й у вигляді продовольства, бо в країні лютував голод.
Надалі, в період як довоєнний, так і післявоєнний, роль штрафів то падала, то знову зростала, але незначно, і в сутності їх застосування було досить обмеженим.
В даний час штраф став застосовуватися широко. Треба сказати, що він є однією з найбільш доцільних та ефективних заходів боротьби зі злочинами, вчиненими з необережності, а також умисними злочинами корисливої спрямованості.
Отже, що ж являє собою штраф як міра кримінального покарання за чинним кримінальним законодавством? Штраф - це грошове стягнення, що призначається судом в обсязі, відповідному певній кількості мінімальних розмірів оплати праці, встановлених законодавством Російської Федерації на момент призначення штрафу, або в розмірі заробітної плати, або іншого доходу засудженого за певний період.
Кримінально-правове значення штрафу полягає, таким чином, в тому, що це один із заходів кримінальної відповідальності, що виражається в певному обсязі обмежень майнового характеру.
У юридичній літературі висловлювалися думки, що при призначенні штрафу неможливо досягти мети справно-. лення злочинця, що цей захід є лише енергійним нагадуванням винному про необхідність надалі бути більш обачним і стриманим. Нам думається, подібна позиція суперечить кримінальному законодавству, в якому закріплені рівні цілі для всіх видів покарань, що входять в його систему. Штраф може і повинен досягти мети виправлення злочинця. Інша справа, що спосіб її досягнення у штрафу вельми специфічний - безпосереднє обмеження матеріальних прав винного.
Штраф встановлюється в межах від двадцяти п'яти до тисячі мінімальних розмірів оплати праці або
у розмірі заробітної плати або іншого доходу засудженого за період від двох тижнів до одного року. При призначенні штрафу суд повинен враховувати тяжкість вчиненого особою злочину, а також його майновий стан. Інтереси родини засудженого страждають тут не більше, ніж при призначенні інших заходів, зокрема виправних робіт. На відміну від колишнього законодавства штраф не може бути сплачений в розстрочку або відстрочений. Немає в законі згадки і про ситуації "поважну" неможливості сплати штрафу. І це, на наш погляд, цілком обгрунтовано. Навіщо суду, при досить різноманітною системі покарань, призначати винному таке покарання, яке він в силу об'єктивних причин не може виконати відразу? У цих випадках розумніше і доцільніше вибрати для нього таку міру, яка з більшою ефективністю дозволила б досягти зазначених у законі цілей.
За чинним кримінальним законодавством штраф може бути як основним, так і додатковим покаранням. Як основне покарання штраф призначається:
1) коли він вказаний як такого (як єдина або альтернативна міра) в санкції застосовуваної статті КК;
2) як більш м'якого покарання, ніж передбачено за даний злочин (ст. 64 КК);
3) при вердикті присяжних засідателів про поблажливість (ст. 65 КК);
4) при заміні невідбутої частини покарання більш м'яким (ст. 80 КК);.
5) судом наглядової або касаційної інстанції замість позбавлення волі або застосованого за вироком умовного засудження.
Заміна штрафу позбавленням волі і позбавлення волі штрафом ні в яких інших випадках не допускається. Якщо по кількох злочинів або за кількома вироками суд призначає такі заходи, як обмеження свободи, арешт, вміст у дисциплінарної частини, позбавлення волі і штраф, кожна з них приводиться у виконання самостійно.
При призначенні засудженому, що міститься під вартою до судового розгляду, штрафу як основного виду покарання, суд, враховуючи термін утримання під вартою, може або пом'якшити призначене покарання, або повністю від нього звільнити.
Як додатковий захід штраф може бути призначений з будь основною мірою кримінального покарання, за винятком виправних робіт.
Вельми специфічно застосування штрафу до неповнолітніх. Раніше законодавець, звертаючи увагу насамперед на вікові та індивідуальні особливості психічного та фізичного розвитку підлітків, практично не рахувався з їх соціально-економічним і матеріальним статусом. Виходило, що злочин скоював підліток, а покарання терпіли його батьки, оскільки своїх грошей у нього не було. При такому положенні порушувався принцип не тільки індивідуалізації, а й невідворотності покарання, бо винний у даному випадку просто не здатний був його відчути. В даний час штраф може бути призначений неповнолітньому тільки за наявності у нього самостійного заробітку чи майна, на яке може бути звернено стягнення. Розмір - від десяти до п'ятисот мінімальних розмірів оплати праці або іншого доходу неповнолітнього за період від двох тижнів до шести місяців.
Як щодо повнолітніх, так і неповнолітніх осіб штраф за чинним кримінальним законодавством може бути призначений майже за всі злочини невеликої або середньої тяжкості. Причому переважна частина штрафних санкцій передбачена за діяння, що мають майновий характер. Здійснюючи такий злочин, винний звичайно хоче збагатитися за чужий рахунок, отримати будь-яку матеріальну вигоду. Застосування ж штрафу не тільки позбавляє його отриманої вигоди, а й значною мірою ущемляє його власні матеріальні інтереси.
Ефективним заходом штраф є і в боротьбі з необережними злочинами, коли найчастіше немає необхідності ізолювати винних від суспільства.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 4. Штраф "
  1. 1.Про 'єкти учета в складі доходів и витрат банку
    штрафи, пені), что Отримані (Сплачені) за банківськімі операціямі, Інше . Дохід у вігляді дівідендів - дохід, Який вінікає в результаті Використання банком ЦІННИХ ПАПЕРІВ з нефіксованім прибутком Загальні Адміністративні витрати - операційні витрати, пов'язані Із забезпеченням діяльності банків. До них належати витрати на утримання персоналу (заробітна плата, витрати на соціальне забезпечення,
  2. 4. Порядок и методику учета операцій при розрахунках Платіжними Доручення
    штраф на возбудить уголовное клієнта. При проведенні розрахунків между клієнтами банк відображає в своєму учета: 1. Если Клієнти в одному банку: Д-т 2600 "Кошти на підприємницька суб'єктів господарювання" клієнта або Інші Платіжні рахунки; К-т 2600 "Кошти на підприємницька суб'єктів господарювання "або Інші Платіжні рахунки. 2. Если Клієнти в різніх банках: Д-т 2600" Кошти на підприємницька суб'єктів господарювання "та дебет
  3. 3. Аналіз резервів зниженя собівартості ПРОДУКЦІЇ
    штрафи, пеня, недоїмкі; недостачі та витрати від псування цінностей; інші витрати, Які пов'язані з операційною діяльністю. Виробнича собівартість реалізованої ПРОДУКЦІЇ (товарів, робіт, послуг) - це Основна частина операційніх витрат ПІДПРИЄМСТВА; вона Включає в собі ВСІ витрати, пов'язані з виробництвом (у торговли - з продажем) товарів, робіт, послуг, Які реалізовані у Звітний період. При
  4. Екологічне законодавство України: сучасний етап
    штрафи, ні економічні санкції не могли буті Достатньо ефективна - гроші, Які нібіто малі спрямовуватісь на екологічні проекти, перекладав з однієї ДЕРЖАВНОЇ кишені до Іншої. - Лише плюралізм власності, наявність різніх природокористувачів, Рівність їх перед законом Відповідно до ст. 13 конституції дали державі можлівість Ефективно впліваті на стан справ в охороні довкілля, держава має
  5. 3. Екологічні права и обов'язки громадян
    штрафи за екологічні Правопорушення. Права та обов 'язки громадян Щодо Охорона і раціонального Використання окрем природніх ресурсів та довкілля в цілому передбачаються в других законодавчо актах природоресурсна и природоохорони права та в законодавстві в Галузі екологічної
  6. Поняття и Особливості Принципів екологічного права
    штрафи, ні економічні санкції не могли буті Достатньо ефективна - гроші, Які нібіто малі спрямовуватісь на екологічні проекти, перекладав з однієї ДЕРЖАВНОЇ кишені до Іншої. Лише плюралізм власності, наявність різніх природокористувачів, Рівність їх перед законом Відповідно до ст. 13 конституції дали державі можлівість Ефективно впліваті на стан справ в охороні довкілля, держава має
  7. Тема 10. Адміністративна відповідальність
    штрафів на ПІДПРИЄМСТВА, встанови 45 и організації за Порушення нормативних АКТІВ про охорону праці, "Про порядок накладення на господарюючіх суб'єктів СФЕРИ торговли, громадського харчування і послуг, в тому чіслі громадян-підприємців та підприємств, стягнень за Порушення законодавства про захист прав споживачів", "Про погодження Положення про порядок накладення штрафів на ПІДПРИЄМСТВА, встанови и
  8. Тема 13.Провадження у справах для про Адміністративні проступки
    штрафів на ПІДПРИЄМСТВА, встанови, організації за Порушення встановленного законодавством вимог пожежної безпеки (затв. пост. КМУ 14.12. 1994 р.), Положення про порядок накладення штрафів за Правопорушення у сфере містобудування (затв. пост. КМУ від 14.04.1994р.), Положення про порядок накладення штрафів на ПІДПРИЄМСТВА, встанови, організації за Порушення нормативних АКТІВ про охорону праці (затв.
  9. Тема 14.Стадії провадження у справах для про Адміністративні проступки
      штраф або Попередження; в) особливо не оспорює фактом проступку и Стягнення, что накладається на неї. Другою стадією є стадія РОЗГЛЯДУ справи про Адміністративний проступок. Згідно Зі ст. 213 КпАП України справи про Адміністративні проступки розглядаються адміністратівнімі комісіямі; Виконкоми селищних, Сільських рад; судами; органами внутрішніх справ та іншімі уповноваженими органами (ст. ст.
  10. 3. Планами СЕМІНАРСЬКІХ ЗАНЯТЬЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
      штрафу. 71. Провадження Щодо Виконання постанови про конфіскацію. 72. Провадження Щодо Виконання постанови про сплатне вилуч ня предмета, Який ставши знаряддям Вчинення або безпосереднім об'єктом адміністратівного проступку. 73. Провадження Щодо Виконання постанови про Позбавлення спеці ального права. 74. Провадження Щодо Виконання постанови про Виправні роботи. 75. Провадження Щодо РОЗГЛЯДУ
© 2014-2022  ibib.ltd.ua