Розглянуті вище джерела люди і речі є простими, тому що кожний по-своєму відображає: людина - ідеально, а річ - матеріально. Якщо в процесі судового розгляду для отримання інформації в одній пізнавальній процедурі (слідчій дії, оперативному заході) одночасно використовуються два джерела, то вони створюють складну систему простих джерел, яка відображає сумарну інформацію ідеального та матеріального відображень. Таке джерело називається системним і схематично позначається як "людина?річ" або "люди?речі".
У структурі системного джерела людина розглядається як джерело ідеальних відображень - слідів пам'яті, уявних суб'єктивних образів, слідів-знань (наукових і досвідних). У процесуальному розумінні люди - це учасники події злочину, які безпосередньо його сприймали, чи ті, які брали в ньому участь. Вони потенційно мають сліди-відображення, необхідні для вирішення певних питань при провадженні кримінальних справ (ст. 75 КПК України).
Складне, чи системне, джерело відрізняється від простого тим, що воно відображається сумарно, аналітично. Тому існуюча інформація відрізняється новизною і не схожа ні на ідеальну, ні на матеріальну. Наприклад, слід взуття безпосередньо не відображає зросту людини, яка носить це взуття. Спеціаліст, який володіє науковими і досвідними знаннями про закономірності співвідношення довжини ступні і зросту, інтерпретує матеріальне відображення на підставі ідеальних відображень і робить висновок про зріст людини, яка залишила слід. Ця нова інформація відрізняється від матеріальних та ідеальних відображень.
Механізм одночасного використання двох простих джерел схематично має такий вигляд. Суб'єкт сприймає матеріальний слід-відображення, декодує сигнально-знакове відображення і порівнює його із слідами-знаннями, що зберігаються в його пам'яті. Якщо ідеальні сліди-знання збігаються з характером матеріального відображення, тобто отримано код прочитання сигнально-знакового відображення, то спеціаліст не тільки зчитує матеріальну інформацію, але й інтерпретує її у світлі своїх спеціальних знань.
Таким чином, механізм утворення нової інформації у системному джерелі являє складний психічний взаємозв'язок, коли ідеальне проектується на матеріальне, відбуваються "накладення" і зіставлення двох видів відображень, зосереджених у простих джерелах.
Особливостями використання складних (системних) джерел є такі положення:
а) застосування джерел "люди-речі" викликає появу нової інформації, яка у кожному простому джерелі відсутня;
б) складне (системне) джерело - поняття криміналістичне, оскільки реалізація спеціальних знань при використанні складного джерела потребує проведення процесуальних процедур, без дотримання яких отримана інформація втрачає доказове значення;
в) поняття складного (системного) джерела дозволяє класифікувати дії, використовуючи джерела як основи.
|
- § 3. Зв'язок криміналістики із суміжними галузями знань
джерела, використовуваного для вивчення злочинів, розробки їх відповідних характеристик: кримінально-правової (кваліфікаційної), кримiнально-процесуальної (доказової), кримінологічної (попереджувальної), криміналістичної
- § 1. Криміналістична профілактика злочинів
джерелом отримання відомостей про умови, що сприяли злочинам, є огляд ділянок території та приміщень, які не є місцем події, зокрема складських і виробничих приміщень тощо. Під час огляду можуть бути виявлені й зафіксовані умови збереження і транспортування матеріальних цінностей, які призвели до їх втрат і псування, що вказує на непридатність складських приміщень для збереження певних видів
- § 2. Криміналістичне прогнозування
джерелами - офіційна (відомості, які містяться в різних офіційних документах, що виходять від компетентних державних органів та посадових осіб; відомості із матеріалів кримінальних справ та інших офіційних проваджень) та неофіційна (монографії, періодичні видання, результати криміналістичного моніторингу тощо); б) щодо прогнозованої системи - внутрішня (перероблена за певною схемою, тобто
- § 1. Поняття судової фотографії та її значення
джерело доказів. На сьогодні у практиці розслідування злочинів часто використовується фотофіксація, тобто фіксація, крім інших ознак, й колірної гами об'єкта. Кольоровий фотодрук дає змогу зафіксувати додаткові ознаки об'єкта, і тому має переваги перед чорно-білим друком. Внаслідок науково-технічного прогресу традиційні фототехнічні засоби замінюються на більш сучасні. Так, достатньо широко
- § 2. Тактичний прийом як елемент криміналістичної тактики
джерело його формування, але не відображає самої сутності прийому; 2) в етимологічному розумінні прийом означає «спосіб здійснення чого-небудь», рекомендація ж - це тільки порада, побажання; 3) спосіб передбачає практичну реалізацію прийому, тоді як рекомендація існує лише абстрактно. Тактичним прийомом може виступати не будь-який, а лише найбільш раціональний і ефективний спосіб здійснення
- § 3. Джерела і функції тактичних прийомів
джерел їх утворення і визначають їх ефективність і раціональність. Дослідження джерел тактичних прийомів дозволить виявити їх наукову спроможність, природу, оцiнити їх можливості. У генезисі криміналістичної тактики до її джерел традиційно відносять дані таких наук, як логіка, психологія, лінгвістика, соціологія, наука управління та ін. Разом з тим розвиток окремих наук, їх інтеграція і
- § 4. Класифікація тактичних прийомів
джерелом походження. Так, їх поділяють на прийоми, що ґрунтуються на застосуванні логіки, психології, НОП (О. М. Васильєв). Однак, на наш погляд, запропонована класифікація є спірною через такі міркування: 1) вона демонструє окремі джерела формування тактичних прийомів і тому має теоретичне, а не практичне значення; 2) є однобічною, бо не охоплює всі можливості формування прийомів; 3) підстава
- § 1. Поняття та ознаки обшуку
джерел доказової та орієнтуючої інформації. Обшук має на меті виявити знаряддя злочину, речі та цінності, здобуті злочинним шляхом, а також інші предмети і документи, які мають значення для встановлення істини у справі. Метою обшуку може бути також виявлення розшукуваних осіб, трупів, тварин. Додатковою метою обшуку є виявлення і вилучення речей і предметів, вилучених з цивільного обороту і
- § 3. Криміналістична характеристика злочинів
джерел посягання (підзвітні цінності, невраховані цінності, створені при їх виробництві за рахунок лишку, який надійшов зі сторони (сторонні цінності), від співучасників, майно, приховане від оподаткування); ґ) обстановка вчинення злочину: місце як частина матеріального середовища, що включає, окрім приміщення та ділянки місцевості, сукупність різних предметів. До обстановки належать також
- § 4. Криміналістичне вчення про розкриття злочинів
джерел пасивними способами (умовчання, неповідомлення, відтягнення часу, відмова від дачі показань тощо) і активними способами (приховування знарядь злочину, предметів посягання, матеріальних цінностей, грошових коштів та ін.); 2) знищення інформації (слідів злочинця, наслідків його дій); 3) маскування інформації, прийоми якого спрямовані на викривлення уявлення про особу злочинця, спосіб його
|