Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право Україна / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоЦивільне право Росії → 
« Попередня Наступна »
Е.А.Суханов. Цивільне право: У 4 т. Том 4: Зобов'язальне право: Підручник. 3-е видання, перероблене і доповнене. М. Волтерс Клувер,, 2008 - перейти до змісту підручника

§ 3. Зміст договору надання послуг

1. Права та обов'язки виконавця

Відповідно до ст. 779 ГК основним обов'язком виконавця є надання за завданням замовника послуги (послуг). На відміну від підрядника виконавець надає послуги замовнику не за свій ризик. У зв'язку з цим положення ст. 705 ЦК не можуть застосовуватися до договору возмездного надання послуг. Це пояснюється специфікою результату послуги, який носить нематеріальний характер. Ризик неможливості виконання договору возмездного надання послуг відповідно до п. 3 ст. 781 ЦК, тобто неможливість виконання, що виникла за обставинами, за які жодна із сторін не відповідає, за загальним правилом несе замовник. Він зобов'язаний у цьому випадку відшкодувати виконавцеві фактично понесені ним витрати, якщо інше не передбачено законом або договором возмездного надання послуг.

Враховуючи особливості результату послуги, відсутня необхідність спеціального регулювання питання про ризик щодо майна, що використовувався для її надання. Ризик його випадкової загибелі або пошкодження згідно із загальним правилом ст. 211 ГК несе його власник, якщо інше не передбачено законом або договором.

Оскільки послуги виявляються виконавцем за завданням замовника, до відносинам за договором возмездного надання послуг може за окремими винятками застосовуватися ст. 716 ГК. Отже, виконавець зобов'язаний негайно попередити замовника і до отримання від нього вказівок призупинити надання послуги, якщо їм будуть виявлені або можливі несприятливі для замовника наслідки виконання його вказівок про спосіб надання послуги, або інші не залежні від виконавця обставини, які загрожують досягненню результату послуги, або створюють неможливість завершення її надання в строк.

Виконавець, не попередив замовника про ці обставини або продовжив надання послуги, не чекаючи закінчення зазначеного в договорі терміну (а за його відсутності - розумного строку для відповіді на попередження) або незважаючи на своєчасне вказівка замовника про припинення надання послуги, не вправі при пред'явленні до нього або їм до замовника відповідних вимог посилатися на зазначені обставини.

У свою чергу, якщо замовник, незважаючи на своєчасне і обгрунтоване попередження з боку виконавця про зазначені обставини, в розумний строк не змінить вказівок про спосіб надання послуги або не прийме інших необхідних заходів для усунення обставин, що загрожують досягненню її результату, виконавець має право відмовитися від виконання договору і вимагати відшкодування завданих його припиненням збитків.

Якість наданої послуги є найважливішу характеристику предмета договору возмездного надання послуг. Тому у випадках, коли послуга надана з відступами від умов договору або з іншими недоліками, які роблять результат її надання непридатним для передбаченого в договорі використання або за відсутності в договорі відповідної умови непридатності для звичайного використання, замовнику надається ряд можливостей, які забезпечують належну якість послуг, що надаються .

З урахуванням специфіки послуг у разі неякісного їх надання можуть застосовуватися деякі наслідки, зазначені в ст. 723 ГК. Замовник має право, якщо інше не встановлено законом або договором, за своїм вибором вимагати від виконавця:

- або відповідного зменшення встановленої за надання послуги ціни;

- або безоплатно надати послугу заново з відшкодуванням замовникові завданих простроченням виконання збитків.

Що стосується вимог безоплатного усунення недоліків у розумний строк або відшкодування витрат замовника на усунення недоліків, коли його право усувати їх передбачено в договорі, то вони можуть застосовуватися тільки в окремих випадках. Застосування таких наслідків пов'язане з існуванням можливості усунути відступи від умов договору в ході надання послуги. У зв'язку з цим представляється можливим, наприклад, вимагати переселення туриста в готель того класу, який вказаний в договорі, якщо туристичне агентство надало йому проживання в готелі нижчого класу. Однак надання замовнику помилковою консультації або викривленої, недостовірної інформації не дозволяє застосувати до цих видів послуг розглядаються наслідки в силу того, що замовник отримує уявлення про це тільки після завершення надання послуги.

Якщо відступи від умов договору надання послуг чи інші недоліки результату наданої послуги у встановлений замовником розумний строк не були усунуті або є суттєвими (1), замовник має право відмовитися від виконання договору і вимагати відшкодування завданих збитків.

---

(1) Про зміст поняття "істотний недолік" див. § 1 гл. 47 т. III цього підручника.

Таким чином, точно так само, як і за договором підряду, наслідки неналежної якості результату наданих послуг у договорі возмездного надання послуг розрізняються залежно від характеру виявлених недоліків. У тому випадку, коли недоліки не є суттєвими (прості недоліки), закон надає замовнику право скористатися одним із заходів оперативного впливу, перерахованих в п. 1 ст. 723 ГК. Якщо ж замовник виявляє суттєві недоліки, наявність яких не дозволяє досягти мети договору надання послуг, то йому надається право на відшкодування завданих збитків, тобто можливість застосування до підрядника заходів майнової відповідальності (1).

---

(1) Як щодо договору підряду, так і щодо договору надання послуг закон визнає можливість узгодження сторонами умов про звільнення виконавця від відповідальності за певні недоліки. Тому дія п. 4 ст. 723 ГК повністю поширюється на відносини між виконавцем і замовником за договором возмездного надання послуг.

Оскільки, як зазначалося раніше, на деякі види послуг можуть встановлюватися законні чи договірні гарантії, правила про терміни пред'явлення замовником вимог, пов'язаних з неналежним якістю результату послуги, встановлені ст. 724 ГК, також поширюються на відносини за відплатним надання послуг (1).

---

(1) Докладніше про це див § 1 гл. 47 т. III цього підручника.

Враховуючи особливості предмета виконання за договором возмездного надання послуг, слід визнати, що згідно ст. 725 ГК термін позовної давності для вимог, пропонованих у зв'язку з неналежною якістю результату будь-якої послуги, завжди становить один рік, тобто є скороченим. Що ж стосується особливостей порядку обчислення строку давності за позовами про неналежну якість результату послуги, то вони нічим не відрізняються від встановлених п. 2 і п. 3 ст. 725 ГК.

Так само як і за договором підряду, виконавець за договором возмездного надання послуг відповідно до ст. 726 ГК поряд з наданням замовнику самого результату послуги зобов'язаний передати йому інформацію, що стосується експлуатації або іншого використання предмета виконання, якщо це передбачено договором або характер інформації такий, що без неї неможливе використання результату послуги для цілей, зазначених у договорі. Відповідно до ст. 727 ГК сторона, яка від іншої завдяки виконанню свого зобов'язання за договором возмездного надання послуг інформацію про нові рішення і технічні знання, у тому числі не захищаються законом, а також відомості, які можуть розглядатися як комерційна таємниця (ст. 139 ЦК), не вправі повідомляти її третім особам без згоди іншої сторони. Порядок і умови користування такою інформацією визначаються угодою сторін.

2. Права та обов'язки замовника

Основним обов'язком замовника, як це випливає із ст. 779 ЦК, є необхідність оплати наданої послуги. Оплата послуг виконавця здійснюється замовником у строки та в порядку, які зазначені у договорі возмездного надання послуг.

Оскільки послуги виявляються виконавцем відповідно до завдання замовника, останньому надається право повсякчас перевіряти хід і якість надаваних послуг, не втручаючись, однак, в оперативно-господарську діяльність виконавця (ст. 715 ЦК). Отже, замовник за договором возмездного надання послуг, так само як і за договором підряду, має можливість впливати на хід надання послуг і, відповідно, на отриманий результат.

У тому випадку, якщо виконавець не приступає своєчасно до виконання договору надання послуг або надає послуги настільки повільно, що виконання їх до строку стає явно неможливим, замовник набуває право відмовитися від виконання договору і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Якщо в процесі надання послуг виконавцем замовнику стане очевидним, що вони не будуть виконані належним чином, замовник має право призначити йому розумний строк для усунення недоліків. При невиконанні виконавцем в призначений термін цієї вимоги замовнику також надається право відмовитися від договору надання послуг і вимагати відшкодування збитків або доручити надання послуг іншій особі за рахунок виконавця.

Замовник зобов'язаний у випадках, в обсязі та в порядку, передбачених договором возмездного надання послуг, надавати виконавцю сприяння у наданні послуг. При невиконанні ним даного обов'язку виконавець має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, або перенесення термінів надання послуг, або збільшення зазначеної в договорі ціни послуг (ст. 718 ЦК). При цьому згідно з п. 2 ст. 781 ГК у випадках, коли неможливість виконання виникла з вини замовника, послуги підлягають оплаті в повному обсязі, якщо інше не передбачено законом або договором возмездного надання послуг.

Договір надання послуг, як і договір підряду, є двостороннім, тому до нього застосовуються наслідки невиконання замовником зустрічних обов'язків за договором (ст. 719 ЦК). Виконавець має право не приступати до надання послуг, а розпочаті дії призупинити у випадках, коли порушення замовником своїх обов'язків за договором возмездного надання послуг перешкоджає належному виконанню ним договору, а також за наявності обставин, очевидно які свідчать про те, що виконання зазначених обов'язків не буде вироблено в встановлений термін. Крім того, за наявності зазначених обставин виконавець має право відмовитися від виконання договору і вимагати відшкодування збитків, якщо інше не передбачено договором возмездного надання послуг.

Згідно ст. 782 ГК замовнику надається право на односторонню відмову від виконання договору возмездного надання послуг за умови оплати виконавцю фактично понесених ним витрат. На відміну від цього виконавець має право відмовитися від виконання зобов'язань за договором возмездного надання послуг лише за умови повного відшкодування замовникові збитків.

У зв'язку з тим що виконавець надає послуги, здійснюючи певні дії або здійснюючи певну діяльність, яка невіддільна від його особистості, завершення таких дій або відповідної діяльності означає виконання за договором. Тому у ст. 779 ЦК не вказується на обов'язок замовника щодо прийняття результату послуги. У законі також немає вказівок щодо обов'язку виконавця здати замовнику результат послуги. З цього можна зробити висновок про те, що порядок приймання, докладно врегульований п. п. 1, 6, 7 ст. 720 ГК, не застосовується до відносин сторін договору надання послуг, оскільки суперечить особливостям предмета цього договору.

Разом з тим замовник по завершенні надання послуг повинен оцінювати отриманий виконавцем результат. При виявленні відступів від договору, що погіршують результат надання послуги, або інших недоліків він повинен негайно заявити про це виконавцю. Замовник, що виявив недоліки в отриманому від виконавця результаті послуги в момент її закінчення, має право посилатися на них тільки в тих випадках, коли вони були обумовлені ним або сторони дійшли згоди про можливість подальшого пред'явлення вимоги про їх усунення. Замовник, який не виконав цих вимог, позбавляється права посилатися на недоліки виконання, які могли бути встановлені при звичайному способі використання результату послуги (явні недоліки), якщо інше не передбачено договором возмездного надання послуг.

 При виявленні після закінчення надання послуги відступів від договору або інших недоліків, які не могли бути встановлені в момент закінчення її надання при звичайному способі використання результату послуги (приховані недоліки), у тому числі таких, які були навмисне приховані виконавцем, замовник зобов'язаний сповістити про це виконавця у розумний строк після їх виявлення. 

 У разі виникнення між замовником і виконавцем спору з приводу недоліків або їх причин на вимогу будь-якої з сторін договору повинна бути призначена експертиза. Витрати на експертизу несе виконавець, за винятком випадків, коли експертизою встановлено відсутність порушень виконавцем договору надання послуг або причинного зв'язку між його діями і виявленими недоліками. У цих випадках витрати на експертизу несе сторона, що зажадала призначення експертизи, а якщо вона призначена за угодою сторін, то витрати покладаються на обидві сторони в рівних частках. 

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "§ 3. Зміст договору надання послуг"
  1. § 4. Результати робіт. Послуга. Нематеріальні блага
      змісту і невіддільні від особистості їх носіїв блага і свободи, визнані та охоронювані чинним законодавством. До їх числа належать життя і здоров'я, гідність особи, особиста недоторканність, честь і добре ім'я, ділова репутація, недоторканність приватного життя, особиста і сімейна таємниця та інші нематеріальні блага. Носіями зазначених благ виступають усі громадяни, незалежно
  2. § 2. Дієздатність громадян
      змісті) правоздатності міститься можливість права власності на майно, вилучене з цивільного обороту (надра, води, нафторозробки і т. п.), то, природно, громадянин, не може стати його власником. Наявність або відсутність дієздатності не впливає на обсяг правоздатності. Наприклад, особи, визнані недієздатними, повністю зберігають правоздатність. Зміст
  3. § 2. Інші об'єкти цивільних прав
      змістом і можуть бути розділені на: а) послуги фактичного характеру, наприклад зберігання, перевезення, б) юридичні послуги, наприклад дії за договором доручення; в) комплексні, тобто включають фактичні і юридичні послуги, наприклад, договір транспортної експедиції, агентський договір. Особисті нематеріальні блага утворюють особливу групу об'єктів суб'єктивних цивільних прав і будуть
  4. 2. Об'єкти зобов'язань.
      змісту відповідних зобов'язальних правовідносин: наприклад, при продажу будь-ким твори образотворчого мистецтва його автору належить право слідування - право отримати від продавця винагороду в розмірі 5% від перепродажу. З огляду на те, що виключні особисті права творця творчого твору є невідчужуваними, об'єктами зобов'язань можуть бути лише виняткові
  5. § 2. Види договорів
      зміст окремих груп договорів, їх відмінності, подібність. Договори майнові й організаційні. Критерієм такої диференціації є характер суспільних відносин (їх правової форми), на виникнення (зміну, припинення) яких спрямовані договори. Майнові договори стосуються матеріальних благ і характеризуються великою різноманітністю. Це можуть бути відносини, пов'язані з
  6. 2. Майнові відносини, що регулюються цивільним правом
      договорів. Зобов'язання можуть виникати і при відсутності угоди учасників, наприклад внаслідок заподіяння однією особою іншому майнової шкоди (делікту) або в результаті безпідставного збагачення (придбання чужого майна або заощадження власного майна без достатніх законних підстав). Таким чином, зобов'язання як юридична форма економічних відносин
  7. 2. Основні розділи курсу цивільного права
      змісті і системі курсу його вивчення. Розділ II. Цивільне правовідношення - включає виклад вчення про поняття, зміст і видах цивільних правовідносин, правове становище їх суб'єктів і об'єктів, а також про підстави їх виникнення, зміни та припинення. Важливе місце тут займають вчення про юридичних осіб (яке можна розглядати як основу "корпоративного права", або
  8. 2. Юридичні факти - дії
      змісту цивільних правовідносин, опосередкованих економічні процеси, великий вплив надавали планові акти з розподілу товарів і продукції, щодо визначення обсягу, характеру, кількості та змісту послуг тощо, є різновидом адміністративних актів. В умовах ринкової економіки в якості підстав виникнення цивільних прав та обов'язків виступають якісно
  9. 1. Зобов'язання як цивільні правовідносини
      зміст, як і зміст всякого правовідносини, становлять певні права та обов'язки його учасників (суб'єктів) (детальніше про поняття та зміст громадянського правовідносини див. гл. 5 т. 1 цього підручника). Цим зобов'язання відрізняється від фактичних (неюридичних) відносин, у тому числі від "моральних", політичних і тому подібних "зобов'язань", що не користуються визнанням з
  10. 3. Умови виконання зобов'язань
      змісту і суті зобов'язання і вказівок закону), інакше виконання відповідного зобов'язання може стати важким чи зовсім неможливим. Тому мова повинна йти про передачу речей, визначених індивідуальними або хоча б родовими ознаками, про результати робіт чи наданні конкретних послуг, про сплату певних грошових сум або утриманні від конкретних дій і т. д.
  11. 1. Поняття та особливості договору роздрібної купівлі-продажу
      змісту і способів надання такої інформації. Покупець має право ще до укладення договору роздрібної купівлі-продажу оглянути товар, вимагати проведення в його присутності перевірки властивостей або демонстрації використання товару, якщо це не виключено з огляду характеру товару і не суперечить правилам, прийнятим у роздрібній торгівлі. Нарешті, договір роздрібної купівлі-продажу має
  12. 1. Поняття договору дарування
      змісту проживає в ньому особи) також не дозволяють розглядати такі відносини як безоплатні. Не є даруванням і різні безоплатні надання публічно-правового характеру (грошові та інші нагороди, "пожалування" і т. п.), а також виплати і пільги, що мають трудову чи соціально-забезпечувальну природу (премії, допомоги і т. д), так як вони не оформляються цивільно-правовими
  13. 2. Поняття договору ренти
      утримання в іншій формі (п. 1 ст. 583 ЦК). За договором ренти допускається встановлення обов'язку виплачувати ренту безстроково (постійна рента) або на термін життя одержувача ренти (довічна рента) (п. 2 ст. 583 ЦК). Сторонами договору ренти є: 1. одержувач ренти (рентний кредитор) - особа, яка передає своє майно у власність іншої особи з метою отримання від останнього протягом
  14. 2. Зміст договору оренди підприємства
      змісті прав орендаря - це можливість розпорядження майном, переданим йому в складі орендованого підприємства. Межі зазначеного права розпорядження обмежуються необхідністю збереження орендарем вартості підприємства та дотримання обмежень, передбачених у договорі. Тому право оренди підприємства за своєю юридичною суттю є правом на підприємницьке
© 2014-2022  ibib.ltd.ua