Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Мачуський В. В., Постульга В. Є.. Господарське законодавство: Навч. посіб. - К.: КНЕУ,2004. - 275 с., 2004 - перейти до змісту підручника

Тематична перевірка


- це вивчення однієї або кількох сторін діяльності підконтрольного об'єкта. Результати тематичної перевірки, одержані на підставі документального і фактичного контролю, оформляються актами або доповідними записками. За результатами тематичної перевірки перевіряльники роблять висновки про стан підконтрольного об'єкта і розробляють пропозиції щодо поліпшення ситуації. Ці пропозиції розглядаються і затверджуються до виконання керівником органу, від імені якого проводилась тематична перевірка. Виконання таких пропозицій систематично перевіряється.
Ревізії, контрольні перевірки, що провадяться органами контрольно-ревізійної служби, здійснюють на підставі розпорядчого документа, підписаного начальником служби, управління, керівником підрозділу служби в районі, місті. За ініціативою державної контрольно-ревізійної служби ревізія підприємства, установи, організації провадиться не частіше від 1 разу на рік та не рідше ніж 1 раз у три роки. Головною умовою проведення планової перевірки є повідомлення установи, що буде перевірятися, не пізніше ніж за 10 днів до початку перевірки. За дорученням правоохоронних органів ревізію провадять у будь-який час.
Органами державної податкової служби можуть провадитися безвиїзні, виїзні та оперативні перевірки. Безвиїзні перевірки провадяться органами державної податкової служби за своїм місцезнаходженням на підставі бухгалтерських звітів, балансів, податкових декларацій (розрахунків), наданих платниками податків (іншими особами), а також іншої наявної в органів державної податкової служби інформації.
Виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності можуть бути плановими (документальними та оперативними) або позаплановими (документальними, повторними документальними, оперативними та зустрічними).
Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка господарської діяльності суб'єкта господарської діяльності, яка передбачена у плані органу державної податкової служби.
Здійснюються також позапланові перевірки. Оперативною перевіркою вважається перевірка суб'єктів підприємницької діяльності, які провадять таку діяльність у сферах торгівлі, громадського харчування та послуг, щодо додержання ними порядку проведення розрахунків, обліку товарів та грошових коштів, а також порядку виконання операцій купівлі-продажу іноземної валюти (провадиться без попереднього повідомлення такого платника податків).
Документальна позапланова виїзна перевірка провадиться за рішенням керівника органу державної податкової служби або його заступника без попереднього повідомлення платника податків.
Документальні позапланові виїзні перевірки господарської діяльності суб'єктів господарської діяльності можуть провадитися органами державної податкової служби за наявності хоча б однієї з таких обставин:
1) виявлення за наслідками зустрічних перевірок фактів, які свідчать про порушення платником податків норм податкового законодавства України;
2) неподання платником податків у встановлений строк документів обов'язкової звітності;
3) виявлення недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності;
4) подання платником податків у встановленому порядку скарги про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час провадження планової чи позапланової виїзної перевірки і необхідність такої перевірки для визначення наявності порушення;
5) виникнення потреби в перевірці інформації, одержаної від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не дає пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом трьох робочих днів з дня його вручення належним чином платнику податків;
6) проведення реорганізації (ліквідації) юридичної особи;
7) прийняття рішення Кабінетом Міністрів України;
8) одержання доручення Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України або Генеральної прокуратури України, центрального органу державної податкової служби України;
9) подання суб'єктом підприємницької діяльності до органу податкової служби заяви про відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість;
10) надходження до органу державної податкової служби від банківських установ та митної служби інформації про порушення суб'єктом підприємницької діяльності чинного порядку здійснення розрахунків під час провадження зовнішньоекономічної діяльності або встановлення таких фактів на підставі внутрішньої інформації органів державної податкової служби;
11) наявність недоїмки з платежів у бюджет у суб'єкта підприємницької діяльності.
Зустрічна позапланова виїзна податкова перевірка господарської діяльності суб'єкта господарської діяльності (без його попереднього повідомлення) провадиться за рішенням керівника органу державної податкової служби або його заступника за на- слідками виявлених порушень податкового законодавства України за результатами документальних (оперативних) планових (позапланових) виїзних податкових перевірок. Право посадових осіб органів державної податкової служби на проведення зустрічної позапланової виїзної податкової перевірки підтверджується відповідним посвідченням за підписом керівника органу державної податкової служби або його заступника.
Під час проведення перевірок посадові особи контрольного органу ДПАУ мають право:
1) провадити опитування осіб;
2) одержувати від будь-яких юридичних чи фізичних осіб інформацію, пов'язану з предметом перевірки;
3) здійснювати огляд територій, що використовуються для провадження господарської діяльності, та приміщення, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням інших об'єктів оподаткування;
4) вилучати документи, що свідчать про невиконання податкових зобов'язань.
З'ясуємо методи контролю, які застосовує Національний банк України. НБУ провадить контроль у формі інспектування комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ, що підпадають під його компетенцію.
Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок № 276 регулює процес планування та проведення інспектування службою банківського нагляду НБУ банків та інших осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю НБУ.
Служби банківського нагляду НБУ перевіряють банки, філії банків, власників істотної участі в банку, юридичних осіб, що здійснюють банківську діяльність без банківської ліцензії.
Перевірки поділяють на: планову (інспектування), спеціальну (інспектування) та тематичну (інспектування). Виокремлюють вступний контроль.
Комплексним інспекційним перевіркам підлягають банки, які здійснюють банківську діяльність на підставі банківської ліцензії. Філії банків підлягають тільки тематичним і спеціальним перевіркам за окремими рішеннями НБУ. Інші особи, які охоплюються наглядовою діяльністю НБУ, підлягають тематичним перевіркам.
Вступний контроль здійснюється в разі подання банком клопотання та інших потрібних документів на здійснення державної реєстрації підрозділів банку, отримання банківської ліцензії на здійснення банківських операцій тощо.
Перевірки здійснюються з метою визначення ризиків, притаманних банку, рівня безпеки і стабільності його операцій, достовірності звітності банку і додержання банком банківського законодавства України, а також нормативно-правових актів НБУ.
Інспекційні перевірки банків та їх філій здійснюються відповідно до плану інспекційних перевірок. НБУ може прийняти рішення про проведення позапланової перевірки (у тому числі спеціальної перевірки) за наявності обґрунтованих підстав.
Плани інспекційних перевірок банків складаються щокварталу з урахуванням прогнозного річного плану. Планова інспекційна перевірка банку (юридичної особи в цілому, включаючи окремі перевірки філій) здійснюється не частіше від одного разу на рік. Про проведення планової перевірки НБУ зобов'язаний повідомляти банк не пізніше ніж за 10 днів до початку цієї перевірки.
Виїзна інспекційна перевірка складається з таких трьох етапів:
1) підготовка до проведення інспектування;
2) процес інспектування;
3) оформлення результатів інспектування.
За результатами проведеного інспектування складається звіт (за результатами комплексного інспектування) або довідка (за результатами тематичного чи спеціального інспектування) про інспектування.
Господарський Кодекс у п. 6 ст. 19 установлює, що органи державної влади і посадові особи зобов'язані здійснювати перевірки та інспектування діяльності суб'єктів господарювання неупереджено, об'єктивно й оперативно, додержуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб'єктів господарювання.
П. 7 ст. 19 ГК встановлює, що суб'єкт господарювання, який перевіряється, має право на одержання інформації про результати перевірки та інспектування його діяльності не пізніше як через 30 днів після їх закінчення.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Тематична перевірка"
  1. § 5. Роль ревізійного контролю і аудиту у виявленні та розслідуванні розкрадань
    тематичними перевірками; відсутність перевірок впродовж тривалого часу. Матеріали аудиторської перевірки є важливим джерелом для проведення їх криміналістичного аналізу з метою виявлення ознак розкрадання та інших економічних злочинів. Для цього використовують результати порівняння даних аналітичного і синтетичного обліків, перевірки правильності кореспондентських рахунків тощо. На практиці
  2. Внутрішньогосподарський контроль
    тематичними перевірками без вивчення вірогідності господарських операцій і їх процесів за документами. Своєю чергою, це не забезпечує всебічного контролю, потребує дальшого дослідження тих чи тих явищ фахівцями галузевого контролю. З метою поліпшення контрольної діяльності органів внутрішньогосподарського контролю, підвищення якості його контрольних функцій варто будувати його роботу більш чітко
  3. Лічильна перевірка звітності
    тематичних перевірок і аналізу господарсько-фінансової діяльності підприємства. При цьому важливо перевірити достовірність вихідної облікової інформації виробничих одиниць та інших підрозділів, на підставі якої потім формуються зведені звітні показники по підприємству в цілому. Лічильна перевірка включає елементи як технічної (формальної) перевірки, так і контролю по
  4. Організація синтетичного та аналітичного обліку у банку.
    перевірки тотожності даних аналітичного обліку оборотам і залишкам за балансовими та позабалансовими рахунками синтетичного обліку. Перевірка тотожності даних аналітичних рахунків відповідним рахункам синтетичного обліку обов'язково здійснюється не рідше одного разу на місяць, а за рахунками фізичних осіб у відкритому акціонерному товаристві "Державний ощадний банк України" - не рідше одного разу
  5. 2. Порядок здійснення касових операцій прибутковими касами
    Приймання готівки від клієнтів банку здійснюється за такими прибутковими касовими документами: за заявою на переказ готівки: від юридичних осіб - для зарахування на власні поточні рахунки, від фізичних осіб - на поточні, вкладні (депозитні) рахунки; від юридичних та фізичних осіб - на рахунки інших юридичних або фізичних осіб, які відкриті в цьому банку або в іншому банку, та для переказу без
  6. 4. Порядок здійснення операцій вечірніми касами.
    перевірки, у свою чергу, передає документ касиру. Прийнявши готівку, касир підписує всі три частини об'яви про внесення готівки (власне об'яву, квитанцію, ордер) і проставляє на них штамп «Вечірня каса». Квитанція за двома підписами (бухгалтера-контролера і касира), засвідчена печаткою вечірньої каси, видається здавачу готівки. Закінчивши приймання грошей, касир (разом із бухгалтером-контролером)
  7. 7. Методика обліку операцій при розрахунках акредитивами
    перевірки сплачує реєстр-документів: Д-т 2602; К-т 1200; Банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника: Д-т 1200; К-т 2600; Банк покупця звіряє одержані документи постачальника з умовами акредитива і перераховує гроші банку постачальника бухгалтерською проводкою: Д-т 2602; К-т
  8. Інструкція по пожежній безпеці в приміщеннях "Ощадного Банку"
    перевірки і випробування
  9. Розпорядження вкладами на випадок смерті вкладника.
    перевірки засвідчує своїм підписом нове заповідальне розпорядження, закреслює раніше складене заповідальне розпорядження та робить посилання на нове заповідальне розпорядження. Якщо попереднє заповідальне розпорядження оформлене на окремому аркуші паперу, контролер разом з Формою 36 направляє його у складі щоденного звіту до бухгалтерії установи банку. Нове заповідальне розпорядження розміщується
  10. 1. Аналіз витрат на зоробітню плату
    тематичного контролю за виконанням завдань по собівартості. Складовими елементами системи управління собівартості продукції є прогнозування й планування, нормування витрат, облік і калькуляція, економічний аналіз, контроль за формуванням собівартості. Облік витрат на виробництво і калькуляція собівартості продукції є основними і відповідальними ланками облікової роботи. Перед обліком витрат на
© 2014-2022  ibib.ltd.ua