Типології товариств

На сьогоднішній день класифікація товариств на основі пануючих в них політичних відносин не втратила своєї актуальності.

У сучасній соціології в рамках цього підходу виділяють тоталітарні (держава визначає всі основні напрямки соціального життя), демократичні (населення може впливати на державні структури) і авторитарні суспільства (поєднують елементи тоталітаризму і демократії).

В рамках марксизму основою для класифікації товариств є спосіб виробництва матеріальних благ. На цій підставі виділяються шість типів товариств: 1)

первіснообщинний суспільство, яке характеризується примітивно-привласнюючим способом виробництва, 2)

азіатське суспільство, яке відрізняється особливим видом колективної власності на землю; 3)

рабовласницьке суспільство, специфічною рисою якого є власність на людей - рабів і продукти їхньої праці; 4)

феодальне суспільство, засноване на експлуатації прикріплених до землі селян; 5)

буржуазне суспільство, в якому відбувається перехід до економічної залежності формально вільних працівників найманої праці; 6)

комуністичне суспільство, яке виникає в результаті встановлення рівного ставлення всіх до власності на засоби виробництва шляхом ліквідації приватновласницьких відносин.

Відповідно до іншої типології, яка сьогодні займає провідне місце в соціології, можна виділити традиційне, індустріальне і постіндустріальне суспільства. Традиційне суспільство - це суспільство з аграрним укладом, малорухомими структурами і способом соціокультурної регуляції, заснованим на традиціях.

Поведінка індивідів у ньому грунтується виключно на звичаях, нормах традиційної поведінки, усталених соціальних інститутах (сім'я, громада).

Особливістю такого типу суспільства є низький рівень темпів виробництва. Для сучасності характерне зниження кількості традиційних суспільств, однак вони як і раніше зберігаються в Африці, центральній частині Австралії, індіанських резерваціях.

Термін «індустріальне суспільство» вперше ввів Анрі Сен-Симон (1760-1825 рр..). Свою подальшу розробку це поняття отримало в роботах Р. Арона, УРостоу, О. Тоффлера та ін дослідників.

В основі теорії індустріального суспільства лежить ідея про те, що в результаті промислової революції відбувається транс формація традиційного суспільства в індустріальне. Для індустріального суспільства характерні такі риси: 1)

розвинена і складна система розподілу праці і професійної спеціалізації; 2)

механізація і автоматизація виробництва і управління; 3)

масове виробництво товарів на широкий ринок; 4)

висока розвиненість засобів комунікації і транспорту; 5)

зростання урбанізації та соціальної мобільності; 6)

збільшення доходів на душу населення і якісні зрушення в структурі споживання; 7)

формування громадянського суспільства.

У 60-і рр.. XX в. в соціології формується теорія постіндустріального або інформаційного суспільства. Ця теорія розроблялася такими дослідниками, як Д. Белл, А. Турен, Ю. Хабермас.

Основою трансформації індустріального суспільства і перетворення його в постіндустріальне прийнято вважати розвиток обчислювальної та інформаційної техніки. Основними рисами інформаційного суспільства є: 1)

глобальний характер інформації, яка прориває державні кордони та організаційні бар'єри, 2)

зростання можливостей збору, обробки, зберігання, передачі інформації , доступу до неї; 3)

зростання впливу інформації на різні сфери діяльності; 4)

розширення демократії, децентралізація суспільства.

У суспільстві існують різні підходи до оцінки феномена інформаційного суспільства. Так, Р. Ф. Абдеев пише, що наслідком інформаційної революції і становленням інформаційного суспільства стає розвиток наукомістких виробництв з мінімальним використанням сировини та енергії.

Однак існують і певні побоювання, пов'язані з настанням ери інформаційного суспільства. Негативною стороною постіндустріального суспільства є небезпека посилення соціального контролю з боку держави, правлячої еліти через доступ до інформації та електронних засобів масової інформації та комунікації над людьми і суспільством в цілому. З іншого боку існує небезпека формування двухклассового суспільства: тих, хто володіє інформацією і тих, хто не матиме доступ до неї в силу різних причин.

Ще одним поширеним підходом у сучасній соціології є цивілізаційний підхід. У рамках цієї концепції також існує класифікація суспільств.

В основі цивілізованого підходу лежить ідея своєрідності шляху, пройденого народами. У рамках цієї теорії різними дослідниками виділяються різні цивілізації, однак для всіх характерно виділення Єгипетської, Китайської, Вавилонської, Європейської, Російської, Мусульманської, Грецької та інших цивілізацій.

Будь цивілізація є унікальною. Унікальність кожної цивілізації обумовлюється не тільки матеріальною базою і способом виробництва, а й відповідної їм культурою. Культура в даному випадку визначається сукупністю певного світогляду, способом життя населення і мораллю народу.

Все це в сукупності становить, за визначенням послідовників даного підходу, дух народу, який зумовлює певне ставлення до самого себе. Таким чином, можна говорити, що в рамках цивілізаційного підходу в якості підстави для класифікації суспільств є що складається в них культура.

Підводячи підсумок, необхідно відзначити, що існує безліч підходів до класифікації товариств. При цьому серед них не існує єдиного загальновизнаного. Це підкреслює актуальність розгляду даного питання. 4.

Інформація, релевантна " типології товариств "

1. 2.8.6. Ще одна сучасна стадиальная типологія соціоісторіческіх організмів: премодерное, модерне і постмодерне суспільство
   типологія соціоісторіческіх організмів: премодерние, модерні і постмодерні
   
2. 11. Правові системи. Типологія правових систем.
   Типології (характеризуються великою подібністю між собою). Типологія - вчення про типи правових систем. Класифікація або типологія правових систем: 1) романо-германська (Італія, Франція, Іспанія, Німеччина, Австрія). -Романська (Франція, Бельгія, Люксембург)-германська (Австрія, Швейцарія) 2) англо-американська (Англія, США, Канада, Австралія, Нова Зеландія)-англійське загальне право (Англія)
   
3. 6 Типологія культури
   6 Типологія
   
4. Проблема класифікація форм знання
   типології) форм знання. Типологизация знання може бути проведена по самих різних підставах (критеріям). Часто різноманіття форм знання пов'язують з існуванням різних форм суспільної свідомості - релігійне, художнє, філософське, політичне і т.п. Розрізняють також форми знання, що мають понятійну, символічну або художньо-образ-ную основу. Виділяють, наприклад, знання
   
5. Глава 11. Типологія, заснована на процедурах опитування і моделях сприйняття
   Глава 11. Типологія, заснована на процедурах опитування і моделях
   
6. Програмні тези
   - Становлення поняття політичного інституту в теорії. Нормативно-юридичний підхід Т. Гоббса. Соціологічний підхід Е. Дюркгейма і М. Вебера. - Держава як політичний інститут. Різні підходи до осмислення сутності держави. Внутрішні і зовнішні функції держави. Унітарна, федеративна і конфедеративная форми державного устрою. - Форми державного правління.
   
7. Глава 10. Типологія, заснована на ступені впорядкування об'єктів і відстаней між ними
   Глава 10. Типологія, заснована на ступені впорядкування об'єктів і відстаней між
   
8. Проблемні питання 1.
   Типології. 5. Як співвідносяться розвиток і модернізація? 6. З чим був пов'язаний зростання інтересу до проблем розвитку та модернізації в середині XX в.? 7. Що таке Сучасність / Модерн? Які якості притаманні сучасному суспільству? 8. З якими проблемами стикаються перехідні суспільства? Як реагує на них політична наука?
   
9. 2.2.3. Два напрямки розвитку історичної та історіософської думки
   типологій соціально-історичних організмів і периодизаций історії. На перших порах типологизация соці-Орів і виділення епох історії не збігалися. Але в ідеалі, коли мова йде про наукову періодизації всесвітньо-історичного процесу, вона з неминучістю повинна являти собою не що інше, як типологію соціоісторнческіх організмів, але не просту, а стадиальную. З появою стадіальних
   
10. Мухамеджановим і С.М. Богуславської. Теорія культури в питаннях і відповідях: навчальний посібник для студентів заочної форми навчання. - Оренбург: ІПК ГОУ ОДУ. - 149 с., 2007
    
    
11. Програмні тези
    суспільстві та політиці. - Картина «світу політичного» у роботах Т. Парсонса, Д. Істона, Г. Алмонда і С. Верби. Варіативність сучасних наукових уявлень про політичну систему суспільства. Взаємодія системи і середовища. - Структура та функції реальних політичних систем. Основні елементи політичної системи і відносини між ними; динаміка політичних систем. Поняття системного «входу» і
    
12. Додаткова література
    типологія (історіографічний огляд). - Поліс, 1995. - № 4. Гарвардський анархіст: Роберт Нозік. - Боррадорі Дж. Американський філософ: Беседиг з Куайном, Девідсоном, Патнем, Но-ЗІКом, Данто, Рорті, Кейвлом, Макінтайр, Куном. - М., 1998. Капустін Б.Г. Ідеологія і політика в посткомуністичній Росії. - М., 2000. Капустін Б.Г., Клямкин І.М. Ліберальні цінності у свідомості росіян. -
    
13. Запитання і завдання для самоконтролю
    суспільства щодо виховання дітей в період відмови від школоцентрізма у формуванні особистості? 6. Яким має бути взаємодія сім'ї, школи і суспільства для повноцінного розвитку та становлення особистості ре 511 бенка? Визначте свою педагогічну роль у вирішенні цієї глобальної задачі. 7. Типологія сучасної сім'ї. 8. Зміст і форми надання допомоги батькам по сімейному 'вихованню в
    
14. 73. Типологія держави. Формаційний і цивілізований підходи до типології гос-ва.
    Типології держави: формаційний і цивілізаційний. Донедавна формаційний підхід зізнавався у нас як єдино можливого і наукового, оскільки висловлював марксистське ставлення до питання про тип держави. Суть його в тому, що з'ясування типу держави грунтується на розумінні історії як природно-історичного процесу зміни суспільно-економічних формацій, кожної
    
15. § 3. Типологія держав
    типологізації. В основу типології держав можуть бути покладені різні підстави: справедливість державного устрою, циклічність його розвитку, особливості політичного режиму і ряд інших підстав, основні класи та їх ставлення до засобів виробництва. Відзначимо деякі з підходів до типології держав: формація-ційний і цивілізаційний. Формаційний підхід заснований на понятті
    
16. 2.4.2. Марксистська стадиальная типологія соціально-історичних організмів
    суспільства, тобто соціально-історичного організму, є певна система соціально-економічних (виробничих) відносин. Існує ноколько типів соціально-економічних відносин і, відповідно, наскільки якісно відмінних один від одного їх систем чи суспільно-економічних укладів (рабовласницький, феодальний і т.п.). Кожна така система соціально-економічних
    
17. Програмні тези
    - Політичний режим як спосіб функціонування владного порядку. Визначення політичного режиму. Типологія політичних режимів. Критерії класифікації політичних режимів: політична мобілізація, політичний плюралізм, ідеологізація, конституційність (X. Лінц). - Ознаки тоталітарних режимів: офіційна панівна ідеологія, однопартійна система, поліцейський контроль,
    
18. Проблема людини в філософії
    типології особистості. Сутність процесу соціалізації особистості. Діяльність людини, її основні види. Потреби і здібності людини. Пізнання людиною світу і самого себе. Взаємозв'язок знань про світ і знання про Я. Я і особистість. Можливість існування особистості без Я і Я без особистості. Адекватність і неадекватність образу Я. Проблема особистої самоідентифікації і кризи індивідуальної та особистої
    
19. 2.2.8. Античні мислителі в пошуках загального, особливого і повторюється в історії
      типології форм державного устрою, яка була одночасно і непрямої типологією соціально-історичних організмів. Він кілька разів видозмінював її. В одному з творів, що відносяться до самого пізнього періоду його творчості, - діалозі «Політик» (укр. переклад. Соч. У 3-х т. Т. 3. Ч. 2. М., 1972) він виділяє правління одного (монархію), двома різновидами якого є