4.2. Цикли гегемонії П. Тейлора

Три світові гегемонії Погоджуючись з наявністю цікліч-

ності в геополітичному світовому процесі, британський географ П. Тейлор вважає, що світова гегемонія небудь країни - це дуже рідкісний феномен [Taylor, 1993а]. За Тейлору, вона траплялася тільки три рази:

- Гегемонія Нідерландів в середині XVII в.

- Британська гегемонія в середині XIX в. (Через 200 років після нідерландської гегемонії).

- Гегемонія США в середині XX в. (Через 100 років після британської гегемонії).

Геополітичні гегемонії, по Тейлору, полягають у практично абсолютному домінуванні однієї з держав у міжнародній системі відносин в трьох сферах життя: економічної, політичної та ідеологічної.

11 Гегемонії твердо грунтуються на досягненні великої

11 державою насамперед економічної переваги.

Досягнення цього включає три стадії.

Перша: держава-гегемон домагається переваги в ефективності виробництва над своїми суперниками. Як правило, це відбувається за рахунок створення нових монопольних продуктів за допомогою нововведень, а також за рахунок розширення попиту.

Друга стадія дозволяє торговим представникам країни-гегемона створювати торгові переваги в світі.

Третя: банкіри цієї держави мають можливість домагатися фінансового домінування у світовій економіці.

208

4. Теоретичні проблеми світових геополітичних циклів

Коли виробнича, торговельна та фінансова діяльність однієї держави більш ефективні, ніж у всіх його суперників, тоді держава стає світовим гегемоном.

Такі держави, по Тейлору, мають можливості домінувати в міждержавній системі без загрози перетворення їх в імперії, шляхом створення балансу сил таким чином, що запобігається створення ворожої коаліції, яка могла б загрожувати геополітичному лідерства держави-гегемона . Крім того, держава-гегемон поширює ліберальні ідеї, які широко сприймаються у всій світовій системі. Отже, держави-лідери - це значно більше, ніж світові політичні лідери.

Слідом за підйомом і становленням гегемонією держави слід його поступове падіння. Лібералізм держави-гегемона дозволяє суперникам копіювати технічні досягнення і прагнути перевершити ефективність його виробництва. Незабаром лідерство держави-гегемона над його суперниками зменшується спочатку у виробництві, а потім послідовно в торгівлі і фінансах. Таким чином, по Тейлору, істинна гегемонія грунтується не на завоюваннях колоніальних просторів, а на світовий монополії у виробництві, торгівлі і фінансовій сфері.

Динаміка у зміні Підйом і падіння держави-ге-

світових порядків Гемона визначає тривалість

ність «гегемонистского циклу». Американський дослідник світових систем І. Валлерстайн в середині 1980-х років експериментально пов'язав такі цикли з Кондратьєвського циклами світової економіки. Гегемоністські цикли включають тривалий контроль за капіталовкладеннями на світовому ринку, який багато в чому підтримує існування влади гегемона.

В іншій роботі П. Тейлор [Taylor, 1993b] ввів поняття геополітичної динаміки в зміні світових порядків. Він виділив два мі-

14-2659

209

Розділ I. Геополітика

рових порядку, кожен з яких дробиться на послідовні фази. Тейлор виділив всього два світових порядку:

- світовий порядок боротьби за британське спадок з 1907 по

1945;

- світової порядок «холодної війни» з 1947 по 1989 р.

Після чергового перехідного періоду відбувається формування нового світового порядку.

Дуже подібний підхід до зміни циклів гегемонії великих держав виявляють у своїх дослідженнях Дж. Агнио і С. Кобрідж [Agnew, Cobridge, 1995]. Ці автори вважають визначальним чинником у міжнародних відносинах - економічний. Автори ввели поняття про геополітичну економіці, в якій визначальну роль відіграють сучасні тенденції глобалізації, посилення взаємозалежності у світі. Автори виділяють три геополітичних порядку:

- британський (1815-1875 рр..);

- порядок межімперского суперництва (1875-1945 рр..);

- світовий порядок «холодної війни» (1945-1990 рр..).

Інформація, релевантна " 4.2. Цикли гегемонії П. Тейлора "

1. 1 .4. Ревізіоністські геополітичні західні теорії
   гегемонії в Євразії. 3. Бжезинський оцінює США як першого в світі повноцінного гегемона, оскільки тільки США за всю історію вдалося здійснити гегемонію над Європою. Тепер же, після «холодної війни», завдання США полягає в контролі над всією Євразією як ключовий геополітичної ареною. У книзі «Велика шахівниця» (1998) Бжезинський писав: «Сьогодні геополітичне питання паче не зводиться
   
2. Запропонована Коеном модель поліцентричності та ієрархічна
   цикли, і якщо треба, то залучити для цього і військову силу »[там же, р. 204]. У результаті аналізу геополітичної ситуації після «холодної війни» Галтунг виділяє сім центрів, що претендують на глобальну або регіональну гегемонію: - США з гегемонією в Західній півкулі і на Середньому Сході (Ізраїль насамперед), з прозорими устремліннями бути гегемоном гегемонов. Проте абсолютно
   
3. 3.2. Чотири ери імперіалістичної заокеанської експансії
   гегемонії в північному напрямку, в ті країни Європи, які швидше, ніж Іспанія та Португалія 178 3. Формування геополітичного простору світу ... з їх пережитками феодальних відносин, розвивали ринкове господарство. У XVI-XVII ст. спостерігалося стрімке економічне піднесення Нідерландів, Великобританії та Франції. Нідерландський і англійська експорт був спрямований не тільки в
   
4. ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ СВІТОВИХ ГЕОПОЛІТИЧНИХ ЦИКЛОВ
   цикли «великих воєн» з XVII в. по першу половину XX в. На відміну від А. Тойнбі він розбиває XVII-XX ст. на «ери» від завершення однієї «великої війни» до кінця наступного, об'єднуючи їх в одному висхідному русі (це означає, що від однієї покоління до подальших передаються страждання попередньої «великої війни») [Goldstein, 1988]. Відомий сучасний геоісторік і соціолог І. Валлерстайн
   
5. 4.1. Довгі цикли розвитку світової геополітики Дж. Модельскі і В. Томпсона
   цикли визначаються як послідовність підйому та занепаду великих держав. Підйом великої держави названий Модельскі і Томпсоном етапом навчання, а занепад - етапом лідерства. Кожен з двох етапів автори поділяють на чотири фази. Перший етап (навчання) включає в себе: - Визначення основних світових проблем, що потребують вирішення. - Створення коаліцій союзників. - Прийняття рішень на світовому
   
6. Контрольні питання
   гегемона в трактуванні П. Тейлора і охарактеризуйте три стадії досягнення гегемонії. Розділ I. Геополітика 5. Які основні механізми поєднання стадій гегемонії Великобританії і США з циклами Кондратьєва? 6. Висловіть свою думку про циклічність у світових політичних процесах, перш за все на предмет можливості їх
   
7. ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК
   гегемонії 208-209 Модель розвитку експортно-орієнтована 224 Мондиализм 121 Морська сила держави 50 Морфополітіка 42 «Москва-Третій Рим» 145-147 Мультикультуралізм 272-274 Націонал-більшовизм 120, 163 - 164 Націоналізм 247, 279, 311-312, 314, 322-323, 344, 366-367, 372 Нація-держава (національна держава) 321-322 Неоєвразійство 165, 167 Неозападнічество 169-170
   
8. 1.2. Світова і вітчизняна політична географія: основні концепції та ідеї
   гегемонії США до кінця етапу Наступ постіндустріальної епохи; інтернаціоналізація економіки і всього суспільного життя; розпад СРСР п соціалістичної системи Основні громадські ідеї та тенденції розвитку теорії _общественних наук_ Соціал -дарвінізм; теорії формування націй і націоналізм Органічна теорія держави; теорія «природних» кордонів Панування позитивізму і
   
9. 2. Революція 1905-1907 рр..
   Гегемона революції. Ні спору про те, що в період найвищого підйому революції (жовтень-грудень 1905) прольоті-Ріат дійсно стає на чолі визвольного руху, але немає підстав говорити про його гегемонії, скажімо, в період діяльності I-ої Державної думи (квітень-липень 1906 р.). Не применшуючи ніяк революційний потенціал і заслуг робітничого руху, його, проте, не слід
   
10. Питання про взяття Берліна
    На підставі Ялтинської конференції Берлін не входив в зону операцій американських військ , а Черчілль був прихильником оволодіння столицею Німецького Рейху без радянських військ. Однак перш ніж почати розробку плану операції, командувач союзними військами в Європі генерал О. Бредлі прорахував втрати. Вони перевищували 100 тис. чоловік. Це і охолодило У. Черчілля. Е.Ейзенхауер отримав наказ