| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
ВИСНОВКИ |
||
|
Проведене дисертаційне дослідження дозволило зробити ряд висновків, які лягли в основу рекомендацій та пропозицій щодо правозастосовчої практики та вдосконалення кримінального законодавства. 1. В другій половині ХХ століття в цілому склалась система норм, направлених на боротьбу із контрабандою. Найбільш повно вона була представлена в Митному Статуті 1910 р., в якому було сконцентровано практичні та теоретичні напрацювання як митного, так і кримінального законодавства. Необхідно зазначити, що законодавство дореволюційного періоду про відповідальність за контрабанду було основоположним по відношенню до розвитку радянського і, в свою чергу, національного законодавства. 2. Еволюція законодавства про боротьбу із контрабандою в радянський та пострадянський періоди свідчить як про намагання законодавця враховувати соціально-економічні зміни в суспільстві, так і про заполітизованість та ідеологічну упередженість, яка ставила під сумнів віднесення до предметів злочину певних груп предметів. 3. Вина при вчиненні контрабанди може характеризуватися тільки прямим умислом. Мотив та мета є, як правило, корисливі. Вони не повинні впливати на кваліфікацію контрабанди. Мета контрабанди не є контруктивною ознакою розглянутого складу злочину. 4. Суб'єктом контрабанди може бути будь-яка фізична особа (як приватна, так і службова), якій на момент вчинення злочину виповнилося 16 років (ст. 22 КК України). Суб'єктом контрабанди може бути громадянин України, іноземний громадянин або особа без громадянства. Також суб'єктом контрабанди має визнаватися службова особа. Відносно згаданого складу злочину службовою особою потрібно вважати таку особу, яка за родом своєї службової діяльності здійснює відповідні дії по контролю за переміщенням через митний кордон товарів та дає дозвіл на дані переміщення. Також контрабанда може бути вчинена і іншими особами, службова діяльність яких безпосередньо не пов'язана з виконанням вказаних вище функцій, але вони можуть використовувати своє службове становище для незаконного переміщення предметів контрабанди. Ними можуть бути службові особи, які за родом службової діяльності мають можливість перетинати митний кордон чи здійснювати контроль за переміщенням вантажів, а також службові особи, звільнені МК України від митного контролю та які користуються цим для вчинення контрабанди. 5. Повторність при контрабанді - це вчинення двох самостійних епізодів контрабанди, незалежно від того, чи був винний засуджений за попереднє діяння, чи ні, при умові, що воно має правові наслідки, або судимість за перший злочин не знята чи не погашена. 6. Також, зважаючи на загострення оперативної обстановки на кордоні, буде слушним введення таких кваліфікуючих ознак контрабанди як застосування насильства у будь-якій формі та до будь-яких осіб, як тих, що здійснюють митний та прикордонний контроль, так і до тих, які відмовляються вчиняти певні дії для вчинення злочину. Необхідно зазначити, що в даному випадку застосування насильства не повинно кваліфікуватись як самостійний склад злочину. Дані злочинні дії можуть виражатись у формі насильства,чи погрози його застосування, нанесенні побоїв, ударів, опору; прорив митного кордону або застосування збройного опору щодо осіб, які здійснюють митний або прикордонний контроль. Під переміщенням слід розуміти процес триваючий та направлений на перетинання митного кордону. Фактичне перетинання предметом контрабанди митного кордону не має бути єдиним критерієм визначення закінченого складу злочину. 8. Виходячи із специфічного розуміння митного кордону України, момент закінчення злочину буде різним в залежності від того, відбувається ввезення чи вивезення товарів (предметів злочину), та від місця вчинення відповідних дій. Так, при ввезенні товарів (предметів) на митну територію України і при вивезенні з території спеціальних митних зон на іншу частину митної території країни контрабанда є закінченою при фактичному перетинанні митного кордону України. При вивезенні відповідних предметів злочину з митної території України та при їх ввезенні з іншої частини митної території України на територію спеціальних митних зон склад закінченої контрабанди має визнаватися після надання та оформлення митної декларації та дозволу митних служб на подальше перетинання митного кордону. 9. Не може вважатися добровільною відмовою від вчинення злочину видача предметів контрабанди або повідомлення митному органу про наявність вже після заповнення громадянином митної декларації. У таких випадках видача предметів може бути врахована як пом'якшуюча відповідальність обставина. Визначати момент, з якого неможлива добровільна відмова від злочину, оголошенням особі рішення про її особистий огляд неправильно. Згідно зі ст. 32 (ст. 57 за МК України від 11 липня 2002р.) МК України, до оголошення особі рішення начальника митниці про особистий огляд з нею проводиться бесіда, пропонується видати приховані предмети, роз'ясняється, що в разі відмови може бути проведений і особистий огляд. Якщо особа і видає приховані предмети до проведення її особистого огляду, то діє вона вимушено, а не добровільно, усвідомлюючи наявність нездоланної перешкоди в здійсненні свого наміру, оскільки знаходиться в кімнаті ретельного митного догляду, у присутності службових осіб митниці [84, с. 47-49]. 10. У зв'язку із поширенням контрабанди як явища, урізноманітнення її форм та методів, також тим фактором, що контрабанда стала економічним підґрунтям діяльності організованої злочинності, наближення її до організованої групи є, як уявляється, виправданим відображенням суспільної небезпечності пособництва у такому злочині та відображенням діяльності всіх його учасників. 11. Також доцільно крім переміщення товарів поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю передбачити як спосіб вчинення контрабанди пред'явлення при митному огляді завідомо неправдивих документів, або недекларування чи недостовірне декларування. 12. Беручи до уваги те, що за основу кодифікації береться родовий об'єкт посягання, необхідно внести зміни до діючого законодавства. А саме: замість однієї ст. 201 КК України ввести дві норми, які будуть передбачати відповідальність за "господарську контрабанду" - контрабанду товарів, даний вид злочину має залишитися в розділі VІІ Особливої частини КК України. Та "Контрабанда предметів, обіг яких обмежено чи вилучено з вільного цивільно-правового обігу", даний вид злочину має бути поміщено в розділ ІХ Особливої частини КК України. 13. Також в розрізі вирішення питання щодо виділення окремої статті, яка регламентує відповідальність за контрабанду отруйних, сильнодіючих, радіоактивних або вибухових речовин, зброї та боєприпасів, необхідно залишити поняття "митний кордон" в ст. 201 КК України, а замість нього в новій нормі використовувати поняття "держаний кордон". На нашу думку, це необхідно та виправдано тому, що за певних обставин (вільні митні зони, вільні склади та ін.) держава відмовляється від митної юрисдикції на певні частині своєї території. Але при відмові від митної юрисдикції держава не відмовляється від суверенітету над цим простором. Також на державі лежить обов'язок по забезпеченню громадської безпеки та захисту здоров'я населення на цій території, в тому числі і при провозі на неї предметів та речовин, які можуть нести загрозу охоронюваним інтересам громадян. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "ВИСНОВКИ" |
||
|
||