| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
ВИСНОВКИ РОЗДІЛУ 2 |
||
|
Отже, відповідаючи на порушені нами проблемні питання, необхідно зазначити наступне: 1. Виходячи із вищезазначеного та погоджуючись із більшістю авторів потрібно визначити родовим об'єктом складу злочину "Контрабанда" (ст. 201 КК України) охоронювані кримінальним законом суспільні відносини щодо забезпечення господарської діяльності в Україні. 2. Відповідно до розглядуваного злочину як господарського та зважаючи на зв'язок родового та основного безпосереднього об'єктів, основним безпосереднім об'єктом варто визнати охоронювані суспільні відносини щодо встановленого порядку переміщення відповідних предметів через митний кордон України. 3. Також необхідно вказати, що: відповідно до діючого законодавства, додатковим безпосереднім об'єктом контрабанди називають охоронювані кримінальним правом суспільні відносини щодо встановленого порядку переміщення через митний кордон України товарів, історичних та культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних або вибухових речовин, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), а також стратегічно важливих сировинних товарів щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення за межі України [128, с. 11; 89, с. 93]. 4. На нашу думку, відносини щодо отруйних, сильнодіючих, радіоактивних або вибухових речовин, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), не можуть утворювати об'єкт контрабанди як господарського злочину, тому що їх сутність, в першу чергу, лежить не в сфері господарських відносин. Їх переміщення суспільно-небезпечне вже саме по собі, та їх основна характеристика - всі суспільні відносини, які відбуваються навколо цих предметів, стосуються їх призначення - ураження живої цілі, знищення чи пошкодження оточуючого середовища. Також необхідно наголосити на помилковому вживанні сполучника "та", який при суто граматичному тлумаченні даної норми призводить до невірної кваліфікації діяння, вимагаючи одночасного поєднання у ст. 201 КК України не тільки культурної, але й історичної цінності предмету. На нашу думку, необхідно привести кримінально-правову норму у відповідність із уже ратифікованим міжнародним законодавством та із діючим вітчизняним, а саме: конвенцією ЮНЕСКО від 14 листопада 1970 р. "Про заходи, спрямовані на заборону і попередження незаконного ввезення, вивезення і передачі права власності на культурні цінності" (ратифікована Указом Президії Верховної Ради УРСР від 10 лютого 1988 р.), а також із Законом України від 21 вересня 1999 р. "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей" який регламентує порядок переміщення культурних цінностей через митний кордон України. Привертає увагу те, що в законі йдеться лише про відповідні правила вивезення за межі України. Виникає питання, а чи є кримінальн караним ввезення таких товарів? Вважаемо, що тут необхідно уніфікувати термінологію і використати термінологічний зворот "правила переміщення" [127, с. 136-137]. 13. Повертаючись до уже розглянутої нами групи предметів потрібно знову наголосити, що обґрунтованість віднесення до контрабанди як до господарського злочину отруйних, сильнодіючих, радіоактивних, вибухових речовин, зброї та боєприпасів до категорії господарських злочинів викликає сумніви. Основну направленість таких діянь визначає, насамперед, їх здатність завжди ставити під загрозу заподіяння шкоди суспільну безпеку або народне здоров'я. У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 3 "Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами" цілком доречно зазначено, що судам слід мати на увазі, що основною характерною ознакою зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв та радіоактивних матеріалів є їх призначення - ураження живої цілі, знищення чи пошкодження оточуючого середовища [166, с. 88]. В якості предметів контрабанди - господарського злочину, бажано передбачити ті з них, у зв'язку з незаконним переміщенням яких через митний кордон України завдається або створюється загроза заподіяння шкоди правовідносинам у сфері господарської діяльності шляхом ненадходження до державного бюджету встановлених законодавством України обов'язкових платежів або інша шкода. 14. Також згідно із проаналізованою законодавчою базою вважаємо доцільним заміну словосполучення вжитого в ст. 201 КК України - "радіоактивні речовини" на "радіоактивні матеріали". З огляду на бланкетність диспозиції згаданої статті така заміна буде об'єктивно виправданою та науково коректною. 15. Законодавець вважає, що контрабанда є закінченим злочином з моменту фактичного переміщення товару через митний кордон. Відносно вирішення питання про момент закінчення злочину та, відповідно, вірної кваліфікації діяння при такому способі вчинення контрабанди як припинений транзит необхідно звернути увагу на підставу переміщення товарів та предметів через митний кордон України. Так як в даному випадку як підстава до переміщення митному органу подаються документи, які носять завідомо неправдиві дані, тому і момент закінчення злочину має співпадати із моментом подання до митних органів вищезгаданих документів. Отже, відповідно до наведеної фактичної та статистичної інформації вважаємо за доцільне встановити відповідальність за контрабанду додатково до визначених законодавцем форм (за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею), такі: організованою групою; службовою особою з використанням своїх службових повноважень. Беззаперечно контрабанда - це злочин з формальним складом, його об'єктивна сторона включає тільки діяння. Тому контрабанда є кримінально караним діянням з моменту виконання всіх необхідних дій по переміщенню певних предметів через митний кордон. Даний злочин може бути вчинено лише з прямим умислом. Закон не містить ніякої вказівки на мотиви і мету контрабанди. Це свідчить про те, що зазначені ознаки не впливають на кваліфікацію злочину. Але вони можуть враховуватися судом при призначенні покарання. Також, на нашу думку, дії осіб, які вчинили контрабанду товарів, можуть утворювати лише ідеальну сукупність злочинів із ст. 212 КК України. Неможливість реальної сукупності злочинів, на наш погляд, може аргументуватись неможливістю обкладення податками забороненої законом діяльності. Дії осіб, які вчинили контрабанду вилучених з вільного обігу чи заборонених до вивезення (ввезення) товарів, не можуть кваліфікуватись за сукупністю зі ст. 212 КК України, оскільки не можуть бути обкладені податками заборонені законом дії. Виходячи з вищевикладеного необхідно зазначити, що визначення суб'єктивної сторони злочину в значній мірі впливає на його кваліфікацію, визначає в повній мірі його суспільну небезпеку, а також дає можливість найбільш ефективно розробити та застосовувати превентивні заходи. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "ВИСНОВКИ РОЗДІЛУ 2" |
||
|
||