§ 2. Військова прокуратура та основні напрями її деятельності237

Військова прокуратура утворилася і організаційно сформувалася в ході судової реформи 1864 р. Очолював військову прокуратуру Головний військовий прокурор, який мав двох помічників і безпосередньо підпорядковувався військовому міністру. Він призначався на посаду Найвищим указом за поданням військового міністра. Військові прокурори зі своїми помічниками складалися при кожному військово-окружному суді. У ході цієї ж реформи існував у військовому відомстві Аудиторський департамент був перетворений в Головне військово-судне управління. Його начальником став В.Д. Філософів (1820-1894), призначений Олександром II з 1 вересня 1867 Головним військовим прокурором.

З падінням царського самодержавства прокуратура як орган, що стоїть на сторожі інтересів монархії, була ліквідована. Декретом про суд № 1, прийнятим РНК РРФСР 24 листопада 1917, скасовувалися «донині існували інститути судових слідчих, прокурорського нагляду». На підставі цього ж Декрету створювалися нові, радянські суди, але прокуратури в створюваному державному механізмі не було.

Тільки після закінчення Громадянської війни 1917-1922 рр.. в процесі переходу до мирного будівництва і в ході здійснення нової економічної політики виникла об'єктивна необхідність створення самостійного державного органу з нагляду за дотриманням законів. Основи організації прокурорського нагляду були закладені в Положенні про прокурорський нагляд від 28 травня 1922

Першим прокурором Росії став Д.І. Курський, а після утворення СРСР першу посаду прокурора Верховного Суду СРСР зайняв П.А. Красиков. Головним військовим прокурором в 1922 р. призначений Н.І. Татаринцев (перебував на посаді Головного військового прокурора в 1922-1923 рр..).

Однак відтворена прокуратура не стала самостійним державним органом, а входила як відділу в Народний комісаріат юстиції РРФСР, керівник якого одночасно був і прокурором республіки.

У наступні роки йшов процес становлення прокурорського нагляду вже в рамках СРСР. Однією з важливих віх на шляху цього процесу стало створення прокуратури Верховного Суду СРСР. У такій якості органи прокуратури перебували з 1923 по 1933 рр..

Масштабність діяльності та широта повноважень з нагляду за однаковим виконанням законів на всій території СРСР, а також подвійність взаємин з судовими органами настійно вимагали перетворення прокуратури в самостійний державний орган. Вирішенню цього питання поклало початок постанову ЦВК і РНК СРСР «Про заснування Прокуратури Союзу РСР» від 29 червня 1933 А 17 грудня того ж року було затверджено Положення про Прокуратуру Союзу РСР, закрепившее правовий статус Прокуратури СРСР як самостійного державного органу. В якості структурного підрозділу до складу Прокуратури СРСР входила військова прокуратура.

Остаточно процес централізації і утворення єдиної прокурорської системи в СРСР був завершений з прийняттям 5 грудня 1936 Конституції СРСР. Ця Конституція вперше визначила прокурорський нагляд як вищий нагляд за точним виконанням законів і віднесла його до виключних повноважень Прокурора Союзу РСР (ст. 113). Подальше конституційне законодавство і законодавство про прокуратуру спадкоємно зберігали поняття вищого нагляду за виконанням законів у межах повноважень Генерального прокурора СРСР і підлеглих йому прокурорів, визначаючи зростаюче значення прокуратури в житті держави і суспільства.

До середини 70-х рр.. органи прокуратури підійшли з найвищим ступенем централізації та єдності прокурорського нагляду, що знайшло своє закріплення в Конституції СРСР, прийнятої 7 жовтня 1977 Вперше в Конституції СРСР (ст.ст. 164-168) були встановлені принципи організації і діяльності прокуратури, їй наказувалося здійснювати нагляд не тільки за точним, а й за однаковим виконанням законів.

У другій половині 80-х рр.. XX в. в нашій країні почали відбуватися глобальні реформи, які охопили всі сторони життя суспільства. У політичній, правовій сфері вони пов'язані в першу чергу з всебічним розвитком і поглибленням демократії, прагненням до створення правової федеративної держави, до реалізації на практиці принципу поділу влади.

Істотні зміни відбулися в організації та діяльності прокуратури, в її конституційному статусі. Значному поетапного реформування піддалися її організація і діяльність. Процеси суверенізації РРФСР в рамках СРСР відбилися і на системі органів прокуратури.

З прийняттям постанови Верховної Ради РРФСР «Про освіту єдиної системи органів прокуратури РРФСР» від 15 листопада 1991 почалося реформування органів прокуратури Росії. На базі діяли на території РРФСР прокуратур була утворена єдина система органів прокуратури, яка підпорядковувалася Прокурору РРФСР. З розпадом Радянського Союзу, з моменту ліквідації Прокуратури Союзу РСР на території Росії припинив дію Закон СРСР «Про Прокуратуру СРСР» 1979

17 січня 1992 Верховна Рада Російської Федерації ухвалила Закон Російської Федерації «Про прокуратуру Російської Федерації », який став правовою базою для трьох основних, пріоритетних напрямків діяльності прокуратури: забезпечення конституційних прав громадян, забезпечення законності в боротьбі зі злочинністю; сприяння засобами прокурорського нагляду проведенню радикальних економічних реформ. У ньому ясно визначено основне завдання даного органу - здійснення нагляду за виконанням діючих на території Російської Федерації законів, прийняття заходів, спрямованих на усунення їх порушень і притягнення винних до відповідальності, здійснення кримінального переслідування.

Прийнята 12 грудня 1993 Конституції Російської Федерації зумовило початок чергового етапу реформування органів прокуратури. На відміну від раніше діяли Основних Законів прокуратура виявилася структурою, повноваження і порядок діяльності якої конституційно позначені формально. Органам прокуратури присвячена ст. 129 Конституції Росії, що входить в розділ «Судова влада». Відповідно до цієї статті повноваження, організація і порядок діяльності прокуратури Російської Федерації визначаються федеральним законом.

В даний час органи прокуратури в Російській Федерації складають єдину централізовану систему з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим і Генеральному прокурору Російської Федерації.

18 жовтня 1995 прийнятий Федеральний закон «Про внесення змін і доповнень до Закону Російської Федерації« Про прокуратуру Російської Федерації ».

2. Функції органів військової прокуратури. В силу своєї компетенції, визначеної чинним законодавством, прокуратура відіграє значну роль в охороні і захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави, зміцненні законності та правопорядку, сприяючи становленню та розвитку демократичної правової держави.

Здійснюючи нагляд від імені держави за виконанням законів на всій території Російської Федерації, органи прокуратури вживають заходів, спрямованих на забезпечення єдності законності, усунення її порушень та притягнення винних до відповідальності, відновлення порушених прав громадян, підприємств, установ і організацій.

На прокуратуру покладено функцію нагляду за дотриманням Конституції Російської Федерації і законів, що діють на території Російської Федерації, федеральними міністерствами, державними комітетами, службами та іншими федеральними органами виконавчої влади, представницькими (законодавчими) і виконавчими органами суб'єктів Російської Федерації, органами місцевого самоврядування, органами військового управління, органами контролю, їх посадовими особами, органами управління, керівниками комерційних і некомерційних організацій; а також за відповідністю законам видаваних ними правових актів.

За своїм призначенням, принципам організації та діяльності, формам і методам роботи прокуратура Російської Федерації займає в системі державної влади особливе місце. В організаційному і функціональному відношенні вона виведена за рамки законодавчої, виконавчої та судової гілок влади.

Систему прокуратури Російської Федерації утворюють Генеральна прокуратура Російської Федерації, прокуратури суб'єктів Російської Федерації, прирівняні до них військові і інші спеціалізовані прокуратури, прокуратури міст і районів, інші територіальні, військові та інші спеціалізовані прокуратури, а також наукові та освітні установи, редакції друкованих видань, які є юридичними особами. Генеральну прокуратуру Російської Федерації очолює Генеральний прокурор Російської Федерації, який відповідно до ч. 2 ст. 129 Конституції Російської Федерації призначається на посаду і звільняється з посади Радою Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації за поданням Президента Російської Федерації.

Органи військової прокуратури відповідно до Федерального закону «Про прокуратуру Російської Федерації» є складовою невід'ємною частиною єдиної федеральної централізованої системи прокуратури Російської Федерації. Головна військова прокуратура при цьому є структурним підрозділом Генеральної прокуратури Російської Федерації, а Головний військовий прокурор - заступником Генерального прокурора Російської Федерації.

Органи військової прокуратури здійснюють свої повноваження у Збройних Силах Російської Федерації, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації, Міністерство Російської Федерації у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій і ліквідації наслідків стихійних лих (крім підрозділів Державної протипожежної служби), Федеральній службі безпеки Російської Федерації (в тому числі прикордонних військах і органах), Федеральній службі охорони, Службі зовнішньої розвідки, а також в інших військах, військових формуваннях і органах.

Особливості організації та забезпечення діяльності органів військової прокуратури, її структура, повноваження, порядок комплектування, фінансування та матеріально-технічного забезпечення закріплені в розд. VI Федерального закону «Про прокуратуру Російської Федерації».

Військова прокуратура підпорядковується Генеральному прокурору Російської Федерації та здійснює покладені на неї наглядові повноваження, незалежно від федеральних органів державної влади та органів військового управління (ст.ст. 4-5 Федерального закону «Про прокуратуру Російської Федерації»).

Систему органів військової прокуратури становлять Головна військова прокуратура, 14 військових прокуратур окружного ланки, які прирівняні до прокуратур суб'єктів Російської Федерації, а також 227 військових прокуратур гарнізонів, об'єднань і з'єднань, прирівняних до прокуратур міст і районів. Штатна чисельність органів військової прокуратури становить близько 3500 офіцерів.

Військовими прокурорами і слідчими призначаються громадяни Російської Федерації, що проходять військову службу за контрактом, мають офіцерське звання і вищу юридичну освіту, однак за рішенням Генерального прокурора Російської Федерації можуть призначатися і цивільні особи.

Спеціалізованим навчальним закладом, що готує кадри для органів військової прокуратури, є Військовий університет, розташований в місті Москві.

 Порядок забезпечення військових прокуратур та їх співробітників належними видами постачання, житловими і службовими приміщеннями, проходження військовими прокурорами та слідчими військової служби, в тому числі присвоєння їм військових звань, детально регламентований федеральним законодавством. Завдання забезпечення соціально-економічних прав і пільг військовослужбовців військових прокуратур, членів їх сімей та осіб, звільнених у запас, покладена на Міністерство оборони та інші відомства Російської Федерації, що мають необхідні правову основу, механізм, а також бюджетні фінансові кошти. Такий порядок не ставить військових прокурорів і слідчих у залежність від військового командування, яке в даному випадку виконує лише технічну функцію реалізації законодавчих норм. Військові прокурори, слідчі і їхні родичі перебувають під особливим захистом держави і підлягають обов'язковому державному особистому страхуванню за рахунок коштів федерального бюджету. 

 Відповідно до Федерального закону «Про прокуратуру Російської Федерації» основними напрямками діяльності органів військової прокуратури є: 

 - Нагляд за виконанням законів органами військового управління, військовими частинами, установами та організаціями, військово-навчальними закладами, підприємствами, командирами (начальниками) та іншими посадовими особами Збройних Сил Російської Федерації, інших військ і військових формувань (далі - органи військового управління); 

 - Нагляд за дотриманням прав і свобод людини і громадянина органами військового управління; 

 - Нагляд за виконанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і попереднє слідство у Збройних Силах Російської Федерації, інших військах і військових формуваннях; 

 - Нагляд за виконанням законів федеральними органами безпеки; 

 - Участь у розгляді справ судами. 

 На військову прокуратуру також покладено провадження попереднього слідства по кримінальних справах, віднесених законом до її компетенції. 

 Слідчі військової прокуратури розслідують кримінальні справи: 

 1) про злочини, вчинені військовослужбовцями, а також громадянами, що проходять військові збори; 

 2) про злочини, вчинені особами цивільного персоналу Збройних Сил Російської Федерації, інших військ, військових формувань і органів, створених відповідно до федеральними законами та іншими нормативними актами, у зв'язку з виконанням ними своїх службових обов'язків, або вчинені в розташуванні військової частини, з'єднання , установи.

 При здійсненні нагляду за виконанням законів прокуратура не підміняє інші державні органи. Перевірки виконання законів проводяться на підставі надійшла до органів прокуратури інформації про факти порушення законів, що вимагають прийняття заходів прокурором. 

 Військові прокурори при здійсненні покладених на них функцій нагляду за виконанням законів вправі викликати посадових осіб і громадян для пояснень з приводу порушень законів; вимагати від керівників та інших посадових осіб піднаглядних військових частин, установ і органів подання необхідних документів, матеріалів і інших відомостей; виділення спеціалістів для з'ясування питань, що виникли; проведення перевірок по котрі вступили до органів прокуратури матеріалами і зверненнями. 

 Крім того, військові прокурори та їх заступники мають право на підставах, встановлених законом, порушувати кримінальні справи або провадження про адміністративне правопорушення, вимагати притягнення осіб, які порушили закон, до іншої встановленої законом відповідальності, застерігати про неприпустимість порушення закону; опротестовувати суперечать закону правові акти, звертатися до суду з вимогою про визнання таких актів недійсними; вносити подання про усунення порушень закону. 

 Федеральним законом «Про прокуратуру Російської Федерації» значно посилена правозахисна функція прокуратури. Забезпечення і захист прав людини в системі цінностей правової держави є основними пріоритетами. Вперше в історії розвитку російської правової системи захист прав і свобод людини і громадянина законодавчо виділена в самостійний напрям роботи. 

 Виконуючи покладені на них функції в цій сфері нагляду, крім перерахованих повноважень, військові прокурори можуть розглядати і перевіряти заяви, скарги та інші повідомлення про порушення прав і свобод людини і громадянина; роз'яснювати постраждалим порядок захисту їх прав і свобод; вживати заходів щодо попередження та припинення порушень прав і свобод людини і громадянина, притягнення до відповідальності осіб, які порушили закон, та відшкодування заподіяної шкоди; в разі встановлення факту порушення законів органами та посадовими особами вносити подання про усунення порушень, приносити протести на суперечать закону правові акти, звертатися до суду з вимогою про визнання таких актів недійсними. За наявності відповідних підстав військовий прокурор також вправі порушити кримінальну справу або провадження про адміністративне правопорушення. 

 При здійсненні нагляду за процесуальною діяльністю органів дізнання та органів попереднього слідства на стадії досудового провадження військові прокурори перевіряють виконання вимог федерального закону при прийомі, реєстрації та вирішенні повідомлень про злочини; дають згоду на порушення кримінальної справи або особисто порушують кримінальні справи; дають згоду дізнавачу, слідчому на порушення перед судом клопотання про обрання, скасування чи зміну запобіжного заходу або про виробництві іншого процесуальної дії, яке допускається на підставі судового рішення; скасовують незаконні або необгрунтовані постанови нижчестоящого прокурора, слідчого, дізнавача; подовжують термін попереднього розслідування і виконують інші передбачені законом процесуальні дії . 

 У ході судового провадження у кримінальній справі військовий прокурор підтримує державне обвинувачення, забезпечуючи його законність і обгрунтованість. 

 Нагляд за виконанням законодавства про оперативно-розшукової діяльності органами забезпечення безпеки держави відповідно до закону здійснюється військовими прокурорами, уповноваженими на те Генеральним прокурором Російської Федерації і Головним військовим прокурором. При здійсненні нагляду уповноважені військові прокурори мають право: давати письмові вказівки про здійснення тих чи інших оперативно-розшукових заходів або вимагати їх припинення; опротестовувати незаконні або необгрунтовані постанови керівників органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність; вимагати від керівників органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність , відсторонення підлеглих їм оперативних співробітників, які допустили порушення закону, від ведення оперативних перевірок тощо 

 На відміну від територіального принципу, характерного для розміщення загальногромадянських правоохоронних органів, військові прокурори на всьому протязі своєї історії завжди знаходилися там, де дислокуються війська, їх структура і штати повністю відповідають структурі і дислокації військ, що дозволяє ефективно і з мінімальними для держави витратами вирішувати питання забезпечення законності та боротьби зі злочинністю у Збройних Силах Російської Федерації, інших військах, військових формуваннях та органах. 

 Військові прокурори і слідчі виконують свої обов'язки в тих же умовах, в яких діють Збройні Сили та інші війська, що зумовлює їх професійну компетентність, мобільність, постійну готовність діяти в екстремальних ситуаціях як у самому центрі Росії, так і в регіонах з важкими кліматичними умовами, під час виконання інтернаціонального обов'язку в Афганістані та при проведенні контртерористичних операцій в Північно-Кавказькому регіоні, в країнах ближнього і далекого зарубіжжя, де російські військовослужбовці виконують миротворчі функції. 

 Погіршення криміногенної ситуації в державі, сплеск економічної злочинності і корупції об'єктивно зумовили покладання на прокуратуру, крім уже наявних у неї функцій, також і завдання координації діяльності правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю. Не викликає сумнівів, що координація зусиль з боротьби із злочинністю повинна здійснюватися не стільки на відомчому, скільки на державному рівні. Але поки такий підхід не вироблений, ця робота покладена на прокуратуру238. Виступаючи на Всеросійській нараді прокурорів 11 січня 2001 Президент Російської Федерації наголосив, що «... нікому іншому така робота сьогодні не під силу. Саме тому на прокуратурі лежить велика частина відповідальності за злагоджену, командну роботу всіх правоохоронних органів держави ». 

 З урахуванням сучасних вимог діяльність військової прокуратури останнім часом характеризується спрямованістю на максимальне використання наданих законом повноважень щодо боротьби зі злочинністю, забезпечення правовими засобами високої бойової готовності та боєздатності військ, відстоювання економічних інтересів держави, захисту прав військовослужбовців та членів їх сімей, удосконалення інших напрямків діяльності . 

 Інформація, релевантна "§ 2. Військова прокуратура та основні напрями її деятельності237"

1. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
     прокуратури. 2. На які галузі поділяється прокурорський нагляд? 3. Яка структура органів прокуратури? 4. Які органи прокуратури відносяться до територіальних? 5. Які органи прокуратури є спеціалізованими? 6. Назвіть основні повноваження прокурорів щодо здійснення нагляду. 7. Яким вимогам повинні відповідати кандидати на посаду
   
2. § 2. Система прокуратури РФ
     військова, транспортна, природоохоронна, з нагляду за дотриманням законів у виправних установах та інші. Всі вони діють на правах обласних або районних прокуратур. Транспортні прокуратури створюються для здійснення нагляду за виконанням законів на залізничному, водному і повітряному транспорті - на певній залізниці, її ділянці, в аеропортах, морських і річкових
   
3. Шумський П.В.. Прокуратура України: навчальний посібник для студентов юрид. вузів та факультетів. - К.: Вен-турі., 1998. - 336 с., 1998
     прокуратури України: ее місця у механізмі держави, функцій, Принципів організації та ДІЯЛЬНОСТІ, взаємозв'язків Із структурами, что належати до других гілок влади. Внесено Предложения Щодо Вдосконалення законодавства и організації роботи прокуратури. Для науково-педагогічних працівніків, студентов, прокурорів, Суддів та других юрістів-практіків. Може буті використаних як навчальний материал для
   
4. 92. Конституційні засади організації прокуратури в Російській Федерації
     прокуратурі сформульовані цілі, завдання та повноваження прокуратури. Прокуратура здійснює нагляд: - за виконанням законів місцевими представницькими органами, посадовими особами, а також за відповідністю законам видаваних ними правових актів; - за виконанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність; - за виконанням законів у місцях тримання затриманих і
   
5. 13. Структура, завдання та повноваження прокуратури.
     прокуратура РФ; Прокуратури суб'єктів Ф Прокуратури міст, районів Ген прокуратуру очолює Ген Прокурор (назн і освоб СФ за поданням Президента). Їм здійснюється освіта, реорганізація та скасування органів і установ прокуратури, визначення їх статусу та компетенції. Органи пркуратури діють на основі підпорядкування нижчестоящих прокурорів вищестоящим і Ген прокурору РФ.
   
6. ЗМІСТ
     прокуратури України ... 32 2.2. Основні напрямки Вдосконалення правового регулювання и реалізації функцій прокуратури ... 55 2.2.1. Проблеми Функціонування прокурорсько Нагляду за додержанням и! Застосування Законів в умів перехідного періоду ... 55 2.2.2. Проблеми забезпечення прокурорсько Нагляду за додержанням и! Застосування Законів органами, что здійснюють
   
7. § 1. Поняття прокуратури, принципи її організації та діяльності
     прокуратури свідчить той факт, що конституційні норми, що закріплюють організацію прокуратури (ст. 129), йдуть безпосередньо за нормами, присвяченими судової влади. Прокуратура займає особливе місце серед правоохоронних органів, оскільки не відноситься ні до законодавчої, ні до виконавчої, ні до судової влади. Вона є незалежним правоохоронним органом,
   
8. Принцип незалежності
     прокуратура. Органами прокуратури здійснюють свои Функції Незалежності від будь-яких місцевіх органів, підпорядковуючісь Тільки Генеральному прокурору України. Фактично органів прокуратури в процесі Здійснення своих функцій корістуються незалежністю НЕ Тільки от місцевіх органів, альо й від органів управління и суду. Коженая прокурор у своїй наглядовій ДІЯЛЬНОСТІ ВІДОКРЕМЛЕНИЙ від будь-якого стороннього
   
9. нова концепція Щодо місця прокуратури в Системі державних органів.
     Прокуратура в будь-якій з трьох гілок власти - законодавчій, виконавчій чи судовій. Це суто теоретична проблема. Аджея в Кожній державі є Ціла низка Вищих державних Контролюючим органів, Які повінні Забезпечувати форми Функціонування Всього державного апарату.2 Особливі Функції Щодо контролю за виконання Законів рахунковою палатою, а такоже уповноваженим з захисту прав людини Верховної Ради
   
10.  Глава 6. Військова служба в Російській Федераціі105
      Глава 6. Військова служба в Російській
    
11. Зміст
      Прокуратура в державному механізмі ... 6? § 2. Історія розвитку и становлення функцій прокуратури ... 21 Прокуратура за часів Гетьманату (квітень-грудень 1918) ... 25 Діректорія. Відновлення Прокуратори (грудень 1918 - березень 1921) ... ... 27 ГЛАВА II. СУТЬ ФУНКЦІЙ ПРОКУРАТУРИ ... 31 § 1. Теоретичне визначення функцій прокуратури