Головна |
« Попередня | Наступна » | |
§ 7. Військові дії на фронтах другої світової та Великої Вітчизняної воєн в 1944-1945 р. |
||
Перехід під контроль союзників Середземноморського регіону дозволив повернутися до питання про відкриття другого фронту на найбільш важливому напрямку - у Західній Європі. До цього часу стало ясно, що СРСР може один завершити розгром фашистської Німеччини і надати допомогу народам Європи у визволенні від гітлерівського ярма. 6 червня 1944 в Нормандії (на північному узбережжі Франції) почалася висадка англо-американських військ на чолі з американським генералом Д. Ейзенхауером. Опір німецьких частин виявилося сильнішим, ніж передбачалося. У цей відповідальний момент величезну роль зіграло французький Опір. З 18 серпня почалося повстання в Парижі. На останньому етапі його підтримали підоспілі танкові війська генерала Леклерка - частина тих французьких сполук, які брали участь у висадці союзників. Таким чином, Париж був звільнений самими французами. Розуміючи безперспективність подальшого утримання Франції, німецьке командування почало відведення своїх військ на північ. У вересні лінія фронту стабілізувалася уздовж південного кордону Нідерландів, у західного кордону Німеччини до Люксембурга і південніше, до кордонів нейтральній Швейцарії. До початку 1945 р. союзники вигнали гітлерівців за межі Бельгії, Центральної Італії та Франції. Під ударами радянських військ фашистський блок продовжував розпадатися. У другій половині 1944 р. Німеччина втратила трьох своїх союзників - Румунії, Болгарії, Фінляндії, а на початку 1945 р. - Угорщини. Звільнення східноєвропейських країн супроводжувалося потужним підйомом національно-визвольної боротьби. У січні-лютому 1945 р. радянські війська провели Вісло-Одерську операцію, в результаті якої вони завершили визволення Польщі і вступили на територію Німеччини, блокувавши східно-прусську угруповання противника. Особливість наступальних операцій Червоної Армії в 1944 р. полягала в тому, що ворогові наносилися заздалегідь заплановані удари на різних віддалених один від одного напрямках величезного радянсько-німецького фронту, змушували супротивника розпорошувати свої сили і утруднювали організацію ефективної оборони. Потужний наступ розгорнула Червона Армія взимку і навесні 1944 р. У січні-лютому війська Ленінградського і Волховського фронтів під командуванням генералів Л.А.Говорова і К.А. Мерецкова за підтримки Балтійського флоту завдали поразки ворожому угрупуванню «Північ». 27 січня Ленінград був повністю звільнений від блокади, яка тривала 900 днів. Ле-нінградском та Новгородська області були очищені від окупантів. Створилися сприятливі умови для звільнення Прибалтики і Карелії. У той же час війська 1-го і 2-го Українських фронтів під командуванням генералів М.Ф.Ватутін і І.С. Конєва оточили в районі Корсунь-Шевченківський велику ворожу угруповання (10 дивізій і одну бригаду) і після того, як вона відмовилася скласти зброю, знищили і взяли в полон її рядовий і командний склад. Протягом лютого - квітня 1944 р. війська чотирьох Українських фронтів розгромили ворожу групу армій «Південь», очистили Правобережну Україну, вийшли на радянську державний кордон з Чехословаччиною, Румунією і перейшли її. У квітні війська 4-го Українського фронту і Окремої Приморської армії за підтримки Чорноморського флоту оволоділи Кримом. Ворог намагався утримати Севастополь і чинив запеклий опір. 7 травня радянські війська почали штурм Севастополя і до вечора 9 травня звільнили його. У результаті зимового та весняного наступів в 1944 р. було розгромлено 175 ворожих дивізій, противник втратив більше 1 млн. солдатів і офіцерів, 8400 танків, 5500 літаків, 20 000 гармат. 23 - 26 червень 1944 р. війська 1-го Прибалтійського (командувач - генерал И.Х.Баграмян) і 3-го Білоруського фронтів (командувач - генерал І.Черняхівський) оточили Вітебську угруповання супротивника (6 дивізій), 24 червня війська 1-го Білоруського фронту (командувач - генерал К. К. Рокоссовський) прорвали оборону ворога північніше і південніше Бобруйська і до 27 червня оточили Бобруйську угруповання німців (12 піхоти- них і 1 танкова дивізія). Розвиваючи стрімкий наступ, війська 1-го і 3-го Білоруських фронтів 3 липня увірвалися до Мінська. 13 липня війська 3-го Білоруського фронту визволили столицю Литви - Вільнюс, форсували Німан і вийшли на державний кордон Радянського Союзу зі Східною Прусією. Війська 1-го Білоруського фронту 28 липня зайняли Брест, вийшли до Вісли і звільнили передмістя Варшави. У середині вересня 1944 р. війська трьох Прибалтійських і Ленінградського фронтів перейшли в наступ проти потужної ворожого угруповання в Прибалтиці. Війська Ленінградського фронту за сприяння Балтійського флоту 22 вересня звільнили столицю Естонської РСР - місто Таллінн. Були повністю звільнені територія Естонії і велика частина Латвії. У липні 1944 р. війська 1-го Українського фронту (командуючий - маршал І. С. Конєв) розгромили в Західній Україні велику вороже групу армій «Північна Україна». Західна Україна була повністю звільнена від фашистських окупантів. 27 липня був звільнений Львів, а 6 серпня - Дрого-Бич, центр нафтової промисловості Західної України. 20 серпня війська 2-го (командувач - генерал Р.Я.Маліновскій) і 3-го (командувач - генерал Ф. І. Толбухін) Українських фронтів почали спільну операцію по оточенню і знищенню групи армій «Південна Україна» загальною чисельністю близько 50 дивізій, зосереджених в районі Ясси - Кишинів. В оточення потрапили 22 німецькі дивізії. Рішучими діями радянських військ оточена угрупування було ліквідоване до 4 вересня. Розвиваючи стрімкий наступ, війська 2-го Українського фронту почали визволення Румунії від німецько-фашистських поневолювачів. В результаті успішних операцій Червоної Армії в 1944 р. було вирішено низку найбільших завдань. По-перше, була повністю звільнена вся тимчасово захоплена ворогом територія країни і відновлена державна кордон СРСР від Баренцового до Чорного моря і Дунаю. По-друге, в 1944 р. були виведені з ладу всі союзники гітлерівської Німеччини в Європі - Фінляндія, Румунія, Болгарія та Угорщина. Румунія, Болгарія та Угорщина оголосили війну Німеччині та внесли свій внесок у справу остаточного розгрому фашистського агресора. Червона Армія вступила до Європи як армія-визволителька, разом з Народно-визвольною армією Югославії була звільнена велика частина Югославії; за сприяння Чехословацького Війна вступила в заключну фазу. Радянські війська 1 2 січня 1945 р. замість призначеного терміну на 20 січня почали грандіозний наступ на широкому фронті від Балтійського моря до Карпат. Протягом 1200 км була зламана потужна оборона німців. К 1 7 січня спільно з 1-ої Польської армією вони звільнили від німецьких окупантів столицю Польщі - Варшаву. Розвиваючи стрімкий наступ, війська досягли Одеру, форсували його в районі Кострина і створили плацдарм на західному березі - в 60 км від Берліна. 4 - 11 лютий 1945 р. в Ялті відбулася зустріч глав урядів трьох союзних держав - СРСР, США і Великобританії. На конференції були узгоджені і затверджені плани і терміни проведення потужних нових ударів по фашистської Німеччини з метою її остаточного розгрому. Для підтримки миру і безпеки було вирішено створити Організацію Об'єднаних Націй (ООН). СРСР підтвердив свої зобов'язання про вступ у війну з Японією через два-три місяці після закінчення війни в Європі. У рішеннях конференції було записано, що після розгрому Японії Радянському Союзу будуть повернуті Південний Сахалін і Курильські острови. Глави со-союзних держав домовилися про принципи і форми здійснення беззастережну капітуляцію Німеччини та окупації її території після поразки. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " § 7. Військові дії на фронтах другої світової та Великої Вітчизняної воєн в 1944-1945 р. " |
||
|