| Головна |
| « Попередня | ||
§ 8. Закінчення Великої Вітчизняної та другої світової воєн |
||
|
До середини квітня 1945 закінчення війни з Німеччиною стало питанням кількох тижнів. Політично важливим був сам факт взяття Берліна. Армії СРСР і союзників знаходилися на приблизно однаковій відстані від німецької столиці. 13 квітня радянські війська увійшли до Відня. Напередодні помер президент США Ф. Рузвельт, що було сприйнято Гітлером з надією на зміни в ході війни. Але і новий президент Г. Трумен підтвердив неухильне проходження всім домовленостям. Берлінська операція переможно завершила розгром фашистської Німеччини. Для оборони центральних районів, особливо Берліна, німецьке командування сконцентрувало до 1 млн. солдат, близько 11 тис. гармат і мінометів, 1500 танків і самохідних гармат, 3300 літаків. 16 квітня на світанку радянська артилерія відкрила ураганний вогонь по ворожих укріплень, в атаку рушили танки, їх підтримували тисячі літаків. Оборона німецько-фашистських військ було прорвано. 21 квітня бої зав'язалися на околицях Берліна. 25 квітня війська 1-го Білоруського і 1-го Українського фронтів, об'єднавшись в районі Потсдама, оточили Берлінську угруповання противника. Того ж дня частини 1-го Українського фронту зустрілися з 1-ої Американської армією в районі Торг ay, на західному березі Ельби. 30 квітня радянські війська увірвалися в рейхстаг, сержанти-розвідники М.Егоров і М.Кантарія підняли над куполом рейхстагу Прапор Перемоги. У цей день А.Гітлер покінчив життя самогубством. 2 травня Берлінський гарнізон капітулював, понад 300 тис. німецьких солдатів і офіцерів в районі Берліна здалися радянським військам. Опівночі 8 травня 1945 р. у передмісті Берліна - Карлсхор-сте представники німецького командування на чолі з В. Кей-телем підписали акт про беззастережну капітуляцію Німеччини. Від імені Радянського Союзу підписав Г. К. Жуков. У ці ж дні, коли радянська армія зробила Берлінську операцію, англо-американські війська розгорнули наступ у Північній Італії. Прорвавши фронт, 1 7 квітня за підтримки італійських партизан вони зайняли Болонью і форсували річку По. 18 квітня почався страйк на підприємствах Турина, яка незабаром переросла в збройне повстання. 25 квітня Комітет національного звільнення Північної Італії звернувся до народу із закликом до збройного повстання. До кінця квітня вся Північна Італія була звільнена силами патріотів від ярма німецьких та італійських фашистів. День 25 квітня вважається в Італії національним святом. Однак велика вороже угруповання на території Чехословаччини та Австрії під командуванням фельдмаршала Шернера, порушивши умови капітуляції, відмовилася здатися радянському командуванню. Необхідно було ліквідувати цю угруповання і прийти на допомогу чехословацьким патріотам, які 5 травня повстали проти німецьких окупантів. 3-тя і 4-я гвардійська танкова армії 1-го Українського фронту під командуванням П. С. Рибалко та Д. Д. Лелюшенко рушили на Прагу. 9 травня радянські танки були вже на вулицях столиці Чехословаччини і спільно з чехословацькими сполуками звільнили Прагу. Перемогу, таку довгоочікувану і радісну, відзначала вся країна. 24 червня на Червоній площі в Москві пройшов Парад Перемоги, став легендарним і найвідомішим в історії нашої Батьківщини. Командував ним К. К. Рокоссовський, приймав парад Г.К. Жуков. Урочистий марш завершився церемонією, під час якої солдати кидали прапори поваленого ворога до підніжжя Мавзолею Леніна. З 17 липня по 2 серпня 1945 р. в Потсдамі (поблизу Берліна) відбулася конференція керівників трьох союзних держав - СРСР, США і Великобританії. Рішення конференції були спрямовані на закріплення історичної перемоги, здобутої над німецьким імперіалізмом, на забезпечення міцного і справедливого миру. На конференції розгорнулася гостра дипломатична дискусія з важливих питань. Представники США та Англії намагалися здійснити ревізію рішень Крим-ської конференції. Американська делегація хотіла застосувати політику диктату в ставленні до СРСР і іншим державам. США 16 липня провели випробування атомної бомби і розглядали атомну зброю як головний фактор проведення політики з позиції сили. Радянська делегація засудила політику диктату і виступила за міжнародне співробітництво та узгоджене проведення політики по німецькому питання. Конференція прийняла рішення про створення Ради Міністрів закордонних справ чотирьох держав. Вона підкреслила, що німецька примушує-ленность повинна бути переведена на мирні рейки. Німеччина повинна розглядатися союзниками як єдине ціле в економічному і політичному відносинах. Передбачалися розпуск всіх збройних сил і демонтаж військової промисловості Німеччини, оголошення поза законом німецького фашизму і мілітаризму, покарання військових злочинців і т.д. На конференції було вирішено передати Радянському Союзу Кенігсберг (нині Калінінград) з прилеглими до нього районами, Польщі - землі по Одеру і Нейсе, які в минулому були захоплені німецькими мілітаристами. Відповідно до рішень Потсдамської конференції було створено спеціальний Міжнародний трибунал, який організував Нюрнберзький процес у справі головних військових злочинців (проходив з 20 листопада 1945 по 1 жовтня 1946 р., 2 січня осіб засуджено до смертної кари, 7 - до тривалих термінів або довічного ув'язнення). Цей процес викрив німецький фашизм, його плани знищення народів, показав небезпеку фашизму для всього людства. Радянська зовнішня політика в роки Великої Вітчизняної війни внесла гідний внесок у досягнення перемоги над ворогом, сприяла зростанню міжнародного авторитету Со-радянської Союзу. Здобувши перемогу над Німеччиною, народи світу, передусім радянський народ, не могли вважати себе в безпеці доти, поки тривала війна з Японією. Вона вела бойові дії проти США, Англії та Китаю. На Тихому океані англо-американські збройні сили в 1945 р. оволоділи Філіппінами, витіснили японські війська з більшості захоплених ними територій і вийшли на підступи до Японським островам. Американське командування спробувало змусити Японію до капітуляції, використавши нову зброю масового ураження. 6 серпня вперше американська авіація, скинувши на місто Хіросіму атомну бомбу, використовувала проти ворожої сторони атомну зброю. За кілька хвилин величезний місто було перетворене на руїни, 250 тис. людей загинули, десятки тисяч вмирали болісною смертю. 9 серпня другому атомна бомба була скинута на місто Нагасакі. Однак військового ефекту ці заходи не мали. Прискорити поразку Японії вдалося лише зі вступом 9 серпня в війну на Тихому океані СРСР. Радянська Армія звільнила від японських військ Курильські острови і Сахалін, розгромила мільйонну Квантунську армію Японії і Маньчжурії, внесла істотний внесок у визволення Корейського півострова від японської окупації. 2 вересня 1945, усвідомивши неминучість своєї поразки, японське командування підписало акт про капітуляцію на борту американського лінкора «Міссурі» в Токійській бухті. Тим самим було покладено край другій світовій війні. Одним з найважливіших результатів війни з'явився військовий розгром найбільш агресивного блоку - нацистської Німеччини, фашистської Італії і мілітаристської Японії, які прагнули до світового панування. Фашизм був знищений як суспільна система, альтернативна демократії і комунізму. У ході війни незмірно зросли вагу і вплив СРСР, який перетворився в одну з двох військово-політичних наддержав. У капіталістичному світі на перші ролі висунулися США, що стали наймогутнішою економічної і військово-політичній державою. Війна стала свого роду пре-людіей до розпаду колоніальних імперій і утворення безлічі нових незалежних держав. Друга світова війна стала найбільш руйнівною і спустошливої у світовій історії. У ній брало участь 61 держава. Військові дії велися на території 40 держав. У збройні сили було мобілізовано 110 млн. чоловік. Більше 50 млн. людей було вбито, в тому числі близько 26 млн. радянських громадян (за даними газети «Правда» 28 квітня - 3 травня 2000 р., № 48), десятки мільйонів поранені і покалічені, десятки тисяч міст і сіл лежали в руїнах, а економіка багатьох країн перебувала в катастрофічному становищі. Військові витрати і військові збитки склали 4 трлн. доларів. Величезний збиток був нанесений радянській економіці. Зруйновано 32 тис. промислових підприємств. Постраждала паливно-енергетична база. У Донецькому і Підмосковному вугільних басейнах руйнування зазнали тисячі шахт. На нафтових промислах Грозного і в Краснодарському краї виявилися виведені з ладу або знищено більше 3 тис. нафтових свердловин. Фашистські окупанти підірвали і зруйнували 61 велику і велике число дрібних електростанцій. Величезний збиток був нанесений залізницях і річковому транспорту країни, знищено десятки тисяч кілометрів залізниць, вокзали, мости. Було зруйновано і спалено понад 171 0 міст і селищ, понад 70 тис. сіл, 334 вузу, 82 тис. шкіл. Близько 25 млн. людей позбулися даху. Безпосередній матеріальний збиток (у цінах 1941 р.) склав 679 млрд. руб., А загальні витрати - 1890 млрд. руб. Гітлерівці знищили Київський і Білоруський державні університети, головну астрономічну обсервато- Перемога над фашистською Німеччиною з'явилася всесвітньо історичною подією, які надали глибоке вплив на весь хід світового розвитку. Вона показала, що Радянський Союз - найнадійніший оплот миру, демократії і соціального прогресу, основна сила антигітлерівської коаліції. Розгром фашизму став історичним кордоном в долі всього людства. Героїчна боротьба радянського народу справила величезний вплив на розвиток руху Опору в окупованих країнах Європи і зміцнення антигітлерівської коаліції. Червона Армія внесла вирішальний внесок у визволення від фашистських окупантів і японських мілітаристів 1 березня країн Європи та Азії. Розгром німецького фашизму і японського мілітаризму сприяв потужному підйому національно-визвольного руху, краху колоніальної системи імперіалізму. За роки війни зросло військове мистецтво як вищого командного складу армії (Г. Жуков, О.Василевський, І.Конєв, Н.Рокоссовскій та ін.), так і середнього, і молодшого офіцерського складів. Однак ціна цього майстерності і ціна перемоги були гіркими і важкими. Перемога, здобута небаченим героїзмом народу на фронті і найбільшим самопожертвою в тилу, була використана Й.Сталіним і його оточенням для зміцнення тоталітаризму в СРСР і створення подібних режимів у країнах Західної Європи. Поразка фашистської Німеччини та імперіалістичної Японії є одним з підсумків Великої Вітчизняної війни. У результаті перемоги був зроблений висновок про незламності СРСР. У Великій Вітчизняній війні переміг радянський державний і суспільний лад, який витримав усі випробування. Перемога у війні була закономірною. Радянський народ зміг перемогти лише за умови керівної і мобілізуючою ролі Комуністичної партії, яка зуміла в небачено важких умовах мобілізувати людські та матеріальні ресурси для розгрому ворога. Розрахунки правителів фашистської Німеччини на неміцність радянського ладу зазнали краху. Війна показала роль народного патріотизму, яскраво проявилося в масовий героїзм радянських людей на фронті і в тилу. Потужний партизанський рух перетворило війну у всенародну. Вона продемонструвала зрослу роль народних мас в сучасній війні. Радянський народ на своїх плечах виніс основний тягар війни і зіграв вирішальну роль у розгромі ворога. Велика Вітчизняна війна стала складовою частиною другої світової війни. Головним театром військових дій був радянсько-німецький фронт, на якому було розгромлено понад 700 ворожих дивізій - у кілька разів більше, ніж на всіх інших фронтах. Потужним джерелом перемоги з'явився союз робітничого класу і колгоспного селянства. У війні проти СРСР ворог натрапив на незламну силу дружби народів Радянського Союзу, що проявилася в масовому ратному і трудовому героїзм радянських людей на фронті і в тилу. Одним з основних факторів нашої перемоги стало єдність фронту і тилу, армії і народу. Червона Армія спиралася на міцний тил, її підтримувала вся країна, всі народи СРСР. Уроки другої світової війни нагадують про себе багато десятиліть. Війна переконливо довела необхідність пошуку форм і шляхів побудови міцного миру на землі. Загальнолюдські цінності не повинні приносити в жертву своєкорисливим інтересам окремих держав або їх коаліцій, політичним партіям або окремим економічним і соціальним групам. Нині, в умовах вкрай нестійкою міжнародної обстановки, жителі планети Земля повинні повертатися до аналізу подій, що передували другій світовій війні, з'ясуванню причин, чому людству не вдалося її запобігти. По суті мова йде про уроки, що випливають з подій тих років, про те, що слід зробити, щоб війна не могла повторитися. Головний урок гранично ясний і зрозумілий - забезпечити мир на Землі, не допустити розв'язання війни, яка може увергнути людство у прірву ядерної катастрофи. |
||
| « Попередня | ||
|
|
||
Інформація, релевантна "§ 8. Закінчення Великої Вітчизняної та другої світової воєн" |
||
|
||