Головна
ГоловнаПолітологіяІсторія політичних і правових вчень → 
« Попередня Наступна »
Доржиев Ж.Б., Хлистов Е.А., Мадай Е.О., Ускеев С.Ш.
. Історія політичних і правових вчень. Навчально-методичний посібник для студентів, що навчаються за спеціальністю «Юриспруденція». - Улан-Уде: Видавництво ВСГТУ, 2004. - 124 с., 2004 - перейти до змісту підручника

ВСТУП


Навчальним планом передбачені вивчення історії политиче-
ських і правових вчень і здача іспиту або заліку з цієї дисципліну. Мета методичних рекомендацій - допомогти студенту організувати роботу з вивчення цієї складної і важливої науки. Історія політичних і правових вчень відноситься до числа історія-ко-теоретичних дисциплін. Завдання цієї дисципліни - на конкретному історичному матеріалі показати закономірності розвитку політико-правової ідеології, познайомити студента з історією найбільш значних і впливових теоретичних концепцій держави і права минулих епох, зберігши значення в наш час. Завданням курсу є формування теоретичного мислення та історичної свідомості студента-юриста, виховання вміння зіставляти і самостійно оцінювати політико-правові доктрини минулих епох і сучасності. Для юриста історія полі-тичні і правових вчень - це те ж, що для і філософа - історія філософії, для економіста - історія економічної думки, для філолога - історія мовознавства, для мистецтвознавців - історія естетики, для лікарів - історія медицини, для інженерів - історія техніки тощо Вивчення історії політичних і правових вчень вже і минулому столітті було складовою частиною вищої юридичної освіти. На юридичних факультетах університетів ця дисципліна спочатку називалася «Історія політичних навчань» (загальний курс під такою назвою був підготовлений і виданий професором Московського університету Б.Н. Чичеріним), потім - «Історія філософії права» (курси лекцій - у Москві професора Г.Ф . Шершеневича, в Санкт-Петербурзі - професора Н.М. Коркунова). Після 1917 року ця дисципліна називалася по-різному: історія політичних вчень, історія вчень про державу і право, історія політичних і правових вчень. Нині різко зростає значення історії політичних і правових вчень як школи альтернативного мислення, що дає можливість при вивченні обширного історичного матеріалу та сучасних політико-правових вчень зіставляти різні теорії, школи, напрями політичної і правової думки, сприймати і осмислювати проблеми права і політики з урахуванням багатовікової дискусії про ці проблеми. Особливість нашого часу - становлення ідеологічного плюралізму, визнання в науковому, професійному, повсякденній свідомості різних варіантів мислення, кількох ідейних течій. Їх змагання, обмін ідеями, проблемами роблять загальну культуру мислення бо-Гаче, дають можливість зжити вузькість і одномірність ідеологічно заданого мислення. Багато років у суспільній свідомості нашої країни безроздільно панувала одна ідеологія, офіційні-ально вважалася єдино наукової, якісно відрізняю-
щейся від усіх інших політичних і правових теорій. Однак ця теорія практично не виправдала сподівань, які на неї очікувань. Меяеду тим монопольне панування суспільної ідеології та науці схем і формулювань, які вважалися єдино правильними, не тільки призвело до деформації і застою суспільних наук, а й породило загальну скутість мислення, невміння сприймати і критично зіставляти різні думки, істотно збіднило зміст уявлень і понять про право і державі. Крім того, за межі науки були виведені і поза увагою залишалися багато актуальних проблем, вирішенням яких багато століть займалися кращі уми людства. Задовго до появи марксизму в історії політико-правової думки були поставлені і розроблялися питання про співвідношення держави і людини, суспільства і держави, народу і держави, права і го-державу. У дискусіях і суперечках вирішувалися такі злободенні проблеми, як проблема прав людини, про зміст, джерелах та гарантії цих прав, про найкращої організації держави, про поділ влади та їх співвідношенні, про умови міцності держави, про основні принципи права і т.д. Знання про різних варіантах вирішення цих проблем і про обгрунтуваннях цих рішень - необхідна частина сучасної правової і політичної свідомості.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " ВСТУП "
  1. 2. Індікатівні Ціни
    Індікатівні Ціни - Ціни на товари, Які відповідають цінам, что склалось чі складаються на відповідній товар на прайси експорту або імпорту на момент Здійснення експортної (імпортної) Операції з урахуванням умів поставки та умів Здійснення розрахунків , визначених згідно з законодавством України, а такоже якісніх Показників товару, и Які затверджено Міністерством ЕКОНОМІКИ України. Контрактні Ціни у
  2. Юридична відповідальність за Порушення ЛІСОВОГО законодавства
    Вступ до експлуатацію виробничих об'єктів без обладнання, что запобігає шкідлівому впліву на Ліси (ст. 71); Пошкодження лісу стічнімі водами, хімічними Речовини, Нафта і нафтопродукти, шкідлівімі Викид, відходамі (ст. 72); засмічення лісів відходамі (ст. 73); знищення або Пошкодження лісоосушувальних канав, дренажних систем и Шляхів на землях державного ЛІСОВОГО фонду (ст. 74) ; знищення
  3. Екологічне законодавство України: сучасний етап
    Вступ відповідніх статей у дію. Загаль ж першочергових причина тієї екологічної сітуації, якові мі маємо ніні в Україні, - екологічний та еколого-правовий нігілізм, ігнорування вимог екологічної безпеки у господарській ДІЯЛЬНОСТІ. "Мі повінні пам'ятати, что екологічне майбутнє нашого народу має спиратися на три міцні стовпи: перший - це розвинутості система екологічного права другий - це
  4. Поняття и Особливості Принципів екологічного права
    Вступ відповідніх статей у дію. загаль ж першочергових причина тієї екологічної сітуації, якові мі маємо ніні в Україні, - екологічний та еколого-правовий нігілізм, ігнорування вимог екологічної безпеки у господарській ДІЯЛЬНОСТІ ... "Мі повінні пам'ятати, что екологічне майбутнє нашого народу має спиратися на три міцні стовпи: перший - це розвинутості система екологічного права другий - це
  5. Тема 8. Адміністративно-правові режими
    Вступ назвічайного стану, рядок его Дії, ДІЯЛЬНОСТІ державних органів и органів місцевого самоврядування в его умів передбачені в Законі "Про правовий режим надзвичайного стану" (від 16.03.2000.). Воєнній стан - це особливий правовий режим, что вводитися в Україні або в окрем ее місцевостях у разі збройної агресії чи Загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, ее
  6. Тема 9. Адміністративно-правовий примус
    введення карантину у випадка епідемій та епізоотій; контроль и наглядові перевіркі; Закриття ділянок державного кордону та ін. (дів. закони "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про Адміністративний нагляд за особами, звільненімі з місць Позбавлення волі", наказ Міністерство охорони здоров'я "Про погодження Переліку захворювань и вад, при якіх Особливо не может
  7. Тема 12. Адміністративний процес
    Вступ Переліку предпринимателей, что займають монопольне становище на ринку (затв. розпор. АКУ від 10.03.1994 р.), Положення про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних-51 них посад державних службовців (затв.пост КМУ від 4.10.1995 р.), Правила в'їзду іноземців в Україну, їх віїзду з України и транзитного проїзду через ее теріторію (затв. пост. КМУ від 29.12.1995 р.) та ін. Найчастіше и
  8. Тема 15. Режим законності и дісціпліні у державному управлінні
    Вступ до дію Законів, что регулюють діяльність державних органів Щодо контролю за додержанням Законів). Більш детально див. Закон "Про прокуратуру". Адміністративний нагляд є найбільш об'ємним и різноманітнім. Слід мати на увазі, что ВІН відрязняється від суднового и прокурорсько Нагляду тім, что: 60 - Контролюючим суб'єкт е суб'єктом віконавчої власти; - основною метою є забезпечення
  9. Розділ II. ОСНОВНІ Напрямки РОЗВИТКУ І Реформування АДМІНІСТРАТІВНОГО ЗАКОНОДАВСТВО
    Вступ ДЕРЖАВНОЇ реєстрації таких нормативних АКТІВ в органах Юстиції. Зважаючі на це, слід Суттєво підвіщіті пітому Вагу Законів у регулюванні в сфере віконавчої Влада і до того ж законодавче позбавіті більшість центральних органів віконавчої власти (крім міністерств) права відаваті Нормативні акти, что стосують прав и свобод громадян. 3. Ровиток механізму захисту прав и свобод громадян
  10. Методи здійснення виконавчої влади
    введення карантину, зупинка руху транспор-та на окремих вулицях у разі аварії чи іншого події, за-нення ділянок держ. кордону, перевірка документів і огляд речей, прин-дітельного доставлення фізичних осіб для огляду в міді-цинские установи, примусове виселення громадян з будинків, гро-зящіх руйнуванням, санітарний огляд вантажів, техогляд транспортних
© 2014-2022  ibib.ltd.ua