99. Засоби й методи ведення воєнних дій: Самим небезпечним видом зброї масового знищення є бактеріологічна

Головна

Cоціологія || Гуманітарні науки || Мистецтво та мистецтвознавство || Історія || Медицина || Науки про Землю || Політологія || Право || Психологія || Навчальний процес || Філософія || Езотерика || Екологія || Економіка || Мови та мовознавство

Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини

Головна → Право → Міжнародне право (шпаргалки) →

« Попередня		Наступна »

Шпаргалки по міжнародному праву, 2009 - перейти до змісту підручника
99. Засоби й методи ведення воєнних дій
Самим небезпечним видом зброї масового знищення є бактеріологічна зброя, що застосовувалося Японією проти Китаю в роки другої світової війни. Ці діяння Японії були квалифицированы як військові злочини Токійськими й Хабаровським військовими трибуналами. В 1972 р. була укладена Конвенція про заборону розробки, виробництва й нагромадження запасів бактеріологічного (біологічного) і токсинного зброї й об них знищенні Сучасне міжнародне право не містить спеціальних норм, які б забороняли застосування ядерної зброї, однак Консультативний висновок Міжнародного Суду ООН 1996 р. підтвердило це. Разом з тим у Висновку було підкреслене, що застосування ядерної зброї повинне бути сумісне з вимогами міжнародного гуманітарного права. Досвід ядерних бомбардувань ВВС США японських міст Хіросіми й Нагасакі в 1945 р. доводить, що застосування даного виду зброї несумісно з галузевими принципами права збройних конфліктів, що забороняють використання антигуманних засобів і методів ведення війни з невиборчим ефектом Актуальною проблемою сучасного міжнародного права є заборона розробки й застосування нових видів зброї масового знищення: инфразвукового, лазерного, радіологічного й ін. На жаль, ефективних заборонних норм у цій сфері міжнародним співтовариством поки не вироблене Що ж стосується звичайної зброї, то застосування деяких його видів є під забороною міжнародного права. Так, Петербурзька декларація 1868 р. заборонила використання будь-яких снарядів вагою менш 400 г, які або вибухають, або начинені займистим складом. В 1981 р. була прийнята Конвенція про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть уважатися наносящими надмірні ушкодження або имеющими невиборчу дію, і три протоколи до неї (Протокол про заборону застосування будь-якої зброї, що ранить необнару-живаемыми осколками; Протокол про заборону або обмеження застосування хв, мін-пасток і інших пристроїв; Протокол про заборону або обмеження застосування запальної зброї)1. Однак Конвенція 1981 р. не змогла вирішити всіх питань, пов'язаних з використанням хв. Тому міжнародне співтовариство вело активну роботу з повної заборони виробництва, нагромадження й застосування протипіхотних хв, від яких, по даним ООН, щорічно у світі гинуть або стають каліками більше 25 тис. чоловік. У грудні 1997 р. була відкрита для підписання Конвенція про заборону використання, нагромадження, виробництва й передачі протипіхотних хв і про їхнє знищення. Відповідно до положень Конвенції складські запаси протипіхотних хв повинні бути знищені протягом чотирьох років з моменту набрання нею чинності. Україна, як відомо, успадкувала від СРСР величезні запаси таких хв. Крім того, Україна була їх великим робителем. Однак з 1995 р. виробництво протипіхотних хв в Україні було припинено, і вона приступилася до знищення їх запасів Право збройних конфліктів забороняє й певні методи їхнього ведення. Ще із древніх часів заборонено вести війну віроломними методами. У п. 1 ст. 37 Додаткового протоколу I 1977 р. проголошується: «Забороняється вбивати, наносити поранення або брати в полон супротивника, прибігаючи до віроломства». Віроломством уважаються дії, спрямовані на те, щоб викликати довіра супротивника й змусити повірити його, що він має право на захист або зобов'язаний надати такий захист по нормах міжнародного права з метою обману такої довіри. Прикладами віроломства можуть бути наступні дії: симулювання наміру вести переговори під прапором перемир'я або симулювання капітуляції; симулювання виходу з ладу внаслідок поранень або хвороби; симулювання володіння статусом цивільної особи або некомбатанта; симулювання володіння статусом, що надає захист, шляхом використання знаків, емблем або форменого одягу ООН, нейтральних держав або інших держав, що не приймають участі в конфлікті. Військові хитрості не вважаються віроломством: використання маскування, пасток, помилкових операцій, дезінформації Даний Протокол також підтвердило звичайну норму про заборону ненадання пощади супротивникові: «Забороняється віддавати наказ не залишати нікого в живих, загрожувати цим супротивникові або вести воєнні дії на такій основі» (ст. 40). Право збройних конфліктів забороняє вести воєнні дії такими методами, які б загрожували цивільним об'єктам. Гаазька конвенція про закони й звичаї сухопутної війни 1907 р. установила заборону на бомбардування й атаки яким би те не було способом незахищених міст, селищ, жител і будов (ст. 25). У Додатковому протоколі I 1977 р. також підтверджується заборона на напади або репресалії відносно цивільних об'єктів (ст. 52). Протокол забороняє здійснення яких-небудь ворожих актів, спрямованих проти історичних пам'ятників, творів мистецтва або місць відправлення культу, які становлять культурну або духовну спадщину народів. Забороняється використовувати голод серед цивільного населення як метод ведення війни. Неприпустимо піддавати нападу або знищувати, вивозити або приводити в непридатність об'єкти, необхідні для виживання цивільні населення (запаси продовольства, спорудження для постачання питною водою і її запаси, посіви, іригаційні спорудження й т.д.). Додатковим протоколом I заборонене використання методів або засобів ведення війни, які мають на меті завдати шкоди природному середовищу й тим самим завдадуть шкоди здоров'ю й виживанню населення. В 1977 р. була укладена Конвенція про заборону військового або будь-якого іншого ворожого впливу на природне середовище, що підсилила режим захисту природного середовища від шкідливого впливу на неї в період збройних конфліктів Відповідно до Додаткового протоколу I установки й спорудження, що містять небезпечні сили (греблі, дамби, атомні електростанції), не повинні ставати об"єктом нападу навіть у тих випадках, коли такі установки й спорудження є військовими об"єктами, якщо такий напад може викликати вивільнення небезпечних сил і наступні важкі втрати серед цивільного населення (п. 1 ст. 56). Необхідно відзначити, що для установок і споруджень, що містять небезпечні сили, уведений міжнародний спеціальний знак: група із трьох кіл яскраво-жовтогарячого кольору однакового розміру, розташованих на одній осі, причому відстань між кожним колом повинне становити один радіус. Знак повинен бути настільки більшим, наскільки цього вимагають обставини (ст. 16 Додатка I Додаткового протоколу I). З метою полегшення ідентифікації культурних цінностей також уведений відмітний знак для їхнього позначення: щит, загострений знизу, розділений на чотири частини синій і білий кольори. Щит складається із квадрата синього кольору, один з кутів якого вписаний у загострену частину щита, і синього трикутника над квадратом; квадрат і трикутник розмежовуються по обидва боки трикутниками білого кольору (ст. 16 Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 р.). Відмітний знак застосовується триразово для ідентифікації нерухомих культурних цінностей, що перебувають під спеціальним захистом; транспортів з культурними цінностями; імпровізованих укриттів. Однократне застосування відмітного знаку можливо для ідентифікації культурних цінностей, що не перебувають під спеціальним захистом; осіб, на яких покладені функції по контролі відповідно до Виконавчого Регламенту; персоналу, призначеного для охорони культурних цінностей
« Попередня		Наступна »
= Перейти до змісту підручника =

Інформація, релевантна "99. Засоби й методи ведення воєнних дій"
91. Міжнародне право в період збройних конфліктів - галузь міжнародного права засобів подолання, перемоги, придушення, перетворення в беззахисного противника, що утворює справжню мету війни. Перазич визначає дану систему норм як «сукупність правових правил, що регулюють відносини між воюючими країнами, з одного боку, і відносини між нейтральними - з іншого». Е.А. Коровій писав, що право війни є обмеження і регламентація воєнного насильства. Дуже об'ємне визначення пропонує 99. Обмеження засобів і методів ведення війни засоби ведення війни не є необмеженим. Цей принцип, сформульований IV Гаазькою конвенцією 1907 року, знайшов своє підтвердження в І Додатковому протоколі 1977 року до Женевських конвенцій 1949 року. Крім того, існує принцип, що забороняє застосування в збройних конфліктах зброї, снарядів і речовин і методів ведення війни, що можуть завдати надмірні ушкодження або принести зайві страждання. Цей 8. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ "АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ" засобами індив---*; ідуального захисту. - К., 1998. 90. Подлінєв С.Д. Організація управління в адміністративно-пол- ітичній сфері України: Навч.-метод.посіб. - Одеса, 1998. 91. Подлінєв С.Д. Організація діяльності міліції з здійснення дозв ільної системи в умовах формування ринкових відносин в Ук раїні: Навч.-метод.посіб. - Одеса, 1999. 92. Подлінєв С.Д. Адміністративна деліктологія: Навч.-метод, 35. Порядок і стадії укладання міжнародних договорів засоби вираження згоди на обов'язковість договору, такі, як затвердження, прийняття, приєднання, обмін документами, що утворюють договір. До стадій укладання належать також обмін або депонування ратифікаційних грамот. Деякі юристи до укладання відносять і вступ договору в силу, тому що Віденська конвенція говорить про «укладання і вступ у силу договорів». У доктрині міжнародного права немає 88. СНД: процедура мирного дозволу суперечок засобів, зазначених вище, вони можуть передати його в Раду глав держав Рада глав держав правочинний на будь-якій стадії суперечки, продовження якого могло би загрожувати підтримці миру або безпеки в Співдружності, рекомендувати сторонам належну процедуру або методи його врегулювання (ст. 18 Уставу СНД). Згідно ст. 32 Уставу СНД до ведення Економічного суду ставиться дозвіл суперечок, що виникають § 3. Зв'язок криміналістики із суміжними галузями знань засоби виявлення і дослідження слідів, що проявляються при підготовці до злочину, його здійсненні та прихованні (криміналістика); - який порядок збирання, перевірки, оцінки доказів, процесуального провадження по кримінальних справах (наука кримінального процесу); - які типові обставини, що сприяли здійсненню певних видів злочинів і заходи для їхнього попередження (кримінологія); - які методики § 3. Розвиток криміналістики України в ХХ столітті засобами дактилоскопіювання і фотографування. В Україні формувалась єдина дактилоскопічна десятипальцева картотека, в якій карти класифікувались за основною і додатковою формулою Гальтона-Генрі. У 1923 році було введено реєстрацію всіх покараних позбавленням волі і примусовою працею. Методика використання дактилоскопічного обліку була ось такою. Агент кримінального розшуку районної ланки при Виклик до суду засобів доказування - вимога закону, яка передбачає для встановлення певного юридичного факту можливість використовувати засоби доказування лише встановленої форми і забороняє використання інших засобів доказування. Забезпечення позову - вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про 3.Загальні принципи відображення в бухгалтерському обліку доходів і витрат банку засобів та нематеріальних активів визнаються та відображаються в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків. Відображення в бухгалтерському обліку витрат, пов'язаних зі зменшенням корисності активів, здійснюється в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку з Організація синтетичного та аналітичного обліку у банку. методу подвійного запису, зумовленого бухгалтерським рівнянням А = П = 3 + К, Використання цього бухгалтерського рівняння також дозволяє візуально, за загальними даними балансового звіту, визначити платоспроможність банку. Свідченням того, що банк платоспроможний,є превалювання його сукупних активів над сукупними обов'язками. Різниця між банківськими активами і зобов'язаннями складає реальну

© 2014-2022 ibib.ltd.ua