загрузка...

трусы для полных
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
Право → 
« Попередня Наступна »

100. Міжнародно-правовий захист жертв війни

Історія воєн свідчить про надзвичайної жорстокості людей по відношенню друг до друга. Разом з тим кровопролиття під час збройних конфліктів викликало в шляхетних людей прагнення полегшити доля їхніх жертв. На цей рахунок висувалося чимало пропозицій. Однак уперше в міжнародно-правову форму ці пропозиції були вбрані лише в середині XIX в. Так, в 1859 р. у битві під Сольферино французька армія завдала поразки австро-угорським військам. На нічному полі залишилися більше 6 тис. убитих і 36 тис. поранених. Багато поранених могли б залишитися в живих, якби їм була надана кваліфікована допомога. Однак через відсутність санітарних служб їх просто кинули в поле. Швейцарський суспільний діяч Анри Дюнан, будучи свідком цього варварства, написав книгу «Спогаду про Сольферино», у якій висунув пропозицію про необхідність створення суспільного органа по наданню допомоги пораненим і хворим воїнам. У такий спосіб в 1863 р. був заснований Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МККК). З ініціативи Комітету в 1864 р. була прийнята Женевська конвенція про поліпшення участи поранених у війні на суші - перший міжнародно-правовий акт по захисту жертв війни
Надалі Міжнародний Комітет Червоного Хреста брав активну участь в розробці угод про захист жертв збройних конфліктів - Гаазьких конвенцій 1899 і 1907 р., Женевських конвенцій 1949 р. і двох додаткових протоколів до них і др.
У міжнародно-правовій доктрині цей розділ права збройних конфліктів часто йменується «правом Женеви», тому що центральне місце в ньому займають Женевські конвенції про захисту жертв війни 1949г.
Захист поранених і хворих у сухопутній війні. Правовий статус поранених і хворих під час війни на суші визначається І Женевською конвенцією про поліпшення участи поранених і хворих у діючих арміях 1949 р. і Додатковим протоколом I 1977 г.
Згідно ст. 13 I Женевської конвенції 1949 р. її положення поширюються на поранених і хворих особового складу збройних сил воюючої сторони; особового складу ополчення й добровольчих загонів, що входять у ці збройні сили; особового складу організованих рухів опору воюючої сторони (партизанських формувань) при зблюдении цими рухами норм права збройних конфліктів (наявність у них особи, відповідального за своїх підлеглих; ясно видимий відмітний знак в особового складу; відкрите носіння зброї й виконання законів і звичаїв війни); членів екіпажів судів торговельного флоту й цивільної авіації й ін. Додатковий протокол I відніс до категорії поранених і хворих всіх учасників збройних конфліктів - як військових, так і цивільних, які потребують медичної допомоги (п. «а» ст. 8).
Зазначені особи у випадку їхні поранення або хвороби повинні користуватися захистом і заступництвом при будь-яких обставинах. Воююча сторона, у владі якої вони виявляться, повинна забезпечити їм гуманний обіг і відхід без якої-небудь дискримінації по таких ознаках, як підлога, раса, національність, релігія, політичні переконання або інші аналогічні критерії. Строго забороняється будь-яке зазіхання на їхнє життя й особистість і, зокрема, забороняється добивати або винищувати їх, піддавати їхнім катуванням, проводити над ними біологічні досвіди, навмисно залишати їх без медичної допомоги або відходу, навмисно створювати умови для їхнього зараження. До жінок варто ставитися з усім належній їхній підлозі особливою повагою
У будь-який час, а особливо після бою, що воюють сторони повинні негайно прийняти всі міри, щоб розшукати й підібрати поранених і хворих, відгородити їх від пограбування й дурного обігу, забезпечити їм необхідний відхід. Щораз, коли будуть дозволяти обставини, варто містити угоди про перемир'я або про припинення вогню, щоб дозволити підібрати поранених, що залишилися на поле бою, транспортувати їх, а також зробити обмін ними
Воюючі сторони повинні зареєструвати, як тільки це буде можливо, поранених, хворі й померлі ворожої сторони, що потрапили в їхні руки, і негайно подати відомості про їх у Довідкове Бюро по військовополонених, створюване в період збройного конфлікту в кожній воюючій державі. Загиблі повинні бути гідно поховані, а інформація про поховання передана через Довідкове Бюро ВМККК.
Санітарним і медичним формуванням воюючі сторони зобов'язані забезпечити заступництво й охорону. Захисту підлягають санітарні транспортні засоби. Санітарні й медичні формування, транспорти і їхній персонал повинні мати відмітні знаки у вигляді червоного хреста на білому полі. Однак для країн, що використовують замість червоного хреста червоний півмісяць або червоні лев і сонце на білому полі як відмітний знак, ці емблеми так само допускаються. Медичному персоналу при влученні в руки ворога повинна забезпечуватися можливість виконання своїх функцій по догляду за пораненими й хворими. Воюючі сторони можуть створювати на своїй території або на окупованих територіях санітарні зони з метою огородження від дій війни поранених і хворих, а також персонал, на який покладена організація й керування цими зонами
Захист поранених, хворих і потерпілих аварія корабля під час війни на море. Правовий режим зазначених осіб визначається положеннями II Женевської конвенції про поліпшення участи поранених, хворих і осіб, що потерпіли аварія корабля, зі складу збройних сил на море 1949 р. і Додаткового протоколу I 1977 р. У загальному правовий статус даних осіб має чимало подібного з аналогічними жертвами сухопутної війни, але є й деякі особливості. Так, у випадку воєнних дій між сухопутними й морськими силами воюючих сторін положення II Женевської конвенції поширюються лише на сили, занурені на судна
Будь-яке військове судно воюючої сторони може зажадати передачі поранених, хворих і потерпілих аварія корабля, що перебувають на військово-госпітальних судах і на госпітальних судах благодійних суспільств або приватних осіб, а також на торговельних судах, яхтах і дрібних судах, незалежно від їхньої національності, якщо стан здоров'я поранених і хворих дозволяє зробити їхню передачу, а військове судно зможе забезпечити належні умови для необхідного медичного відходу
Військові госпітальні судна, тобто суду, побудовані або обладнані зі спеціальною і єдиною метою надавати допомогу пораненим, хворим і потерпіла аварія корабля, надавати їм лікування й перевозити їх, ні при яких умовах не можуть бути піддані нападу або захопленню, але повинні завжди користуватися повагою й захистом за умови, що їхні назви й характеристики були повідомлені воюючим сторонам за 10 днів до їхнього використання. Усякому госпітальному судну, що перебуває в порту, що потрапить у владу ворога, буде дозволено покинути цей порт. Торговельні судна, перетворені в госпітальні, не можуть використовуватися для інших цілей протягом всієї війни
Воюючі сторони мають право контролю й огляду госпітальних судів. Вони можуть однобічним актом або за спеціальною згодою поміщати на своїх госпітальних судах нейтральних спостерігачів як свідків строгого дотримання законів і звичаїв війни
Медичний, госпітальний і духовний персонал госпітальних судів і їхніх екіпажів користуються повагою й заступництвом, вони не можуть бути захоплені під час своєї служби на госпітальних судах, незалежно від того, чи є на борті поранені або хворі
Під контролем військової влади емблема червоного хреста на білому полі повинна бути зображена на прапорах, нарукавних пов'язках і на всіх предметах, що ставляться до санітарної служби, з виправленням відносно країн, що використовують іншу символіку
Госпітальні судна повинні мати всі зовнішні поверхні білого кольору із зображенням одного або декількох темно-червоних хрестів по можливості максимальних розмірів на кожній стороні корпуса й на горизонтальних поверхнях, для того щоб забезпечити найкращу видимість у море і з повітря. Положення відносно червоного хреста застосовуються так само до всіх інших емблем (червоного півмісяця, червоного лева й сонця).
Військовополонені. Режим військового полону регламентується III Женевською конвенцією про обіг з військовополоненими 1949 р. і Додатковим протоколом I 1977 г.
Відповідно до положень даних документів військовополоненими є комбатанти воюючих сторін, що потрапили у владу ворога. Як відзначалося раніше, обсяг міжнародно-правового поняття «комбатанти» постійно розширюється й нині охоплює не тільки особовий склад збройних сил воюючих сторін, але й бійців партизанських формувань, а також учасників національно-визвольних воєн, якщо вони відповідають певним вимогам, установленим правом збройних конфліктів
Військовополонені перебувають під владою ворожої держави, а не окремих осіб або військових частин, що взяли їх у полон. І саме ця держава відповідає за гуманний обіг з військовополоненими. Будь-який незаконний акт або бездіяльність із боку держави, що тримає в полоні, що приводять до смерті військовополоненого, що перебуває в її владі, або ставящие його здоров'я під серйозну погрозу, забороняються й будуть розглядатися як серйозні порушення права збройних конфліктів. При будь-яких обставинах військовополонені мають право на повагу до їхньої особистості й ушановуйся
До жінок варто ставитися з усіма належної їхньої підлоги повагою й звертатися з ними повинні у всіх випадках не гірше, ніж смужчинами.
Військовополонені повністю зберігають свою цивільну правоздатність, який вони користувалися до захоплення вплен.
Кожний військовополонений при допиті зобов'язаний повідомити тільки прізвище, ім'я й звання, дату народження й особистий номер або, через брак такого, іншу рівноцінну інформацію. Кожна воююча сторона зобов'язана постачати посвідченням особи всяка особа, на яке поширюється її юрисдикція і яке може виявитися військовополоненим
Ніякі фізичні або моральні катування й ніякі інші примусові заходи не можуть застосовуватися до військовополонених для одержання від них яких-небудь відомостей. Допит військовополонених повинен вироблятися мовою, зрозумілому для них
У мінімально короткий строк після узяття в полон військовополонених варто евакуювати в табори, розташовані досить далеко від зони воєнних дій, для того щоб вони перебували в безпеці. держава, Що Тримає в полоні, може піддати військовополонених інтернуванню, зобов'язати їх не виходити за встановлену рису табору, у якому вони інтерновані, або ж, якщо табір обнесений огорожею, не виходити за цю огорожу. Інтерновані військовополонені можуть бути розміщені тільки в приміщеннях, що перебувають на суші й надають повній гарантії відносно дотримання гігієни й збереження здоров'я
Умови розміщення військовополонених у таборах повинні бути не менш сприятливими, чим умови, який користуються війська держави, що тримає в полоні, розташовані в тій же місцевості. Ці умови повинні встановлюватися з урахуванням звичок і звичаїв військовополонених і в жодному разі не повинні бути шкідливими для них здоров'я
Одяг, білизна й взуття повинні видаватися військовополоненим у достатній кількості, що тримає в полоні державою, причому з урахуванням кліматичних умов місцевості знаходження військовополонених
За умови дотримання дисциплінарного порядку військовополоненим повинна бути надана повна воля для здійснення релігійних обрядів. З повагою до особистих схильностей кожного військовополоненого держава, що тримає в полоні, зобов'язана заохочувати їх інтелектуальну, просвітительську й спортивну активність держава, ЩоТримає в полоні може використовувати працездатних військовополонених як робоча сила з урахуванням їх віку, підлоги, звання й фізичних здатностей. Від військовополонених унтер-офіцерів можна тільки зажадати здійснення нагляду за роботами. Військовополонені повинні одержувати від утримуючої їхньої влади справедливу плату за роботу
Військовополоненим повинне бути дозволене як відправляти, так і одержувати листи й поштові картки, а також одержувати індивідуальні або колективні посилки із продуктами харчування, одягом, медикаментами
Військовополонені зобов"язані підкорятися законам, уставам і наказам, що діють у збройних силах держави, у владі якої вони перебувають. Військовополонений може бути покараний тільки один раз за той самий провина. Колективні покарання за індивідуальні провини заборонені. За спробу втечі на військовополоненого може накладати тільки дисциплінарні санкції. Особа, що знову потрапила в полон після вдалої втечі, не повинне піддаватися ніякому покаранню
Відповідно до норм права збройних конфліктів із числа нейтральних держав може бути призначена держава-покровителька для спостереження за дотриманням прав військовополонених. Крім того, дані норми не є на перешкоді для гуманітарних дій, які МККК або будь-яка інша безстороння гуманітарна організація можуть почати для захисту військовополонених і надання їм допомоги, але за згодою зацікавлених сторін, що перебувають вконфликте.
Із самого початку збройного конфлікту й у всіх випадках окупації кожна воююча сторона зобов"язана заснувати офіційне Довідкове Бюро по справах військовополонених, що перебувають у її владі; це ж повинні зробити нейтральні й невоюючі держави, якщо вони приймуть на свою територію військовополонених
Військовополонені звільняються й репатріюються негайно ж після припинення воєнних дій. До цього підлягають репатріації поранені й хворі військовополонені, жоден з них по видужанні не може використовуватися на дійсній військовій службі
Санітарні зони й місцевості. Відповідно до норм права збройних конфліктів заохочується створення санітарних зон і місцевостей на основі угоди між воюючими сторонами. I Женевська конвенція 1949 р. містить Проект угоди про санітарні зони й місцевості (Додаток I). Держави-Покровительки й МККК можуть робити добрі послуги для полегшення створення й визнання санітарних зон і місцевостей. У зазначених зонах і місцевостях не повинне бути військових об"єктів, і вони не повинні піддаватися нападу. Головна їх ціль - відгородити від дій війни поранених, хворих і осіб, що перебувають у таких зонах і місцевостях
У ході збройних конфліктів з метою захисту життя людей або збереження культурних цінностей окремі міста, деякі ділянки території поблизу лінії фронту можуть оголошуватися « ненезахет местностью, щоМ,». У такому випадку оголошені території можуть піддаватися військової окупації, але без бою
Воюючі сторони також можуть містити угоди про створення демілітаризованих зон
У цей час право збройних конфліктів є досить розвитий галуззю сучасного міжнародного права, що містить великий арсенал звичайних і договірних норм, спрямованих на гуманізацію відносин між воюючими сторонами. Завдання полягає в знаходженні засобів і методів їхнього ефективного здійснення, оскільки як раніше, так і тепер, проблема сумлінного виконання законів і звичаїв війни є досить актуальною. Однак не можна не погодитися із професором И.И. Лукашуком, що пише: «Важко сперечатися з тим, що поки міжнародне гуманітарне право недостатньо ефективно. Треба разом з тим ураховувати, як складні відносини воно покликано регулювати. Тому навіть невеликий прогрес означає обмеження значних нещасть. Поступово складається положення, при якому кожний учасник бою починає почувати, що за вчинені злочини він реально може зазнати кари. Що ж стосується держав, то їм стало ще більш складно йти від негативних наслідків порушення міжнародного гуманітарного права».
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "100. Міжнародно-правовий захист жертв війни"
  1. 9. Індивіди й міжнародні неурядові організації як суб'єкти міжнародного права
    міжнародного права була поширена думка, що індивіди (фізичні особи) і міжнародні неурядові організації (МНПО) є суб'єктами внутрішньодержавного права й можливості самостійно брати участь у міжнародно-правових відносинах не мають. Іншими словами, більшість радянських юристів-международников не визнавало індивідів і МНПО як суб'єктів міжнародного права. Позиція радянських юристів-международников по
  2. 16. Джерела міжнародного права.
    міжнародного права. Норми міжнародного права, як і інші юридичні норми, завжди існують у якійсь формі і зафіксовані в яко-му-небудь правому джерелі, «резервуарі правових норм» (С.С. Алексеев). Джерелом міжнародного права прийнято вважати форму вираження міжнародно-правової норми. Слід мати на увазі, що жодний із документів міжнародного права не містить вичерпного переліку його джерела. Деякі
  3. 33. Класифікація міжнародних договорів
    міжнародного права немає загальновизнаної класифікації міжнародних договорів, однак найбільше часто міжнародні договори класифікуються по наведеним нижче критеріях Залежно від числа сторін договори підрозділяються на двосторонні і багатобічні. У міжнародних договорах число сторін не завжди збігається з кількістю учасників. Наприклад, в обопільній Умові про звичайні збройні сили в Європі між
  4. 33. Класифікація міжнародних договорів.
    міжнародного права немає загальновизнаної класифікації міжнародних договорів, однак найбільше часто міжнародні договори класифікуються по наведеним нижче критеріях Залежно від числа сторін договори підрозділяються на двосторонні і багатобічні. У міжнародних договорах число сторін не завжди збігається з кількістю учасників. Наприклад, в обопільній Умові про звичайні збройні сили в Європі між
  5. 40. Припинення й призупинення дії міжнародних договорів
    міжнародні відносини були стабільними, договори повинні припинятися тільки відповідно до норм міжнародного права Міжнародний договір може бути припинений по взаємній згоді його учасників. Так, 1 липня 1991 р. був підписаний Протокол про припинення дії Варшавського договору про дружбу, співробітництво й взаємну допомогу 1955 р. і Протоколу про його пролонгацію від 26 квітня 1985 р. державами -
  6. 48. Правовий статус біженців і переміщених осіб
    міжнародних або внутрішніх військових конфліктів. У міжнародному праві термін «біженці» з'явився після Першої світової війни. Проте постійний ріст локальних і глобальних збройних конфліктів призвів до необхідності не тільки детальної регламентації правового статусу біженців, але і до створення міжнародних структур, профільного характеру. У ООН на основі резолюції Генеральної Асамблеї 428 (V)
  7. Міжнародний захист прав людини й основних воль - Правовий статус біженців і переміщених осіб (Частина 1)
    міжнародних або внутрішніх військових конфліктів. У міжнародному праві термін «біженці» з'явився після Першої світової війни. В ООН на основі резолюції Генеральної Асамблеї 428 (V) від 14 грудня 1950 р. було створене Керування Верховного комісара по справах біженців (УВКБ), а в 1951 р. була укладена багатобічна Конвенція про статус біженців. Відповідно до Конвенції під терміном «біженець» мається
  8. 62. Міжнародні неурядові організації
    міжнародних відносин характерні динамізм і демократичність. Свідчення цьому - зростання числа й ролі міжнародних неурядових організацій (МНПО). За прогнозом, до кінця XX в. буде існувати більше 9 тис. МНПО. Дотепер тривають дискусії відносно визначення поняття МНПО. Деякі фахівці намагаються віднести МНПО до різновиду транснаціональних корпорацій. Широке міжнародне визнання одержало визначення
  9. 91. Міжнародне право в період збройних конфліктів - галузь міжнародного права
    міжнародного права, що регулює відносини держав у період збройних конфліктів, у своєму теперішньому стані виникла нещодавно, вона має довгу історію. її історичні корені лежать дуже глибоко, тому що закони і звичаї війни такі ж давні, як і сама війна, а війна така ж давня, як життя на землі. Вже в давнині, а потім і в середні віки майже в усіх цивілізаціях існували правила, що накладають
  10. 92. Історія формування права збройних конфліктів
    міжнародного права, що почався 24 жовтня 1945 р., тобто з моменту набрання чинності Уставом ООН, уперше в історії міжнародних відносин агресивна війна оголошена поза законом. Однак нині, як і протягом всієї попередньої історії людської цивілізації, війна, на жаль, залишається невід'ємним атрибутом міждержавних відносин. Правда, не може не викликати задоволення той факт, що вже більше 50 років
загрузка...
загрузка...
енциклопедія  бабка  баранина  биточки  по-угорськи