Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоМіжнародне право (шпаргалки) → 
« Попередня Наступна »
Шпаргалки по міжнародному праву, 2009 - перейти до змісту підручника

62. Міжнародні неурядові організації

Для сучасних міжнародних відносин характерні динамізм і демократичність. Свідчення цьому - зростання числа й ролі міжнародних неурядових організацій (МНПО). За прогнозом, до кінця XX в. буде існувати більше 9 тис. МНПО.
Дотепер тривають дискусії відносно визначення поняття МНПО. Деякі фахівці намагаються віднести МНПО до різновиду транснаціональних корпорацій. Широке міжнародне визнання одержало визначення МНПО, зафіксоване в резолюції ЭКОСОС 1296 від 23 травня 1968 р., де сказано, що такою організацією вважається «будь-яка міжнародна організація, не заснована на підставі міжурядової угоди». Як відправна крапка для розуміння розглянутої проблеми дане визначення підходить, однак викликає ряд питань (наприклад, чи будуть уважатися МНПО міжнародні комерційні утворення, чи варто відносити до МНПО міжнародні злочинні синдикати?).
Європейська конвенція про визнання прав юридичної особи МНПО, прийнята РЄ в 1986 р., виділяє три ознаки МНПО: а) некомерційний характер діяльності; б) створення відповідно до внутрішнього акту якої-небудь держави; в) здійснення діяльності у двох і більше державах
Таким чином, МНПО - це організація некомерційного характеру, створена не на основі міжурядової угоди, однак відповідно до нормативного акту держави-місцеперебування для здійснення діяльності у двох і більше державах відповідно до основних принципів і нормами міжнародного права. Фактично МНПО являє собою об'єднання національних громадських організацій двох і більше держав для досягнення загальних цілей у міжнародному масштабі. Урядові структури також можуть брати участь у діяльності МНПО, але вони не грають у них домінуючої ролі
З метою підвищення ефективності своєї роботи багато міжурядових організацій, як універсальні, так і регіональні, активно співробітничають із МНПО. Наприклад, у РЄ й ОАГ є спеціальний механізм співробітництва із МНПО. Існують певні організаційні форми взаємодії із МНПО й ВЕС.
Однак найбільш розвинені зв'язки із МНПО має ООН і її спеціалізовані установи. У відповідності зі ст. 71 Уставу ООН ЭКОСОС уповноважений «проводити належні заходи для консультації з неурядовими організаціями, зацікавленими в питаннях, що входять у його компетенцію. Такі заходи можуть бути условленны з міжнародними організаціями, а у випадку потреби - з національними організаціями після консультації із зацікавленим Членом Організації». Дана стаття створила правову основу для вироблення механізмів співробітництва ООН СМНПО.
Практика ООН виробила критерії визначення тих МНПО, яким може бути наданий консультативний статус в ЭКОСОС. Насамперед область діяльності МНПО повинна збігатися зі сферами компетенції ЭКОСОС, певними в ст. 62 Уставу ООН. Іншою необхідною умовою одержання консультативного статусу є відповідність діяльності МНПО цілям і принципам ООН, а також надання ООН допомоги у виконуваній роботі й поширення інформації про діяльність ООН. Крім того, сама МНПО повинна носити представницький характер і користуватися сталою міжнародною репутацією, представляючи значну частину населення
В 1946 р. у рамках ЭКОСОС був заснований допоміжний орган - Комітет з неурядовим організаціям, що складається з 19 представників держав - членів ООН. Комітет розглядає прохання МНПО про надання їм консультативного статусу при ЭКОСОС і робить відповідні рекомендації Раді. ЭКОСОС же приймає рішення відповідно до положень своєї резолюції 1296 «Заходу щодо консультацій з неурядовими організаціями». У цьому документі встановлені дві категорії консультативного статусу: I - загальний консультативний статус і II - спеціальний консультативний статус. ЭКОСОС також веде список МНПО, які підтримують відносини Ссоветом.
Статус І надається МНПО, тісно пов'язаним з економічним і соціальним життям районів, що представляються ними. Звичайно сфера діяльності такої організації багато в чому збігається з областями компетенції ЭКОСОС. Категорія II надається тим МНПО, чия діяльність зв'язана лише з окремими напрямками роботи ЭКОСОС. У список же попадають ті організації, які не можуть увійти в жодну із двох категорій, але здатні зробити ЭКОСОС допомога в його діяльності
МНПО, що мають консультативний статус I і II, мають право представляти в ЭКОСОС письмові заяви з питань, що входять у їхню компетенцію, з метою поширення по інформаційних каналах ООН. МНПО зі статусом I також мають право виступати перед ЭКОСОС.
В останні роки значно розширилася сфера контактів МНПО й ООН, що уже не обмежується тільки соціально-економічними питаннями, але охоплює й політичні. Зросло також число органів ООН і число МНПО, що підтримують регулярні зв'язки. Серед останніх є організації, що не володіють консультативним статусом. Генеральна Асамблея ООН неодноразово призивала МНПО надати допомогу у виконанні її резолюцій, взяти участь у певних заходах ООН або посприяти рішенню якогось питання
У системі ООН, мабуть, найбільший обсяг співробітництва із МНПО має ЮНЕСКО. В уставі цього спеціалізованої установи передбачене запрошення МНПО для виконання певних завдань, що ставляться до області їхньої діяльності. Це співробітництво може також здійснюватися шляхом участі представників МНПО в роботі дорадчих комітетів, утворених Генеральною конференцією ЮНЕСКО. У ЮНЕСКО, як і в ЭКОСОС, існують певні категорії консультативного статусу МНПО (А, У и С).
Деякі МНПО були створені спеціально для сприяння розвитку міжнародного права. Наприклад, Інститут міжнародного права був утворений у Генте (Бельгія) в 1873 р. з метою сприяння прогресу міжнародного права і його кодифікації. Ідея створення інституту належить відомому харківському юристові-международнику Д.И. Каченовскому (1827 - 1872 р.). На сесіях інституту в результаті обговорення приймаються проекти конвенцій і резолюції. Матеріали сесій і інших документів публікуються в спеціальні збірниках
Така відома МНПО. як Міжнародний Комітет Червоного Хрести (МККК), виявила значну активність в розробці І ПРИЙНЯТТІ Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 м. Інша досить авторитетна МНПО - Міжнародна амністія - додає чимало зусиль у справі дотримання прав людини, особливо в місцях позбавлення волі, збираючи інформацію про порушення прав людини в різних державах і повідомляючи її ООН і міжнародної громадськості. Екологічна МНПО Гринпис («Зелений мир») активно сприяє забезпеченню екологічної безпеки на нашій планеті. У цей час сфери діяльності МНПО постійно розширюються
На закінчення логічно порушити питання: чи є МНПО суб'єктами міжнародного права? Однозначної відповіді на нього юристи-международники не дають. Однак у силу того, що МНПО одержують консультативний статус при міжурядових організаціях, а також мають певні права й обов'язки відповідно до міжнародних договорів (наприклад, з Женевськими конвенціями про захист жертв війни 1949 р., Конвенцією проти апартеїду в спорті 1985 р., Європейською хартією місцевого самоврядування 1985 р. і ін.) необхідно визнати, що вони беруть участь у міжнародних відносинах, урегульованих міжнародним правом. Іншими словами, вони володіють міжнародною правосуб'єктністю, правда, рижика характеру. У міжнародно-правовій літературі така правосуб'єктність іменується функціональної, на відміну від універсальним, властивим державам
Постійно зростаюча роль і активність МНПО на міжнародній арені вимагають більше чіткої регламентації статусу й діяльності цих учасників міжнародних відносин, що буде сприяти їх позитивному й стабілізуючому впливу на ці відносини
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "62. Міжнародні неурядові організації"
  1. 5. Поняття і властивості суб'єкта міжнародного права
    міжнародні публічні (міжвладні) правовідносини. Таким чином, це особи, учасники міжнародних відносин, що можуть бути носіями суб'єктивних юридичних прав і обов'язків. Для того щоб виступати в якості суб'єктів міжнародного права, ці особи повинні мати певні властивості, до числа яких належать: певна зовнішня відособленість; персоніфікація (можливість виступати в міжнародних відносинах у вигляді
  2. 9. Індивіди й міжнародні неурядові організації як суб'єкти міжнародного права
    міжнародні неурядові організації (МНПО) є суб'єктами внутрішньодержавного права й можливості самостійно брати участь у міжнародно-правових відносинах не мають. Іншими словами, більшість радянських юристів-международников не визнавало індивідів і МНПО як суб'єктів міжнародного права. Позиція радянських юристів-международников по даному питанню початку змінюватися в 80-е роки. Так, Г.М. Вельяминов,
  3. 55. Поняття і види міжнародних організацій
    міжнародні зобов'язання, узяті в рамках цієї організації відповідно до її статутних положень; - створення відповідно до міжнародного права. Ця ознака має конституююче значення, тому що будь-яка міжнародна організація повинна бути створена на правомірній основі. А це означає, насамперед, що установчий документ організації повинен відповідати загальновизнаним принципам і нормам міжнародного
  4. 1. Поняття та визначення міжнародного права.
    міжнародній арені. Зовнішня політика повинна здійснюватися в правових рамках, тобто відповідати нормам міжнародного права. У жодному разі зовнішньополітичні інтереси держави не можуть служити виправданням відступу від вимог міжнародного права. У свою чергу зовнішня політика й дипломатія як найважливіший спосіб її здійснення покликані сприяти прискоренню створення міжнародно-правових норм,
  5. 48. Правовий статус біженців і переміщених осіб
    міжнародні установи системи ООН, міжнародні регіональні органі-зації, неурядові організації і структури держав, що займаються питаннями захисту біженців. У зв'язку з тим, що кількість біженців безперестану збільшується, що вимагає збільшення фінансових витрат, держави-учасниці Конвенції 1951 року, і Протоколу 1967 року вживають зусиль у справедливому і пропорційному розподілі між собою тягаря
  6. 51. Підготовка й скликання міжнародних конференцій
    міжнародні конференції спостерігачів, що не володіють правом голосу. За згодою учасників конференції спостерігачі можуть виступати на її засіданнях. Участь спостерігачів звичайно регламентується правилами процедури конференції. Звичайно спостерігачів на міжнародні конференції направляють міжурядові й неурядові організації, а також держави, що не беруть участь вконференции. Коли міжнародна
  7. 92. Історія формування права збройних конфліктів
    міжнародні організації - як міжурядові, так і неурядові: Ліга Націй, ООН, Міжнародний Комітет Червоного Хреста, Ліга суспільств Червоного Хреста, Інститут міжнародного права, Асоціація міжнародного права й др. У доктрині міжнародного права зложилася думка, що міжнародно-правові норми, що встановлюють закони й звичаї війни, утворять самостійну галузь міжнародного права - право збройних конфліктів.
  8. § 3. Правовий режим іноземного інвестування. Інвестування за межі України
    міжнародні урядові та неурядові організації; інші іноземні суб'єкти інвестиційної діяльності, які визнаються такими відповідно до законодавства України - ст. 390 ГК) в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту. Такі цінності згідно зі ст. 391 ГК можуть інвестуватись у вигляді іноземної валюти, що визнається
  9. 4. Правовий режим іноземного інвестування: поняття та види іноземних інвестицій, правове становище іноземного інвестора, об'єкти та форми іноземного інвестування, державне регулювання іноземного інвестування і гарантії захисту іноземних інвестицій.
    міжнародні урядові та неурядові організації; інші держави; інші іноземні суб'єкти інвестиційної діяльності, визначені законом.
  10. Роль, значення обліку в комерційних банках та основи його організації.
    міжнародній практиці системи обліку розробляє та затверджує План рахунків бухгалтерського обліку Національного банку України, План рахунків бухгалтерського обліку банків України та інші нормативні документи щодо ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, які є обов'язковими для виконання банками України. У процесі збирання даних бухгалтерського обліку застосовують специфічну
© 2014-2022  ibib.ltd.ua