| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
62. Міжнародні неурядові організації |
||
|
Для сучасних міжнародних відносин характерні динамізм і демократичність. Свідчення цьому - зростання числа й ролі міжнародних неурядових організацій (МНПО). За прогнозом, до кінця XX в. буде існувати більше 9 тис. МНПО. Дотепер тривають дискусії відносно визначення поняття МНПО. Деякі фахівці намагаються віднести МНПО до різновиду транснаціональних корпорацій. Широке міжнародне визнання одержало визначення МНПО, зафіксоване в резолюції ЭКОСОС 1296 від 23 травня 1968 р., де сказано, що такою організацією вважається «будь-яка міжнародна організація, не заснована на підставі міжурядової угоди». Як відправна крапка для розуміння розглянутої проблеми дане визначення підходить, однак викликає ряд питань (наприклад, чи будуть уважатися МНПО міжнародні комерційні утворення, чи варто відносити до МНПО міжнародні злочинні синдикати?). Європейська конвенція про визнання прав юридичної особи МНПО, прийнята РЄ в 1986 р., виділяє три ознаки МНПО: а) некомерційний характер діяльності; б) створення відповідно до внутрішнього акту якої-небудь держави; в) здійснення діяльності у двох і більше державах Таким чином, МНПО - це організація некомерційного характеру, створена не на основі міжурядової угоди, однак відповідно до нормативного акту держави-місцеперебування для здійснення діяльності у двох і більше державах відповідно до основних принципів і нормами міжнародного права. Фактично МНПО являє собою об'єднання національних громадських організацій двох і більше держав для досягнення загальних цілей у міжнародному масштабі. Урядові структури також можуть брати участь у діяльності МНПО, але вони не грають у них домінуючої ролі З метою підвищення ефективності своєї роботи багато міжурядових організацій, як універсальні, так і регіональні, активно співробітничають із МНПО. Наприклад, у РЄ й ОАГ є спеціальний механізм співробітництва із МНПО. Існують певні організаційні форми взаємодії із МНПО й ВЕС. Однак найбільш розвинені зв'язки із МНПО має ООН і її спеціалізовані установи. У відповідності зі ст. 71 Уставу ООН ЭКОСОС уповноважений «проводити належні заходи для консультації з неурядовими організаціями, зацікавленими в питаннях, що входять у його компетенцію. Такі заходи можуть бути условленны з міжнародними організаціями, а у випадку потреби - з національними організаціями після консультації із зацікавленим Членом Організації». Дана стаття створила правову основу для вироблення механізмів співробітництва ООН СМНПО. Практика ООН виробила критерії визначення тих МНПО, яким може бути наданий консультативний статус в ЭКОСОС. Насамперед область діяльності МНПО повинна збігатися зі сферами компетенції ЭКОСОС, певними в ст. 62 Уставу ООН. Іншою необхідною умовою одержання консультативного статусу є відповідність діяльності МНПО цілям і принципам ООН, а також надання ООН допомоги у виконуваній роботі й поширення інформації про діяльність ООН. Крім того, сама МНПО повинна носити представницький характер і користуватися сталою міжнародною репутацією, представляючи значну частину населення Статус І надається МНПО, тісно пов'язаним з економічним і соціальним життям районів, що представляються ними. Звичайно сфера діяльності такої організації багато в чому збігається з областями компетенції ЭКОСОС. Категорія II надається тим МНПО, чия діяльність зв'язана лише з окремими напрямками роботи ЭКОСОС. У список же попадають ті організації, які не можуть увійти в жодну із двох категорій, але здатні зробити ЭКОСОС допомога в його діяльності МНПО, що мають консультативний статус I і II, мають право представляти в ЭКОСОС письмові заяви з питань, що входять у їхню компетенцію, з метою поширення по інформаційних каналах ООН. МНПО зі статусом I також мають право виступати перед ЭКОСОС. В останні роки значно розширилася сфера контактів МНПО й ООН, що уже не обмежується тільки соціально-економічними питаннями, але охоплює й політичні. Зросло також число органів ООН і число МНПО, що підтримують регулярні зв'язки. Серед останніх є організації, що не володіють консультативним статусом. Генеральна Асамблея ООН неодноразово призивала МНПО надати допомогу у виконанні її резолюцій, взяти участь у певних заходах ООН або посприяти рішенню якогось питання У системі ООН, мабуть, найбільший обсяг співробітництва із МНПО має ЮНЕСКО. В уставі цього спеціалізованої установи передбачене запрошення МНПО для виконання певних завдань, що ставляться до області їхньої діяльності. Це співробітництво може також здійснюватися шляхом участі представників МНПО в роботі дорадчих комітетів, утворених Генеральною конференцією ЮНЕСКО. У ЮНЕСКО, як і в ЭКОСОС, існують певні категорії консультативного статусу МНПО (А, У и С). Деякі МНПО були створені спеціально для сприяння розвитку міжнародного права. Наприклад, Інститут міжнародного права був утворений у Генте (Бельгія) в 1873 р. з метою сприяння прогресу міжнародного права і його кодифікації. Ідея створення інституту належить відомому харківському юристові-международнику Д.И. Каченовскому (1827 - 1872 р.). На сесіях інституту в результаті обговорення приймаються проекти конвенцій і резолюції. Матеріали сесій і інших документів публікуються в спеціальні збірниках На закінчення логічно порушити питання: чи є МНПО суб'єктами міжнародного права? Однозначної відповіді на нього юристи-международники не дають. Однак у силу того, що МНПО одержують консультативний статус при міжурядових організаціях, а також мають певні права й обов'язки відповідно до міжнародних договорів (наприклад, з Женевськими конвенціями про захист жертв війни 1949 р., Конвенцією проти апартеїду в спорті 1985 р., Європейською хартією місцевого самоврядування 1985 р. і ін.) необхідно визнати, що вони беруть участь у міжнародних відносинах, урегульованих міжнародним правом. Іншими словами, вони володіють міжнародною правосуб'єктністю, правда, рижика характеру. У міжнародно-правовій літературі така правосуб'єктність іменується функціональної, на відміну від універсальним, властивим державам Постійно зростаюча роль і активність МНПО на міжнародній арені вимагають більше чіткої регламентації статусу й діяльності цих учасників міжнародних відносин, що буде сприяти їх позитивному й стабілізуючому впливу на ці відносини |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "62. Міжнародні неурядові організації" |
||
|
||