Міжнародне право - це система юридичних норм, що регулюють відносини між державами й іншими суб'єктами міжнародного права, створюваних шляхом узгодження позицій учасників цих відносин і забезпечуваних якщо буде потреба індивідуальним або колективним примусом
Міжнародне право є особливою системою права, відмінної від внутрішньодержавної системи права. Специфіка системи міжнародного права пояснюється насамперед особливостями об'єкта регулювання, його суб'єктів, порядком створення й функціонування норм міжнародного права
Об'єктом регулювання нормами міжнародного права виступають суспільні відносини, що складаються між акторами (діючими особами) міжнародної системи. Причому сама ця система має істотні відмінності від внутрішньодержавної системи по утворюючих її елементах, характеру їхнього зв'язку, взаємодії й взаємопроникнення, попередженню й усуненню конфліктних ситуацій
Так, головними елементами внутрішньодержавної системи є громадяни, юридичні особи й державні органи. Відносини у внутрішньодержавній системі - це насамперед владні відносини, здійснювані законодавчими, виконавчими й судовими органами влади. Основними ж акторами міжнародної системи виступають суверенні держави, народи, що реалізують право на самовизначення, і міжурядові організації, над якими немає організації політичної влади. Відносини між ними носять не субординационный, а координаційний характер
Суб'єктами внутрішньодержавного права є індивіди, юридичні особи й державні органи. При цьому головним актором внутрішньодержавної системи виступає громадянин. Саме громадяни створюють державу і його органи, щоб вони служили йому відповідно до норм внутрішньодержавного права. Суб'єкти міжнародного права - це суверенні держави, народи, що реалізують право на самовизначення, міжурядові організації (ООН, МАРНОТРАТ, ИМО й ін.), государственноподобные утворення (раніше - Данциг, Західний Берлін, нині - Ватикан). Варто підкреслити, що рижика міжнародною правосуб'єктністю володіють індивіди й неурядові організації (Гринпис, Міжнародна амністія, Асоціація міжнародного права й ін.). Головними ж акторами міжнародної системи є суверенні держави, на підставі волевиявлення яких утворяться вторинні або похідні суб'єкти міжнародного права - міжурядові організації й государственноподобные утворення
Для міжнародної системи характерна відсутність законодавчого органа. Тому порядок створення норм міжнародного права відмінний від процедури створення внутрішньодержавних норм права. Норми міжнародного права створюються шляхом узгодження позицій суб'єктів міжнародного права й втілюються в міжнародних договорах або звичаях
Особливістю міжнародної системи є також та обставина, що в ній немає судових і виконавчих органів з функціями, ідентичними тим, що є в будь-якій внутрішньодержавній системі. А це означає, що порядок функционирования й застосування норм міжнародного права відрізняється від аналогічного порядку внутрішньодержавного права. У міжнародному праві чільними принципами здійснення його норм є сумлінне виконання взятих зобов'язань і факультативна судова юрисдикція
Всі ці факти свідчать про те, що міжнародне право - це самостійна й специфічна система права. Однак, незважаючи на специфіку цієї системи регулювання міжнародних відносин, вона є системою правових норм, тобто юридично обов'язкових приписань. Саме це відрізняє дану систему від інших способів регулювання міжнародних відносин, наприклад від міжнародної моралі й міжнародної ввічливості, з якими міжнародне право взаємодіє. Також існує взаємовплив міжнародного права й зовнішньої політики держави, під якою розуміється загальний курс його діяльності на міжнародній арені. Зовнішня політика повинна здійснюватися в правових рамках, тобто відповідати нормам міжнародного права. У жодному разі зовнішньополітичні інтереси держави не можуть служити виправданням відступу від вимог міжнародного права. У свою чергу зовнішня політика й дипломатія як найважливіший спосіб її здійснення покликані сприяти прискоренню створення міжнародно-правових норм, необхідних для регулювання певних відносин, з метою забезпечення їхньої стабільності й поступального розвитку
Варто також підкреслити, що міжнародне право - це не просто сукупність юридичних норм, а система права, що складає з тісно взаємозалежних елементів (галузей, інститутів і норм), об'єднаних навколо системообразующего елемента - основних принципів міжнародного права
Необхідно звернути увагу на те, що міжнародне публічне право або просте міжнародне право (обоє поняття ідентичні й широко використовуються в юридичній літературі) відрізняється від международно-приватного права. Останнє являє собою комплексне правове утворення, що складається з норм внутрішньодержавного права, що регулюють цивільно-правові, трудові й сімейні відносини з іноземним компонентом. Міжнародне право й міжнародне приватне право взаємодіють один з одним, але по суті це різного правового явища
|
- 1. Поняття та визначення міжнародного права.
визначення займається доктрина міжнародного права. Міжнародне право - це система юридичних принципів і норм договірного і звичаєвого характеру, що виникають у результаті угод між державами й іншими суб'єктами міжнародного спілкування і регулюючих відносини між ними з метою мирного співіснування. Виходячи з особливої значимості міжнародного права для становлення, розвитку й існування людського
- Поняття екологічного права України
визначений шлях дозволить на другому етапі кодифікації екологічного права - на етапі інтеграції законодавчих та нормативних актів - значно скоротити кількість джерел екологічного права, що сприятиме підвищенню ефективності його застосування. Видається, що вся система екологічного права України тоді складатиме приблизно 200 законодавчих і нормативних актів. Одним з можливих варіантів кодифікації
- Поняття і особливості принципів екологічного права
поняття принципів екології взагалі, але нічого не говориться про правовий зміст принципів екологічного права. Деякі дослідники, аналізуючи питання загальної теорії екологічного права, не торкаються принципів останнього, що не можна визнати виправданим. Принципи екологічного права, закріплюються легально, або виводяться із законодавства. Функція екологічного права, як більш загальна спрямованість
- Поняття екологічного права України
визначений шлях дозволить на другому етапі кодифікації екологічного права - на етапі інтеграції законодавчих та нормативних актів - значно скоротити кількість джерел екологічного права, що сприятиме підвищенню ефективності його застосування. Видається, що вся система екологічного права України тоді складатиме приблизно 200 законодавчих і нормативних актів.. Одним з можливих варіантів кодифікації
- 6. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ З АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА
визначенні назв розділів і підрозділів необхідно знати, що назва розділу не може повторювати назву теми роботи, а назва підрозділу повторювати назву розділу. У процесі роботи над курсовою роботою в план роботи можуть бути внесені зміни, обумовлені прийняттям нових нормативних актів, недостатністю зібраного матеріалу та іншими причинами. 2.4. Викладення матеріалу Після підбору і вивчення
- II. СИСТЕМА ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
поняття "органи виконавчої влади", оскільки вони не є суб'єктами виконавчої влади, тобто не мають державно-владних повноважень. 195 До складу групи установ і організацій при Кабінеті Міністрів повинні бути віднесені: а) структури, що утворені внаслідок перетворення окремих існу ючих нині органів виконавчої влади, які підвідомчі Кабінету Міністрів, але фактично не мають владно-розпорядчих
- Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА: НОВІ ПОГЛЯДИ НА ЙОГО РОЛЬ, ЗМІСТ І СИСТЕМУ В ДЕМОКРАТИЧНІЙ ПРАВОВІЙ ДЕРЖАВІ
поняття "державне управління" за змістом є ширшим, ніж поняття "виконавча влада". Таким чином, адміністративне право, за сферою реалізації - це право, передусім, державного управління, власного впливу держави на різноманітні суспільні процеси. Але таке визначення соціальної спрямованості адміністративного права не є повним і точним. Тим більше, що тривалий час в нашій країні у механізмі
- Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
поняття "компетенції" багато в чому втратило своє справжнє значення. Внаслідок цього в управлінській практиці повноваження в багатьох випадках формулюється розпливчасте, неконкретно, не існує чіткого розподілу завдань, функцій і відповідальності між різними органами і посадовими особами. Окремі органи часто дублюють один одного, що призводить до паралелізму та неузгодженості в роботі. А все
- 5. Поняття й види суб'єктів міжнародного права
поняття «суб"єкти міжнародного права». Поняття «суб"єкт права» було вироблено загальною теорією права стосовно до права взагалі. Незважаючи на те що міжнародне право - це особлива система права, разом з тим - це право, тому загальнотеоретичні правові положення до нього також застосовні. Виходячи із цього, можна дати наступне визначення даного поняття. Суб"єкти міжнародного права - це учасники
- 8. Обмеження міжнародної правосуб'єктності і міжнародна правосуб'єктність державоподібних утворень
поняття протекторату на африканській території з окупацією. Підмандатні і підопічні території за своїм правовим статусом беруть свій початок від режиму протекторату. Ще Статут Ліги Націй (стаття 22) уперше ввів поняття підмандатної території як особливого виду протекторату, що спирається на норми міжнародного права. Система мандатів Ліги Націй, як і згодом призначення опіки з боку ООН, надавала
|