|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
33. Класифікація міжнародних договорів.
|
У науці міжнародного права немає загальновизнаної класифікації міжнародних договорів, однак найбільше часто міжнародні договори класифікуються по наведеним нижче критеріях
Залежно від числа сторін договори підрозділяються на двосторонні і багатобічні. У міжнародних договорах число сторін не завжди збігається з кількістю учасників. Наприклад, в обопільній Умові про звичайні збройні сили в Європі між Організацією Варшавського договору (ОВД) і Організацією Північноатлантичного договору (НАТО) 1990 р. - 23 учасника (7 держав ОВД і 16 держав НАТО).
У свою чергу багатосторонні договори можуть бути універсальними (відкритими для будь-яких суб'єктів міжнародного права, що володіють правоздатністю містити договори) або з обмеженим числом учасників. Як правило, останні носять закритий характер
Універсальними, або загальними багатосторонніми договорами є Женевські конвенції по захисту жертв війни 1949 р., Договір про Антарктику 1959 р., Договір про принципи діяльності держав по дослідженню й використанню космічного простору, включаючи Місяць і інші небесні тіла, 1967 р., Конвенція ООН по морському праву 1982 р. і ін. Північноатлантичний договір 1949 р. і Римський договір про створення Європейського економічного співтовариства 1957 р. - приклади закритих багатосторонніх угод. Участь у цих договорах нових держав можливо тільки за згодою держав-учасників
По об'єкті регулювання міжнародні договори діляться на такі види: політичні договори, економічні договори і договори по спеціальних питаннях
Політичні договори регулюють відносини по підтримці миру й безпеки, наданню взаємної допомоги в рамках різних союзів, про нейтралітет, по територіальних питаннях, по скороченню озброєнь і т.п. У якості иллюстрации дані види міжнародних договорів можна назвати Утомившись ООН, Північноатлантичний договір 1949 р., україно-російський Договір про дружбу, співробітництво й партнерство 1997 р., Договір про делімітацію границі між Україною й Республікою Білорусь 1997 р., Договір про ліквідацію ракет середньої й меншої дальності між СРСР і США 1987 г.
Економічні договори спрямовані на регулювання відносин у торгово-економічній сфері і являють собою угоди про економічне співробітництво, про поставки товарів і надання послуг, про кредити й позики й т.п. Прикладами договорів такого роду можуть бути угоди держав з Міжнародним валютним фондом (МВФ) і Міжнародним банком реконструкції й розвитку (МБРР).
До договорів по спеціальних питаннях ставляться різні двосторонні й багатосторонні угоди з питань науки й техніки, транспорту й зв'язку, культури й утворення, інформації й спорту, правової допомоги й соціального забезпечення й ін. (наприклад, Угода СНД про науково-технічне співробітництво 1992 р., Угода СНД про співробітництво в галузі освіти 1992 р., Договір про правову допомогу між Україною й Республікою Грузія 1995 р., Європейська конвенція по боротьбі з тероризмом 1977 р.).
За рівнем, на якому полягають міжнародні договори, вони підрозділяються на міждержавні, міжурядові і міжвідомчі. Міждержавні договори, як правило, підписуються главами держав; міжурядові - главами правительств або відомств зовнішніх зносин; міжвідомчі - керівниками міністерств і центральних відомств
По терміну дії розрізняють міжнародні договори термінові (на певний строк) і безстрокові, містяться на невизначений строк, без вказівки терміну дії або з визначенням безстрокового характеру договору
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна "33. Класифікація міжнародних договорів." |
- 33. Класифікація міжнародних договорів
класифікації міжнародних договорів, однак найбільше часто міжнародні договори класифікуються по наведеним нижче критеріях Залежно від числа сторін договори підрозділяються на двосторонні і багатобічні. У міжнародних договорах число сторін не завжди збігається з кількістю учасників. Наприклад, в обопільній Умові про звичайні збройні сили в Європі між Організацією Варшавського договору (ОВД) і
- II. СИСТЕМА ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
класифікацію підвідомчих Кабінету Міністрів органів виконавчої влади, визначивши такі групи органів, правове становище яких не однакове за суттєвими ознаками, а саме: І група - центральні органи виконавчої влади: а) міністерства (визначення див. на с. 196); б) державні комітети (визначення див. на с. 197); в) ЦОВВ із спеціальним статусом (визначення див. на с. 197). 194 Центральні органи
- 17. Норми міжнародного права та їх класифікація.
міжнародного права розуміється правило поводження, що признається державами й іншими суб'єктами міжнародного права в якості юридично обов'язкового. Тому що міжнародне право розвилося зі звичаю, що й у даний час не втратив свого значення, норми міжнародного права поділяються на дві групи: норми звичаєвого права і норми, що виникли в результаті узгодження воль держав. Остання група норм
- 17. Норми міжнародного права та їх класифікація.
класифікації норм міжнародного права. Найбільше часто можна зустріти наступну класифікацію міжнародно-правових норм: 1) по сфері дії - універсальні і локальні {регіональні); 2) по юридичній чинності - імперативні і диспозитивні; 3) по функціях у системі - матеріальні і процесуальні; 4) по способі створення й за формою існування - звичайної, договірні, норми рішень міжнародних організацій
- 33. Види міжнародних договорів
класифікація, яка на практиці не має юридичного значення, застосовувалася ще МЗС СРСР у діючих Збірниках, що публікувалися ним, котрі укладаються СРСР з іноземними державами. У міжнародному праві існують вимоги, які пред'являються до міжнародних договорів, що укладаються: 1) наявність правоздатного суб'єкта; 2) наявність відповідного об'єкта угоди; 3) наявність вільного волевиявлення сторін.
- 2. Організаційно-правові заходи охорони тваринного світу
міжнародного співробітництва у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу; координація роботи спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу; здійснення інших повноважень, передбачених законом. До повноважень спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади у галузі охорони, використання і
- 4. Соціально-екологічна політика
міжнародного співробітництва в галузі охорони довкілля. Отже, екологічну політику визначають як сукупність науково обґрунтованих і сформульованих принципів, завдань і цілеспрямованих дій держави, громадських організацій і окремих громадян, за допомогою яких здійснюється взаємодія суспільства і природи та сучасна стратегія сталого розвитку. Але будь-яка національна політика повинна узгоджуватись
- 5. Міжнародне екологічне право і співробітництво України в екологічній сфері
міжнародного екологічного права є Декларація ООН з навколишнього середовища, яку прийнято в 1972 р. на Всесвітній конференції ООН з проблем навколишнього середовища (Стокгольм, Швеція); Всесвітня стратегія охорони природи, прийнята МСОП (1980р.); "Декларація Ріо", яку схвалено міжнародною конференцією з навколишнього середовища і розвитку в 1992р. (Ріо-де-Жанейро, Бразилія). Значну роль в
- Тема 3. Суб'єкти адміністративного права
класифікації є досить вдалим, однак сутності адміністративного права більше відповідає саме перша класифікація. До індивідуальних суб'єктів належать: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, біженці; до колективних - органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування; підприємства, установи, організації незалежно від форми власності; громадські організації, релігійні
- Тема 6. Форми державного управління
класифікація актів державного управління. Вимоги, які висуваються щодо актів державного управління. Поняття, ознаки і функції адміністративного договору. При вивченні данної теми необхідно мати на увазі, що форма державного управління - це зовнішній вияв конкретних дій, які здійснюються органами державного управління для реалізації поставлених перед ними завдань. Студентам слід зосередити свою
|