|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
17.Припинення діяльності суб'єкта господарювання.
|
Суб'єкт господарювання припиняється за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів), за рішенням інших осіб засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених ГК та іншими законами, - за рішенням суду.
Припинення за юридичними підставами може бути двох видів: добровільним і примусовим.
Юридичними підставами добровільного припинення суб'єкта господарювання є ініціатива власника цього суб'єкта чи уповноважених ним органів або передбачені законом чи установчими документами обставини. Мотиви ініціативи суб'єкта господарювання закон не визначає. Це можуть бути: зміна профілю діяльності, конкуренція, затоварення тощо.
Види юридичних підстав примусового припинення суб'єкта господарювання визначені в законодавстві у вигляді примірного переліку (наприклад, ч. 2 ст. 38 Закону-«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних
осіб-підприємців»).
Примусово суб'єкт господарювання припиняється відповідно до судового рішення, постановленого на підставі:
- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні суб'єкта господарювання - юридичної особи, які не можна усунути;
- провадження суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;
- невідповідності мінімального розміру статутного фонду суб'єкта господарювання - юридичної особи вимогам закону;
- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;
наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність суб'єкта господарювання - юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Крім того, згідно з ч. 1 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» суб'єкт господарювання припиняється на підставі рішення господарського суду про визнання його банкрутом. Порядок такого припинення визначає ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Ч. 1 ст. 59 ГК передбачає дві правові форми припинення суб'єкта господарювання: реорганізацію і ліквідацію.
Реорганізація передбачає виникнення на основі діючого суб'єкта господарювання одного або більше нових суб'єктів господарювання.
Злиття двох і більше суб'єктів господарювання в один означає перехід прав і обов'язків кожного з них до суб'єкта господарювання, що виник внаслідок правового акта злиття.
Приєднання одного суб'єкта господарювання до іншого означає, що до останнього переходять права і обов'язки приєднаного суб'єкта господарювання.
Поділ суб'єкта господарювання є створенням на базі одного існуючого суб'єкта господарювання двох і більше суб'єктів господарювання як суб'єктів права.
Перетворення суб'єкта господарювання як спосіб реорганізації означає перетворення однієї форми власності в іншу (наприклад, державної або комунальної в колективну або приватну) і, відповідно, зміну організаційно-правової форми суб'єкта господарювання.
У випадку ліквідації суб'єкт господарювання припиняється як суб'єкт права без правонаступництва. Згідно з ч. 6 ст. 59 ГК суб'єкт господарювання ліквідується:
за ініціативою осіб, зазначених у частині першій ст. 59 ГК;
у зв'язку із закінченням строку, на який він створювався» чи у разі досягнення мети, заради якої його було створено; у разі визнання його в установленому порядку банкру. і том, крім випадків, передбачених законом; у разі скасування його державної реєстрації у випадках» передбачених законом.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна "17.Припинення діяльності суб'єкта господарювання." |
- 5. Порядок утворення і припинення діяльності суб'єкта господарювання.
припинення) державної реєстрації суб'єкта господарювання здійснюється за його особистою заявою, а також на підставі рішення суду у випадках визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів, або здійснення діяльності, що суперечить закону чи установчим документам. Окрім цього, скасування державної реєстрації припиняє господарську діяльність і є підставою для
- Тема 23. Адміністративно-правове забезпечення антимонопольної діяльності та недопущення недобросовісної конкуренцією
припинення порушень антимонопольного законодавства, накладення стягнень за порушення антимонопольного законодавства в межах своїх повноважень; в) сприяння розвитку добросовісної конкуренції у всіх сферах еко- 82 номіки. Складовими статусу АКУ є його компетенція та повноваження, які закріплені в Законі України "Про Антимонопольний комітет України" (див. ст. ст. 7, 8 згаданого Закону). Одним із
- 43.Порядок визнання суб'єкта господарювання банкрутом.
припинення провадження у справі про
- 63. Штрафні та оперативно-господарські санкції.
припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Друга особливість полягає в тому, що оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від
- 64.Адміністративно-господарські санкції.
припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків; є) можуть бути встановлені виключно законами; є) можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
- 4. Форми участі органів державної влади і місцевого самоврядування у сфері господарювання.
припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими
- 5. Правове становище виробничого кооперативу.
припинення трудової участі в діяльності кооперативу; виключення з кооперативу у випадках і в порядку, визначених статутом; незатвердження загальними зборами членів кооперативу рішення правління (голови) про прийняття до кооперативу; смерті члена кооперативу. Основними правами членів виробничого кооперативу є: участь в управлінні кооперативом, право голосу на загальних зборах членів
- 2. Система антимонопольних органів і їх компетенція.
припинення порушень антимонопольного законодавства; 3) контроль за економічною концентрацією; 4) сприяння розвитку добросовісної конкуренції. Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту прав суб'єктів господарювання на засадах їх рівності перед законом та пріоритету прав споживачів. Антимонопольний комітет України, відповідно до статті 7
- 3. Правове регулювання обмеження монополізму.
припинення виробництва, а також вилучення товарів з обороту з метою створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін; 3) інші дії, вчинені з метою створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) суб'єктів господарювання; 4) встановлення монопольно високих або дискримінаційних цін (тарифів) на свої товари, що призводить до порушення прав споживачів або обмежує права
- 5. Види порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
припинення нею антиконкурентних узгоджених дій після повідомлення про них Антимонопольному комітету України; 2) була ініціатором чи забезпечувала керівництво антиконкурентними узгодженими діями; 3) не надала всіх доказів або інформації стосовно вчинення нею порушення, про які їй було відомо та які вона могла безперешкодно
|