Розділ дев'ятий

10 Аристотель, т. и

стільки скільки і видів сущого К А так як по кожному роду розрізняється суще в можливості і су-is щее в дійсності, то я під двіжепіем розумію здійснення сущого в можливості як такого. Що ми говоримо вірно - це ясно ось з чого. Коли те, що може будуватися, оскільки воно є те, що маємо на увазі під таким, знаходиться в здійсненні, воно будується, і це 2 є будівництво. І те ж можпо сказати про обучепіі, лікуванні, водінні (і катанні), стрибання, старінні, дозріванні. А відбувається движ-ня тоді, коли має місце саме здійснення, і не колись і не після. Так от, двіжепіе є здійснення того, що є в можливості, коли оно3 при здійсненні діє не як таке, а оскільки воно може бути приведене в рух. А кажу я «оскільки» ось в якому сенсі. Мідь є статуя У МОЖЛИВОСТІ; проте здійснення міді, ОСКІЛЬКИ 25 опа мідь, пе є рух. Адже ие одне і те ж бути меди і бути чимось в можливості, тому що якби це було просто за визначенням одне і те ж, то здійснення міді [як таке] було б деяким двіжепіем. Але це ие ОДПО і те ж (що очевидно, коли мова йде про протилежності: можливість бьцгь здоровим і можливість бути больпим - не одне і те ж, інакше було б одне і те ж бути здоровим і бути 30 больпим; між тим субстрат, який буває здоровим або хворим, чи буде це волога або кров, один і той же). А так як оні4 пе одне і те ж, як не одне і те ж колір і видиме, то рух є здійснення можливого як такого. Таким чином яспо, що рух є імепно це здійснення і що рух відбувається тоді, коли має місце саме здійснення, І не колись І НС після. Бо ЩО 35 б ТО ПІ було може ТО перебувати У здійсненні, 1066а то немає, як, наприклад, те, що може будуватися, оскільки опо може будуватися; та здійснення того, що може будуватися, оскільки воно може будуватися, є будівництво. Справді, здійснення - це або будівництво або будову. Але коли є будова, вже пет того, що може будуватися. Следо-5 вательпо, здійсненням має бути будівництво, будівництво ж є деяке двіжепіе. І те ж можна сказати про всіх інших рухах.

А що сказане правильно - це ясно [і] з тогб, що говорять про двіжеппі інші, а також з того, що визначити його інакше нелегко. Справді, віднести його до іншого роду не можна, - ЦЕ ВІІДПО з того, що про нього говорять: деякі 5 називають його плановістю, нерівністю і пе-сущим, однак нічого з перерахованого не приводиться в рух за необхідністю, і точно так само перехід в Піх або від них здійснюється пе в більшій мірі, ніж перехід в противолежащей їм пли від протилежного ім6. Причина ж, чому рух відносять сюди, полягає в тому, що воно здається чимось невизначеним, і почала однією з 15 попарно розташованих протилежностей невизначені огляду на те, що вони мають властивість лишенности. Дійсно, пі одне з цих почав ие ость ні певне щось, ні таке-то якість і ие належить і до решти пологів сущого. Причина ж того, що рух здається невизначеним, полягає в тому, що його не можна віднести пі до можливості сущого, ні до дійсності сущого: адже і те, що є кількість в можливості, ие наводиться необ-20 ходимо чином в рух, так само як і те, що є кількість насправді, і рух, правда, здається деяким здійсненням, але незакінченою; причина в тому, що ні закопчено то суще в можливості, здійснення якого є рух.

А що рух паходу в рухомому, це яспо, бо опо його здійснення за допомогою того, що приводить в рух. А дія (cnergeia) того, що приводить в рух, не інше, [пежелі у рухомого], бо опо должпо бути здійсненням того й іншого; 30 справді, печто може приводити в рух завдяки тому, що здатне до цього, а призводить в рух завдяки тому, що діє, але діяльно воно по отіошепію до того, що може бути прттведепо в дви-жеппе, так що дія в обох у рівній мірі одно8,

точно так само як одним і тим же буває відстань від одного до двох і від двох до одного, так само як і підйом і спуск, хоча буття у них не одне; і подібним же чином йде справа з рушійним і які йшли.

Розділ десятий

Беспредельпое - ЦЕ ЧИ ТЕ, ЩО неможливо пройти 35 до кінця, тому що воно по природі своїй ие може бути пройдено (подібно тому як голос невидимий) , або те, проходження чого пе може або ледве може бути закінчене, або ж те, що за природою хоча і допускає проходження АБО ПОВИННО мати межу, АЛЕ на ділі його 1066b не має. І крім того, щось може бути безмежним або щодо додавання, або щодо відібрання 1, або щодо того й іншого разом. Існувати саме по собі окремо від чуттєво сприйманого безмежне не може. Адже якщо 0110 не величиною і не безліч і сама безмежність є його сутність, а не щось привхідні, то воно буде неподільним, бо ділимо або величина або MHO-5 дружність. Але якщо воно неподільне, то воно пе безмежно, хіба тільки в тому сенсі, в якому голос невідім2. Але ие в цьому сенсі говорять опі3 про безмежному, і ми шукаємо його ие як таке, а як щось непрохідне до кінця. Далі, як може беспредельпое існувати саме по собі, якщо ие існують самі по собі навіть число і величина, до властивостей яких належить беспредельпое? А якщо воно печто привхідні, то опо як безмежне не могло б бути елементом речей, як І невидиме не може бути елементом мови, Ю хоча голос невидимий. А що безмежне не може існувати в дійсності - це ясно. Бо інакше всяка його частина, яку ми беремо, була б безмежній: адже буття безмежним і безмежне - одне і те ж, якщо тільки беспредельпое є сутність і не позначається про яке-пібудь субстраті. Так що воно або педелімо, або ж, якщо взагалі разделімого на 15 частини, ділиться па безмежності. Але неможливо, щоб ОДПО і те ж було деяким безліччю біс-Гранично (адже як частина повітря є повітря, так частина безмежного є безмежне, якщо воно сущпость і начало). Значить, воно але разделімого на

частини, тобто опо неподільне. З іншого боку, неможливо, щоб суще насправді безмежне було неподільним (бо в такому випадку воно необхідне мало б бути деякою кількістю). Значить, 20 безмежне притаманне лише привхідним чином. Але якщо це так, то, як вже було сказано, воно пе може бути початком, а таким буде те, привхідні властивість чого воно є, [наприклад] повітря або четное4.

Це розгляд спільне. А що безмежного немає серед чувствепно сприймаються речей, яспо ось з чого. Якщо, согласпо визначенням, тіло є те, що обмежена площинами, то не може бути безмежного тіла, ні сприйманого почуттями, пі осягається розумом; не може бути й числа як окремо 25 існуючого і безмежного, бо число або те, що має чісло5, счислімим . А якщо спиратися па вчення про пріроде6, то це випливає з наступного. Безмежна не може бути ні чимось сложпим, ні чимось простим. Воно не може бути сложпим тілом, якщо [види] елементів обмежені за кількістю. Справді, протилежні [елементи] должпи бути рівними один одному, і ні одіп з Піх НЕ должеп бути безмежним: адже якщо здатність одного з двох зо тел7 хоч скільки поступалася б [здатності іншого], то обмежене було б знищено безмежним.

Крім того, чуттєво сприймається тіло знаходиться десь, і одне і те ж місце є у цілого і у [всякої його] частини, наприклад у землі; тому, якщо таке тіло однорідно [цілого] , воно буде нерухомо або вічно буде нестися, а це неможливо (справді, чому ВОНО буде внизу, а не вгорі АБО де Ю б то нн було? Наприклад, якщо це кому землі, то куди оп рухатиметься або де перебувати в спокої ? Адже місце однорідного з ним тіла безмежно; чи буде він тому [однаковим чином] запімать все це місце? А як? Яке ж в такому разі його перебування в спокої і його рух? Або він усюди буде в спокої - значить не буде рухатися , або всюди буде рухатися - значить не буде спочивати) 10. * 5 А якщо ціле має неоднакові частини, то неодіпа-кови та їх місця, і, по-перше, тіло цілого не буде єдиної, хіба тільки через зіткнення [своїх частин], по-друге, частини цього тіла будуть або обмежені, або безмежні по виду. Обмеженими вони не можуть бути (інакше одні з них будуть безмежні, наприклад вогонь або вода, інші ні, раз ціле біс-предсльпо, а такий [безмежний елемент] був би загибеллю для протилежних [елементів]); якщо же20 частини - безмежні і прості [по виду], то безмежними будуть і місця н елементи; але якщо це неможливо і місця обмежені [за кількістю] 11, то і цілого необхідно бути обмеженим.

А взагалі неможливо, щоб існувало безмежне тіло і [в той же час певний] місце для тіл, якщо всяке чуттєво сприймається тело12 має або тяжкість, або легкість: таке тіло мчало 25 б або до середини, або вгору, а між тим неможливо, щоб безмежне - або все воно, або його половина - зазнало яке-небудь з цих двох рухів. Як ти його поділиш? І як у безмежного може виявитися ОДПО вгорі, інше внизу або з краю і посередині? Далі, всяке чуттєво сприймається тіло знаходиться в якомусь місці, і таких видів місця - шесть13, між тим неможливо, щоб вони були в безмежному тілі. - І взагалі якщо не МО-30 жет бути безмежного місця, то не може бути

і безмежного тіла: те, що займає місце, знаходиться десь, а це означає або вгорі, або внизу, або яке-небудь з інших напрямків, і кожне з них є певний межа.

Втім, безмежне стосовно до величиною, руху і часу не одне й те саме в сенсі єдиної природи, а подальше позначається [як беззаконня-35 пое] через ставлення до попереднього, папрімер рух через відношення до величини руху або зміни чи зростання, а час - залежно від руху.

Інформація, релевантна " Розділ дев'ятий "

1. Глава перша
   1 Аналог принципу, слідуючи якому виявляються категорії. Див «Перша аналітпна» I, 37; «Метафізика», 1017 а 22 - 27. - 315. Глава третя 1 Див 72 b 18-25; 84 а 29 - Ь 2. - 318. Глава четверта 1 А саме в гол. 3. - 319. 2 І значить, А, Б і В - равнооб'емние терміни. - 319. 9 Затвердження Ксенократа. Див Плутарх. Moralia, 1012 D. СР «Про душу», 404 Ь 29-30; 408
   
2. Книга дев'ята (в)
   Книга дев'ята
   
3. Введення
     Глава I. Загальні положення про акціонерне товариство Глава II. Створення та ліквідація товариства Глава III. Акції. Права акціонерів Глава IV. Статутний капітал і активи товариства Глава V. Дивіденди товариства Глава VI. Реєстр акціонерів товариства Глава VII. Загальні збори акціонерів Глава VIII. Рада директорів (наглядова рада) та виконавчий орган товариства Глава IХ. Великі угоди Глава Х.
   
4. Передмова
     Глава 28. Поняття та види зобов'язань Глава 29. Виконання і припинення зобов'язань Глава 30. Цивільно-правовий договір Глава 31. Договір купівлі-продажу Глава 32. Договори поставки товарів, контрактації і енергопостачання Глава 33. Договори міни, дарування, ренти Глава 34. Договори оренди, лізингу, позички Глава 35. Договір найму житлового приміщення та інші житлові зобов'язання Глава 36. Договір
   
5. Від видавництва
     Передмова Глава 1. Поняття про приватне право Глава 2. Цивільне право як правова галузь Глава 3. Цивільне право як наука і навчальний курс Глава 4. Джерела цивільного права Глава 5. Поняття, зміст і види цивільних правовідносин Глава 6. Громадяни (фізичні особи) як учасники цивільних правовідносин Глава 7. Юридичні особи як учасники цивільних правовідносин Глава 8.
   
6. Глава перша
     Йдеться про суть буття, або формі (СР 1041 а 6 - b 33). - 252. Як першооснова сущого у вченні Апакснмандра. - 253. Число тут міра, але не перша міра. - 253. У тому сенсі, що для кожної області існує своя особлива міра. - 254. Мова, очевидно, йде про чверті і третини тону, які розрізняв учень Аристотеля Арістокссп. - 254. Між вимірюваним і заходом. - 255.
   
7.  ГЛАВА IX. ВИКОНАВЧА ВЛАДА: ГЛАВА ДЕРЖАВИ І УРЯД § 1. ГЛАВА ДЕРЖАВИ
     ГЛАВА IX. ВИКОНАВЧА ВЛАДА: ГЛАВА ДЕРЖАВИ І УРЯД § 1. ГЛАВА
   
8. Глава перша
     1 Але не навпаки (див., наприклад, перший з розглянутих значень терміну начало). -145. Глава друга 1 Ця глава майже дословпо збігається з 3-й гол. кн. II «Фізики» (194 b 23 - 195 b 21). - 140. 2 Хороше самопочуття - мета, а заняття працею - початок руху. -146. 3 У більш широкому значенні, ніж матеріальний субстрат. -147. Глава третя 1 Наприклад, піфагорійці,
   
9. Глава перша
     1 Див 1028 а 10 - b 7. - 234. 2 Див 1048 а 25-Ь 17. - 234. 3 Див 1019 а 15-1020 а 6. - 234. 4 Dynamis тут вживається як технічний термін, який використовували в давньогрецькій математиці в такому контексті: одна величина «здатна» (є «потенцією») по відношенню до іншої, якщо їх квадрати вимірні загальною одиницею. - 234. Глава друга 1 Потенції (здібності) як почала
   
10. Глава друга
      1 Йдеться, мабуть, про Демокрит п його учнях. - 426. 2 Точку, що служить кордоном між двома частинами лпнпп, можна розглядати одновременпо п як початок однієї частини, і як кінець інший. - 428. Глава третя Демокріт, Емпедокл, Парменід, Анаксагор і Гомер (СР «Метафізика» 1009 b 17-31). - Мабуть, вірш із недошедшей до пас частини поеми «Про природу». - 429.
    
11. Зміст
      ГЛАВА І. ПРОКУРАТУРА В Системі державности ОРГАНІВ УКРАЇНИ ... ... 6 § 1. Роль и місце прокуратури в державному механізмі ... 6? § 2. Історія розвитку и становлення функцій прокуратури ... 21 Прокуратура за часів Гетьманату (квітень-грудень 1918) ... 25 Діректорія. Відновлення Прокуратори (грудень 1918 - березень 1921)
    
12. ОЦІНКА інфузійно-трансфузійної ТЕРАПІЇ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ І В ОРИТ
      ІТТ дозволяє підтримувати адекватну гідратацію; відновлювати об'єм циркулюючої крові та доставки кисню; зберігати функції нирок; нормалізувати електролітний баланс; підтримувати селезінковий і печінковий кровотік. У питанні оцінки темпу і обсягу інфузійної терапії при корекції, як внутрішньосудинного об'єму, так і тотальної гідратації організму фахівці сходяться в думці про
    
13.  Глава 17.
      Глава
    
14.  Глава 18.
      Глава
    
15.  Глава 2.
      Глава
    
16.  ГЛАВА V
      ГЛАВА
    
17.  Глава 20.
      Глава
    
18.  Глава 22.
      Глава
    
19.  Глава 23.
      Глава
    
20.  ГЛАВА 2.
      ГЛАВА