| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Директорія. Відновлення Прокураторі! (грудень 1918 - березень 1921) |
||
|
Директорія Української Народної Республіки створена 14 листопада 1918 року з п'ятьох осіб на чолі з Володимиром Вин-ниченком, як альтернативний уряд Гетьманату, а 14 грудня Гетьман Всієї України Павло Скоропадський зрікся влади. У цей же день Директорія проголосила про відновлення Української Народної Республіки. 26 грудня 1918 року вона призначила свою першу Раду Народних міністрів УНР на чолі з В.М.Че-хівським. У цьому уряді обов'язки Міністра юстиції виконував С.П.Шелухін. Директорія оголосила Гетьмана поза законом, а деякі міністри Української держави були заарештовані. 2 січня 1919 року відмінено закон «Про утворення Державного Сенату» і відновлена діяльність Генерального суду, який тепер став називатися «Надвищий Суд Української Народної Республіки». Міністру юстиції доручалось негайно по затвердженню нових штатів призначити осіб прокураторського нагляду. На початку січня Рада народних міністрів УНР затвердила штати Надвишок» суду, якими охоплювалась і прокураторія. Штати прокурато-рії складалися із Старшого прокуратора, 7 прокураторів та одного секретаря прокуратора. Становище Директорії УНР як верховної влади на Україні було дуже складним і хитким. На території України вже діяв Радянський уряд. У березні 1919 року була прийнята Конституція Української Соціалістичної Радянської Республіки. Вела бої Добровольча армія Антона Денікіна. Західні землі України були окуповані Польщею, Закарпаття - Чехо-Сло-ваччиною, Буковина - Румунією. Польша визнала Українську Соціалістичну Радянську Республіку, підписавши в Ризі 18 березня 1921 року мирний договір з Радянською Росією. Таким чином, Директорія втратила своє становище верховної влади на Україні. Поступово радянська влада була встановлена на всій території України. Розгорталась робота по створенню радянської державності. Декретом Ради народних комісарів України «Про суд» скасовувались всі судові установи та прокурорський нагляд, які існували до Радянської влади.1 26 'Див. Державний Вісник, №№ 1-81 за 19/8 рік, с.38. 'Див. Вісник державних законів для всіх земель УНР, №№ 1-4, 18 за 1919 рік, с. 16. Декретом Ради народних комісарів України від 14 лютого 1919 року «Про суд» ліквідовано поряд із судовими установами, які існували на території України до встановлення Радянської влади, і прокурорський нагляд. Після прийняття цього Декрету нагляд за законністю поступово зосереджувався головним чином в Народному комісаріаті юстиції і його місцевих органах - гебурнаторських і міських юридичних відділах. 28 червня 1922 року була створена Державна прокуратура УРСР відповідно до постанови ВУЦВК, якою затверджено Положення про прокурорський нагляд. Державна прокуратура входила до складу Мін'юсту. Керівником прокуратури, як Прокурор республіки, був Народний комісар юстиції УРСР. Першим Прокурором УРСР був призначений Скрипник М.О. На цій посаді він перебував до 5 березня 1927 року. У зв'язку з організацією Державної прокуратури ВУЦВК 6 вересня 1922 року ухвалив постанову про скасування губернських відділів юстиції та їх повітових уповноважених, встановивши, що ці органи мають ліквідовуватися в міру утворення органів прокурорського нагляду. З утворенням Союзу РСР, ліквідацією губерній та переходом на триступеневу систему управління 10 травня 1925 року були внесені зміни до Конституції УРСР 1919 року. Прокурор республіки став іменуватися Генеральним прокурором республіки. Державна прокуратура як і раніше перебувала у складі Нарком'юсту УРСР. Народний комісар юстиції одночасно обіймав посаду Генерального прокурора республіки і входив до складу Ради народних комісарів УРСР. Повноваження Прокуратури УРСР були визначені Положенням про судоустрій УРСР в розділі «Про Державну прокуратуру». Вказане Положення введено в дію постановою III сесії ВУЦВК від 23 жовтня 1925 року. З перемогою Жовтня 24 листопада 1917 року прокурорський нагляд був ліквідований і поновлений у 1922 році, спочатку в складі Мін'юсту, потім Верховного Суду. А у 1933 році була створена централізована прокурорська система в межах СРСР, куди ввійшла складовою частиною і прокуратура УРСР, і в цьому статусі перебувала до здобуття Україною незалежності. 28 З прийняттям Конституції Української РСР 1937 року найменування Генеральний прокурор було скасовано. Ця посада стала називатись - Прокурор УРСР. Прокуратура республіки повністю підпорядковувалась Прокуратурі Союзу РСР. Прокурор призначався Генеральним прокурором Союзу РСР і був йому підзвітний. Це положення прийняла і Конституція УРСР 1978 року. Через 12 років розпочалися демократичні зміни в політичному та державному житті Союзу РСР. Розширено коло питань, які підлягали віданню Української РСР. У зв'язку з цим були внесені принципові зміни до глави 19 «Прокуратура» Конституції УРСР. Прокурор знову став іменуватися Генеральним прокурором. Встановлено, що на посаду він призначається Верховною Радою, відповідальний перед нею і тільки їй підзвітний. Верховна Рада Української РСР 24 серпня 1991 року проголосила створення незалежної самостійної української держави - України. Розпочалася активна боротьба за створення правової бази незалежної держави. Верховна Рада України 5 листопада 1991 року прийняла Закон України «Про прокуратуру». Цим законом визначені сьогоднішні завдання, функції та повноваження органів прокуратури. Сучасна держава потребує встановлення і зміцнення режиму законності, важливим інструментом якого є спеціалізований орган - прокуратура України. В умовах необхідності нагляду за додержанням законів у випадках, визначених законом, а також виконання інших функцій, передбачених Конституцією, властивими тільки прокуратурі способами і методами в різних сферах державного і громадського життя з особливою гостротою постає питання про правове забезпечення прокурорського нагляду. Слід дослідити загальне призначення і завдання прокурорського нагляду, функції прокурорів до науково обгрунтованої 29 системи правових норм і інститутів, що можуть становити у своїй сукупності самостійну галузь права - прокурорсько-наглядове право. Воно повинно відтворювати реальності забезпечення законності засобами і методами прокурорського нагляду. Тому основний зміст дослідження становлять загальні питання конструювання системи прокурорсько-наглядового права, що утворює його норми і правові підстави. Необхідно розробити загальну концепцію правового регулювання порядку організації і діяльності прокуратури в сучасних умовах, які суттєво, а в деяких випадках принципово відрізняються навіть від тих, в яких розроблялись і приймались чинні Закон України «Про прокуратуру» та інші нормативні акти, що регулюють діяльність органів прокуратури. Ці відмінності викликають необхідність переосмислення деяких основних моментів прокурорського нагляду, особливо нині, коли Конституцією України змінені окремі функції прокуратури. Прокуратура, на наш погляд, повинна і надалі займати гідне місце в державному апараті, а прокурорський нагляд - в сучасному державно-політичному і громадському житті. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Директорія. Відновлення Прокураторі! (грудень 1918 - березень 1921)" |
||
|
||