Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Вексельне право / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоЦивільне право Росії → 
« Попередня Наступна »
Е. А. Суханов. Цивільне право: У 2 т. Том II. Напівтім 1: Підручник / Відп. ред. проф. Е. А. Суханов. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Видавництво БЕК, 2000. -704с., 2000 - перейти до змісту підручника

1. Окремі випадки зміни договору соціального житлового найму



Розділ житлових приміщень - найбільш поширений випадок зміни договору соціального найму житлового приміщення. Сутність його полягає в тому, що повнолітній член сім'ї наймача вправі вимагати укладення з ним окремого договору найму на виділене йому ізольоване житлове приміщення. Розділу житлового приміщення може, очевидно, вимагати і сам наймач.
При розділі житлових приміщень змінюється предмет договору. Наприклад, був договір на використання окремої 3-кімнатної квартири, а після розділу предметом самостійних договорів стали дві кімнати - для однієї частини сім'ї та одна кімната - для виділився члена сім'ї. Поряд з цим відбувається і зміна суб'єктного складу правовідносини найму, оскільки з'являється два наймача замість одного. Змінюється також і умова про плату за користування жилим приміщенням. Наприклад, наймач мав пільгу, а виділився член сім'ї її не має і тому повинен буде оплачувати проживання за повною ставкою.
Самостійний договір з особою, який заявив вимогу про виділення йому окремого приміщення, може бути укладений за наступних умов-
1. ця особа повинна ставитися до числа членів сім'ї наймача і бути повнолітнім,
2. на укладення окремого договору має бути отримана згода решти проживаючих з ним повнолітніх членів сім'ї (у тому числі тимчасово відсутніх),
3. повинна бути можливість виділення ізольованого житлового приміщення відповідно до частки житлової площі, що припадає на даного члена сім'ї, або з урахуванням відбувся угоди між членами сім'ї про порядок користування житловим приміщенням.
При виділі не ізольованої приміщення (наприклад, суміжної кімнати, частини кімнати) розділ не спричинить юридичних наслідків. Розділ може бути визнаний неможливим і в разі, якщо укладання окремого договору на виділене приміщення спричинить порушення санітарних і технічних вимог (наприклад, на приміщення в малогабаритній квартирі, призначеної для породинного заселення).
При розділі житлового приміщення має враховуватися право на додаткову житлову площу. Якщо один з членів сім'ї, який має право користування додатковою житловою площею, фактично користувався окремої ізольованої кімнатою в квартирі, а інші члени сім'ї цією кімнатою не користувалися, вона не підлягає включенню до загального розмір житлової площі, яка підлягає разделу1.
Розділ деяких житлових приміщень не допускається, зокрема розділ службових житлових приміщень.
Відмова наймодавця за договором соціального найму укласти окремий договір з виділився членом (або членами) сім'ї може бути оскаржений у судовому порядку. Рівним чином може бути оскаржений у суді і відмова члена сім'ї дати згоду на розділ.
Зміна договору найму житлового приміщення можливо за вимогою громадян, які проживають в одній квартирі і користуються в ній жилими приміщеннями за окремими договорами найму, в разі об'єднання їх в одну сім'ю (наприклад, при вступі в шлюб, усиновлення). Зміна правовідносини найму виражається тут у тому, що замість кількох договорів найму з будь-ким з членів сім'ї (за їх згодою) полягає один договір на всі займані ними приміщення (так зване об'єднання особових рахунків), тобто змінюються суб'єкти, предмет і ,
1 См постанову Пленуму Верховного Суду СРСР від 3 квітня 1987 р № 2 (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Пленуму від 30 листопада 1990 р № 14) / / ВПС СРСР 1987 № 3,1991 № 2
можливо, деякі умови договору найму. Відмова наймодате-ля в укладенні одного договору найму може бути оскаржений у судовому порядку (ст. 87 ЖК РРФСР).
Викладені правила не поширюються на наймачів службових житлових приміщень.
Допускається зміна договору найму шляхом заміни наймача в раніше укладеному договорі повнолітнім членом його сім'ї (наприклад, батько бажає перевести права наймача на свого сина). Для такої зміни договору потрібна згода наймача і повнолітніх членів його сім'ї. Згоди най-модателя на заміну наймача іншим членом сім'ї не потрібно.
Заміна наймача в принципі не впливає на обсяг прав і обов'язків членів сім'ї, бо всі вони як учасники житлового правовідносини мають однакові права і обов'язки. Однак якщо наймач помер або вибув, може змінитися розмір плати за користування житловим приміщенням.
Правовідносини найму в будинках державного і муніципального фондів може змінитися в результаті перебудови та перепланування житлового приміщення і підсобних приміщень з ініціативи або наймача, або наймодавця. Згідно ст. 84 ЖК УРСР перевлаштування і перепланування можливі тільки в цілях підвищення благоустрою квартири і допускаються лише за згодою наймача, повнолітніх членів його сім'ї і наймодавця і з дозволу житлового органу місцевої адміністрації. Особливе значення надається згодою наймодавця. На це вказується в ч. 2 ст. 678 ЦК, згідно з якою наймач не має права виробляти перевлаштування та реконструкцію житлового приміщення без згоди наймодавця.
Якщо всі зазначені передумови для здійснення перебудови та реконструкції житлового приміщення є, але хтось перешкоджає проведенню відповідних робіт, спір вирішується судом. Самовільно вироблені наймачем перевлаштування та реконструкція тягнуть для нього обов'язок за свій рахунок привести приміщення до попереднього стану.
До числа інших випадків зміни правовідносини найму житлового приміщення можна віднести зміну суб'єктного складу цього правовідносини, а також окремих прав і обов'язків внаслідок вселення в житлове приміщення нових членів сім'ї і, навпаки, в результаті вибуття членів сім'ї на постійне проживання в інше місце.
Зміна предмета даного правовідносини відбувається також, якщо наймач приєднує до найманої їм приміщенню
звільнилася у квартирі кімнату, не ізольовану від займаного ним житлового приміщення (абз. 1 ст. 46 ЖК УРСР), або ізольоване житлове приміщення (абз. 2 ст. 46 ЖК УРСР; абз. 1 ст. 16 Основ федеральної житлової політики).
Зміна правовідносини найму житлового приміщення може бути пов'язано з передачею житлового будинку з одного житлового фонду в інший. Наприклад, досить часті випадки передачі житлових будинків з державного фонду (відомчих будинків) у муніципальний фонд, тобто з державної власності в муніципальну. Згідно ст. 675 ЦК це не тягне розірвання або зміни договору найму житлового приміщення. Представляється, що в даному випадку не змінюються умови укладеного договору. Проте змінюється один із суб'єктів - наймодавець. Їм стає новий власник, і, незважаючи на незмінність умов договору, наймач неминуче відчує дію нових порядків і звичаїв у виконанні наймодавцем своїх обов'язків і в пред'явленні ним відповідних вимог до наймача.
Зміна правовідносини найму може відбуватися і в інших випадках - на підставі угоди між наймачем, повнолітніми членами його сім'ї та наймодавцем.
Розглянуті випадки зміни договору найму житлового приміщення відносяться до соціального найму. Зміна договору комерційного найму регламентується не настільки детально.
Стаття 686 ЦК передбачає заміну наймача у договорі комерційного найму. На відміну від соціального найму заміна наймача при комерційному наймі допускається на вимогу самого наймача та інших громадян, спільно з ним проживають (при соціальному наймі - на вимогу повнолітніх членів сім'ї - ст. 88 ЖК РРФСР). За обома договорами, крім того, потрібна згода наймодавця. "Згода" наймодавця означає наявність угоди (договору) між наймачем і спільно проживають з ним особами, з одного боку, і наймодавцем - з іншого. Але якщо між "спільно проживають особами" не буде досягнуто угоду, а також у разі відмови наймодавця замінити наймача іншою особою спір може бути розглянутий судом.
Згідно ч. 2 ст. 678 ЦК наймач не має права виробляти перевлаштування та реконструкцію житлового приміщення без згоди наймодавця. Ця норма поширюється і на договір соціального найму (п. 3 ст. 672).
Відсутність детального врегулювання зміни відносин комерційного найму слід пояснити тим, що тут ставлення-
ня сторін відповідно до принципу свободи договору визначаються головним чином їх угодою.
Слід мати на увазі, що за угодою між сторонами договору комерційного найму можуть бути змінені будь-які умови договору, якщо при цьому не відбудеться порушення імперативних норм закону. Напімер, сторони у всякому разі зобов'язані враховувати, що перехід права власності на займане за договором найму житлове приміщення не тягне розірвання або зміни договору найму цього приміщення (ст. 675 ЦК).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 1. Окремі випадки зміни договору соціального житлового найму "
  1. § 3. Підстави виникнення і припинення права власності
    Виникнення права власності. Право власності належить до числа таких суб'єктивних прав, які можуть виникнути лише за наявності певного юридичного факту, а іноді і їх сукупності. Ці юридичні факти називаються підставами виникнення права власності. У цивілістичній науці підстави виникнення права власності здавна прийнято поділяти на первинні
  2. § 3. Підстави виникнення зобов'язань
    Договори. Як і будь-які цивільні правовідносини, зобов'язання виникають на основі певних юридичних фактів, які прийнято називати підставами виникнення зобов'язань. В основі зобов'язальних правовідносин можуть лежати найрізноманітніші юридичні факти. Разом з тим серед усіх можливих підстав виникнення зобов'язань законодавство особливо виділяє договір (п. 2 ст.
  3. Вільні і обов'язкові договори.
    За підставами укладення всі договори поділяються на вільні і обов'язкові. Вільні - це такі договори, укладення яких цілком залежить від розсуду сторін. Висновок же обов'язкових договорів, як це випливає з самого їх назви, є обов'язковим для однієї або обох сторін. Більшість договорів носить вільний характер. Вони полягають за бажанням обох сторін , що цілком
  4. 3. Цивільно-правові форми задоволення житлової потреби
    Придбання житла у власність - головна форма задоволення житлової потреби в умовах ринкової економіки. У Законі РФ "Про основи федеральної житлової політики "(далі - Основи федеральної житлової політики) 2 проголошується, що громадяни мають право придбання житла в 1 См - Чигир В.Ф. Право на житло. Мінськ, 1979. Мартковіч І Б. Указ. соч. 2 ВПС РФ 1993. № 3. Ст. 99. приватну
  5. 1. Передумови укладення договору соціального найму житлового приміщення
    До передумов (умов), за наявності яких громадянин може претендувати на отримання житлового приміщення з фонду соціального використання (безкоштовно), як випливає зі ст. 28 ЖК УРСР, відносяться нуждаемость поліпшення житлових умов і постійне проживання в даному населеному пункті. Крім того, для отримання житлового приміщення з фонду соціального використання згідно ст. 9 Основ федеральної
  6. 1. Надання жилого приміщення з фонду соціального використання
    Рішення про надання жилого приміщення з фонду соціального використання приймається органом, у розпорядженні якого знаходиться житловий фонд. Воно тягне припинення житлового (адміністративного) правовідносини, що виник з факту прийняття громадянина на облік потребуючих поліпшення 'См Закон РФ від 22 січня 1993 р "Про статус військовослужбовців" / / ВВС РФ 1993 № 6 Ст 188, СЗ РФ 1995 № 48 Ст 4560 2
  7. 2. Сторони та предмет договору обміну
    Учасниками обміну житлових приміщень можуть бути громадяни (фізичні особи), які мають у самостійному користуванні або у власності житлове приміщення - квартиру, кімнату, будинок , частину будинку і т. п. Тимчасові мешканці, піднаймачеві, особи, що проживають в готелях та гуртожитках, самостійного права на житлове приміщення не мають і тому учасниками обміну займаних приміщень бути не можуть. Сторонами в
  8. 1. Поняття та умови зміни договору житлового найму
      У житловому правовідношенні, що виникло з договору найму житлового приміщення (як комерційного, так і соціального), в пе-ріод його дії можуть відбуватися зміни (трансформація) окремих його елементів при збереженні самого правовідносини. Такі випадки прийнято трактувати як зміна договору найму житлового приміщення (ст. 85-88 ЖК УРСР). Зміна житлового правовідносини найму може стосуватися
  9. 4. Випадки виселення наймача і членів його сім'ї
      За загальним правилом громадянинові і його родині при їх виселення з приміщення, займаного за договором соціального найму, має бути надано інше благоустроєне жиле приміщення. Поняття упорядкованого приміщення розкривається в ст. 96 ЖК УРСР, згідно з якою таке приміщення повинно знаходитись у межах даного населеного пункту і при цьому, по-перше, бути благоустроєним стосовно до
  10. 3.3. Основні положення, що регламентують питання комплектування військ офіцерським складом. Порядок атестування офіцерського складу ЗС РФ
      У попередньому розділі досить детально і обгрунтовано розглянуто питання про необхідність реформи системи підписання контрактів військовослужбовців і в першу чергу офіцерами як основи будівництва ЗС РФ. Очевидно, що широкий діапазон посад, спеціальностей, видів діяльності, регіонів і кліматичних умов вимагають і відмінностей в стимулюванні та оплаті офіцерів, встановлення для них
© 2014-2022  ibib.ltd.ua