| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
3.1. ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ І ВИДИ ПРИНЦИПІВ ОРГАНІЗАЦІЇ І ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРАТУРИ |
||
|
Прокурорська система, як і будь-яка інша державна чи недержавна структура, базується на певних принципах (засадах) її організації і діяльності. Слово "принцип" походить від латинського "ргіпсіріим", що в буквальному перекладі означає "основу" або "начало" чогось. У Словнику української мови видання 1976 року принцип визначається як "1) основне, вихідне положення якої-небудь наукової системи, теорії, основний закон якої-небудь точної науки; 2) особливість, покладена в основу створення або здійснення чогось; 3) переконання, норма, правило, яким керується хто-небудь в житті, поведінці" [1, 693-694]. Такий же перелік ознак принципу, хоча і викладений частково по-іншому, міститься в Новому тлумачному словнику української мови видання 1999 р. [2, 714]. У філософських джерелах принцип розглядається як "1) першо-начало, те, що лежить в основі певної сукупності фактів, теорії, науки; 2) внутрішні переконання людини, ті практичні, моральні й теоретичні засади, якими вона керується в житті, в різноманітних сферах діяльності" [3, 525] або як "1) вихідний пункт, першооснова, найперше; 2) основоположне теоретичне знання, яке не є таким, що доводиться, ані таким, що потребує доведення; 3) основоположна етична норма, яка скеровує волю" [4, 362]. З цих та інших аналогічних чи близьких за змістом визначень можна, на наш погляд, зробити такі висновки. По-перше, в об'єктивному розумінні принцип - це певна домінуюча ідея, яка відображає зміст і основні риси якогось явища природи чи свідомої людської діяльності. "Принципи не застосовуються до природи і людської історії, а абстрагуються з них, - зазначав Ф. Енгельс, - не 114 115 природа і людство пристосовуються до принципів, а, навпаки, принципи є вірними лише постільки, поскільки вони відповідають природі та історії" [5, 34]. Принципи - це завжди узагальнений вираз суті тих чи інших явищ, поскільки вони не є продуктом абстрактного теоретизування, а відображають об'єктивно існуючу реальність та діючі в ній закономірності [6, 20]. По-друге, стосовно складних соціальних систем принципи можна розглядати як умови їх нормальної життєдіяльності. Якщо певні принципи, які об'єктивно притаманні тій чи іншій системі, не закладені в неї при її створенні або порушуються в процесі її діяльності, то нормальне функціонування такої системи унеможливлюється або утруднюється. По-третє, поряд з вищенаведеними об'єктивними ознаками існує і суб'єктивна ознака принципів, яка проявляється у ставленні людей до необхідності керуватись певними принципами у своїй повсякденній діяльності. У цьому розумінні беззастережне і точне слідування принципам діяльності тієї чи іншої системи забезпечує досягнення поставлених перед нею цілей. Як слушно відзначила А. Межен-цева, хоча принципи і "відображають закономірності суспільних відносин, які ними регулюються, але формуються людьми відповідно до цих відносин" [7, 49] і в цьому розумінні мають не лише об'єктивний, але й суб'єктивний характер. Для правових принципів є властивим тісний зв'язок із нормами права. Так, стосовно принципів організації і діяльності прокуратури С. Новиковим висловлено думку, що "принципом може вважатись лише таке положення, яке відображено в теорії як ідея і виражено в законі як норма" [8, 107]. В. Алексеев вважає, що "принципами кожної галузі права є лише такі його керівні ідеї, які самі одержали закріплення у нормах права" [9, 13]. Аналогічною є позиція з цього питання О. Михайленка та В. Малюги [10, 24]. Окремі принципи, існуючи об'єктивно, не знаходять відображення в законодавстві. Так, в Положенні про прокурорський нагляд в СРСР 1955 року не були сформульовані основні принципи організації і діяльності прокуратури, проте їх існування випливало з правового статусу прокуратури в суспільстві і цілком узгоджувалось з нормами зазначеного законодавчого акта. Будучи декларативними за своєю суттю, норми-принципи не містять достатньо конкретних правових приписів, хоча при бажанні в них завжди можна знайти вказівки щодо обрання посадовими особами, які здійснюють правоохоронні функції, певної лінії поведінки у своїй службовій діяльності, яка б узгоджувалась з цими принципами і, навпаки, щодо неприпустимості відхилення від цієї лінії (наприклад, щодо додержання принципів законності, незалежності прокуратури тощо). Принципи організації і діяльності різних органів держави, які наділені владними повноваженнями, мають однакове призначення, служать базою для функціонування цих органів. Такі принципи передбачені у низці законодавчих актів, а основні принципи правосуддя - безпосередньо у ч. З ст. 129 Конституції України. Особливий характер нормативно-правових принципів впливає і на визначення їх поняття. У літературі пропонувались різні варіанти таких визначень. Так, на думку авторів навчального посібника "Прокурорський нагляд в Україні" (1993 p.), принципи організації і діяльності прокуратури - це "закріплені в Конституції України, Законі про прокуратуру та інших законах України основоположні вимоги, які визначають призначення прокуратури у правовій державі і системі поділу влади, формулюють завдання, вказують на організаційну побудову органів прокуратури і повноваження прокурорів, зміст і характер правових засобів по здійсненню нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів у державі Україна" [11, 11]. У Коментарі до Закону України "Про прокуратуру" визначається, що принципи - "це закріплені у Конституції і Законі основоположні начала (положення), які розкривають зміст прокурорського нагляду, особливості організації (устрою) і діяльності прокуратури, визначають характер повноважень прокурорів і правові засоби їх здійснення" [12, 25]. На наш погляд, ці визначення містять у собі елементи, які не стосуються сутності прин- 117 ципів, зокрема, в тому, що стосується завдань, змісту правових засобів нагляду, повноважень прокурорів. П. Шумський розглядає як принципи організації і діяльності прокуратури основні вихідні положення, відповідно до яких створюються і функціонують органи прокуратури [13,76], а О. Михай-ленко та О. Малюга вважають, що "принципи організації та діяльності органів прокуратури (прокурорського нагляду) - це першооснови, положення, обумовлені практикою держави, що визначають сутність, зміст організації та діяльності прокуратури" [10, 26]. Думається, що в цих визначеннях недостатньо враховані різні значення самого терміна "принцип", які не суперечать, а доповнюють один одного. Відтак сутність принципів дещо збіднюється, зокрема, не врахована їх суб'єктивна складова. Тому зробимо спробу дати власне визначення сформулювавши його так: |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "3.1. ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ І ВИДИ ПРИНЦИПІВ ОРГАНІЗАЦІЇ І ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРАТУРИ" |
||
|
||