| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 4. Правовий статус промислово-фінансових груп |
||
|
Специфічним видом об'єднань підприємств є промислово-фінансові групи (ПФГ). Відповідно до ч. 1 ст. 125 ГК підприємство може бути учасником промислово-фінансової групи (або транснаціональної промислово-фінансової групи, якщо до складу групи входять українські та іноземні юридичні особи). Промислово-фінансова група є об'єднанням, яке створюється за рішенням Кабінету Міністрів України на певний строк з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, включаючи програми згідно з міжнародними договорами України, а також з метою виробництва кінцевої продукції. До складу промислово-фінансової групи можуть входити промислові та інші підприємства, наукові й проектні установи, інші установи і організації усіх форм власності. У складі промислово-фінансової групи визначається головне підприємство, яке має виключне право діяти від імені промислово-фінансової групи як учасника господарських відносин. Промислово-фінансова група не є юридичною особою і не підлягає державній реєстрації як суб'єкт господарювання. Порядок утворення та інші питання діяльності промислово-фінансових груп визначаються Законом України від 21 листопада 1995 р. «Про промислово-фінансові групи в Україні»1 та іншими нормативно-правовими актами, зокрема Положенням про створення (реєстрацію), реорганізацію та ліквідацію промислово-фінансових груп, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 р. № 7812. 1 Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 23. - Ст. 2 ЗПУ України. - 1996. - № 15. - Ст. 398. - 155 - Згідно із зазначеним Законом промислово-фінансова група становить собою об'єднання, до якого можуть входити промислові підприємства, сільськогосподарські підприємства, банки, наукові і проектні установи, інші установи та організації всіх форм власності, що мають на меті отримання прибутку, і яке створюється за рішенням Уряду України на певний термін з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, включаючи програми згідно з міждержавними договорами, а також виробництва кінцевої продукції. Особливістю ПФГ є наявність у ній головного підприємства, тобто підприємства, створеного відповідно до законодавства України, яке виготовляє кінцеву продукцію ПФГ, здійснює її збут, сплачує податки в Україні і офіційно представляє інтереси ПФГ в Україні та за її межами. Крім головного підприємства, до складу ПФГ входять її учасники. Учасником ПФГ може бути підприємство, банк або інша наукова і проектна установа, організація, створена згідно із законодавством України, чи іноземна юридична особа, що входить до складу ПФГ, виробляє проміжну продукцію ПФГ або надає банківські та інші послуги учасникам і головному підприємству ПФГ і має на меті отримання прибутку. Ініціаторами створення ПФГ виступають підприємства, банки, наукові і проектні установи, інші установи та організації всіх форм власності. Ініціатори на добровільних засадах проводять загальні збори, на яких вони: приймають протокольне рішення про намір створення ПФГ; приймають Генеральну угоду про сумісну діяльність у виробництві кінцевої продукції ПФГ; розробляють та затверджують техніко-економічний про ект обгрунтування створення ПФГ; розробляють проекти двосторонніх угод про поставки про міжної продукції ПФГ (або надання відповідних послуг); визначають уповноважену особу ініціаторів створення ПФГ. Генеральна угода про сумісну діяльність підписується керівниками всіх ініціаторів створення ПФГ і засвідчується їхніми печатками. Генеральна угода включає: назву ПФГ; перелік затверджених в установленому порядку держав них програм, з метою реалізації яких створюється ПФГ; визначення головного підприємства ПФГ; місцезнаходження головного підприємства ПФГ; кандидатуру президента ПФГ, його права та обов'язки, порядок звільнення з посади; перелік учасників ПФГ; перелік кінцевої продукції ПФГ; термін дії угоди; взаємні зобов'язання учасників ПФГ; порядок прийняття рішень; порядок виходу зі складу ПФГ; інші умови діяльності ПФГ, які визнають необхідними ініціатори її створення. Уповноважена особа подає Генеральну угоду та техніко-еко-номічне обгрунтування створення ПФГ відповідному галузевому міністерству чи відомству, Мінекономіки, Фонду державного майна та Антимонопольному комітету, які у двомісячний термін повинні скласти висновки стосовно поданих документів. З метою визначення можливості монополізації ринків у результаті створення ПФГ і складання відповідних висновків Антимонопольний комітет відповідно до встановлених законодавством повноважень може запитати також інші документи, перелік і порядок розгляду яких визначається Комітетом. Уповноважена особа подає на ім'я Прем'єр-міністра України такі документи: доручення ініціаторів представляти в Кабінеті Міністрів України проект створення ПФГ; Генеральну угоду про сумісну діяльність у виробництві кінцевої продукції, підписану всіма ініціаторами створення ПФГ; техніко-економічний проект обгрунтування створення ПФГ; документ про перерахування до державного бюджету дер жавного мита. Кабінет Міністрів України приймає до розгляду проекти створення ПФГ за умов розрахункового обсягу реалізації кінцевої продукції ПФГ, еквівалентній сумі в 100 млн дол. США за - 156 - - 157 - рік, починаючи з другого року після створення ПФГ. Цей термін може бути продовжено окремою постановою Кабінету Міністрів України у разі створення ПФГ для виробництва но-воосвоюваних видів кінцевої продукції та з довгостроковим циклом виробництва. Кабінет Міністрів України в місячний термін приймає рішення про створення ПФГ або відмову в її створенні. Щодо створення транснаціональної ПФГ рішення приймається у двомісячний термін. Реєстрація ПФГ проводиться Мінекономіки на підставі постанови Кабінету Міністрів України про створення ПФГ та затвердженої Генеральної угоди про сумісну діяльність у двотижневий термін. Після реєстрації ПФГ видається свідоцтво встановленого зразка. Ліквідація ПФГ здійснюється шляхом прийняття постанови Кабінету Міністрів України: у зв'язку із закінченням затвердженого терміну її діяль ності; через неможливість реорганізації ПФГ у випадках, передба чених ст. 6 Закону «Про промислово-фінансові групи в Україні»; з ініціативи учасників ПФГ. Пропозиції щодо ліквідації ПФГ надсилаються до Кабінету Міністрів України. Постанова Кабінету Міністрів України про ліквідацію ПФГ є підставою для виключення ПФГ з Реєстру промислово-фінансових груп України. Слід зазначити, що сьогодні в Україні діє лише одна промислово-фінансова група «Титан» з головним підприємством - державною акціонерною компанією «Титан», утворена постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2001 р. терміном на п'ять років. Кінцевою продукцією цієї ПФГ є двоокис титану. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "§ 4. Правовий статус промислово-фінансових груп" |
||
|
||