|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Процесуальна характеристика огляду.
|
Без постанови слідчого.
Без санкції прокурора і без рішення суду. Винятком є тількиогляд житла або іншого володіння особи, який може бути проведено тільки за постановою судді. Остання не підлягає оскарженню. Удеяких випадках огляд житла або іншого володіння особи можебути проведено і без постанови судці:
- у невідкладних випадках, пов'язаних із:
урятуванням життя людей та майна;
безпосереднім переслідуванням осіб, яких підозрюють у вчиненні злочину;
за письмовою згодою власника;
для проведення у невідкладних випадках огляду місця події вжитлі чи іншому володінні особи, який здійснюється за її заявоюабо повідомленням про вчинений щодо неї злочин, а так само уразі відсутності цієї особи або неможливості отримати від неї згодуна проведення невідкладного огляду місця події.
У цих випадках слідчий у протоколі огляду обов'язково зазначає причини, що зумовили проведення огляду без постанови судді, та протягом доби з моменту проведення цієї дії повідомляє про здійснений огляд житла чи іншого володіння особи та його наслідки прокурора, який здійснює нагляд за досудовим слідством.
Огляд завжди проводять у присутності понятих, яких має бутине менше двох.
Метою огляду є:
виявлення і фіксація слідів злочину, речових доказів тощо;
з'ясування обстановки злочину;
з'ясування інших обставин. .
5. Підставами до провадження огляду є: ' . ',
правові - статті 190-192 КПК;
фактичні: 1) необхідність виявити і зафіксувати сліди злочину;2) необхідність з'ясувати обстановку вчинення злочину та інші обставини.
6. Місце проведення огляду залежить від об'єкта огляду. Проводятьогляд:
місцевості та приміщень - на місцевості та у відповідномуприміщенні;
місця події - на місці, де було виявлено сліди злочину;
предметів і документів: 1) за місцем провадження досудовогослідства; 2) в місці обшуку і виїмки (ч. 5 ст. 191 КПК); 3) на місціподії;
трупа: 1) на місці події; 2) в моргу; 3) в місці обшуку; 4) вмісці провадження експертизи (обласному бюро судово-медичноїекспертизи); 5) в місці ексгумації трупа.
Ексгумація - це виймання трупа із місця його поховання. Якщо виникне необхідність ексгумації трупа, слідчий складає про це постанову, яку затверджує прокурор. Труп виймають з місця поховання в присутності слідчого, судово-медичного експерта та двох понятих, про що складають протокол, який підписують усі зазначені особи.
7. Спеціальні правила провадження огляду:
- під час огляду заборонено відкривати замкнені приміщення та пошкоджувати будівлі та майно, що в них розташовано;
- огляд може бути проведено до порушення кримінальної справи(ч. 2 ст. 190 КПК).
8. Процесуальний порядок огляду. Слідчий, який провадить огляд,здійснює його в такій послідовності:
роз'яснює учасникам огляду їх права та обов'язки;
у разі необхідності повідомляє учасників про застосуваннянауково-технічних засобів;
оглядає об'єкт (приміщення, труп, предмет тощо);
складає протокол (в разі необхідності й додатки до нього);
ознайомлює учасників огляду з протоколом;
у разі надходження від учасників огляду зауважень і доповнень вносить їх до протоколу;
разом із учасниками підписує протокол.
9. Учасники огляду:
обов'язкові: слідчий, поняті та власник житла чи іншого володіння.
необов'язкові: спеціаліст (ч. 2 ст. 191 КПК); працівники орга*нів внутрішніх справ (ч. 4 ст. 191 КПК).
10. Способи фіксації:основний: протокол огляду;
додаткові: опис предметів, які підлягають вилученню; схеми; креслення; матеріали відеозапису; фотографії тощо.
Освідування (ст. 193 КПК).
Освідування - це слідча дія, що полягає в огляді обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого або свідка з метою виявлення на його тілі та засвідчення в матеріалах справи особливих прикмет або слідів злочину.
Стаття 193 КПК передбачає два види освідування:
слідче, яке проводить слідчий;
медичне, що проводить судово-медичний експерт або лікар.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна "Процесуальна характеристика огляду." |
- III. ОРГАНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ
Діяльність держави, функціонування її управлінського апарату здійснюються через державну службу, яка є особливим інститутом сучасної держави. Державна служба - це спеціально організована професійна діяльність громадян з реалізації конституційних цілей і функцій держави. Система державної служби складається з інсти-туційних (правових, організаційних) і процесуальних структур, а також державних
- Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА: НОВІ ПОГЛЯДИ НА ЙОГО РОЛЬ, ЗМІСТ І СИСТЕМУ В ДЕМОКРАТИЧНІЙ ПРАВОВІЙ ДЕРЖАВІ
Глава 1. Оновлення суспільного призначення адміністративного права на засадах Конституції України Адміністративне право як самостійна галузь права у ретроспективному аспекті має давню історію, оскільки бере початок з XVIII століття. В усі часи воно так чи інакше пов'язувалось з публічною владою держави, з взаємодією її органів з громадянами та іншими учасниками суспільних відносин.
- Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Глава 6. Забезпечення прав і свобод громадян у сфері виконавчої влади - стратегічна - орієнтація розвитку і реформування ад- г міністративного законодавства Той факт, що виконавча влада, у порівнянні із законодавчою та судовою владами, найбільш наближена до забезпечення потреб людини і є тією владою, з якою особа має ті або інші контакти практично повсякденно, вимагає суттєвого
- § 1. Криміналістична профілактика злочинів
Одним з основних напрямів у сфері боротьби зі злочинністю є розробка і застосування заходів щодо її попередження. Наукове забезпечення цієї сфери здійснюється кримінологією, криміналістикою та іншими кримінально-правовими галузями. Криміналістична профілактика, як діяльність уповноважених суб'єктів і напрям наукових досліджень, базується на загальних кримінологічних рекомендаціях щодо
- § 3. Підготовка до допиту
Ретельна і всебічна підготовка до допиту є необхідною умовою одержання повних та достовірних показань. У процесі підготовки до допиту слідчий здійснює комплекс організаційних і тактичних заходів. Підготовка до допиту може бути поділена на три основних рівня: пізнавальний, прогностичний та синтезуючий. Пізнавальний рівень полягає у вивченні матеріалів кримінальної справи, ознайомленні з
- § 4. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні контрабанди
Однією з умов успішної боротьби з контрабандою є проведення комплексу ефективних профілактичних заходів, основою яких є найбільш повне і всебічне виявлення причин і умов, що сприяли вчиненню даного виду злочину. У зв'язку з цим ст. 23 КПК вказує, що при провадженні дізнання, досудового слідства і судового розгляду кримiнальної справи орган дізнання, слідчий, прокурор і суд зобов'язані виявляти
- § 2. Криміналістика України в ХІХ - поч. ХХ століття
Криміналістична література. Криміналістика, як самостійна наука, бере свій початок з кінця XIX ст. засновниками вважаються австрійський професор Ганс Грос (1847 - 1915) та французський криміналіст Альфонс Бертильон (1853 - 1914), які зробили великий внесок у створення цієї нової, важливої для правосуддя науки. Але слід відзначити, що чимало в цьому напрямку було зроблено вченими ? практичними
- 2.1. Процесуальна характеристика суб'єктів, які виконують функцію правосуддя
Процесуальна характеристика суду (судді)'. 1. Суд - це єдиний орган держави, наділений правом здійснюватиправосуддя. Особливе місце суду як головного суб'єкта кримінального процесу визначається тим, що він є представником однієї із гілок державної влади. Правосуддя здійснюють професійні судді, народні засідателі та присяжні". Розпорядження голови суду про прийняття кримінальної справидо свого
- Процесуальна характеристика понятого.
1. Понятий - це фізична особа, яку залучають до участі у кримінальній справі з метою засвідчення її підписом відповідності записів у протоколі виконаній процесуальній дії. Запровадження інституту понятих у Росії до 1864 р. було зумовлено недовірою до поліції. Поняті мали бути присутніми навіть під час допитів із метою усунення фактів насильства та вжиття інших незаконних заходів щодо
- 5. ПРЕДМЕТ, МЕЖІ ТА СУБ'ЄКТИ ДОКАЗУВАННЯ
Будь-який суб'єкт, звертаючись до навколишньої дійсності, стикається з нескінченною множиною об'єктів: предметів, явищ, процесів. Спроба вивчення їх всіх одночасно не має сенсу. Через це в ході пізнання виокремлюють у реальному світі лише деякі предмети, явища, процеси, спрямовуючи на них свій пізнавальний інтерес. Залежно від їх кількості (обсягу) розрізняють: 1) об'єктивну реальність; 2) об'єкт
|