|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Система права
|
Регулювання й охорону суспільних відносин право здійснює через відповідну
систему. Система права - це внутрішня форма права, яка має об'єктивний
характер побудови, що відображається в єдності та узгодженості всіх її
норм, диференційованих за правовими комплексами, галузями, підгалузями,
інститутами й нормами права. Первинним ланцюжком системи права є норма
права. Це загальнообов'язкове, формально визначене правило поведінки
суб'єкта права, що криє в собі державно-владне веління нормативного
характеру, встановлюється, санкціонується і забезпечується державою для
регулювання суспільних відносин можуть об'єднуватися в інститути і галузі
права. Інститут права можна визначити як відокремлену групу взаємозв'язаних
правових норм що регулюють певний вид чи рід суспільних відносин і
утворюють самостійний елемент системи права. Найбільш розвиненою формою
об'єднання правових інститутів є підгалузь права - об'єднання інститутів
права в межах конкретної галузі права, яке містить загальний і предметний
інститути чи їхні асоціації. Отже, інститут права, об'єднання інститутів
права можна розглядати як самостійний елемент системи права та в межах
галузі права. Наступним структурним елементом системи права є галузь права
- це сукупність правових норм інститутів права, що регулюють певну сферу
суспільних відносин у межах конкретного предмета і методу правового
регулювання з урахуванням принципів і завдань такого регулювання. За
місцем, що його галузі права посідають у правовій системі, вони діляться на
основні та комплексні. Основні галузі права - такі, що утворюють головний
масив права у правовій системі держави. Серед них розрізняють профілюючі
(традиційні), процесуальні, спеціальні та ін. Профілюючі галузі утворюють
юридичну основу, обов'язкову частину системи права (конституційне,
адміністративне, цивільне, кримінальне право). Процесуальні галузі - такі,
що закріплюють порядок застосування матеріального права (цивільний,
кримінальний, адміністративний та інші процеси). До спеціальних галузей
відносять ті, які на базі профілюючих розвивають основні галузі права і
забезпечують спеціальний правовий режим для певного виду суспільних
відносин (трудове, аграрне, екологічне, сімейне, фінансове право).
Комплексні галузі - це нашарування, надбудова над основними галузями, що
зовні обособлюються значно менше, ніж основні галузі страхове, банківське,
морське. Внутрішня форма права характеризується відповідною сукупністю
правових норм, що об'єднуються в інститути, підгалузі та галузі права.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна "Система права" |
- 1. Поняття та визначення міжнародного права.
система юридичних принципів і норм договірного і звичаєвого характеру, що виникають у результаті угод між державами й іншими суб'єктами міжнародного спілкування і регулюючих відносини між ними з метою мирного співіснування. Виходячи з особливої значимості міжнародного права для становлення, розвитку й існування людського співтовариства і світового об'єднання держав, воно має різноманітні
- 1. Поняття та визначення міжнародного права.
система юридичних норм, що регулюють відносини між державами й іншими суб'єктами міжнародного права, створюваних шляхом узгодження позицій учасників цих відносин і забезпечуваних якщо буде потреба індивідуальним або колективним примусом Міжнародне право є особливою системою права, відмінної від внутрішньодержавної системи права. Специфіка системи міжнародного права пояснюється насамперед
- 5. Поняття й види суб'єктів міжнародного права
система права, разом з тим - це право, тому загальнотеоретичні правові положення до нього також застосовні. Виходячи із цього, можна дати наступне визначення даного поняття. Суб"єкти міжнародного права - це учасники міжнародних відносин, урегульованих нормами міжнародного права, що володіють юридичною незалежністю й здатністю самостійно здійснювати права й обов"язки, установлені даними нормами
- 13. Система міжнародного права.
систем конкретних держав система права. Міжнародне право функціонує в міжнародній системі, будучи Ті нормативною підсистемою. Міжнародна система охоплює міжнародні (міждержавні) організації, різноманітні об'єднання держав (рух неприєднання, група 77.та інші), нації і народи, що бо-рютыф si йемлежйі%*ь. Міжнародна система включає не тільки зазначені суб'єкти, але і відносини між ними (міжнародні
- 16. Джерела міжнародного права.
систему правообразующих факторів - економічних, соціально-політичних, психологічний^-психологічних-психологічні-соціально-психологічнихАЕ, духовних (загальна й політико-правова культура) і т.п.; 2) зовнішню форму існування юридичних норм (нормативний акт, нормативний договір, судовий прецедент, правовий звичай). Юридична наука взагалі й наука міжнародного права зокрема займаються вивченням
- 17. Норми міжнародного права та їх класифікація.
системи права, наприклад як клітка в живому організмі. Термін «норма» латинського походження й у перекладі на російську мову означає узаконене встановлення, визнана обов'язковим порядок, установлена міра Норма міжнародного права - це правило поведінки, створюване державами й іншими суб'єктами міжнародного права шляхом узгодження своїх позицій і визнане ними в якості юридично обов'язкового Крім
- 19. Основні принципи міжнародного права - Юридична природа основних принципів міжнародного права
системи. Основними вони йменуються тому, що є принципами загального міжнародного права й поширюються на всі суб'єкти міжнародного права на відміну від галузевих міжнародно-правових принципів. Загальновизнано, що основні принципи міжнародного права - це імперативні норми (jus cogens), тобто відхилення від них ні індивідуально, ні за згодою суб'єктів міжнародного права неприпустимо. Саме це
- 29. Принцип поваги прав людини й основних воль
систем права й міжнародного права. У Підсумковому документі Віденської зустрічі представників держав - учасників НБСЄ від 15 січня 1989 р. зафіксовано, що вони будуть «поважати право своїх громадян, самостійно або разом з іншими, вносити активний вклад у розвиток і захист прав людини й основних воль». І це досить симптоматична тенденція, коли індивід є не тільки об"єктом міжнародних угод в
- Понятие арбитражного процесса, арбитражная процессуальная форма
систему арбитражных судов, реализующих судебную власть, например арбитражный суд при Торгово-промышленной палате РФ, Международный коммерческий арбитраж, Морская арбитражная комиссия при Торгово-промышленной палате РФ. На биржах создаются органы по разрешению споров, вытекающих из биржевых сделок, называемые «биржевым арбитражем». По своей природе это третейские суды, разрешающие споры по особым
- Стадии арбитражного процесса
системы арбитражных судов РФ. 2 См.: Лесницкая Л., Клейн Н. Концепция развития гражданского процессуального и арбитражного процессуального законодательства // Правовая реформа: концепция развития российского законодательства. М.: Изд-во Института законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве РФ. 1995. С. 169-174. 3 См.: Арбітражний процес / Под ред. М. Треушникова. М., 1995.
|