Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКримінальне право України → 
« Попередня Наступна »
Процюк Олег Володимирович. КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА КОНТРАБАНДУ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ -2006, 2006 - перейти до змісту підручника

2.2. Співвідношення контрабанди і інших суміжних злочинів



Проведений аналіз ст. 201 КК України "Контрабанда" показав, що даний склад злочину має певну "спорідненість" із багатьма іншими злочинами. Диференціація контрабанди та інших злочинів відбувається у більшості випадків за предметом переміщення та характером вчинюваних злочинцем дій (тільки ввезення на територію України чи тільки вивезення за межі території України).
Також необхідно зазначити, що при всій розбіжності порівнюваних нами діянь в них є певне коло спільних ознак. Слід зауважити, що вивчення проблеми відмежування суміжних із контрабандою злочинів є досить суттєвим в плані вірної кваліфікації, бо, як зазначає Н.В. Качев, специфіка контрабанди виявляється у її тісному зв'язку з іншими злочинами, вона часто кваліфікується за сукупністю з іншими злочинами [70, с. 58-59].
На наш погляд, найбільш спорідненими із контрабандою є наступні злочинні діяння:
Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини (ст. 149 КК України);
Порушення авторського права і суміжних прав (ст. 176 КК України);
Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів (ст. 212 КК України);
Незаконне ввезення на територію України відходів і вторинної сировини (ст. 268 КК України);
Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості (ст. 300 КК України);
Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів (ст. 301 КК України);
Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (ст. 305 КК України);
Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут отруйних і сильнодіючих речовин (ст. 321 КК України);
Незаконне вивезення за межі України сировини, матеріалів, обладнання, технологій для створення зброї, а також військової та спеціальної техніки (ст. 333 КК України);
Порушення статутних правил несення прикордонної служби (ст. 419 КК України).
Зважаючи на вищевикладене та керуючись матеріалами дослідження складу злочину, на нашу думку, дії осіб, які вчинили контрабанду товарів, можуть утворювати лише ідеальну сукупність злочинів із ст. 212 КК України. Неможливість реальної сукупності злочинів, на наш погляд, може аргументуватись неможливістю обкладення податками забороненої законом діяльності.
Також, на нашу думку, дії осіб, які вчинили контрабанду вилучених з вільного обігу чи заборонених до вивезення (ввезення) товарів, не можуть кваліфікуватись за сукупністю зі ст. 212 КК України, оскільки не можуть бути обкладені податками заборонені законом дії.
Відносно ст. 268 КК України незаконне ввезення на територію України відходів та вторинної сировини, то в її назві вказано як суспільно небезпечне діяння, так і предмет даного злочину. Щодо предмету злочину, то їх у ч. 1 даної статті визначено два види: 1. Відходи; 2. Вторинна сировина. Предметом посягання, передбаченого ч. 2 ст. 268 КК України є небезпечні відходи, включені до розділу А жовтого списку переліку відходів, та до Зеленого переліку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України [149, с. 67].
Поняття ввезення та транзиту через територію України відходів та вторинної сировини можливо сформулювати відповідно до розглянутого нами злочину - контрабанда, тому зупинятись на цих термінах докладно немає сенсу. Потрібно зазначити, що ознакою суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 268 КК України є його вчинення без належного дозволу. Також слід мати на увазі, що ввезення на територію України чи транзит через її територію небезпечних відходів є завжди незаконним.
На думку В.О. Навроцького, до якої ми приєднуємося, норми про злочини, передбачені ст.ст. 201 та 268 КК України, співвідносяться як спеціальна та загальна норми. При конкуренції їх приорітет віддається спеціальній нормі КК України про відповідальність за незаконне ввезення на територію України відходів і вторинної сировини [120, с.485].
Відносно злочину, зазначеного в ст. 321 КК України він визначається як злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення та злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації тощо. Безпосереднім об'єктом злочину, передбаченого ст. 321 КК України, визначається - охоронювані кримінальним законом суспільні відносини у сфері захисту життя і здоров'я населення, рослинного і тваринного світу.
Суб'єктом злочину, що описано в ч. 1 ст. 321 КК України виступає будь-яка особа, що досягла 16 років, в ч. 2 згаданої статті - тільки особа, яка за характером дорученої їй роботи зобов'язана була дотримуватись правил поводження з сильнодіючими чи отруйними речовинами.
Предмети складу злочину, передбаченого ст. 321 КК України, а саме: отруйні або сильнодіючі речовини, що не є наркотичними або психотропними їх аналогами, а також обладнання, призначене для виробництва чи виготовлення отруйних або сильнодіючих речовин, можуть бути предметами контрабанди, якщо вони незаконно переміщуються через митний кордон [87, с. 89-93].
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "2.2. Співвідношення контрабанди і інших суміжних злочинів"
  1. ЗМІСТ
    контрабанду: історико-правовий аналіз...15 1.1. Історичні витоки і соціальні передумови виникнення контрабанди...15 1.2. Теоретичні та прикладні проблеми кримінальної відповідальності за контрабанду...56 Висновки розділу
  2. ВСТУП
    співвідношення та потребу уніфікації норми, що встановлює кримінальну відповідальність за контрабанду, із загальноєвропейським законодавством; д) здійснити чітке відмежування контрабанди від суміжних злочинів; е) розробити пропозиції щодо вдосконалення кримінального законодавства України з питань боротьби з контрабандою. Об'єктом дослідження є контрабанда як суспільно небезпечне явище, його
  3. . Юридичний аналіз складу злочину "Контрабанда"
    співвідношення загального й одиничного. Отже, на якому би рівні узагальненості ми не розглядали об'єкт злочину, там завжди виступають охоронювані кримінальним законом суспільні відносини. Однак питання про те, які суспільні відносини можуть бути визнані об'єктом конкретного злочину, вирішується не наукою кримінального права чи правозастосовчою практикою, а тільки законодавцем шляхом прийняття чи
  4. 5. ПРЕДМЕТ, МЕЖІ ТА СУБ'ЄКТИ ДОКАЗУВАННЯ
    інших галузей права і наук: криміналістики, правової психології, оперативно-розшукової діяльності. У кримінальному процесі також встановлюють обставини, які підлягають доказуванню у кримінальній справі, їх називають предметом доказування. У предметі доказування є кримінально-правовий, цивільно-правовий, кримінологічний та кримінально-процесуальний елементи. Кримінально-правовий елемент предмета
  5. 5. Поняття кваліфікації злочинів
    співвідношенню філософських категорій змісту і форми, в якому форма є змістовною, а зміст - формальним. Кримінально-правова кваліфікація діяння є змістовною, а кримінально-правове ставлення в вину - формальним. Формальність кваліфікації злочину випливає із формалі-зованості кримінально-правової норми. Саме тому кваліфікація злочину вимагає відповідної форми; без цієї форми кваліфікація неможлива.
  6. 5. Поняття кваліфікації злочинів
    співвідношенню філософських категорій змісту і форми, в якому форма є змістовною, а зміст - формальним. Кримінально-правова кваліфікація діяння є змістовною, а кримінально-правове ставлення в вину - формальним. Формальність кваліфікації злочину випливає з формалізованості кримінально-правової норми. Саме тому кваліфікація злочину вимагає відповідної форми, без якої кваліфікація неможлива. Кожній
  7. 16. Джерела міжнародного права.
    співвідношення міжнародного договору і звичаю. Договір і звичай мають ряд спільних рис, що характеризують їх як джерела однієї правової системи: - договір і звичай утворюються в результаті взаємних дій держав або інших суб'єктів міжнародного права і мають спільну юридичну основу - угода суб'єктів, що їх створюють; - обидва джерела містять правила поведінки, що носять обов'язковий характер,
  8. § 3. Зв'язок криміналістики із суміжними галузями знань
    інших суміжних дисциплін: судова медицина, судова психіатрія, судова бухгалтерія, судове товарознавство та ін. Злочинність є об'єктом дослідження й інших галузей знань, виходячи з їх цілей, у межах відповідного предмета вивчення. Наприклад, злочинність як об'єкт дослідження суспільства вивчається філософією, філософією права, соціологією, юридичною психологією та іншими науками. Розвиток наук,
  9. § 3. Вчення про криміналістичну версію
    співвідношенням загального діалектичного методу і спеціальних методів окремих наук. Діалектичні категорії аналізу і синтезу, сутності й явища у процесі пізнання при розслідуванні злочинів набувають своєї специфіки. Зокрема, аналіз у процесі розслідування виступає в різних формах залежно від того, які функції він виконує. Аналіз події злочину по слідах, що проводиться при огляді місця події,
  10. § 3. Пізнавальна сутність огляду місця події
    співвідношення. Найбільше значення з точки зору пізнавальної ролі моделей, що конструюються в процесі огляду місця події, має те, що їх виникнення і згасання (розпад) відбуваються у міру виявлення й оцінки доказової інформації. Тому вони є не тільки динамічними (рухомими), а й такими, що знову виникають і розпадаються залежно від обґрунтованості компонентів моделі, які визначають врешті-решт її
© 2014-2022  ibib.ltd.ua