Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Вексельное право / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Щербина В. С.. Господарське право: Підручник. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.: Юрінком Інтер,.2005 - 592 с, .200 - перейти до змісту підручника

§ 3. Суб'єкти аудиторської діяльності


Правове становище аудитора (аудиторської фірми). Як зазначено в ч. 2 ст. 363 ГК та в ч. 2 ст. 4 Закону «Про аудиторську діяльність», аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб'єктами господарювання на його проведення.
Аудитором може бути громадянин України, який має кваліфікаційний сертифікат про право на заняття аудиторською діяльністю на території України (ч. 1 ст. 364 ГК).
Аудитор має право займатися аудиторською діяльністю індивідуально, створити аудиторську фірму, об'єднатися з іншими аудиторами в спілку з дотриманням вимог законів України. Для здійснення аудиторської діяльності одноособово аудитор повинен на підставі чинного сертифіката отримати ліцензію.
Аудиторам забороняється безпосередньо займатися торговельною, посередницькою та виробничою діяльністю, що не виключає їх права отримувати дивіденди від акцій та доходи від інших корпоративних прав.
Аудитором не може бути особа, яка має судимість за корисливі злочини.
Аудиторська фірма - це організація, яка має ліцензію на право здійснення аудиторської діяльності на території України і займається виключно наданням аудиторських послуг.
Аудиторські фірми можуть створюватися на основі будь-яких форм власності.
Загальний розмір частки засновників (учасників, акціонерів) аудиторської фірми, які не є аудиторами, у статутному фонді не може перевищувати 30%.
Аудиторській фірмі дозволяється здійснювати аудиторську діяльність лише за умови, якщо у ній працює хоча б один аудитор.
Керівником аудиторської фірми може бути тільки аудитор.
Суб'єкти аудиторської діяльності вносяться до Реєстру суб'єктів аудиторської діяльності, ведення якого за Законом «Про аудиторську діяльність» покладено на Аудиторську палату України.
Реєстр суб'єктів аудиторської діяльності (далі - Реєстр) - це офіційний загальнодержавний реєстр аудиторських фірм і аудиторів-суб'єктів підприємницької діяльності, які зареєстрували свою аудиторську діяльність згідно з Законом України «Про аудиторську діяльність».
До Реєстру вносяться суб'єкти аудиторської діяльності:
а) аудиторські фірми, які зареєстрували свою діяльність відповідно до чинного законодавства України і відповідають вимогам Закону України «Про аудиторську діяльність», а саме:
організація пройшла державну реєстрацію як аудиторська фірма;
установчими документами передбачено виключно ауди торську діяльність;
загальний розмір частки засновників (учасників, акціо нерів) аудиторської фірми, які не є аудиторами, у статутному капіталі не перевищує 30 %;
директором фірми є сертифікований аудитор;
б) аудитори, зареєстровані як суб'єкти господарювання (фізичні особи-підприємці) і мають чинний сертифікат ауди тора.
Про суб'єктів аудиторської діяльності до Реєстру заносяться такі дані:
ідентифікаційний код/номер суб'єкта аудиторської діяль ності;
дата початку аудиторської діяльності (дата отримання пер шої ліцензії або свідоцтва);
-
- 512 -
4-2636
- 513 -
назва аудиторської фірми (прізвище, ім'я, по батькові - для аудитора-суб'єкта підприємницької діяльності);
адреса фактичного місцезнаходження, номери контактних телефонів, факсу, електронної пошти;
організаційно-правова форма;
форма власності;
інформація про державну реєстрацію;
інформація про засновників (для аудиторів - прізвище, ім'я, по батькові, номери сертифікатів та дати їх отримання, ідентифікаційний номер, адреса; для юридичних осіб - назва, ідентифікаційний код, частка в статутному капіталі);
прізвище, ім'я, по батькові керівника аудиторської фірми, номер та дата видачі сертифіката;
кількість працівників, у тому числі сертифікованих ауди торів;
наявність та місцезнаходження філій або представництв чи відділень, дочірніх підприємств.
Зведені дані Реєстру є відкритими для користувачів.
Дата прийняття контрольно-реєстраційною комісією АПУ позитивного рішення про внесення до Реєстру є фактичною датою занесення суб'єкта аудиторської діяльності до Реєстру з одночасною видачею йому відповідного свідоцтва.
Свідоцтво про включення до Реєстру суб'єктів аудиторської діяльності в Україні видається терміном на п'ять років. Підписи голови спостережної ради та завідувача секретаріату АПУ на свідоцтві скріплюються печаткою Аудиторської палати України.
Правові засади сертифікації аудиторів. Як зазначається в ч. 1 ст. 12 Закону «Про аудиторську діяльність», сертифікація (визначення кваліфікаційної придатності) аудиторів здійснюється Аудиторською палатою України.
Право на отримання сертифікату мають громадяни України, які здобули вищу освіту, певні знання з питань аудиту та досвід роботи не менше трьох років підряд на посадах аудитора, ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста або економіста. Наявність певних знань з питань аудиту визначається шляхом проведення відповідного іспиту (ч. 2 ст. 12 Закону).
Особи, які не склали кваліфікаційного іспиту, мають право повторно складати його не раніше ніж через рік після прийняття рішення Аудиторською палатою України (ч. З ст. 12 Закону).
Термін чинності сертифіката не може перевищувати п'яти років (ч. 4 ст. 12 Закону).
Порядок сертифікації аудиторів в Україні встановлений Положенням про сертифікацію аудиторів, затвердженим рішенням Аудиторської палати України від 27 листопада 1997 р. № 60/5.
Для отримання сертифіката претендент подає до АПУ в одному примірнику (або до Регіонального Відділення АПУ в двох примірниках) такі документи:
клопотання за встановленою формою;
копія диплома, засвідчена у встановленому порядку;
виписка з трудової книжки, засвідчена у встановленому порядку;
документ про оплату.
За наслідками складання іспитів комісією приймається рішення простою більшістю голосів. Рішення приймається у формі «Іспит складено» або «Іспит не складено».
Наслідки іспиту заносяться до протоколу (окремо на кожну особу). Протокол підписують члени екзаменаційної комісії. РВ АПУ складають протоколи у двох примірниках, один з яких не пізніше п'яти днів після складення іспиту передається до АПУ.
Рішення екзаменаційної комісії повідомляється особам, які складали іспит, в день складання іспиту.
Дані сертифікації заносяться в книгу реєстрації та комп'ютерну базу даних.
Видача сертифікатів здійснюється секретаріатом АПУ після затвердження Аудиторською палатою України протоколів проведених іспитів.
Сертифікат - офіційний документ, який засвідчує право громадянина України на здійснення аудиту підприємств та господарських товариств (серія «А»), банків (серія «Б») на території України.
Бланк сертифіката є бланком суворої звітності, з зазначенням номера та серії.
Сертифікат містить такі реквізити:
серія та номер сертифіката;
прізвище, ім'я та по батькові аудитора;
дата, № рішення Аудиторської палати України про за- тзердження протоколів проведених іспитів;
термін чинності сертифіката;
Сертифікат підписується головою сертифікаційної комісії та завідуючим секретаріатом АПУ.
На підставі повноважень, передбачених статтями 26 та 27
Закону України «Про аудиторську діяльність» та п. 2.2.7 Ста-
АПУ, за неналежне виконання своїх професійних обо-

- 514
33'
- 515
в'язків до аудитора Аудиторською палатою України може бути застосоване стягнення, зокрема, зупинення дії сертифіката на строк до одного року або анулювання сертифіката.
Розгляд питань про застосування стягнень здійснюється (як правило, в присутності аудитора) на підставі рішення суду та у випадках порушення нормативів аудиту чи етичного кодексу аудитора.
Зупинення чинності сертифіката на строк до одного року означає заборону на проведення аудиту та надання аудиторських послуг на визначений рішенням АПУ термін. Рішення АПУ набирає чинності з моменту публікації в пресі.
Зупинення чинності сертифіката здійснюється у разі:
порушення чинного законодавства України, нормативів аудиту;
невиконання аудитором у визначений термін поперед жень АПУ.
Анулювання сертифіката здійснюється шляхом відкликання сертифіката та заборону на проведення аудиторської діяльності на території України протягом п'яти років.
Анулювання сертифіката здійснюється на підставі рішення АПУ у випадках:
систематичного чи грубого порушення чинного законо давства України, нормативів аудиту;
невиконання вимог АПУ по усуненню тих порушень, на підставі яких було зроблено попередження або зупинено дію сертифіката строком до одного року;
рішення суду, яким заборонено діяльність аудитора;
встановлення фактів подання недостовірної інформації в документах, що подавались для видачі сертифіката;
з ініціативи аудитора (особистого повернення сертифіка та, позбавлення громадянства);
інші підстави, які передбачені чинним законодавством Ук раїни та нормативними актами Аудиторської палати України.
Анульований сертифікат аудитор зобов'язаний в 10-денний термін з моменту отримання витягу з рішення АПУ та з моменту публікації в пресі повернути до секретаріату АПУ.
Правове регулювання ліцензування аудиторської діяльності. Ліцензія (дозвіл) на проведення аудиту є документом, що підтверджує право її власника (юридичної або фізичної особи) на заняття аудитом на території України з дотриманням вимог Закону України «Про аудиторську діяльність» та Положення про ліцензування аудиту, затвердженого Аудиторською пала-
тою України 17 лютого 1994 р. (варто зазначити, що Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» не відносить аудиторську діяльність до ліцензованих видів господарювання).
Клопотання про отримання ліцензій подається до Аудиторської палати України після державної реєстрації аудиторської фірми або окремого аудитора як суб'єкта підприємницької діяльності.
За видачу ліцензії справляється плата у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яка спрямовується до державного бюджету.
Термін чинності ліцензій не може перевищувати п'яти років.
Ліцензування аудиту (видачу ліцензій) здійснює Аудиторська палата України.
Ліцензія видається за встановленою формою. Вона повинна містити такі реквізити:
найменування органу, який її видав;
прізвище, ім'я та по батькові (якщо ліцензія видається фізичній особі), найменування аудиторської фірми, підприємства (якщо ліцензія видається юридичній особі);
запис про надання права (дозволу) здійснювати аудит відповідно до отриманого сертифіката;
реєстраційний номер ліцензії та дату її видачі;
термін дії ліцензії;
підпис Головуючого на засіданні Аудиторської палати України та підпис завідуючого секретаріатом Аудиторської палати України.
Видача ліцензії на заняття аудитом одноособово здійснюється при наявності у отримувача відповідного чинного сертифіката Аудиторської палати України та документа, що підтверджує реєстрацію його як підприємця.
Видача ліцензії аудиторській фірмі здійснюється за умови, якщо в ній працює хоча б один аудитор. При цьому керівник фірми обов'язково повинен бути аудитором (мати чинний сертифікат), а загальний розмір частки засновників (учасників, акціонерів), як фізичних, так і юридичних осіб, які не є аудиторами, у статутному фонді не може перевищувати 30%.
Для отримання ліцензії на право заняття аудиторською діяльністю аудиторська фірма (аудитор) після державної реєстрації фірми (окремого аудитора як суб'єкта підприємницької діяльності) подають до Аудиторської палати України клопотання, в якому повинно бути вказано:

- 516 -
- 517 -
прізвище, ім'я та по батькові (якщо ліцензія видається фізичній особі), найменування аудиторської фірми, підприєм ства (якщо ліцензія видається юридичній особі);
юридичну та поштову адресу (місцезнаходження);
відомості про сертифікат (сертифікати), відповідно до якого видається ліцензія, прізвище, ім'я та по батькові особи (осіб - для аудиторської фірми), якій видано сертифікат; серія та номер сертифіката (сертифікатів); дата видачі та термін його (їх) дії;
відомості про всіх засновників (учасників, акціонерів) ауди торської фірми з числа аудиторів (прізвище, ім'я та по бать кові; серія та номер сертифіката; дата видачі та термін його дії, частка в статутному фонді фірми).
Одночасно з клопотанням подаються:
оригінали або нотаріально завірені копії установчих доку ментів та реєстраційного свідоцтва аудиторської фірми (свідоц тва про реєстрацію окремого аудитора як суб'єкта підприєм ницької діяльності);
копія платіжного документа про перерахування до дер жавного бюджету плати за ліцензування.
Подані документи на отримання ліцензії розглядаються Секретаріатом протягом 5 днів з моменту їх надходження. За наслідками розгляду документів завідуючим Секретаріатом АПУ виноситься письмовий висновок.
Рішення про видачу ліцензії або відмова в видачі приймаються, а також видача здійснюються в термін, що не перевищує 40 днів з дня подачі клопотання і представлення необхідних документів в Секретаріат Аудиторської палати України.
Підставою для відмови у видачі ліцензії аудиторській фірмі або окремому аудитору може бути невідповідність документів, що подаються до Аудиторської палати України вимогам чинного законодавства та Положенню про ліцензування аудиту.
Рішення про відмову у видачі ліцензії аудиторській фірмі (окремому аудитору) повідомляється в письмовій формі з зазначенням причин відмови.
Після усунення виявлених недоліків аудиторська фірма (окремий аудитор) в місячний термін з дня прийняття рішення про відмову мають право подати до Аудиторської палати України повторне клопотання про видачу ліцензії.
За неналежне виконання аудитором (аудиторами - для аудиторської фірми) своїх професійних обов'язків, допущення аудиторською фірмою (окремим аудитором - для підприємця) пору-
шень чинного законодавства, норм та стандартів аудиту до них Аудиторською палатою України можуть бути застосовані, зокрема, такі види стягнень як зупинення дії ліцензії на строк до одного року або анулювання ліцензії.
Рішення Аудиторської палати України щодо припинення чинності або анулювання ліцензії можуть бути оскаржені в суді або господарському суді.
Якщо в місячний термін до Аудиторської палати України не надійшло від аудиторської фірми або аудитора повідомлення про оскарження рішення, Аудиторська палата України повідомляє про припинення чинності або анулювання ліцензії через пресу відповідно до Реєстру аудиторських фірм (аудиторів).
Правовий статус Аудиторської палати України. Аудиторська палата України - самоврядний орган що здійснює сертифікацію суб'єктів, які мають намір займатися аудиторською діяльністю, затверджує програми підготовки аудиторів, норми і стандарти аудиту, веде облік аудиторських організацій та аудиторів (ч. 1 ст. 365 ГК).
Повноваження Аудиторської палати України визначаються Законом України «Про аудиторську діяльність» (статті 14-16) та Статутом Аудиторської палати України, який підлягає затвердженню двома третинами голосів від загальної кількості членів палати.
Функції Аудиторської палати визначені ч. З ст. 14 Закону «Про аудиторську діяльність», відповідно до якої Аудиторська палата України:
здійснює сертифікацію і ліцензування (ГК останньої функ ції Аудиторської палати не передбачає) суб'єктів, що мають намір займатися аудиторською діяльністю;
затверджує програми підготовки аудиторів, норми і стан дарти аудиту;
веде Реєстр аудиторських фірм та аудиторів, які одноосо бово надають аудиторські послуги.
Затвердження норм і стандартів аудиту є виключним правом Аудиторської палати України. Затверджені Аудиторською палатою України норми і стандарти аудиту є обов'язковими для дотримання підприємствами, установами та організаціями.
Аудиторська палата України створюється і функціонує як незалежний, самостійний орган на засадах самоврядування.
Аудиторська палата України є юридичною особою, веде відповідний облік та звітність.
Аудиторська палата України набуває повноважень юридичної особи від дня реєстрації у Міністерстві юстиції України на

- 518 -
- 519 -
підставі заяви та Статуту, затвердженого в порядку, передбаченому цим Законом. Плата за реєстрацію не справляється.
Аудиторська палата України формується шляхом делегування до її складу п'яти представників від професійної громадської організації аудиторів України, по одному представникові від Міністерства фінансів України, Головної державної податкової інспекції України, Національного банку України, Міністерства статистики України, Міністерства юстиції України та окремих фахівців від навчальних, наукових та інших організацій.
Фахівці від навчальних, наукових та інших організацій делегуються за їх згодою професійною громадською організацією аудиторів України в кількості п'яти представників і по одному представнику за пропозицією Міністерства фінансів України, Головної державної податкової інспекції України, Національного банку України, Міністерства статистики України та Міністерства юстиції України.
Порядок делегування визначається відповідно з'їздом, правлінням, колегією або іншим вищим керівним органом.
Загальна кількість членів Аудиторської палати України становить двадцять осіб.
Аудиторська палата України створює на території України регіональні відділення, повноваження яких визначаються Аудиторською палатою України.
Ведення поточних справ в Аудиторській палаті України здійснює Секретаріат, який очолює завідуючий. Завідуючий Секретаріатом несе персональну відповідальність за ефективне використання майна та коштів Аудиторської палати України і створення належних умов для виконання функціональних обов'язків її членами.
Термін повноважень членів Аудиторської палати України не може перевищувати п'яти років.
Персональний склад Аудиторської палати України підлягає щорічній ротації в кількості не менше трьох членів. Ротація здійснюється на підставі визначення особистого рейтингу членів Аудиторської палати України шляхом таємного анкетування аудиторів України. Результати анкетування затверджуються Аудиторською палатою України.
Призначення нових членів Аудиторської палати України замість вибулих здійснюється у встановленому порядку.
Формою роботи Аудиторської палати є засідання, що проводяться відповідно до Тимчасового регламенту засідань
- 520 -
Аудиторської палати України, затвердженого рішенням Аудиторської палати від 27 жовтня 1998 р. № 70.
Всі рішення Аудиторської палати України приймаються на її засіданні простою більшістю голосів при наявності двох третіх її членів, за винятком рішень, передбачених частиною другою ст. 14 Закону. В окремих випадках, що підлягають визначенню в Статуті Аудиторської палати України, рішення можуть прийматися шляхом письмового опитування.
При рівності голосів перевага надається рішенню, за яке проголосував головуючий.
Засідання Аудиторської палати України веде головуючий, функції якого виконують по черзі всі члени палати в алфавітному порядку їх прізвищ.
Члени Аудиторської палати України виконують свої обов'язки на громадських засадах.
Матеріальні витрати на сертифікацію покриваються за рахунок осіб, що претендують на отримання сертифікатів, у розмірах, які визначаються Аудиторською палатою України.
Правовий статус Спілки аудиторів України. Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону «Про аудиторську діяльність» аудитори України мають право об'єднатися в громадську організацію за професійними ознаками (Спілку аудиторів України), дотримуючись вимог цього Закону та інших законів України.
Спілка аудиторів України повинна мати фіксоване індивідуальне членство в особі окремих аудиторів або їх колективів.
Спілка аудиторів України може відкривати місцеві осередки при наявності в них не менше п'яти аудиторів, які є членами Спілки. Відкриття місцевих осередків не є обов'язковим.
Повноваження професійної громадської організації аудиторів України визначаються ст. 18 Закону «Про аудиторську діяльність», Законом України «Про об'єднання громадян» та Статутом професійної громадської організації аудиторів України (Спілки аудиторів України).
З метою забезпечення соціального захисту своїх членів Спілка аудиторів України може створювати відповідні фонди, в тому числі фонд соціального страхування.
У порядку, встановленому цим Законом, Спілка аудиторів України має право:
делегувати своїх представників до Аудиторської палати України та достроково їх відкликати;
порушувати клопотання про припинення повноважень чле нів Аудиторської палати України, які делеговані Міністерством
- 521 -
фінансів України, Головною державною податковою інспекцією України, Національним банком України, Міністерством статистики України та Міністерством юстиції України;
- вносити на розгляд Аудиторської палати України проекти норм і стандартів аудиту.
Рішення та клопотання з питань делегування, відкликання та припинення повноважень членів Аудиторської палати України приймаються з'їздом Спілки аудиторів України або правлінням з наступним затвердженням таких рішень з'їздом.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 3. Суб'єкти аудиторської діяльності"
  1. ЗМІСТ
    Вступ ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА РОЗДІЛ І. Поняття, методи і система господарського права ГЛАВА 1. Господарські правовідносини та господарське право 6 § 1. Предмет регулювання господарського права 6 § 2. Господарські правовідносини, їх ознаки та види 12 § 3. Методи господарського права 16 ГЛАВА 2. Правові форми участі держави і місцевого самоврядування в регулюванні господарської діяльності 18 § І. Основні
  2. Аудитори як суб'єкти підприємницької діяльності
    можуть здійснювати її індивідуально або шляхом створення аудиторських організацій (фірм). Аудитор - це висококваліфікований спеціаліст у галузі бухгалтерського обліку, фінансового контролю та аналізу господарської діяльності, який володіє методологією економічних досліджень, обізнаний з питаннями організації та технології виробництва, юриспруденції та судово-бухгалтерської експертизи. Аудитором
  3. Відмінність аудиту від комплексної ревізії
    Комплексна ревізія Аудит - незалежна форма фінансово-економічного контролю, здійснюється н добровільних, договірних засадах між аудитором і під-приємством-замовником. 2. \Комппексна ревізія - форм державного фінансово-економічного контролю. Здійс нюється за планом роботи контрольно-ревізійного op гану держави або власника проводиться за наказом вла сника без погодження з кері вником
  4. ДОДАТКИ ЗАКОНОДАВЧІ АКТИ
    Додаток 1 ЗАКОН УКРАЇНИ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні Цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Розділ І. Загальні положення Стаття 1. Визначення термінів Для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні: активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті
  5. § 2. Поняття та види кредиту. Кредитний договір
    В юридичній літературі під кредитними правовідносинами розуміють всі кредитні відносини, що виникають при наданні (передачі, використанні і поверненні) грошових коштів або інших речей, визначених родовими ознаками, на умовах повернення. Стаття 1 Закону «Про банки і банківську діяльність» визначає банківський кредит як будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія,
  6. § 1. Поняття та зміст аудиторської діяльності
    Аудит - порівняно новий для нашої країни напрям економічного аналізу та контролю господарської діяльності. Якщо на Заході цей напрям відомий уже понад 150 років, то в Україні він почав розвиватися лише з початком економічних перетворень у зв'язку з відмовою від державної монополії на ведення господарства. Контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємств і організацій, ревізії цієї
  7. 2. Правила обліку та класифікація рахунків обліку доходів і витрат банку
    У процесі обліку доходів і витрат банку керуються такими правилами. Правило перше. При класифікації витрат за елементами і цільовим призначенням розрізняють капітальні затрати і поточні витрати. Капітальні витрати виникають у процесі придбання, удосконалення та доведення основних засобів (необоротних активів) до стану, придатного до експлуатації, тобто вони розраховані на тривалий час. Такі
  8. 1.Об'єкти обліку в складі доходів і витрат банку
    Склад доходів і витрат банку обумовлений фінансовою природою банківської справи, яка і визначає об'єкти обліку. Доходи - це збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов'язань, що призводить до збільшення власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків акціонерів). Доходи визнаються в обліку в період, коли відбулося зростання майбутніх
  9. 3.Види обліку в комерційних банках.
    Система обліку включає бухгалтерський (фінансовий), управлінський та податковий облік, які грунтуються на єдиній інформаційній базі, відрізняючись формою та періодичністю розрахунку даних. Бухгалтерський (фінансовий) облік забезпечує своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх
  10. 2. Організаційно-правові заходи охорони тваринного світу
    Охорона тваринного світу включає систему правових, організаційних, економічних, матеріально-технічних, освітніх та інших заходів, спрямованих на збереження, відтворення і використання об'єктів тваринного світу. Охорона тваринного світу передбачає комплексний підхід до вивчення стану, розроблення і здійснення заходів щодо охорони та поліпшення екологічних систем, в яких перебуває і складовою
© 2014-2022  ibib.ltd.ua