Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКримінальне право України → 
« Попередня Наступна »
ОУНЮА. Кримінальне право України, 2010 - перейти до змісту підручника

§ 72. Умовне засудження (суть, підстави, та порядок застосування).


Ст.45 підстави умовного засудження - це сукупність факторів, що стосуються обставин справи та особи винного, які свідчать про можливість досягнення мети виправлення та перевиховання засудженої особи без відбування основного покарання шляхом реального застосування лише додаткового (додаткових) покарання (покарань) та обов'язкового випробування засудженого зі здійсненням за його поведінкою державного контролю і можливого застосування заходів громадського нагляду та впливу. Під обставинами справи (ст.45) слід розуміти певний характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину та інші фактори - зокрема, сукупність пом'якшуючих чи обтяжуючих обставин, передбачених ст.40 та ст.41 КК. Що стосується тяжких чи особливо тяжких злочинів, то застосування умовного засудження можливо лише у виняткових випадках. Важливим є всебічне вивчення властивостей особи засудженого, як пов'язаних, так і не пов'язаних із вчиненим злочином, які у сукупності з обставинами вчиненого злочину давали б підстави прогнозувати майбутні позитивні зміни у поведінці засудженого при його випробуванні. Треба враховувати і поведінку винної особи після вчинення злочину, яка свідчила б про внутрішню перебудову особи та її мотиваційної сфери. Застосування умовного засудження у певних випадках не виключається і при призначенні особі покарання за сукупністю злочинів (ст.42), особі, що має непогашену судимість за вчинення іншого злочину. Застосовуючи умовне засудження, суд повинен мотивувати своє рішення у вироку з посиланням на конкретні обставини, які на думку суду утворюють підстави умовного засудження. Умови застосування умовного засудження: 1) засудження особи до основних покарань у вигляді позбавлення волі або виправних робіт та будь-яких додаткових покарань, крім конфіскації майна; 2) обов'язкове призначення додаткового покарання, передбаченого ст.45 у вигляді штрафу у передбачених розмірах - у межах від 10 до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а за корисливі злочини - в межах від 40 до 400 таких мінімумів, незастосування такого штрафу можливо лише за наявності підстав, передбачених ст.44 КК; 3) покладання на умовно засудженого обов'язку довести своє виправлення і перевиховання упродовж іспитового строку та надання йому такого строку тривалістю від одного до трьох років; 4) встановлення за поведінкою умовно засудженого контролю органу внутрішніх справ, а щодо неповнолітнього - також органів і служб у справах неповнолітніх; 5) передача (можливість передачі) умовно засудженого громадським організаціям або трудовому колективу для здійснення нагляду за поведінкою умовно засудженого, його виправлення і перевиховання; 6) умови, пов'язані з виконанням обов'язків, покладених на умовно засудженого: чесна праця і зразкова поведінка, сумлінне ставлення до виховних заходів, що здійснюються громадськими організаціями або трудовим колективом (неухилення від них). Умови скасування умовного засудження: 1) відмова громадської організації або трудового колективу від здійснення з умовно засудженим виховної роботи, оскільки він не виправдав довір'я, порушив обіцянку зразковою поведінкою і чесною працею довести своє виправлення або залишив трудовий колектив з метою ухилиться від виховного впливу, та подане у зв'язку з цим клопотання громадської організації або трудового колективу про скасування умовного засудження; 2) систематичні порушення громадського порядку, що потягли застосування заходів адміністративного стягнення або громадського впливу, і здійснене у зв'язку з цим подання органів внутрішніх справ або органів та служб у справах неповнолітніх про скасування умовного засудження; 3) ухилення від сплати штрафу; 4) вчинення нового злочину у період іспитового строку. Недотримання хоча б однієї з цих умов тягне скасування умовного засудження і направлення винного для відбування основного покарання. У випадку вчинення нового злочину у період іспитового строку покарання призначається за правилами ст.43 КК. Із моменту вдалого закінчення іспитового строку особа автоматично звільняється від основного покарання. Вона вже вважається несудимою, якщо судимість від додаткових покарань або термін їх виконання не перевищує розмірів визначеного судом іспитового строку. Правові наслідки застосування умовного засудження: 1) остаточне звільнення від основного покарання з одночасним погашенням судимості; 2) остаточне звільнення від основного покарання, але зі збереженням судимості, породженої відбуванням додаткових покарань; 3) скасування умовного засудження і звернення вироку до виконання, що може автоматично збільшити сумарний обсяг кари.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 72. Умовне засудження (суть, підстави, та порядок застосування)."
  1. § 72. Умовне засудження (суть, підстави, та порядок застосування).
    умовного засудження - це сукупність факторів, що стосуються обставин справи та особи винного, які свідчать про можливість досягнення мети виправлення та перевиховання засудженої особи без відбування основного покарання шляхом реального застосування лише додаткового (додаткових) покарання (покарань) та обов'язкового випробування засудженого зі здійсненням за його поведінкою державного контролю і
  2. 35. Порядок і стадії укладання міжнародних договорів
    умовним (ad referendum). Підписання ad referendum робиться представником за умови, що воно потребує наступного затвердження урядом, або ратифікації, або прийняття компетентним органом держави. Проте підписання ad referendum є саме підписанням, хоча і не остаточним, і тому його потрібно відрізняти від парафування. Головна різниця між підписанням ad referendum і парафуванням полягає у такому: 1)
  3. Процесуальна характеристика нагляду командування військової частини.
    засудженого), який є військовослужбовцем, заходів, передбаченихстатутами Збройних Сил України, для того, щоб забезпечити йогоналежну поведінку та явку до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду. Хто здійснює нагляд. З юридичного погляду, командування військової частини - це її командир. Саме він згідно з п. 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України є єдиноначальником. А
  4. 2.4. Етапи стадії
    засудженим, його захисником чи законним представником, прокурором, який брав участь у розгляді справи судом першої, апеляційної чи касаційної інстанції або Генеральним прокурором України та його заступниками, прокурором області та його заступниками в межах їх повноважень -незалежно від їх участі в розгляді справи судом. II. Судовий етап. Зміст його становить сукупність таких дій ірішень: розгляд
  5. Виклик до суду
    засуджено за розкрадання майна. У забезпечення позову слідчий прокуратури провів опис майна, в тому числі й того, що належало Т. як у м. Києві, так і в м. Коростені. В якому суді мусить бути розглянута справа за позовом про виключення майна з опису - за місцем знаходження прокуратури, за місцем знаходження товариства садоводів, якому засудженим були нанесені збитки, за місцем відбуття покарання
  6. § 2. Види господарських договорів
    умовний характер. Термін «реальний договір» аж ніяк не означає, що договір консенсуальний, на противагу реальному, якийсь неіснуючий. Консенсуальні договори - річ повсякденна, вони доволі часто зустрічаються в умовах господарювання. Отже, така класифікація вказує на спосіб укладення договорів, а не на їх сутність і саму природу. Беручи за основу розподіл прав і обов'язків, розрізняють договори
  7. §2. Проблема участі прокурора в судовому засіданні
    засуджений. Вона (система), крім того, повинна сприяти зміцненню законності, попередженню і викриттю злочинів, вихованню громадян України в дусі неухильного виконання законів. Вирішення цих завдань покладено на осіб, що ведуть процес: слідчого, особу, що проводить дізнання, прокурора, суд чи одноособове діючого суддю. Саме від них, їх своєчасної, різнобічної і об'єктивної діяльності залежить
  8. порядок ведення судового слідства
    умовно, правий в тому, що «можна першим допитувати підсудного і об'єктивно вести допит, також як можна втратити об'єктивність, допитуючи підсудного останнім»; що позиція судді визначається, перш за все, характером питань, що задаються, та їх змістом.2 А саме в цьому суть проблеми, що дискутується.3 ' Див. Перлов І.Д. Судове слідство в кримінальному процесі. М., 1975, с.119. 2 Див. І.Д.Перлов.
  9. Складання прокурором обвинувальних висновків
    умовно, як процесуальна. Вона перебуває в тісному зв'язку з попередньою (попереднє розслідування із послідуючим відданням до суду) стадією. Ця ознака також вказує на процесуальний характер діяльності прокурора. Затвердження обвинувального висновку не зводиться до одноактної дії. Воно передбачає вивчення всіх матеріалів кримінальної справи, вирішення скарг чи клопотання осіб, що приймають участь
  10. Промова прокурора в суді
    умовно, головного - приведення доказів винуватості) обов'язково повинні бути висвітлені в обвинувальній промові: кваліфікація злочину і міра покарання підсудному, як їх уявляє собі прокурор. Доцільність такої вимоги очевидна. Неможливість відхиляти розумну послідовність велінь, відповідно до яких прокурор спочатку повинен порушити кримінальну справу, потім докласти зусиль (на слідстві і в суді до
© 2014-2021  ibib.ltd.ua