Головна
Аксіологія / Аналітична філософія / Антична філософія / Антологія / Антропологія / Історія філософії / Історія філософії / Логіка / Метафізика / Світова філософія / Першоджерела з філософії / Проблеми філософії / Сучасна філософія / Соціальна філософія / Середньовічна філософія / Телеологія / Теорія еволюції / Філософія (підручник) / Філософія мистецтва / Філософія історії / Філософія кіно / Філософія науки / Філософія політики / Філософія різних країн і часів / Філософія самоорганізації / Філософи / Фундаментальна філософія / Хрестоматії з філософії / Езотерика
ГоловнаФілософіяПершоджерела з філософії → 
« Попередня Наступна »
АРИСТОТЕЛЬ. ТВОРИ В 4-х томах. ТОМ 4. ИЗД-ВО ДУМКА, МОСКВА., 1983 - перейти до змісту підручника

VIII 1.

Нам залишилося сказати ще про тиранії-ні 1295а тому, що про неї варто було б багато поширюватися, але для того, щоб і вона знайшла собі місце в нашому досліджень, так Як і Ііраннію ми вважаємо до відомої ступеня одним з державних пристроїв. Про царської влади ми міркували в попередньому ізло-5 жении, де розглядали царську влада у власному розумінні з точки зору її корисності чи вредк для держави, а також кого, з кого і як слід призначати царем.

2. У тій же частині нашого дослідження, де мова йшла про царської влади, ми встановили відмінність двох видів тиранії, так як властивості їх обох до відомого-10 ної мірою збігаються з властивостями царської влади: і та і інша покояться на законній підставі (у деяких варварських племен обирають самодержців - монархів, а в старовину і у стародавніх еллінів обиралися такого ж роду монархи, які називалися есімнетамі20). Згадані два види тиранії 15 мають деякі відмінності: з одного боку, обидва вони були видами монархічного ладу, як засновані на законі і на добровільне визнання їх з боку підданих, з іншого боку, це були види тиранії, так як влада в них здійснювалася деспотично, в сваволі володаря. 3. Третій вид тиранії - тиранія по перевазі - відповідає необмеженої монархії. Такого роду монархія, природно, го виявляється тираном, так як в ній проявляється безвідповідальна влада над усіма равпимі і кращими і до вигоди її самої, а не підданих. Тому така тиранія виникає всупереч бажанню підданих: ніхто з вільних людей добровільно не виносить такого роду влади.

Отже, ось які види тиранії і ось скільки їх із зазначених причин.

25 IX 1. Який же вид державного устрою найкращий? Як може бути найкращим чином влаштоване життя для більшої частини держав і для більшості людей безвідносно до чесноти, що перевищує чеснота звичайної людини, безвідносно до виховання, для якого потребни природні обдарування і щасливий збіг обставин, безвідносно до самого бажаного строю, але стосовно лише до тієї життєвої про-зо становке, яка доступна більшості, і до такого державного устрою, яке виявляється прийнятним для більшої частини держав? 2. Різні види так званої аристократії, про які ми щойно говорили, почасти малозастосовні в більшості держав, почасти наближаються до та ^ званої політії (чому і слід говорити про ці види як про один).

Судження про всі поставлених питаннях основи-35 ється па одних і тих же вихідних положеннях. Якщо вірно сказано в нашій «Етиці» 2l, що те життя блаженна, при якій немає перешкод до здійснення чесноти, і що доброчесність є середина, то потрібно визнати, що найкращою життям буде саме середнє життя, така, при якій середина може бути досягнута кожним . 3. Необхідно встановити те ж саме мірило як для чесноти, так і для; про порочність держави та її пристрої: адже пристрій держави - це його життя. Ш5ь

У кожній державі є три частини: дуже заможні, вкрай незаможні і треті, що стоять посередині між тими і іншими. Так як, за загальноприйнятою думкою, помірність і середина - найкраще, то, очевидно, і середній достаток з усіх благ усього краще. 4. При наявності його найлегше повіповаться доводів розуму, навпаки, важко слідувати цим доводам людині сверхпрекрасной, надсильного, сверхзнатному, надбагатих або, навпаки, людині надбідних, надслабка, сверхуніженному по своєму суспільному становищу.

Люди першого типу стають переважно нахабами і великими мерзотниками. Люди другого типу часто робляться зло-ю ден мі і дрібними мерзотниками. А із злочинів одні відбуваються через нахабства, інші - внаслідок підлості. Понад те, люди обох цих типів не ухиляється від влади, але ревно прагнуть до неї, але ж і те й інше приносить державам шкоду. 5. Далі, люди першого типу, маючи надлишок добробуту, сили, багатства, дружніх зв'язків тощо, 15 пе бажають, та й не вміють підкорятися. І це спостерігається вже вдома, з дитячого віку: розбещені розкішшю, в якій вони живуть, вони не виявляють звички коритися навіть у школах. Поведінка людей другого типу через їх крайньої незабезпеченості надзвичайно принижене. Таким чином, одні пе здатні панувати і вміють підкорятися тільки ю тієї влади, яка проявляється у панів над рабами, інші ж не здатні підкорятися ніякої влади, а панувати вміють тільки так, як панують панове

над рабами . 6. Виходить держава, що складається з рабів і панів, а не з вільних людей, держава, де одні повні заздрости, інші - презирства. А такого роду почуття дуже далекі від почуття дружби в політичному спілкуванні, яке повинно містити в собі дружнє початок. Згадані 25 ж нами люди не бажають навіть йти по одній дорозі зі своїми супротивниками.

Держава понад усе прагне до того, щоб все в ньому були рівні й однакові, а це властиво переважно людям середнім. Таким чином, якщо виходити з природного, на нашу твердженням, складу держави, неминуче випливає, що держава, що складається з середніх людей, буде мати і найкращий державний лад. Ці громадяни переважно і залишаються в державах цілими і 30 неушкодженими. Вони не прагнуть до чужого добра, як бідняки, а інші не зазіхають на те, що цим належить, подібно до того як бідняки прагнуть до майна багатих. І так як ніхто на них і вони ні на кого не вчинили, то і життя їх протікає в безпеці. Тому прекрасне побажання висловив Фокілід: «У середніх безліч благ, в державі 35 бажаю бути середнім» 22. 8. Отже, ясно, що найкраще державне спілкування - те, яке досягається за допомогою середніх, і ті держави мають хороший лад, де середні представлені в більшій кількості, де вони - в кращому випадку - сильніше обох крайнощів або принаймні кожної з них окремо. З'єднавшись з тією чи іншою крайністю, вони забезпечують рівновагу і перешкоджають перевазі супротивників. Тому найбільшим 40 благополуччям для держави є те, щоб її громадяни мали власність середньої, але доста-12 »ба точної; а в тих випадках, коли одні володіють занадто багатьом, інші ж нічого не мають, виникає або крайня демократія, або олігархія у чистому вигляді, або тиранія, саме під впливом протилежних крайнощів. Адже тиранія утворюється як з надзвичайно розпущеної демократії, так і з олі-5 ГАРХІ, значно рідше - з середніх видів державного ладу і тих, що те саме ім23. Про причини цього ми поговоримо пізніше, коли будемо міркувати про державні перевороти. 9. Отже, очевидно, середній вид державного ладу найкращий, бо тільки він не веде до внутрішніх чвар; там, де середні громадяни численні, всього рідше бувають серед громадян угруповання і розбрат. І великі держави з тієї ж самої причини - саме тому, що в них численні середні громадяни, - менш схильні чварам; в невеликих же державах населення легше розділяється на дві сторони, між якими не залишається місця для середніх, і майже всі стають там або бідняками , або багатіями.

Демократії в свою чергу користуються більшою порівняно з олігархіями безпекою; існування їх більш довговічне завдяки наявності в них середніх громадян (їх більше, і вони більш причетні до почесних прав в демократіях, ніж в олігархіях). Але коли за відсутністю середніх громадян незаможні пригнічують своєю численністю, держава виявляється в нещасливому стані і швидко йде до загибелі. 10.

На доказ висунутого нами положення можна привести і те, що найкращі законодавці вийшли з громадян середнього кола: звідти відбувалися Солон (що видно з його віршів), Ліку рг (царем він не був), Харонда і майже більшість інших. Тепер ясно і те, чому в більшості випадків державний лад буває або демократичним, або олігархічним. Внаслідок того що середні займають в державах найчастіше незначне місце, ті з двох, які їх перевершують, - або великі власники, або простий народ, - віддалившись від середнього стану, перетягують державний лад на свій бік, так що виходить або демократія, або олігархія. 11. Так як, понад те, між простим народом і заможними виникають чвари і боротьба, то, кому з них вдається здолати супротивника, ті й визначають державний устрій, причому не загальне і засноване на рівності, а на чиєму боці була перемога, ті й отримують перевага в державному ладі в якості нагороди за перемогу, і одні встановлюють демократію, інші - олігархію. І ті два грецьких держави, яким належало верховенство в Греціі24, насаджували у відповідності зі своїм державним устроєм в інших державах одне -

35 демократію, інше - олігархію, причому рахувалися з вигоди не цих двох держав, але лише зі своєю власною. 12. У силу зазначених причин середній державний лад або ніколи не зустрічається, або рідко й у небагатьох. Один лише чоловік на противагу тим, хто перш здійснював верховенство, 40 дав себе переконати ввести цей строй25. Взагалі ж у 429бь державах встановилося таке звичай: рівності не бажати, але або прагнути панувати, або жити в підпорядкуванні, терпляче переносячи його.

Зі сказаного ясно, яке найкраще державний устрій і з якої причини.

13. Після того як нами визначено найкраще го-6 сударственно пристрій, неважко угледіти, яке з інших пристроїв, демократичних і олігархічних (а різновидів їх, на нашу твердженням, кілька), слід поставити на перше місце за найкращим, яке - на другому і так далі залежно від того, наскільки те й інше і так далі виявляються відносно кращими або гіршими. Кращим видом державного устрою завжди буде те, яке наближатиметься до совершеннейшему, а гіршим - то, яке буде більш віддалятися від середнього. Виключається той випадок, коли хто-небудь стане обговорювати це питання в залежності від тих «про чи інших передумов. Я кажу «залежно від тих чи інших передумов» тому, що часто пе буває ніяких перешкод до того, щоб деякі держави замість іншого, більш пріоритетним самого по собі пристрої користувалися іншим, але для нього корисним пристроєм.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " VIII 1. "
  1. Розділ VIII.
    Розділ
  2. Розділ VIII
    Розділ
  3. ГЛАВА VIII Розділ I
    ГЛАВА VIII Розділ
  4. Глава VIII Правотворчество
    Глава VIII
  5. ТЕМА 9 Візантія в VIII-X ст.
    ТЕМА 9 Візантія в VIII-X
  6. Тема VIII. РУСЬ НА РОЗДОРІЖЖІ
    Тема VIII. РУСЬ НА
  7. Розділ VIII. Злочини у сфері економіки
    Розділ VIII. Злочини у сфері
  8. Розділ VIII. Управління багатоквартирними будинками
    Розділ VIII. Управління багатоквартирним
  9. ГЛАВА VIII. ЗАКОНОДАВЧА ВЛАДА: ПАРЛАМЕНТ
    ГЛАВА VIII. ЗАКОНОДАВЧА ВЛАДА:
  10. Розділ VIII. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЗОБОВ'ЯЗАННЯ І ДОГОВОРИ
    Розділ VIII. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЗОБОВ'ЯЗАННЯ І
  11. Глава VIII Основи кримінального права Російської Федерації
    Глава VIII Основи кримінального права Російської
  12. Глава VIII. Банківські операції та угоди кредитної організації
    Глава VIII. Банківські операції та угоди кредитної
  13. Розділ VIII. Зобов'язання з передачі майна у власність (в інше речове право)
    Розділ VIII. Зобов'язання з передачі майна у власність (в інше речове
  14. ТЕМА 7 Держава Каролінгів. Периферія каролингского світу. Західноєвропейська культура в епохуКаролінгов (VIII-сер.ІХв)
    ТЕМА 7 Держава Каролінгів. Периферія каролингского світу. Західноєвропейська культура в епохуКаролінгов
  15. Глава VIII. Рада директорів (наглядова рада) та виконавчий орган товариства
    Глава VIII. Рада директорів (наглядова рада) та виконавчий орган
  16. Книга друга (В)
    Див прим. 22 до кн. I «Фізики». - 418. Парменід. - 418. Копцепцію трьох елементів - огпя, води і повітря - розвивав піфагорієць Іон Хиосский. - 418. «Тімей» 51 а. - 419. «Тімей» 50 а - Ь. - 419. «Фізика» I 6-7. - 419. Російські слова « вологе »і« рідке »позначаються в тексті Аристотеля одним і тим же терміном - hygron. - 420. Неясно, про яке творі тут йде мова.
© 2014-2022  ibib.ltd.ua