X 1.

стійкіше. 5. Багато законодавців, в тому числі ті, які мають на увазі встановлення аристократичного ладу, зазнають невдачі не тільки внаслідок того, що вони надають занадто багато переваж-10 ществ заможним, але й тому, що при цьому опи намагаються обійти простий народ. Адже з часом з ложно понятого блага неминуче піде справжнє зло, і державний лад губить швидше жадібність багатьох, ніж простого народу.

6. Існує п'ять видів хитрувань, за допомогою 15 яких у державному управлінні вважають можливим домогтися розташування простого народу. Опі відносяться до області пристрою народних зборів, посад, судових установлень, війська і гімнастичних вправ. Що стосується народних зборів, то право брати участь у ньому надається всім, причому на багатьох в разі ухилення з їхнього боку накладається грошовий штраф; або його повинні +20 сплачувати одні тільки багаті, або їх штрафують сильніше. У справі заміщення посад особи, які володіють певним майновим цензом, але мають права від цих посад відмовлятися, бідняки ж це право мають. За ухилення від ісполнепія суддівських обов'язків на заможних накладається штраф, бідні звільнені від нього, або, як у законодавстві Харонда, на багатьох накладається великий штраф, на бідних - невеликий. 7. У деяких го-25 Сударства всі, хто числиться в цивільних списках, отримують право брати участь у народних зборах і суде26, а якщо вони після занесення в цивільні списки будуть ухилятися від виконання тієї та іншої обов'язки, на них накладається великий грошовий штраф. Робиться це, з одного боку, з тією цілі, щоб утримати їх загрозою штрафу від запису в цивільні списки, з іншого - раз вони не запишуться в цивільні списки, то втрачають право брати участь у суді й у народних зборах. І щодо права мати зброю і приймати участь в гімнастичних зо вправах керуються у законодавствах тими ж самими міркуваннями: незаможним дозволяется НЕ купувати зброю, багаті ж караються штрафом, якщо не придбають його. За ухилення від гімнастичних вправ на бідних не накладається ніякого штрафу, багаті ж платять штраф, щоб одні під загрозою штрафу брали участь у гімнастичних вправах, інші ж, яким нічого за ухилення не загрожує, не приймали в них участі. Це все - олігархічні хитрощі в області зако-85 нодательства.

8. У демократіях цим хитрощів протиставляються інші: за участь у народних зборах і в суді незаможним платять винагороду, заможні ж ніякому штрафу не підлягають. Хто бажає у даному випадку прийти до правильного змішання, очевидно, має об'єднати в одне обидва цих правил: 40 одним виплачувати винагороду за виконання обов'язків, інших штрафувати за ухилення від них, тому що тільки в такому випадку всі брали б участь у державному житті; інакше управління нею буде знаходитися в руках тільки-яких одних.

513

17 Аристотель, т. 4

10. У деяких державах повноправними громадянами вважаються ие тільки ті, хто служить у даний час у важкоозброєні війську, а й ті, хто вже відслужив свій термін. Так, у малайців повноправними громадянами були саме такі, а поса-15 ностнимі особами обирали тільки перебували на дійсній військовій службі. І в Греції, після скасування монархічного ладу повноправними громадянами були в перший час воїни, а саме спочатку - вершники; пояснюється це тим, що тоді на війні силу і перевагу давала кіннота, а тяжеловооруженная піхота за відсутністю в ній правильного 20 пристрою була марна: досвідченості в справі улаштування піхоти, так само як і вироблених правил тактики, у стародавніх не було, чому всю силу вони і вважали в кінноті. З ростом держав і тяжеловооруженная піхота отримала більше значення, а це спричинило за собою участь у державному управлінні більшого числа громадян. Ось чому древні називаючи-25 чи демократіями ті види державного ладу, які ми тепер називаємо політ. І. Насправді ж, звичайно, архаїчні види державного ладу відносяться до числа олігархічних і монархічних. Внаслідок браку більш-менш значного числа середніх громадян у них не існувало; нечисленні і неорганізовані, вони були більш схильні залишатися в підпорядкуванні.

Тепер ми знаємо причину існування неяк-зо ких видів державного ладу; знаємо, чому крім нами зазначених існують і інші види (адже як демократій, так і інших видів існує не один); знаємо, які між ними відмінності і чому ці відмінності пояснюються; понад те, знаємо, який вид державного устрою має бути при-внан з загальної точки зору найкращим і який вид з решти до яких державам найбільш підходить.

85 II 1. Звернемося тепер знову як до загального, так і до більш ретельного розгляду окремих частин, що складають основу кожного з видів державного устрою, після того як належне вихідне початок їх нами встановлено. У всякому державному устрої цих основних частин три; з ними повинен вважатися слушну законодавець, витягуючи з них користь для кожного з видів державного устрою. Від чудового стану цих частин залежить і прекрасний стан государ-40 жавного ладу; та й саме відмінність окремих видів державного ладу обумовлено різним пристроєм кожної з цих частин. Ось ці три частини: пер-1298а вая - законодавчим орган, який розглядає справи держави, друга - посади (саме які

посади повинні бути взагалі, чим вони должйи ВЄ-»дати, яким повинен бути спосіб їх заміщення), третя «ж судові органи.

Законодавчим орган правомочний вирішувати питання р війну і мир, про укладання та розірвання 5 спілок, про закони, про смертну кару, про вигнання, про конфіскацію майна, про обрання посадових осіб і про їх звітності. 2. Рішення всього цього кола справ може бути доручено або всім громадянам, або частини їх (наприклад, якомусь одного посадовій особі чи кільком), або ж рішення деяких справ може бути надано всьому складу громадянства, а вирішення інших - частини його. Демократичним початком є те, коли всі громадяни вирішують всі справи, оскільки до такого роду рівності ю демократія і прагне. 3. Якщо вирішують все, то здійснюватися це може декількома способами. Один з них полягає в тому, що рішення надається не всім громадянам у повному складі, але між ними дотримується відома черговість; таке державний устрій Телекл Мілетского27. І при інших державних пристроях посадові особи, зійшовшись разом, радяться, посади ж заме-is щаются всіма громадянами по черзі, в порядку філ і навіть ще більш дрібних підрозділів цивільної громади, поки не пройдуть всі; в повному складі громадяни збираються на нараду тільки тоді, коли мова йде про питання законодавства і питаннях, що стосуються самого державного устрою, а також для вислуховування розпоряджень посадових 20 осіб. 4. Інший спосіб полягає в тому, що радяться всі разом, але сходяться тільки для обрання посадових осіб, з питань, що стосуються законодавства, війни, миру та прийняття звіту, у всіх же інших випадках діють особливі для кожної галузі управління посадові особи, призначені з усіх громадян шляхом обрання або за допомогою жереба. Третій спосіб: громадяни збираються з приводу обрання 25 посадових осіб та приймання звітів і щоб радитися про війну і союзах; іншими справами управляють посадові особи, призначені в міру можливості шляхом обрання, що буває особливо необхідно для тих посад, які вимагають від осіб, наділених ними , спеціальних знань.

5. Четвертий спосіб полягає в тому, що всі грома * данє радяться в об'єднаному зборах про всі зо державних справах; посадові особи ні з якого питання не можуть виносити свого рішення, але дають тільки попереднє ув'язнення. Цей останній спосіб застосовується в даний час в крайніх демократіях, які, на нашу думку, відповідають династичної олігархії і тіранніче-ської монархії.

Всі ці способи властиві демократичному ладу. 6. Якщо ж вся законосовещательное влада зосереджена в руках тільки деяких осіб, то це за вже характерна ознака олігархічного ладу. І тут є кілька різних способів. Якщо обрання згаданих кількох осіб обумовлено більш-менш помірним майновим цензом, завдяки чому обранню підлягає більшість громадян, якщо слідують приписами законів, не до-40 пускаючи порушень у тому, що забороняється законом, і якщо той, хто володіє цензом, допускається до законосовещательной влади , то такого роду олігархія, що відрізняється поміркованістю, наближається до полі-і298ь тії. Коли ж право на участь у законосовещательной влади належить не всім, а тільки обраним, але вони правлять, як і в першому випадку, за законом, тоді ми маємо справу з олігархією у власному розумінні. Якщо ж особи, які володіють законосовещательной владою, поповнюють свій склад шляхом кооптації зі своєї ж середовища, коли син заступає місце батька і коли вони стоять вище законів, то такого роду лад має бути визнаний крайней олігархією. 7. Якщо законосовещательное влада по деяких справах, як, 5 наприклад, з питань війни, миру, звітів посадових осіб, належить усім, по іншим же справах - посадовим особам і посади заміщуються шляхом вибору, а не по жребію28, то цей державний лад аристократичний. Якщо ж для деяких справ посадові особи призначаються за вибором, а для інших - за жеребом (в останньому випадку або безпосередньо за жеребом, або за жеребом з числа попередньо намічених кандидатів) або якщо при заміщенні посад застосовуються спільно і з-ту лайку і жереб, то в такому випадку ми маємо справу

 почасти з аристократією, почасти з политией п власному розумінні. 

 Ось як може бути розподілена законосовещательное влада відповідно до видів державного устрою, і згідно з зазначеним розподілом відбувається управління при кожному державному устрої. 8. Для демократичного ладу, як його зазвичай розуміють нині (я маю на увазі таку демократію, де верховна влада на-15 роду стоїть навіть вище закону), було б корисно з метою кращого устрою законосовещательной влади застосовувати спосіб, здійснюваний в олігархіях щодо судебпих встановлень . Саме: там під загрозою грошового штрафу змушують відправляти суддівські обов'язки тих, кого бажають бачити суддями, тоді як у демократіях видають плату незаможним. Так слід було б робити і щодо народних зборів: тоді всі - народ зі знатпимі, а по-2о следпне з народною масою, - радячись разом, стануть обговорювати справи краще. Корисно також, щоб в обговоренні брали участь, шляхом чи вибору або за жеребом, всі частини цивільного населення в рівній пропорції. Нарешті, в тих випадках, коли представники простого народу матимуть чисельну перевагу над особами, підготовленими до політичної діяльності, корисно було б давати вознагражде-25 ня не всім, але тільки такому числом їх, яке відповідало б числу знатних, або ж з того розряду , який має чисельну перевагу або надлишок, виключати його але жеребом. 9. У олігархіях слід або додавати шляхом обрання відоме число людей з народної маси, або встановити таку посаду, яка існує в деяких, державах, - пробули і номофілаков29 -? і обговорювати тільки ті справи, про які вони представлять свої попередні зо ув'язнення. При такому порядку народ буде мати свою частку участі в законосовещательной влади і позбавлений буде можливості скасувати небудь в державному устрої; народні постанови тоді будуть або цілком узгоджуватися з рішеннями пробули і номофілаків, або ні в чому не суперечитимуть внесеним законопроектів. Можна також дорадчий голос надати всім, вирішальний ж - тільки посадовим особам. 10. Взагалі ж сле- 

 S5 дме чинити всупереч усталеному в полі-. тіях30 звичаєм: народній масі повинно бути надано право відхиляти вносяться законопроекти, по не право самостійно висувати їх - відхилений законопроект повинен знову повернутися до посадових осіб. У політ само роблять навпаки: деякі мають право відкидати законопроекти, висувати ж їх вони не мають права; послід-1293 а неї завжди належить найбільш численного зібрання. 

 Ось наші висновки про законосовещательной, головною влади в державі. 

 Інформація, релевантна "X 1."