| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
16.2. Основні джерела та види фінансування природоохоронної сфери. Цільові фонди охорони природи |
||
|
Грамотна реалізація ідей функціонування цільових природоохоронних (екологічних) фондів дозволяє усунути багато недоліків діяла раніше системи фінансування, зокрема, слабкий облік місцевої специфіки фінансованих об'єктів та необхідних пропорцій у виділенні коштів на окремі напрями охорони навколишнього середовища. Механізм утворення фондів сприяє збільшенню припливу коштів і часткового самофінансування природоохоронних робіт за рахунок платежів підприємств за забруднення. Вперше питання про необхідність створення екологічних фондів виник у вітчизняній літературі на рубежі 70-80-х років XX в. у зв'язку з проблемою пошуку і розподілу коштів на природоохоронні заходи і розробкою системи платежів та штрафів за забруднення навколишнього середовища. Дослідження зарубіжного досвіду показало, що на Заході екологічні фонди в державному масштабі широкого поширення не отримали, проте у Франції, ФРН, Нідерландах в рамках окремих територій створюються колективні розподільні фонди цільового призначення. Такі фонди формуються насамперед при регулюванні надходжень стічних вод. 235 Вони утворюються за рахунок коштів підприємств-забруднювачів, державних дотацій і засобів басейнових органів. Досвід країн, які впроваджують такі фонди, показує, що умовами ефективного використання їх коштів є наявність конкретних природоохоронних програм і обмеження числа членів фонду, що дозволяє більш точно визначати розміри внесків окремих підприємств і подальший розподіл коштів. Так, в США створено державний компенсаційний фонд, який використовується для компенсації витрат уряду на застосування невідкладних заходів і обмеження масштабів збитку, нанесеного здоров'ю людей. У 1980 р. був прийнятий закон про Суперфонда, що регламентує фінансування робіт по знешкодженню хімічних звалищ та інших небезпечних відходів: 75% надходжень до Суперфонд повинні забезпечувати податки корпорацій. У рамках суперфонду сформований спецфонд за рахунок штрафів компаній, у яких були випадки забруднення навколишнього середовища небезпечними речовинами. Компенсаційні фонди створюються в США і на рівні штатів на фінансування моніторингу, досліджень і практичних заходів за рахунок збору штрафів у відшкодування збитків від забруднення природного середовища. У Республіці Білорусь цільовий позабюджетний фонд охорони природи був заснований в 1990 р., а пізніше створення його отримало правову основу відповідно до Закону Республіки Білорусь "Про охорону навколишнього середовища" (1992), який чітко визначив найважливіші джерела фінансування екологічних програм і заходів з охорони навколишнього середовища: ? республіканський і місцеві бюджети; ? кошти юридичних осіб, добровільні внески населення, іноземних громадян, а також інших джерел; ? республіканський, місцеві позабюджетні фонди та громадські фонди охорони природи; ? кредити банків. Створення позабюджетних фондів охорони природи (республіканського, обласних, Мінського міського, районних та міських) регламентувала окрема стаття закону (ст. 19), в якій було визначено порядок їх утворення та напрями використання коштів. Тим самим посилювалася значимість фондів як джерел фінансування екологічної сфери. У розвиток цієї статті було розроблено і затверджено урядом "Положення про позабюджетних фондах охорони природи в Республіці Білорусь", в якому в якості основних засобів формування фондів відзначені податки (платежі) за викиди (скиди) забруднюючих речовин у навколишнє середовище; платежі за розміщення (складування) відходів; суми, отримані на відшкодування шкоди, заподіяної порушенням зако 236 нодательства про охорону навколишнього середовища; штрафи за порушення природоохоронного законодавства. Крім зазначених джерел позабюджетні фонди поповнювалися за рахунок платежів за видачу ліцензій на природокористування, коштів від реалізації конфіскованих знарядь полювання та рибальства, а також від продажу незаконно добутої з їх допомогою продукції, інвалютних надходжень, отриманих за позовами від іноземних фізичних і юридичних осіб за порушення природоохоронного законодавства, пайової участі юридичних осіб, інших природокористувачів у фінансуванні природоохоронних робіт і деяких інших надходжень. Всі зазначені кошти, що формують позабюджетні фонди охорони природи, зараховувалися на спеціальні рахунки виконкомів місцевих Рад депутатів, а потім розподілялися наступним чином: 10% - на спеціальний поточний рахунок позабюджетних коштів Мінприроди (республіканський позабюджетний фонд), 30% - в обласні, 60% - в районні та міські фонди охорони природи. Кошти фондів витрачалися тільки на природоохоронні потреби. Використання їх показано на ріс.16.1 та 16.2. Згідно ріс.16.2, в 1996 р. майже 2/3 коштів фондів було витрачено на будівництво, капітальний ремонт та реконструкцію очисних споруд та полігонів для відходів, інша частина - на придбання контрольно-вимірювальних приладів і обладнання; заходи з охорони і відтворення тваринного і рослинного світу, підвищення родючості земель; зміцнення державних служб; організацію моніторингу та ведення кадастрів природних ресурсів; наукові дослідження в галузі охорони навколишнього середовища тощо Слід зауважити, що позабюджетні фонди охорони природи всіх рівнів концентрували в останні роки чималі грошові ресурси (так, в 1996 р. до фондів республіки надійшло близько 880, а в 1997 р. - 1327700000000 р.), тому все частіше порушувалося питання про консолідацію фондів з бюджетами відповідних рівнів з метою посилення державного контролю за витрачанням коштів. І відповідно до ст. 2 Закону "Про бюджет Республіки Білорусь на 1998 рік" кошти республіканського позабюджетного фонду охорони природи вперше були включені до складу республіканського бюджету, а операції з ними стали проводитися через систему Головного державного казначейства Міністерства фінансів Республіки Білорусь. З цих пір позабюджетний фонд охорони природи став іменуватися державним цільовим бюджетним фондом охорони природи. Кошти ж територіальних фондів охорони природи (відповідно 237 Джерела освіти Платежі за викиди (скиди) забруднюючих речовин, розміщення відходів Суми, отримані у відшкодування збитку і від стягнення штрафів за екологічні правопорушення Кошти від реалізації конфіскованих знарядь полювання та рибальства, незаконно добутої з їх допомогою продукції Бюджетний фонд охорони природи
10% - до республіканського фонд охорони природи 30% - в обласні фонди охорони природи 60% - до районних і міських фондів охорони природи Напрямки використання коштів Здійснення заходів і програм з охорони навколишнього середовища і відтворення природних ресурсів Впровадження екологічно чистих технологій, будівництво очисних споруд, технічне переозброєння, реконструкція та капремонт природоохоронних об'єктів Ведення кадастрів природних ресурсів та моніторингу навколишнього середовища Кошти, отримані у вигляді дивідендів, відсотків за вкладами, банківських депозитах, від пайової використання коштів фонду в діяльності підприємств та інших юридичних осіб Платежі за видачу ліцензій на природокористування Інвалютні надходження, отримані за позовами за порушення природо охоронного законодавства від іноземних юридичних осіб і громадян Добровільні внески, пайова участь юридичних осіб; доходи від проведення грошово-речових лотерей Розробка екологічних нормативів і стандартів НДДКР зі створення природоохоронної техніки і технологій Проведення екологічної експертизи Зміцнення державних контрольних служб, пропаганда екологічних знань, міжнародне співробітництво тощо Інші потреби, пов'язані з охороною навколишнього середовища Рис. 16.1. Схема формування і використання коштів бюджетного цільового фонду охорони природи 238 Перераховано ^ Будівництво в республіканський очисних споруд фонд 10% і полігонів 32%
Ріс.16.2. Використання коштів територіальних (обласних і г Мінська) позабюджетних фондів охорони природи в Республіці Білорусь в 1996 р. до ст. 3 закону) тепер акумулюються в складі місцевих бюджетів. Значимість фондів полягає в тому, що їхні кошти є тим необхідним мінімумом, який гарантований екологічній сфері і не може бути використаний ні на які інші потреби. Розподіл же бюджетних коштів підкоряється вимогам економічної доцільності, які часто не узгоджуються з вимогами екологічного імперативу. Зниження бюджетного інвестування в екологічну сферу компенсувалося в останні роки зростанням капітальних витрат з цільових природоохоронних фондів, а також з коштів підприємств і організацій (табл. 16.1). Завдяки цьому загальні річні витрати на охорону навколишнього середовища мають тенденцію до зростання, а їх частка у ВВП поступово зростає (табл. 16.2). Проте в даний час цільові фонди охорони природи функціонують у складі бюджетів (республіканського і місцевих), і це, звичайно ж, призвело до використання "природоохоронних грошей" не тільки на екологічні потреби. 239 Таблиця 16. Структура капітальних вкладень на охорону довкілля, за джерелами фінансування,% * Капітальні вкладення I 1992 1993 1995 1 ООЛ р. На охорону навколишнього середовища, всього 100 100 100 Л- У ^ О р. 100 1999 р. 100 З них фінансування за рахунок: республіканського бюджету 28,3 21,1 5,5 6,9 10,2 місцевих бюджетів 18,9 36,7 34,3 23,2 20,1 цільових (позабюджетних фондів охорони природи - 4,6 22,2 30,4 14,2 коштів підприємств та організацій 52,7 37,5 37,9 39,4 55,5 Білорусь. " ™ ™ 0 П ° данньм Міністерс ™ а статистики та аналізу Республіки Таблиця 16.2 Питома вага витрат на охорону навколишнього середовища у ВВП * 1990 1992 1995 1997 1998 1 ТОВ Витрати на охорону навколишнього середовища, млрд р. 0,436 11,912 2491,0 7765,2 13 005,0 1УУУ р. Валовий внутрішній продукт, млрл р. ** 43 917 119 813 356 079 675 159 9 ЯОП 99Гк Частка витрат на охорону навколишнього середовища у ВВП,% 1,0 1,3 2,0 2,2 1,9 2,2 БелаТусГ11 ™ 110 П ° даними М * ™ ерств статистики та аналізу Республіки ** У цінах відповідних років. Так, за даними Мінприроди, в 1999 р. розпорядниками бюджетних фондів усіх рівнів було витрачено 4077600000000 р. (неденомінованих), з них 60% склали капітальні витрати (на будівництво, реконструкцію природоохоронних об'єктів, придбання контрольно-вимірювальних приладів та обладнання; капітальний ремонт очисних споруд та мереж каналізації більш ніж в 50 населених пунктах республіки; на фінансування будівництва, реконструкції та ремонту споруд з очищення та утилізації гнойових стоків на тваринницьких комплексах; на будівництво полігонів промислових і побутових відходів тощо). Разом з тим, відповідно до постанови Ради Міністрів Республіки Бела-240 русь 14% коштів фондів охорони природи всіх рівнів було перераховано для часткової компенсації витрат по вивезенню на поля органічних добрив, що, безумовно, суперечить їх цільовому призначенню. У міру розвитку та оздоровлення економіки основну частину витрат по нормалізації екологічної обстановки повинні взяти на себе підприємства, і потреба в цільових фондах сама собою відпаде. У теперішній же час, виходячи з аналізу існуючої тенденції у співвідношенні джерел фінансування природоохоронної діяльності (табл . 16.1), політику інвестування екологічної сфери слід будувати на основі власних коштів суб'єктів господарювання, засобів природоохоронних фондів, а також залучати для цього можливих інвесторів.
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна" 16.2. Основні джерела та види фінансування природоохоронної сфери. Цільові фонди охорони природи " |
||
|
||