Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Вексельне право / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Морандьер Л.Ж.. Цивільне право Франції / Пер. з фр. та вступна стаття Е. А. Флейшиц. Том 1. - М.: Изд- во іноземної чи.,. - 742 с., 1958 - перейти до змісту підручника

531. Заперечення опікуна або піклувальника.

Опікун або піклувальник (справа іде про неповнолітнього майбутньому

370

Законна родина

Укладення шлюбу

371

дружині) має право заявити заперечення нарівні з родичами по бічній лінії і з тих самих підстав, що і вони, але за умови, що заперечення опікуна заявлені за повноваженням сімейного ради (ст. 175). Це остання умова робить важко зрозумілою надання опікуну також і права заперечувати проти вступу в шлюб підопічного, який є божевільним. Так як підопічний не досяг повноліття, то для вступу його в шлюб потрібна згода сімейної ради. Одне з двох: або сімейний рада дала згоду па вступ у шлюб, і тоді трудноінять, як він після цього дає опікуну повноваження заявити заперечення проти того ж шлюбу з огляду на те, що підопічний є божевільним, або, навпаки, сімейний рада не дала згоди на шлюб, і цього достатньо для обгрунтування заперечення.

532 . Чи має право прокурор заявити заперечення?

Це спірне питання, хоча цивільний кодекс і зберігає мовчання з цього приводу.

З одного боку, безперечно, що право IM заперечення може спиратися тільки на пряму вказівку закону. Так безсумнівно, що ні спадні, ні племінники і племінниці, більш близькі родичі по бічній лінії, ніж двоюрідні брати і сестри, не мають права заперечення. Тому й право прокурора може спиратися тільки на норму нашого цивільно- процесуального законодавства, що встановлює загальні правила про участь прокуратури у цивільних справах. Такою нормою є стаття 46 закону 20 квітня 1810, що відноситься до судового устрою. Ця стаття породила класичну контроверза зважаючи деякого протиріччя між першою і другою частинами. Справді, частина 1 говорить: У цивільних справах прокурор бере участь за власним рішенням у випадках, передбачених законом. Це обмежувальна формула, що зводить можливу участь прокурора у цивільних справах до випадків, коли він прямо уповноважений на це законом. Водночас частина 2 додає: Він наглядає за виконанням законів, судових ухвал та рішень він забезпечує це виконання за власним рішенням у випадках, коли цього тре-

бует публічний порядок.

Ця остання норма розширює межі ініціативи прокуратури і в обговорюваному нами випадку відкриває їй право заявити заперечення проти вступу в шлюб особи, що перебуває в іншому нерасторгнутом шлюбі, або проти кровозмісного шлюбу. Заявити таке заперечення значить, безсумнівно, забезпечувати виконання закону у випадках, коли цього вимагає публічний порядок.

З двох формулювань порався повинна отримати та, яка міститься в другій частині статті, доповнила і виправити першу її частину. Таким чином, прокурор має право заявити заперечення проти вчинення шлюбу, якщо він вважає, що мається така перешкода до шлюбу, ігнорування якого означало б нанесення збитку публічному порядку.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "531. Заперечення опікуна або піклувальника."
  1. Припинення опіки та піклування можливо в трьох формах (ст. 39-40 КГ).
    1. Звільнення опікунів (піклувальників) від виконання ними своїх обов'язків проводиться органом опіки та піклування в разі повернення неповнолітнього його батькам або її всиновлення; при приміщенні підопічного у відповідне виховне, лікувальний та аналогічне ним установа; на прохання опікуна (піклувальника) за наявності поважних причин, що роблять неможливим подальше
  2. 2. Органи опіки та піклування
    Опіка та піклування перебувають у віданні органів місцевого самоврядування. Найбільш важливі питання вирішує безпосередньо голова районної, міської, районної в місті адміністрації за місцем проживання особи, яка підлягає опіці або піклуванню, або за місцем проживання опікуна (піклувальника). Глава адміністрації приймає рішення про встановлення опіки (піклування) на підставі відповідного
  3. 3. Особи, які призначаються опікунами та піклувальниками
    При призначенні опікунів і піклувальників враховується, що їм надається велика довіра - найбільш повно забезпечити інтереси і благополуччя підопічних, їх виховання, турботу про їхнє здоров'я. З метою найбільш повного врахування інтересів підопічних закон встановлює ряд загальних вимог до опікунам та піклувальникам. У першу чергу повинні прийматися до уваги їх моральні й інші особисті якості. Вони
  4. § 3. Опіка та піклування
    Опіка та піклування традиційно розглядалися в теорії як комплексний інститут сімейного та цивільного права, в рамках якого здійснюється правове регулювання відносин, спрямованих на заповнення відсутнього обсягу дієздатності громадян. Крім того, опіка та піклування є формою виховання дітей, що залишилися без батьківського піклування. Відповідно розмежовується і правове
  5. 1. Поняття і цілі опіки та піклування
    Кожен громадянин (фізична особа) незалежно від віку та стану здоров'я здатний мати права та обов'язки, тобто має правоздатність. Але не всі громадяни (фізичні особи) здатні самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки в силу нестачі дієздатності або її повної відсутності. Для заповнення відсутньої або відсутньою у таких громадян дієздатності і
  6. 16. Опіка та піклування.
    Опіка - один із способів заповнення відсутньої або повністю відсутньою дієздатності фізичної особи, а також спосіб охорони майна певної категорії громадян. Опіка встановлюється над особами до 15 років, у яких немає батьків або батьки яких позбавлені батьківських прав, а також над особами, визнаними судом недієздатними, а також над майном цих осіб, якщо воно знаходиться в
  7. 4. Права і обов'язки опікунів та піклувальників
    Головною треба вважати обов'язок опікунів і піклувальників піклуватися про зміст своїх підопічних, про забезпечення їх доглядом і лікуванням, а щодо неповнолітніх підопічних - також і про їх навчанні та вихованні. Ця загальна обов'язок конкретизується стосовно до різних сфер діяльності опікунів і піклувальників. Найважливіше місце серед них займає сфера майнових відносин. Опікун,
  8. 5. Позивачі у справах про захист честі, гідності та ділової репутації
    Звертатися до суду за захистом честі та гідності можуть дієздатні громадяни та організації, наділені правами юридичної особи. Якщо поширення компрометуючих відомостей зачіпає інтереси структурного підрозділу організації, то право на захист здійснює юридична особа, до складу якого входить даний підрозділ. Інтереси неповнолітніх і недієздатних громадян, які потребують
  9. § 7. Опіка, піклування та патронаж
    1. Поняття і цілі опіки та піклування Кожен громадянин (фізична особа) незалежно від віку та стану здоров'я здатний мати права та обов'язки, тобто має правоздатність. Але не всі громадяни (фізичні особи) здатні самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки в силу нестачі дієздатності або її повної відсутності. Для заповнення
  10. Л. Заперечення проти заявки
    У ряді країн в період між публікацією інформації про заявці і до моменту прийняття рішення про видачу патенту зацікавлені треті особи можуть виступити з формальними запереченнями проти видачі патенту. Іноді допускається висування заперечень і в короткий період часу після видачі патенту. Як правило, такі заперечення обгрунтовуються низьким рівнем інформаційного пошуку за визначенням
  11. 15. Обмеження дієздатності. Визнання громадянина недієздатним.
    Певним обсягом дієздатності володіють, в общем-то, всі особи, однак обсяг дієздатності різних вікових груп відрізняється. Так, фізичні особи до п'ятнадцяти років за загальним правилом, визнаються недієздатними або володіють дієздатністю в мінімальному обсязі. Згідно зі статтею 14 ЦК України за неповнолітніх, які не досягли п'ятнадцятирічного віку, угоди роблять від їх імені
  12. § XCIX Другий недолік другого заперечення: воно передбачає , що існують лише практичні атеїсти
    Другий недолік, який я знаходжу у вашому запереченні, наступний: ви припускаєте в якості безсумнівного факту, що всі атеїсти є так званими практичними атеїстами. Останні переконані, що бог існує, але ведуть таке життя, як якби вони вважали, що бога немає, і намагаються усунути зі свого розуму переконання в існуванні бога: воно обмежує їх у прагненні насолоджуватися
  13. 6. Відмова від спадщини
    Спадкоємець за законом або за заповітом протягом шести місяців з дня відкриття спадщини має право відмовитися від спадщини (ст. 550 ЦК України). Відмова від спадщини може бути фактичним, коли протягом шести місяців з дня відкриття спадщини покликаний до спадкоємства спадкоємець не вчиняє дій, з яких можна було б судити про його намір прийняти спадщину. Однак спадкоємець може
  14. 14. Поняття цивільної дієздатності. Обсяги дієздатності громадян.
    Дієздатність - здатність фізичної особи своїми діями набувати цивільних прав і створювати для себе цивільні обов'язки (ст. 11 ЦК України). Більшість вчених-цивілістів виділяють два основних елементи у змісті дієздатності: сделкоспособность - здатність самостійно укладати угоди і деліктоздатність - можливість нести самостійну майнову
  15. 4. Громадяни як суб'єкти цивільного права
    Правосуб'єктність - це правова категорія, що визначає, якими якостями повинні володіти суб'єкти правового регулювання, щоб мати права і нести обов'язки у відповідній галузі права. За загальним правилом, особа самостійно встановлює для себе суб'єктивні цивільні права та обов'язки. Громадянська правосуб'єктність визначається законом. Для участі в цивільному обороті
  16. 33 ПОРЯДОК ПРИДБАННЯ ГРОМАДЯНСТВА РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
    Підстави і порядок придбання російського громадянства визначені Федеральним законом «Про громадянство РФ». Підстави набуття громадянства РФ (натуралізації). 1. породженням. 2. В результаті прийому до громадянства РФ. 3. В результаті відновлення у громадянство РФ. 4. За інших підстав, передбачених Федеральним законом «Про громадянство РФ» або міжнародним договором РФ (наприклад, в
  17. 62. Поняття, значення і види представництва.
    Ст. 62 ЦК встановлює, що операція , укладена однією особою (представником) від імені іншої особи (яку представляють) в силу повноваження, заснованого на довіреності, законі або адміністративному акті, безпосередньо створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки для подається. За допомогою інституту представництва створюються додаткові можливості для здійснення прав
  18. § 6. Угоди з вадами суб'єктного складу
    Угода - вольовий юридичний акт. Саме тому першою умовою її дійсності є необхідний законом необхідний і достатній рівень правосуб'єктності сторін. Громадяни, володіючи загальноїправоздатністю, має право відповідно до ст. 18 ГК РФ здійснювати будь-які не суперечать закону угоди. Можливість вступати в операції може бути обмежена рівнем їхньої дієздатності. Юридичні особи
© 2014-2020  ibib.ltd.ua