Головна |
« Попередня | Наступна » | |
6.1.7. ПРОБЛЕМИ ПОВЕНЕЙ, УРАГАНІВ, ПОСУХИ, АНТРОПОГЕННИХ АВАРІЙ |
||
На жаль, і тут людина теж став причиною їх більш частого виникнення. Про це свідчать наступні факти. У 1960-х роках відбулося 16 стихійних лих, в 1970-х - 29, в 1980-х-68. В результаті 793616 людей загинули в розвиваючих і 34834 - у розвинених країнах і це без урахування посух. Виверження вулканів забрали 30000 жителів. Вони викидають 20 млн. тонн сірки на рік (це 1/2 частина сірки, що міститься в димових газах теплоелектростанцій). Хмари з пилу вулкана Пінатубо на Філіппінах викликали зниження глобальної температури на 0,5 град. протягом 2-4 років. Землетруси відбуваються в основному через порушення збалансованих навантажень в земній корі, від заповнення великих водосховищ, закачування рідких відходів в свердловини і при підземних ядерних вибухах. Тропічні урагани тільки в Бангладеш в 1970 і 1985 забрали 311000 чол., Це 89% загального числа загиблих за 30 років. Від посухи в 70-х роки постраждало 24 млн. чол., А в 1980-х - 40 млн.чол. тільки в Африці. Величезної шкоди приносять пожежі. У 1982г.от пожеж в Індонезії загинуло 3,6 млн. га лісу. Більше 2 млн. га постраждало в США в 1988 р. В результаті 75 000 пожеж в атмосферу було викинуто 1,7 млн. т частинок диму і пилу. За останні 20 років відбулося 1000 аварій танкерів, більше 5 млн. т нафти вилилося в море. Аварії на виробництві за останні 20 років забрали 8000 життів, а поранених було 20000 чоловік. Загрозу таїть та енергетика. До кінця 90-х років в світі функціонувало 423 ядерних реакторів. Тільки в США за 2 місяці 1976 зупинили 16 реакторів, у другій половині 1982 р. - 44, а за 6 місяців 1985 - 195 реакторів. Найважча аварія - Чорнобильська. Через 4 роки загиблих оцінюють в 250-350 чоловік, а збиток в 15 млрд. доларів (цифра наведена за даними доповіді в ООН).
6.1.8. ПРОБЛЕМИ ВІЙНИ ТА СВІТУ
Витрати на військові потреби за останні 20 років склали 17 млрд. дол., Тобто 1,6 млн. дол. на хвилину. На військові потреби йде 6% світового видобутку нафти і стільки ж алюмінію, міді, нікелю, платини, тобто стільки скільки споживають всі країни Африки, Азії та Латинської Америки разом узяті. Тут зайнято 60 млн. чол., В т.ч. 3 млн. науковців та інженерів. У 1970-1990 рр.. війна у В'єтнамі зумовила загибель лісів, полів, людей, тварин. У Кувейті в результаті військових дій розлито величезна кількість нафти, підпалено 613 свердловин. Щодня згоряло від 4 до 8 млн. барелів нафти. Хмари закривали Сонце. Після II світової війни залишилася величезна кількість не вибухнули снарядів і т.д., які продовжують залишатися небезпечними. До 1990 р. проведено 1818 ядерних випробувань - 489 вибухів в атмосфері і 1329 під землею і це не залишилося безслідним для планети. На жаль, в 1998 р. проведені нові випробування. Слід підкреслити, що в даний час вже починають використовувати військову промисловість для мирних цілей. У Китаї військова промисловість випустила близько 20% продукції для громадян, а до кінця сторіччя ця продукція досягне 50%. Проте існує кричущу невідповідність між витратами на мирні і військові потреби. Так, асигнування ЮНЕП на охорону навколишнього середовища за останні 10 років рівні сумі, яка витрачається країнами світу на військові цілі за 15 днів. А грошей на один день війни в Перській затоці вистачило б на фінансування 5-річної програми імунізації дітей у всьому світі проти шести видів найнебезпечніших захворювань, що дозволило б щорічно рятувати життя 1 мільйону дітей.
6.1.9.ПРОБЛЕМИ ОЗОНУ І ЗМІНИ КЛІМАТУ
Існує дві глобальних проблеми-виснаження озонового шару і глобальне потепління через викиди в атмосферу газів, що викликають парниковий ефект (рис.3). Ці проблеми настільки важливі, що ми детально їх розглянемо пізніше. Тут в загальному контексті зазначимо таке. Озоновий шар на висоті 25-40 км руйнується в першу чергу хлорфторвуглецями (ХФУ), у складі яких найбільш істотні хлор, бром і речовини, що входять до складу вогнегасників. Зараз в атмосфері хлору в 2 - 2,5 рази більше, ніж у 1970 р. Якщо ХФУ потраплятимуть в атмосферу в такій же кількості, як у 80-ті роки, то в наступні 70 років озоновий шар втратить близько 3%, а якщо подвоїться викид, то зруйнується 12% озонового шару. Станції в Антарктиці зафіксували, що за весну 1992 втрати озону над регіоном склали 30-40%, а на деяких висотах досягло 95%. Зниження концентрації озону на 1% підсилює випромінювання УФ на 2%, а це відповідно викличе ослаблення імунної системи, а також катаракти та рак шкіри. ЗАХОДИ: ЮНЕП бореться за вирішення цієї проблеми з 1977 року. З 1 січня 1989 набула чинності підписана Монреальська угода про речовини. У 1990 встановлено, що озон руйнується ще швидше, ніж вважалося. Тому до 2000 р. повинні бути вилучені всі ХФУ та інші впливають на руйнування озону речовини. Без природного парникового ефекту температура на Землі була б на 33 град. Інші парникові гази: метан (його концентрації зростають майже на 1% на рік), оксид азоту та хлорфторвуглеці. За останні 100 років середня температура землі підвищилася на 0,3 - 0,6 С0, а п'ять найважчих років припадає на 1980-годи.Следует звернути увагу, що противники глобального потепління на планеті посилалися на дані, які були отримані американськими супутниками, про фіксування похолодання у верхніх шарах атмосфери. Але виявилося, що ці дані помилкові. Справа в тому, що супутники в процесі тривалого польоту поступово знижувалися, змінюючи свою орбіту, тому, коли фахівці виправили орбіту і зробили відповідний перерахунок, то виявилося, що за десять років температура тропосфери піднялася на 0.12 градуса. Це означає, що якщо потепління триватиме такими ж темпами, то планету чекає "водна лавина", яку нічого не зупинить. За даними американського Національного кліматологічного центру спека в 1998 році охопила всі континенти. Зафіксовано безліч смертних випадків. В Антарктиді температура піднялася настільки, що льодовики почали танути не тільки в прибережній смузі (це завжди існувало), а й у центральних районах континенту. А вже давно відомо, що якщо Антарктида розтане, то рівень Світового океану підніметься на 6м ("Урядовий кур'єр" N 223-224,21 листопада 1998). Потепління суттєво вплине на землеробство. У екватора і в
Рис3
тропіках виробництво впаде, а до полюсів збільшиться вегетаційний період. Можуть зрушити кліматичні зони до полюсів. Зміняться умови для флори і фауни. Може піднятися рівень моря на 6 см в наступному столітті за рахунок танення льодовиків. Друга Всесвітня конференція з клімату закликала до скорочення викидів парникових газів. Якщо цей викид буде скорочений, то може бути потепління на 2-5 град. або на 0,3 град. С за 10 років.
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 6.1.7. ПРОБЛЕМИ повеней, ураганів, ПОСУХИ, антропогенних АВАРІЙ " |
||
|