Головна |
« Попередня | Наступна » | |
§ 3. Динаміка і етапи становлення виховного колективу |
||
Детальну технологію поетапного формування колективу містить вчення А. С. Макаренко. Вчений-педагог сформулював закони життя колективу, визначив принципи і стадії його розвитку. Згідно з ученням А. С. Макаренко група, щоб стати колективом, повинна пройти наступні стадії. Перша стадія - становлення колективу. На даному етапі колектив виступає як мета виховних зусиль педагога, який прагне організаційно оформлену групу перетворити на колектив. Організатор колективу - педагог, від нього виходять всі 122 вимоги. Перша стадія вважається завершеною, коли в колективі виділився і заробив актив, вихованці згуртувалися на основі спільної мети, спільної діяльності та загальної організації. На другій стадії посилюється вплив активу, який не тільки підтримує вимоги педагога, а й сам пред'являє ці ж вимоги до членів колективу. Якщо активісти правильно розуміють потреби колективу, то вони стають надійними помічниками педагога. Колектив в цей час виступає як цілісна система, в ній починають діяти механізми самоорганізації та саморегуляції, він здатний вимагати від своїх членів певних норм поведінки. Колектив виступає як інструмент цілеспрямованого виховання певних якостей особистості. Основна мета педагога - максимально використовувати можливості колективу для вирішення тих завдань, заради яких цей колектив створюється. Розвитку колективу на цій стадії пов'язаний з подоланням протиріч між колективом і окремими учнями, випереджаючими у своєму розвитку вимоги колективу або відстаючими від цих вимог, між загальними та індивідуальними перспективами, між нормами поведінки і нормами, стихійно складаються в класі. У зв'язку з цим у розвитку колективу неминучі скачки, зупинки, рух назад. Третя і наступні стадії характеризують розквіт колективу. Щоб підкреслити рівень розвитку колективу на цій стадії, досить вказати на рівень і характер вимог, що пред'являються один одному до членів колективу: більш високі вимоги до себе, ніж до своїх товаришів. Загальний досвід, однакові оцінки подій - основна ознака і найбільш характерна риса колективу на третій стадії. Колектив не може і не повинен зупинятися у своєму розвитку, навіть якщо він досяг дуже високого рівня. На наступних стадіях кожен школяр сам пред'являє до себе певні вимоги, виконання моральних норм стає його потребою, процес виховання переходить у процес самовиховання. На всіх стадіях розвитку виникають, міцніють і згуртовують колектив великі і малі традиції. Традиції - це стійкі форми колективного життя, які емоційно втілюють норми, звичаї, бажання вихованців. Великі традиції - це яскраві масові події. Малі, буденні традиції скромні за масштабами, але не менш важливі по виховним впливам. Малі традиції не вимагають особливих зусиль, їх підтримує сталий порядок, усіма добровільно прийнята угода. Традиції змінюються і оновлюються. Особливо важливим вважав А. С. Макаренко вибір мети. Практичну мету, яка здатна захопити і згуртувати вихований 123 ніків, він називав перспективною. У практиці виховної роботи вчений розрізняв три види перспектив: близьку, далеку і середню. Близька перспектива висувається перед колективом, що знаходиться на будь-якій стадії розвитку, навіть на початковій (спільна недільна прогулянка, відвідування театру і т.д.). Середня перспектива полягає у проекті колективного події, кілька відсунутого в часі (підготовка шкільного свята, похід і т.д.). Середню перспективу найдоцільніше висувати тоді, коли в класі вже сформувався працездатний актив. Далека перспектива - це відсунута в часі, найбільш соціально значуща і вимагає значних зусиль для досягнення ціль. Система перспективних ліній, повинна пронизувати колектив. Безперервна система перспектив, постановка нових і все більш важких завдань - обов'язкова умова перспективного руху колективу. В теорії формування учнівського колективу, на думку А. С. Макаренко, важливе місце займає принцип паралельної дії. У його основі - вимога впливати на школяра не безпосередньо, а опосередковано, через первинний колектив. При підвищенні рівня сформованості колективу безпосередній вплив вихователя на кожного окремого вихованця слабшає, а вплив на нього колективу посилюється. ТЕСТ Оберіть правильний варіант відповіді 1. Зовнішнє вираження процесу виховання - це: a) форма; с) засіб; b) метод; е) всі варіанти відповідей. C) утримання; 2. Колектив починає підтримувати вимоги педагога і сам пред'являє ці ж вимоги до членів колективу на: a) першої стадії розвитку; с) наступних стадіях розвитку; b) другій стадії розвитку; е) всі варіанти відповідей. C) третій стадії розвитку; 3. Ознакою колективу не є: a) загальна соціально значуща мета; с) відносини відповідальної залеж- b) взаємодія вчителя і учня; мости; c) загальна спільна діяльність; е) загальний виборний керівний орган. 4. Закон руху колективу був сформульований: a) Я.А. Коменським; с!) Н.К. Крупської; b) А.С. Макаренко; е) П.П. Блонским. C) В.А. Сухомлинським; 5. Сутність принципу паралельної дії в теорії колективу А.С. Макаренко полягає: a) в необхідності впливу як особистості на колектив, так і колективу на особистість; b) у спільній виховній роботі всіх вихователів; c) в союзі батьків і вчителів; с) у взаємодії вчителя з активом класу; е) в єдності навчання і виховання. 124
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "§ 3. Динаміка і етапи становлення виховного колективу" |
||
|