§ 3. Динаміка і етапи становлення виховного колективу

Згідно з ученням А. С. Макаренко група, щоб стати колективом, повинна пройти наступні стадії.

Перша стадія - становлення колективу.

На даному етапі колектив виступає як мета виховних зусиль педагога, який прагне організаційно оформлену групу перетворити на колектив. Організатор колективу - педагог, від нього виходять всі

122

вимоги. Перша стадія вважається завершеною, коли в колективі виділився і заробив актив, вихованці згуртувалися на основі спільної мети, спільної діяльності та загальної організації.

На другій стадії посилюється вплив активу, який не тільки підтримує вимоги педагога, а й сам пред'являє ці ж вимоги до членів колективу. Якщо активісти правильно розуміють потреби колективу, то вони стають надійними помічниками педагога.

Колектив в цей час виступає як цілісна система, в ній починають діяти механізми самоорганізації та саморегуляції, він здатний вимагати від своїх членів певних норм поведінки. Колектив виступає як інструмент цілеспрямованого виховання певних якостей особистості.

Основна мета педагога - максимально використовувати можливості колективу для вирішення тих завдань, заради яких цей колектив створюється.

Розвитку колективу на цій стадії пов'язаний з подоланням протиріч між колективом і окремими учнями, випереджаючими у своєму розвитку вимоги колективу або відстаючими від цих вимог, між загальними та індивідуальними перспективами, між нормами поведінки і нормами, стихійно складаються в класі. У зв'язку з цим у розвитку колективу неминучі скачки, зупинки, рух назад.

Третя і наступні стадії характеризують розквіт колективу. Щоб підкреслити рівень розвитку колективу на цій стадії, досить вказати на рівень і характер вимог, що пред'являються один одному до членів колективу: більш високі вимоги до себе, ніж до своїх товаришів.

Загальний досвід, однакові оцінки подій - основна ознака і найбільш характерна риса колективу на третій стадії.

Колектив не може і не повинен зупинятися у своєму розвитку, навіть якщо він досяг дуже високого рівня. На наступних стадіях кожен школяр сам пред'являє до себе певні вимоги, виконання моральних норм стає його потребою, процес виховання переходить у процес самовиховання.

На всіх стадіях розвитку виникають, міцніють і згуртовують колектив великі і малі традиції.

Традиції - це стійкі форми колективного життя, які емоційно втілюють норми, звичаї, бажання вихованців.

Великі традиції - це яскраві масові події. Малі, буденні традиції скромні за масштабами, але не менш важливі по виховним впливам. Малі традиції не вимагають особливих зусиль, їх підтримує сталий порядок, усіма добровільно прийнята угода. Традиції змінюються і оновлюються. Особливо важливим вважав А. С. Макаренко вибір мети. Практичну мету, яка здатна захопити і згуртувати вихований

123

ніків, він називав перспективною. У практиці виховної роботи вчений розрізняв три види перспектив: близьку, далеку і середню. Близька перспектива висувається перед колективом, що знаходиться на будь-якій стадії розвитку, навіть на початковій (спільна недільна прогулянка, відвідування театру і т.д.). Середня перспектива полягає у проекті колективного події, кілька відсунутого в часі (підготовка шкільного свята, похід і т.д.). Середню перспективу найдоцільніше висувати тоді, коли в класі вже сформувався працездатний актив. Далека перспектива - це відсунута в часі, найбільш соціально значуща і вимагає значних зусиль для досягнення ціль.

Система перспективних ліній, повинна пронизувати колектив. Безперервна система перспектив, постановка нових і все більш важких завдань - обов'язкова умова перспективного руху колективу.

В теорії формування учнівського колективу, на думку А. С. Макаренко, важливе місце займає принцип паралельної дії. У його основі - вимога впливати на школяра не безпосередньо, а опосередковано, через первинний колектив. При підвищенні рівня сформованості колективу безпосередній вплив вихователя на кожного окремого вихованця слабшає, а вплив на нього колективу посилюється.

ТЕСТ

Оберіть правильний варіант відповіді

1. Зовнішнє вираження процесу виховання - це:

a) форма; с) засіб;

b) метод; е) всі варіанти відповідей.

C) утримання;

2. Колектив починає підтримувати вимоги педагога і сам пред'являє ці ж вимоги до членів колективу на:

a) першої стадії розвитку; с) наступних стадіях розвитку;

b) другій стадії розвитку; е) всі варіанти відповідей.

C) третій стадії розвитку;

3. Ознакою колективу не є:

a) загальна соціально значуща мета; с) відносини відповідальної залеж-

b) взаємодія вчителя і учня; мости;

c) загальна спільна діяльність; е) загальний виборний керівний орган.

4. Закон руху колективу був сформульований:

a) Я.А. Коменським; с!) Н.К. Крупської;

b) А.С. Макаренко; е) П.П. Блонским.

C) В.А. Сухомлинським;

5. Сутність принципу паралельної дії в теорії колективу А.С. Макаренко полягає:

a) в необхідності впливу як особистості на колектив, так і колективу на особистість;

b) у спільній виховній роботі всіх вихователів;

c) в союзі батьків і вчителів;

с) у взаємодії вчителя з активом класу; е) в єдності навчання і виховання.

124

Інформація, релевантна "§ 3. Динаміка і етапи становлення виховного колективу"

1. РЕЗЮМЕ
   етапи: практика в період навчання у вузі (технікумі) ; соціальна адаптація, стажування на робочому місці, професійна адаптація, підвищення ділової кваліфікації. Наставництво - це процес, в якому одна людина (наставник), відповідальний за посадовий просування і розвиток іншої людини («новачка») поза рамками звичайних взаємин менеджера і підлеглого. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
   
2. Запитання і завдання для самоперевірки, вправ та роздумів
   етапи становлення та розвитку пенітенціарної педагогіки і дайте характеристику кожного з них. 2. Чому дана галузь педагогіки отримала назву «пенітенціарна»? Назвіть її основні категорії. 3. Які фактори визначають специфіку педагогічного процесу в органах, які виконують покарання? 4. Назвіть форми впливу кримінально-виконавчого права на формування
   
3. Поняття про форми виховного-взаімодействія342
   виховного взаємодії складають основу планів виховної роботи в ІУ, в яких відображаються різні заходи, спрямовані на реалізацію процесу перевиховання. Форми виховної взаємодії - це способи організації спільних зусиль окремих вихователів, колективів вихователів, засуджених, груп і спільнот засуджених у вирішенні завдань перевиховання
   
4. Глава 1. Київська Русь: етапи становлення, адміністративно-територіальний устрій, форма правління та система органів управління.
   Етапи становлення, адміністративно-територіальний устрій, форма правління та система органів
   
5. 6. ВИХОВАННЯ У ПЕДАГОГІЧНОМУ ПРОЦЕСІ
   динаміка формування особистості у виховному процесі. У підсумку автор наводить раніше висловлені визначення мети виховання в такий вид: особистість, здатна будувати Життя, гідне Людини. Розкрито зміст існуючих закономірностей і принципів виховання. Дана характеристика ціннісним відносинам як змістом виховного процесу (людина як цінність, життя як цінність,
   
6. Запитання для семінарського заняття 1.
   Етапи розвитку наукових уявлень про політичну систему суспільства. 2. З яких елементів складається структура політичної системи в різних їх моделях? 3. Як функціонує політична система суспільства? 4. Які критерії класифікації реальних політичних систем? 5. Універсальне і національне у функціях і структурі політичної системи. 6. Яка значимість громадянського суспільства в
   
7. 9.2. Цілі, завдання та принципи виховання співробітників Мета і завдання виховання особового складу
   виховної роботи вважається формування всебічно розвиненої, професійно підготовленої, високоморальної і морально-психологічно стійкої особи співробітника. Основні завдання виховної роботи: - сприяння всіма засобами виховної роботи постановці служби та організації життя колективів правоохоронних органів, досягненню рівня вихованості співробітників,
   
8. Педагогічний процес в юридичному освітній установі
   виховний) являє собою спеціально організовану, керовану, взаімообуслоатенную діяльність викладачів і навчаються, спрямовану на формування духовної, професійної і фізично розвиненої л ічность випускника освітнього закладу та підготовку його кваліфікованим фахівцем заданого образователями ьного рівня. Його структура в своїй основі схожа (див. гл.
   
9. Чи всіх працюючих можна вважати членами трудового колективу?
   Колективів, у тому числі і сумісників. Погодинники, т. е. особи, які працюють на умовах погодинної оплати, не є членами трудового колективу. 'В.І. Прокопенко. Трудове право. Підручнік.З X: Консум.З 1998.З С. 114. 353 прикомандирований працівники, тобто особи , спрямовані для виконання конкретних робіт, не можуть включатися до складу трудового колективу даного підприємства,
   
10. 26. Етапи становлення кріпосного права в Росії.
    етапи становлення кріпосного права в Росії виглядають таким чином: Судебник 1497 а Судебник 1550 а заповідні і певні літа а Соборний Покладання