Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоЦивільне право Росії → 
« Попередня Наступна »
Ілларіонова Т.І., Гонгало Б. М., Алетнева В.А.. Цивільне право. Учеб. для вузов.М., НОРМА-ИНФА 1998 484 с., 1998 - перейти до змісту підручника

§ 10. Дочірні та залежні суспільства



Господарське товариство визнається дочірнім, якщо інше (основне) господарське товариство або спілку в силу переважної участі в його статутному капіталі або відповідно до укладеного між ними договором, або іншим чином має можливість визначати рішення, що приймаються таким суспільством (п. 1 ст. 105 ГК РФ, п. 2 ст. 6 Федерального закону "Про акціонерні товариства"). Дочірні господарські товариства не можуть розглядатися в якості самостійної організаційно-правової форми. Їх специфіка полягає в характері відносин з основними товариствами (товариствами), які за певних умов відповідають за боргами дочірніх товариств. Якщо дочірніми можуть бути тільки господарські товариства, то основними - господарські товариства і суспільства всіх видів.
Комерційна організація набуває статусу дочірнього товариства за наявності однієї з трьох підстав:
1) переважна участь в його статутному капіталі іншого товариства (товариства);
2) договір між ним і іншим товариством (товариством) про управління його справами;
3) інші способи визначення іншим товариством (товариством) рішень, їм прийнятих (наприклад, шляхом встановлення застави на його майно, укладення позикового договору).
У чинному законодавстві немає ні чіткого критерію переважної участі в статутному капіталі, ні вичерпного переліку подібних договорів, що призводить до необхідності оцінювати ці обставини стосовно кожного конкретного випадку.
Якщо дочірнє товариство не відповідає за борги основного суспільства (товариства), то основне товариство (товариство), яка має право давати дочірньому обов'язкові вказівки, відповідає солідарно з останнім. Обов'язковість таких вказівок повинна бути передбачена в договорі з дочірнім суспільством або статуті останнього.
Неспроможність (банкрутство) дочірнього товариства з вини основного є підставою для субсидіарної відповідальності за його боргами при нестачі майна. При цьому під виною основного суспільства (товариства) розуміється зловживання наявною у нього можливістю визначати приймаються дочірнім товариством рішення, свідомо знаючи, що це спричинить неспроможність (банкрутство) дочірнього суспільства.
Акціонери (учасники) дочірнього товариства можуть зажадати відшкодування збитків, заподіяних йому з вини основного (контролюючого) товариства або товариства, якщо інше не передбачено законами про господарські товариства.
По моделі взаємовідносин основного та дочірнього товариства можуть будуватися зв'язки учасників фінансово-промислової групи. Під останньою розуміється сукупність юридичних осіб, що діють як основне і дочірнє суспільства або повністю або частково об'єднали свої матеріальні і нематеріальні активи (система участі) на основі договору про створення фінансово-промислової групи з метою технологічної або економічної інтеграції, реалізації інвестиційних та інших проектів і програм , спрямованих на підвищення конкурентоспроможності та розширення ринків збуту товарів і послуг, підвищення ефективності виробництва, створення нових робочих місць (ст. 2 Федерального закону "Про фінансово-промислові групи" від 30 листопада 1995 р. № 190-ФЗ) 1.
Подібно дочірньому залежне суспільство також не є самостійною організаційно-правовою формою. Господарське товариство визнається залежним, якщо інше (переважна, бере участь) товариство має більше двадцяти відсотків його голосуючих акцій (статутного капіталу) (п. 1 ст. 106 ГК РФ, п. 4 ст. 6 Федерального закону "Про акціонерні товариства"). Про виниклої залежності переважне суспільство має негайно провести публікацію в порядку, передбаченому законами про господарські товариства.
Зовсім товариства можуть брати участь у капіталах один одного. Законом визначаються межі взаємної участі і кількість голосів, якими одне з таких товариств має права користуватися на загальних зборах іншого. Подібні обмеження можуть встановлюватися, зокрема, у сфері антимонопольного законодавства.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 10. Дочірні та залежні суспільства "
  1. 31. Комерційні юридичні особи.
    Дочірнім, якщо інше (основне) господарське товариство або спілку в силу переважної участі в його статутному капіталі, або відповідно до укладеного між ними договором, або іншим чином має можливість визначати рішення, що приймаються таким суспільством. Дочірнє товариство не відповідає за борги основного суспільства (товариства). Господарське товариство визнається залежним, якщо
  2. Проведення відкритої підписки на акції може складатися з наступних основних етапів:
    дочірні і залежні господарські товариства не є самостійними організаційно-правовими формами юридичних осіб . Їх виділення має на меті захистити інтереси кредиторів та учасників товариств (акціонерних і з обмеженою відповідальністю), що опинилися під впливом інших підприємницьких організацій. Товариство або спілку (іменоване основним), що вплинуло на рішення іншого
  3. § 2. Право власності окремих видів юридичних осіб
    дочірні і залежні товариства, за Цивільним кодексом визнаються власниками. Навпаки, за раніше діяв російським законодавством власниками визнавалися лише акціонерні товариства відкритого типу. Що ж до повних товариств, товариств на вірі, товариств з обмеженою відповідальністю та акціонерних товариств закритого типу, то їх майно відносилося до спільної часткової
  4. Глава I. Загальні положення про акціонерне товариство
    залежні суспільства 7. Відкриті та закриті акціонерні товариства Дані положення містяться у статтях 1 - 7 глави I Закону. У ній розкриваються найбільш суттєві особливості організаційно-правової форми акціонерного товариства, в тому числі принципово відрізняють його від інших господарських товариств. Разом з тим у цій главі визначається його правове положення, що закріплює за
  5. 6. Дочірні та залежні суспільства
    дочірні і залежні товариства з правом юридичної особи на території Російської Федерації, створені відповідно до цього Федеральним Законом та іншими федеральними законами, а за межами території Російської Федерації - відповідно до законодавства іноземної держави за місцем знаходження дочірнього і залежного товариства, якщо інше не передбачено міжнародним договором
  6. Закрите акціонерне товариство
    дочірніх і залежних товариств. На наведеному прикладі наочно видно, як законодавчі акти, в даному випадку Закон про акціонерні товариства, можна ефективно використовувати в інтересах певних груп осіб, одночасно обмежуючи права громадян, а також різко скоротити можливості цілого сектора економіки. До речі, в історії вітчизняного законодавства відомий, зокрема, й інший
  7. 68. Особливості антимонопольного контролю за створенням холдингів, промислово-фінансових груп, діяльністю інвестиційних фондів і компаній
    дочірніх підприємств), б) шляхом об'єднання контрольних пакетів акцій кількох юридично самостійних підприємств, Особливості антимонопольного контролю за створенням промислово-фінансових груп проявляються в кількох аспектах: - контроль полягає не в попередньому отриманні дозволу на створення ПФГ (надання такого дозволу є компетенцією Уряду в
  8. § 4. Здійснення права державної і муніципальної власності
    дочірнього підприємства виникає вторинне право господарського відання щодо переданого йому майна. На відповідальність материнського та дочірнього підприємства за зобов'язаннями один одного поширюються правила п. 3 ст. 56 ГК. Зокрема, материнське підприємство несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями дочірнього при недостатності його майна , якщо неспроможність
  9. Зміст
    залежні суспільства 105 § II. Виробничі кооперативи 106 § 12. Державні і муніципальні унітарні підприємства 109 § 13. Некомерційні організації 110 Глава 7. Держава , державні та муніципальні освіти як суб'єкти цивільного права 123 Глава 8 Об'єкти цивільних прав 126 § 1. Поняття та юридична класифікація речей як об'єктів цивільних прав 127 § 2. Інші
  10. Дочірнє суспільство
    дочірнім, якщо інше (основне) господарське товариство або спілку має можливість визначати рішення, що приймаються таким суспільством: - в силу переважної участі в його капіталі; - відповідно до укладеного між ними договором; - небудь іншим (тобто будь-яким , що не суперечить законодавству) чином. Суспільство може бути визнано дочірнім за наявності хоча б однієї з цих
© 2014-2022  ibib.ltd.ua