За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети (ст.1132 ЦК). Цивільне законодавство передбачає, що спільна діяльність без створення юридичної особи може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників (ч.2 ст.1130). Діяльність щодо створення юридичної особи здійснюється шляхом об'єднання осіб або об'єднання майна на основі установчих документів. Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний, відплатний. Характерні риси договору простого товариства: об'єднання двох і більше осіб без створення юридичної особи; спільна мета діяльності; формування спільної часткової власності товариства за рахунок вкладів кожного учасника; здійснення дій, необхідних для досягнення мети товариства. Істотні умови договору: мета діяльності товариства; розмір та порядок внесення вкладів учасників; спільна діяльність учасників, їхні права та обов'язки. Специфіка умов про мету полягає в тому, що остання є загальною, спільною для всіх учасників, заради якої укладають цей договір. Мета не повинна суперечити закону і може мати як комерційний, так і некомерційний характер. Відповідно розрізняють комерційні (підприємницькі) та некомерційні (непідприємницькі) прості товариства. Сторонами договору простого товариства можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи, в тому числі публічно-правові утворення. Однак якщо діяльність товариства спрямовано на отримання прибутку, то сторонами договору можуть бути тільки суб'єкти підприємництва - фіз. особи та/або комерційні організації. Учасниками простого товариства не можуть бути недієздатні та обмежені в дієздатності особи, як безпосередньо, так і через своїх представників. За суб'єктним складом договори про спільну діяльність поділяють на: договори, укладені між українськими суб'єктами; договори, укладені між українськими та іноземними суб'єктами.
Виділяють також договори, укладені між фіз. особами, юр. особами та змішані. ЦК передбачено, що договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Змістом договору простого товариства є права та обов'язки його учасників. Основними правами кожного з його учасників є: право на участь у веденні спільних справ товариства; право на інформацію; права, які стосуються спільного майна, в тому числі отримання прибутку; право відмовитися від подальшої участі у безстроковому договорі простого товариства. Спільне майно товариства утворюється шляхом внесення вкладів учасників, а також за рахунок майна, отриманого в результаті спільної діяльності. Якщо інше не встановлено законом, договором чи не випливає із сутності зобов'язання, то спільне майно учасників товариства, як правило, є їх спільною частковою власністю. Виняток становлять випадки, якщо майно, що його внесено як вклад, не належало його володільцеві на основі права власності; якщо договором або законом передбачено інше; якщо із сутності зобов'язання випливає інше. Майно, внесене одним чи декількома учасниками, яким вони володіли на підставах інших, ніж право власності, використовується в інтересах усіх учасників і є їх спільним майном (ч.2 п.1 ст.1134). Особливістю такого майна є те, що учасники не набувають жодних самостійних прав щодо нього. Однак інші учасники мають право вимагати від особи, яка внесла майно, використовувати його в спільних інтересах товариства. Користування і володіння спільним майном здійснюється за згодою всіх учасників, а за недосягнення такої - в порядку, що встановлюється за рішенням суду. У праві власності на спільне майно кожен з учасників має частку, величина якої відповідає розміру його вкладу, якщо інше не передбачено договором. У результаті спільної діяльності учасники товариства можуть отримувати прибуток.
За загальним правилом, прибуток, одержаний учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором простого товариства або іншою домовленістю учасників. Основними обов'язками учасника простого товариства є: внести вклад в спільне майно товариства, а також утримувати спільне майно; вести разом з іншими учасниками передбачену договором діяльність; надавати іншим учасникам повну й достовірну інформацію про стан ведення справ у товаристві, а також не поширювати таку інформацію серед третіх осіб, якщо вона належить до конфіденційної; брати участь у розподілі витрат та збитків, а також нести відповідальність перед третіми особами. Припинення договору простого товариства крім загальних підстав, передбачених гл.50 ЦК, може бути здійснено на основі спеціальних підстав, передбачених ст.1141 ЦК: припинення договору простого товариства внаслідок припинення правосуб'єктної особи одного з учасників; припинення внаслідок погіршення фінансового стану учасника; припинення внаслідок виходу одного з учасників; припинення договору внаслідок спливу строку договору, досягнення мети або ж настання обставин, за яких досягнення мети товариства стало неможливим. У всіх перерахованих випадках договір простого товариства може бути продовжено, якщо самим договором або домовленістю між учасниками не передбачено інше. У разі припинення договору простого товариства речі, передані в спільне володіння та (або) користування учасників, повертаються учасникам, які їх надали, без винагороди, якщо інше не передбачено домовленістю сторін.
|
- 81. Загальні положення про зобов'язання щодо спільної діяльності.
договір (см. вопрос 82), який не тільки регулює їх спільну діяльність, а й визначає правовий статус створеної ними з цією метою юридичної особи. Загальні положення щодо права суб'єктів господарювання на ведення спільної господарської діяльності на умовах, визначених договором про спільну діяльність, містяться у главі 77 ЦК України (ст. 1130, 1131). За договором про спільну діяльність сторони
- Словник-довідник
договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об'єдналися, способом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об'єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників
- Аналіз ефективності інвестиційної діяльності
простим та розширеним відтворенням. Якщо сума чистих інвестицій складає від'ємну величину (тобто обсяг валових інвестицій менший суми амортизаційних відрахувань), це означає зниження виробничого потенціалу і, як наслідок, зменшення обсягу випуску продукції. Якщо сума чистих інвестицій дорівнює нулю (обсяг валових інвестицій дорівнює сумі амортизаційних відрахувань), це говорить про відсутність
- Тема 2. Механізм адміністративно-правового регулювання
договір, нормативно-правовий акт) основним джерелом адміністративного права, проте не єдиним, є нормативно-правовий акт, який може бути у формі: 15 закону (Конституція України, кодекси (КпАП, Митний, Повітряний та ін.), Основи законодавства Україні про культуру, Основи законодавства України про охорону здоров'я, закони); підзаконного нормативного акту (укази та розпорядження Президента
- 3. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
договір як джерело адміністративного права. (ТуПоняття, особливості і види адміністративно-правових відносин. 102 8. Склад адміністративно-правових відносин. Адміністративні право- і дієздатність. Література: 1, 9,10,17, 72, 73, 76, 77, 82, 88, 97 та ін. Тема 3. Суб'єкти адміністративного права 1. Поняття і ознаки суб'єкта адміністративного права. Фактори, що впливають на коло суб'єктів
- Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
просто вимушена була примиритися із засиллям бюрократичних зловживань, адміністративної тяганини в органах управління, з безвідповідальністю та безкарністю чиновників. До того ж збереженню такого становища об'єктивно сприяє незадовільний стан діяльності сучасного державного апарату управління. Він не тільки зберігає більшість вад, які були властиві колишньому апарату, а й до того ж став більш
- 16. Джерела міжнародного права.
договір, судовий прецедент, правовий звичай). Юридична наука взагалі й наука міжнародного права зокрема займаються вивченням формальних джерел права, до яких можна віднести результати правотворческого процесу При аналізі поняття «джерела міжнародного права» звертаються насамперед до ст. 38 Статуту Міжнародного Суду ООН, що містить перелік джерел міжнародного права, застосовуваних Судом при
- 21. Принцип сумлінного виконання міжнародних зобов'язань
договір обов"язковий для його учасників і повинен ними сумлінно виконуватися». Далі в цій Конвенції говориться: «Учасник (договору. - Л. Т.) не може посилатися на положення свого внутрішнього права як виправдання для невиконання їм договору» (ст. 27). Це положення спрямоване на заборону однобічної довільної відмови від виконання зобов"язань за договором. У Конвенції 1969 р. також підкреслюється,
- 35. Порядок і стадії укладання міжнародних договорів
договірної норми міжнародного права, формуванні угоди між державами. Водночас деякі юристи-міжнародники нерідко замовчують суть процесу укладання міжнародних договорів, зводячи її до чисто технічного процесу безвідносно до формування угоди. Таку спробу зробив, наприклад, Дж. Фіцмо-ріс у Комісії міжнародного права ООН під час обговорення проекту статей з права договорів. Проте більшість у Комісії
- 40. Припинення й призупинення дії міжнародних договорів
договір може бути припинений по взаємній згоді його учасників. Так, 1 липня 1991 р. був підписаний Протокол про припинення дії Варшавського договору про дружбу, співробітництво й взаємну допомогу 1955 р. і Протоколу про його пролонгацію від 26 квітня 1985 р. державами - учасниками даного Договору. Вихід з договору або його прекращение також можливі відповідно до положень договору. Найчастіше
|