Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Вексельне право / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоЦивільне право Росії → 
« Попередня Наступна »
Е. А. Суханов. Цивільне право: У 2 т. Том II. Напівтім 1: Підручник / Відп. ред. проф. Е. А. Суханов. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Видавництво БЕК, 2000. -704с., 2000 - перейти до змісту підручника

2. Договір оренди транспортного засобу з екіпажем



За договором оренди (фрахтування на час) транспортного засобу з екіпажем орендодавець надає орендареві транспортний засіб за плату у тимчасове володіння та користування і надає своїми силами послуги по управлінню ним і за його технічної експлуатації (ч, 1 ст. 632 ЦК).
Договір оренди транспортного засобу з наданням послуг з управління та експлуатації в ГК є реальним договором. У той же час в морському праві договір фрахтування судна на час (тайм-чартер) розглядається як консенсуальної договір (ст. 198 КТМ). Модель консенсуального договору фрахтування транспортного засобу на час більше відповідає потребам ринкового обороту.
Форма договору оренди транспортного засобу з екіпажем є письмовою незалежно від терміну оренди. До оренди транспортних засобів з екіпажем не застосовуються правила про державну реєстрацію права оренди нерухомого майна
(ст. 633 ЦК), хоча більшість транспортних засобів: повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні транспортні засоби - є в силу вказівки закону (ч. 2 п. 1 ст. 130 ЦК) нерухомим майном.
Термін в договорі оренди транспортного засобу з екіпажем регламентується загальними нормами про оренду, за винятком того, що правила про поновлення договору оренди на невизначений термін і про переважне право орендаря на укладення договору оренди на новий строк (ст . 621 ЦК) до договору оренди транспортного засобу з екіпажем не застосовуються. Термін оренди транспортного засобу може бути як певним, так і невизначеним. Однак термін обов'язково повинен бути вказаний в тайм-чартері - договорі фрахтування судна на час (ст. 200 КТМ).
Орендодавець зобов'язаний надати орендарю транспортний засіб у стані, придатному для експлуатації за призначенням відповідно до умов договору, та укомплектувати транспортний засіб екіпажем. У п. 1 ст. 203 КТМ зазначено, що судновласник зобов'язаний привести судно в морехідне стан до моменту передачі його фрахтувальнику: вжити заходів щодо забезпечення придатності судна (його корпусу, двигуна і устаткування) для цілей фрахтування, передбачених тайм-чартером, по укомплектуванню судна екіпажем і належному спорядженню судна. Протягом терміну дії договору орендодавець зобов'язаний підтримувати належний стан зданого в оренду транспортного засобу, включаючи здійснення поточного та капітального ремонту і надання необхідного приладдя (ст. 634 ЦК).
Ризик випадкової загибелі або пошкодження орендованого транспортного засобу лежить на орендодавцеві. На орендаря може бути покладено обов'язок з відшкодування орендодавцю завданих збитків, викликаних загибеллю або пошкодженням орендованого транспортного засобу, якщо орендодавець доведе, що вони сталися за обставинами, за які орендар відповідає згідно з законом або договором оренди.
Склад екіпажу транспортного засобу та його кваліфікація повинні відповідати обов'язковим для сторін правилам та умовам договору. Якщо обов'язковими для сторін правилами такі вимоги не встановлені, вони повинні відповідати вимогам звичайної практики експлуатації транспортного засобу даного виду та умов договору. Екіпаж повинен бути здатним на професійному рівні надати орендарю послуги з управління і технічної експлуатації транспортного засобу, забезпе-
печивают його нормальне і безпечне використання. Екіпаж крім зазначених послуг повинен вміти, якщо це передбачено договором, надавати орендарю та інші послуги, наприклад послуги з охорони вантажу, пасажирів, навантаження та розвантаження багажу і т. п. Нормальна та безпечна експлуатація транспортного засобу перебуває в прямій залежності від дій екіпажу, члени якого є працівниками орендодавця. У силу цього саме на орендодавця, якщо інше не передбачено договором, покладається обов'язок страхувати транспортний засіб і (або) відповідальність за шкоду, яка може бути завдана у зв'язку з його експлуатацією в тих випадках, коли таке страхування є обов'язковим у силу закону або договору ( ст. 637 ЦК).
Так як члени екіпажу є працівниками орендодавця, витрати з оплати їх послуг, а також витрати на їх утримання несе орендодавець, якщо інше не передбачено договором (ч. 3 п. 2 ст. 635 ЦК). Члени екіпажу підпорядковуються розпорядженням орендодавця, які належать до управління і технічної експлуатації, і розпорядженням орендаря, стосуються комерційної експлуатації транспортного засобу (п 2 ст. 635 ЦК, п. 2 ст. 206 КТМ).
Право орендаря віддавати розпорядження, пов'язані з комерційною експлуатацією транспортного засобу, дозволяє відмежувати договір фрахтування транспортного засобу на час (як договір оренди) від договору фрахтування (що є різновидом договору перевезення) [ст 787 ЦК, ст. 104 ВК (повітряний чартер) і п. 2 ст. 115 КТМ (морської чартер)]. При договорі фрахтування власник транспортного засобу виступає як перевізник, що зберігає володіння і користування транспортним засобом і самостійно здійснює його комерційну експлуатацію1. При оренді транспортного засобу з екіпажем (фрахтування транспортного засобу на час) транспортний засіб вибуває з володіння та користування орендодавця, а його володіння, користування і комерційну експлуатацію здійснює орендар. Саме тому, якщо інше не передбачено договором, орендар несе витрати, що виникають у зв'язку з комерційною експлуатацією транспортного засобу, в тому числі витрати на оплату палива та інших витрачаються в процесі експлуатації матеріалів і на оплату зборів (ст. 636 ЦК).
1 Детальніше про відмінності між рейсовим чартером - договором фрахтування як видом договору морського перевезення і тайм-чартером - договором фрахтування судна на час см КейлінАД Радянське морське право МД954 З 214-227, Коментар до Кодексу торговельного мореплавства Союзу РСР / За ред А Л Маковського М, 1973 С 224-233 (автор коментаря-К І Александрова)
Орендар в рамках здійснення комерційної експлуатації орендованого транспортного засобу має право від свого імені без згоди орендодавця укладати з третіми особами договори перевезення та інші договори, що не суперечать цілям використання транспортного засобу, зазначеним у договорі оренди, а якщо такі цілі не встановлені - призначенням транспортного засобу (п. 2 ст. 638 ЦК). Згідно ст. 205 КТМ фрахтувальник, якій судно представлено для перевезення вантажу, має право від свого імені укладати договори перевезення вантажу, підписувати чартери, видавати коносаменти, морські накладні та інші перевізні документи.
Винятком із загальних правил про оренду є право орендаря без згоди орендодавця здавати транспортний засіб у суборенду за умови, що договором оренди транспортного засобу з екіпажем не передбачено інше (п. 1 ст. 638 ЦК).
Транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки. Відповідно до ст. 640 ГК відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам орендованим з екіпажем транспортним засобом, його механізмами, пристроями та обладнанням, несе орендодавець відповідно до правил про зобов'язання із заподіяння шкоди. Він має право пред'явити до орендаря регрес-ве вимога про відшкодування сум, виплачених третім особам, якщо доведе, що шкода виникла з вини орендаря. Адже транспортний засіб - джерело підвищеної небезпеки - в момент заподіяння шкоди фактично знаходиться під управлінням працівників орендодавця, і саме він (орендодавець) залишається юридично відповідальним власником джерела підвищеної небезпеки.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 2. Договір оренди транспортного засобу з екіпажем "
  1. 3. Договір оренди транспортного засобу без екіпажу
    За договором оренди транспортного засобу без екіпажу орендодавець надає орендареві транспортний засіб за плату у тимчасове володіння і користування без надання послуг по управлінню ним і його технічної експлуатації (ч 1 ст 642 ЦК ) Розглянутий договір є реальним Таке рішення також не безперечно. Відомий морського права договір фрахтування судна без екіпажу (бербоут-чартер),
  2. 1. Поняття і види оренди транспортних засобів
    Виділення договору оренди транспортного засобу як окремого виду договору оренди продиктовано особливостями його предмета - транспортного засобу. Неважко вияв-жити, що і раніше в транспортних статутах і кодексах піддавалися спеціальної регламентації відносини, пов'язані з автомобільним, залізничним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом. Це пояснюється тим, що
  3. 36. Податок на додану вартість та акцизний збір
    Податок на додану вартість стягується відповідно до Закону від 03.04.97 р. "Про податок на додану вартість". У сфері ЗЕД цей податок має особливе значення для експортно-імпортних операцій. Згідно ст. 3.1.2 Закону про ПДВ об'єктом оподаткування є, зокрема, ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами, для
  4. § 2. Умови дійсності угод
    Загальні положення. Угода являє собою єдність чотирьох елементів: суб'єктів - осіб, що беруть участь в угоді, суб'єктивної сторони - єдності волі і волевиявлення, форми і змісту. Порок будь-якого або декількох елементів угоди призводить до її недійсності. Недійсність угоди означає, що за цим дією не зізнається значення юридичного факту, у зв'язку з чим недійсна
  5. Підвиди і форми зобов'язань.
    Окремі види зобов'язань, у свою чергу, можуть виступати в різній формі або підрозділятися на різні підвиди. Класифікація зобов'язань за окремими формами має місце тоді, коли в рамках одного і того ж виду зобов'язальних правовідносин специфічні особливості набуває форма їх вираження. Наприклад, роздрібна купівля-продаж може виступати у формі купівлі-продажу в кредит, по
  6. Часткові, солідарні і субсидіарні зобов'язання.
    Долевая множинність означає, що кожен з учасників має правами і несе обов'язки у зобов'язанні лише в межах певної частки. Так, за активної часткової множинності кожен з кредиторів має право вимагати від боржника виконання лише в межах частки, що належить відповідному кредитору. Пасивна часткова множинність дає право кредитору вимагати від кожного з
  7. Звернення стягнення на заставлене майно.
    Сенс застави як забезпечувального зобов'язання полягає в тому, що кредитор-заставодержатель у разі невиконання зобов'язання боржником вправі одержати переважне перед іншими кредиторами задоволення з вартості заставленого майна. Але не всяке невиконання або неналежне виконання зобов'язання боржником надає кредитору право на реалізацію застави. Стягнення на
  8. § 1. Поняття та юридична класифікація речей як об'єктів цивільних прав
    З філософської точки зору, річ - предмет матеріальної дійсності, що володіє відносною незалежністю і стійкістю існування. Наведене визначення необхідно враховувати при характеристиці правового поняття речі, оскільки кожне цивільне правовідношення, об'єктом якого виступає річ, проходить кілька стадій - виникнення, розвиток, припинення, що, в свою чергу,
  9. § 2. Набуття права власності
    Правовідносини власності, як і будь-яке цивільне правовідношення, завжди має в своїй основі юридичні факти (один або сукупність юридичних дій, подій). До правообразующим (правостворюючі) юридичним фактам, на підставі яких виникає право власності на певне майно у конкретної особи, можуть бути віднесені як дії самих осіб (громадян, юридичних осіб), так
  10. 2. Система цивільного права
    Цивільне право само піддається відомої систематизації (диференціації), причому його система одночасно входить у загальну систему приватного права Базу такої диференціації становить виділення основних, загальних для всієї галузі положень - Загальної частини. Загальна частина цивільного права включає основні положення про поняття, виникненні, здійсненні та захисті цивільних прав, суб'єктах і