Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право ( курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоЦивільне право Росії → 
« Попередня Наступна »
Сергєєв А.П., Толстой Ю.К.. Цивільне право. У 3-х томах. Под ред. Сергєєва А.П., Толстого Ю.К. 4-е вид., Перераб. і доп. - М.: 2005, т1 - 765с., Т2 - 848с., Т3 - 784с., 2005 - перейти до змісту підручника

Часткові, солідарні і субсидіарні зобов'язання.


Долевая множинність означає, що кожен з учасників має правами і несе обов'язки у зобов'язанні лише в межах певної частки. Так, за активної часткової множинності кожен з кредиторів має право вимагати від боржника виконання лише в межах частки, що належить відповідному кредитору. Пасивна часткова множинність дає право кредитору вимагати від кожного з содолжников виконання тільки в частині частки, що припадає на кожного з содолжников. При цьому боржник, який виконав зобов'язання у своїй частці, вибуває з зобов'язання, і для нього зобов'язання вважається виконаним. Для інших же боржників зобов'язання продовжує діяти до виконання ними своїх обов'язків. Стаття 321 ЦК визначає часткову множинність в якості загального правила, якщо інше не передбачено законом або договором.
Солідарні зобов'язання виникають лише у випадках, спеціально передбачених законом або договором. Так, при неподільності предмета зобов'язання, при спільному заподіянні шкоди, а також при здійсненні підприємницької діяльності виникає солідарне зобов'язання (ст. 322 ЦК).
Звернемо увагу на те, що якщо зобов'язання з множинністю осіб, незалежно від того, чи йде мова про пасивної, активної або змішаної множинності, пов'язане з підприємницькою діяльністю, то загальне правило про співвідношення часткових і солідарних зобов'язань перевернуто: зобов'язання є солідарним, якщо законом, іншими правовими актами або умовами зобов'язання не передбачено інше (пор. ст. 321 і 322 ЦК).
Солідарне активне зобов'язання надає будь-якій з кредиторів право вимагати від боржника виконання в повному обсязі. Якщо жоден з кредиторів не зажадав виконання, боржник має право провести виконання будь-якого з солідарних кредиторів на свій розсуд. Боржник, що виконав зобов'язання повністю одному з солідарних кредиторів, вважається який виконав зобов'язання. Решта кредитори повинні звертатися для отримання своєї частини виконання до кредитора, що прийняв виконання від боржника (ст. 326 ЦК).
Пасивне солідарне зобов'язання надає кредитору право вимагати виконання від будь-якого з співборжників в повному обсязі або від усіх боржників разом. Якщо виконання, надане одним з боржників, виявиться неповним, кредитор має право вимагати недоотримане з решти боржників. Зобов'язання вважається виконаним тільки у випадку повного його виконання. Боржник, що виконав зобов'язання в якій-небудь частині, продовжує вважатися зобов'язаним до повного виконання зобов'язання перед кредитором (ст. 323 ЦК).
Якщо який-небудь з солідарних боржників повністю виконав зобов'язання перед кредитором, то обов'язок решти боржників перед кредитором припиняється. Виконав зобов'язання боржник має право регресної (зворотного) вимоги до інших боржників у рівних частках. Таким чином, солідарна вимога існує лише у кредитора, а виконав зобов'язання боржник має регресну вимогу, засноване на частковій множинності. Винятком є ??правило про те, що, якщо один з співборжників не відшкодовуватиме виконав солідарне зобов'язання частку, то несплачена частка розподіляється в рівних частках на всіх содолжников, включаючи і самого боржника, який виконав солідарний обов'язок (ст.325 ЦК).
У солідарних зобов'язаннях боржник не має права висувати проти кредитора заперечення, засновані на відносинах інших боржників з кредитором (при пасивній множинності) або боржника з іншими кредиторами (за активної множинності), в яких даний боржник не бере участь ( ст.324, п. 2 ст.326 ЦК).
Субсидіарні зобов'язання бувають тільки при пасивній множинності. Особливість таких зобов'язань в особливому характері відносин основного і субсидіарного боржника, а також у черговості виконання зобов'язання перед кредитором (ст. 389 ЦК). Субсидіарний боржник виконує зобов'язання тільки в тій частині, що не виконана основним боржником. Кредитор в першу чергу зобов'язаний пред'явити вимогу про виконання основного боржника. При недостатності коштів погашення частини, що залишилася кредитор має право вимагати з субсидіарного боржника. Субсидіарні зобов'язання виникають як в силу закону, так і з договору. Так, субсидіарної може бути відповідальність поручителя, якщо це передбачено законом або договором (ст. 363 ЦК).
Особливий характер відносин субсидіарних боржників полягає в тому, що субсидіарний боржник, який виконав зобов'язання за основного боржника, як правило, не має регресної вимоги до основного боржника.
Передоручення і переадресування виконання. Виконання зобов'язання має бути здійснене належним боржником і належному кредитору. Це правило знає кілька винятків, відповідно до яких замість боржника або кредитора у виконанні або прийняття виконання може брати участь третя особа, тобто сторона, яка не є учасником даного зобов'язального відносини. Участь третіх осіб у зобов'язанні може мати місце у випадку передоручення (покладання) виконання і переадресування виконання.
Передоручення (покладання) виконання означає, що боржник поклав вчинення дій, спрямованих на виконання зобов'язання, на третю особу (ст. 313 ЦК). При цьому третя особа не стає стороною в зобов'язанні, оскільки воно по відношенню до кредитора виконує тільки фактичні дії, наприклад, передає майно, сплачує гроші, виконує роботу і т.д. Боржник, що не вибуваючи з зобов'язання, відповідає перед кредитором за виконання так, як якщо б виконання здійснювалося їм особисто. Таким чином, боржник відповідає перед кредитором за дії третьої особи (ст. 403 ЦК) Наприклад, при укладенні договору на постачання товарів обов'язок з доставки продукції може бути покладена на транспортну організацію. Кредитор при порушенні виконання буде адресувати всі свої претензії не до транспортної організації, фактично здійснювала доставку, а до постачальника.
При покладення виконання відбувається фактична заміна боржника, що не завжди бажано для кредитора, оскільки особисті якості виконавця також можуть представляти для кредитора інтерес. Однак у силу закону кредитор не має права відмовитися від виконання запропонованого за боржника третьою особою (ст. 313 ЦК), крім випадків, коли із закону, інших правових актів, умов або змісту зобов'язання не випливає обов'язок боржника особисто виконати зобов'язання. Наприклад, якщо видавництво замовило письменнику написання книги або театр уклав договір з артистом про виконання певної ролі, то в цих та їм подібних випадках особистість виконавця має вирішальне значення, у зв'язку з чим передоручення виконання неможливе в силу істоти і умов зобов'язання.
Третя особа має бути поінформоване про умови та зміст зобов'язання, яке йому належить виконати. Якщо покладання здійснюється за вказівкою боржника, всі умови укладеного зобов'язання повідомляються третій особі боржником. Однак іноді третя особа може запропонувати кредитору виконання, не питаючи згоди боржника і навіть не ставлячи його до відома про це. Так, якщо третя особа побоюється втратити свої права на майно боржника (право застави або оренди) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно, третя особа має право без згоди боржника за свій рахунок задовольнити вимогу кредитора. У цьому випадку на третю особу переходять усі права кредитора за зобов'язанням, тобто має місце зміна осіб у зобов'язанні (п. 2 ст. 313 ЦК).
Переадресування виконання означає, що боржник має право виконати зобов'язання або кредитору, або особі, прямо вказаною кредитором. Ніхто не має права вимагати виконання на свою користь, не маючи повноважень від кредитора. Якщо ж боржник зробить виконання особі, якої він в силу якихось обставин вважав уповноваженим кредитором на прийняття виконання, то відповідальність за виконання зобов'язання неналежного особі повністю лежить на боржнику. З метою захисту інтересів боржника у разі переадресування виконання закон надає боржникові право вимагати пред'явлення доказів того, що виконання приймається самим кредитором або уповноваженою ним на це особою (ст. 312 ЦК). Так за договором позики кредитор має право вказати третя особа, на користь якої боржник повинен провести виконання, тобто передати грошову суму особі, якій кредитор, в свою чергу, бажає переданий-яку суму.
На практиці досить часто трапляється збіг переадресування і передоручення виконання, наприклад, коли кредитор по одному зобов'язанню є боржником по іншому. У разі покладання їм по першому зобов'язанню на боржника обов'язки провести виконання третій особі, одночасно буде мати місце і передоручення виконання у другому зобов'язанні, де він, кредитор, є вже боржником.
Відповідальність за дії третіх осіб несе боржник, крім випадків, коли законом встановлено, що відповідальність несе саме третя особа, є безпосереднім виконавцем (ст. 403 ЦК)
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна" Часткові, солідарні і субсидіарні зобов'язання. "
  1. 65. Види цивільно-правової відповідальності.
    Часткову, солідарну та субсидіарну відповідальність. Часткова відповідальність, яка є загальним правилом, має місце в тих випадках, коли кожен з боржників відшкодовує шкоду, сплачує неустойку і т.п. у відомій, заздалегідь певній частці. Солідарна відповідальність виникає у випадках, передбачених договором або встановлених законом, зокрема, при неподільності предмета зобов'язань
  2. § 4. Господарські товариства і суспільства
    пайова зобов'язання з активною множинністю осіб, оскільки його зобов'язаною стороною виступає саме суспільство, а управомоченной - всі учасники. Тому передача частки в статутному капіталі означає насправді відступлення частки в єдиному комплексі прав, що належать всім учасникам, разом узятим, тобто цессию. Передача учасником своєї частки (або її частини) у статутному капіталі іншим учасникам
  3. § 2. Суб'єкти виконання зобов'язань
    часткові, солідарні і
  4. Види відповідальності
    часткову, солідарну та субсидіарну відповідальність. Часткова відповідальність має місце тоді, коли кожен з боржників несе відповідальність перед кредитором тільки в тій частці, яка падає на нього відповідно до законодавства або договором. Часткова відповідальність має значення загального правила і застосовується тоді, коли законодавством або договором не встановлена ??солідарна або
  5. Глава 16 Суб'єкти зобов'язань
    пайових зобов'язаннях права і обов'язки учасників відокремлюються. Кожен із кредиторів має право вимагати виконання тільки в своїй частині, а боржники не відповідають за невиконання обов'язків один одного. Для боржника, що виплатила свою частку, зобов'язання припиняється так само, як і для кредитора, отримати належні йому. Пайова зобов'язання має загальне для всіх його учасників підставу
  6. § 3. Види цивільно-правової відповідальності
    часткова відповідальність виникає у батьків (усиновлювачів, опікунів різних дітей) за шкоду, заподіяну кількома малолітніми (до 14 років). Батьки кожного з безпосередніх причинителей залучаються за власне винна поведінка, що виразилося у неналежному ставленні до виховання або нагляду за дитиною, тому відповідають пропорційно своїй частці провини. Часткова відповідальність виникає і в
  7. 23. Поняття та ознаки юридичної особи.
    Солідарну відповідальність його учасники усім своїм майном, на яке відповідно до законодавства України може бути звернено стягнення. У командитному товаристві такий тягар несуть не всі його учасники, а лише частину або один. У товаристві з додатковою відповідальністю його учасники додатково відповідають за боргами товариства не всім своїм майном, а лише частиною, розмір якої кратний
  8. 33. Поняття і види речей у цивільному праві.
      часткової або субсидіарний характер зобов'язання, що виникає по доводу даної речі (стаття 174 ЦК). 5) Залежно від можливості індивідуалізації речей вони поділяються на індивідуально-визначені і визначені родовими ознаками. Родові речі - це такі, які у цивільному обороті характеризуються, такими ознаками як кількість, міра, вага і т.п. При цьому вони не виділяються з ряду
  9.  108. Способи забезпечення виконання зобов'язань.
      солідарні боржники. До поручителя, який виконав зобов'язання замість боржника, переходять усі права кредитора за цим зобов'язанням. Поручитель має право зворотної вимоги до боржника в-розмірі сплаченої поручителем суми. Гарантія Гарантія - один із способів забезпечення виконання зобов'язань, застосовуваний у відносинах між юридичними особами. За договором Г., організація-гарант
  10.  42. Способи забезпечення кредитних зобов'язань
      солідарну відповідальність у повному обсязі вимоги кредитора, включаючи сплату відсотків, неустойки, судові витрати по стягненню боргу та інші збитки кредитора, викликані невиконанням або неналежним виконанням позичальником кредитного зобов'язання. Основною відмінністю гарантії від поручительства є те, що при поруці, за загальним правилом, настає солідарна відповідальність