Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоПрокурорський нагляд в Україні → 
« Попередня Наступна »
Шумський П.В.. Прокуратура України: навчальний посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. - К.: Вен-турі.,1998. - 336 с., 1998 - перейти до змісту підручника

ефективних засобів удосконалення підготовки державних обвинувачів


міг би стати систематичний випуск методичною радою Прокуратури України збірників кращих промов державних обвинувачів з відповідними рецензіями (що практикувалося в 50-ті роки).
У період будівництва правової держави неприпустимо відтягувати вирішення такого дуже важливого питання, як подолання обвинувального ухилу при підтриманні державного обвинувачення. Слід прямо визнати: при нинішньому становищі, коли прокурор району керує розслідуванням, бере участь у проведенні окремих слідчих дій, санкціонує взяття обвинуваченого
116

під варту, обшуки, а також затверджує обвинувальний висновок у судовому засіданні він невільний від тягара відповідальності за свої попередні рішення і тому, як свідчить судова і прокурорська практика, може «не помітити» в суді кримінально-процесуальних порушень, допущених при проведенні попереднього слідства, піти на компроміс в обранні мір покарання, щоб уникнути касаційних скарг і не одержати справу на додаткове розслідування.
Навіть у найбільш вагомих аргументах на користь того, що участь прокурора у проведенні попереднього слідства не є перешкодою для дальшої участі у справі, є чимало слабких місць. Наприклад, В.М.Савицький визнає, що «від слідчого, якщо від виступатиме в суді, не можна чекати об'єктивності при підтриманні обвинувачення... Слідчий психологічно цілковито і міцно зв'язаний матеріалами попереднього слідства, і відступити від них у суді, спертися, як цього вимагає закон, на дані судового слідства він практично не взмозі».1 Цей автор правильно вважає, що «такі труднощі взагалі не виникають перед прокурором - державним обвинувачем, якщо він безпосередньо не наглядав за проведенням розслідування», проте далі пише: «...але навіть у тих випадках, коли прокурор брав участь у попередньому слідстві, давав вказівки слідчому, особисто виконував окремі слідчі дії, він набагато менше залежить від матеріалів попереднього слідства, ніж слідчий...».2 Отже, все ж таки залежить, хоча й «набагато менше». І як дорого часом коштує конкретному громадянинові оте «набагато менше».
Те, що при підтриманні державного обвинувачення порушується принцип об'єктивності, визнає і О.Б.Зозулинський. «Обвинувальний ухил, - пише він, - є не що інше, як перекручення функції обвинувачення, порушення принципу об'єктивності, яка, на жаль, ще трапляється у практиці».3 Проте, як видно з подальших міркувань, він вважає, що об'єктивності можна добитися самими закликами, без будь-яких змін законодавства. Така позиція є вельми переконливою.
На мою думку, назріла необхідність передбачити в законодавстві положення про те, що державне обвинувачення підтри-
' Див. Савицький В.М. Державне обвинувачення в суді. М., 1971, с.86-87.
2 Там же, с.87.
3 Див. Зозулинський О. Б. Завдання, повноваження, форми і методи діяльності державного обвинувача. Харків, 1983, с. 10.
117
мують особи, які не мають будь-якого відношення до розслідування кримінальних справ і не є безпосередніми підлеглими прокурора, котрий затверджує обвинувальний висновок. Можливий інший шлях вирішення цієї проблеми - звільнення прокурора від обов'язків затверджувати обвинувальний висновок і санкціонувати основні слідчі дії. В цьому разі розслідування кримінальних справ має закінчуватися складанням не обвинувального висновку, а постанови про направлення справи до суду.1
У ході судове-правової реформи необхідно реалізувати ідеї правосуддя, які напрацьовані і вистраждані практикою та наукою і які гарантували б право громадянина на вирішення його справи компетентним незалежним судом. Цій меті, безумовно, сприяло б і реформування державного обвинувачення.
Виходячи з теоретичних положень, безумовно, ідеальний варіант Кримінально-процесуального кодексу, коли у кожній справі буде виступати державний обвинувач. Однак практично для забезпечення цієї участі необхідно близько 3 тисяч прокурорів, це тоді, коли їх усього 6 тисяч в Україні. Звичайно, за таких штатних можливостей, враховуючи загальну скруту в державі, навряд чи це реально. На наш погляд, це стане можливим лише з розгляду певних категорій справ, де тяжкі злочини, щодо неповнолітніх, застосування виключної міри покарання тощо.
Суттєвого поліпшення потребує якість державного обвинувачення. На жаль, випускники вузів в загальних рисах уявляють собі цю цікаву і одночасно відповідальну діяльність прокурора. Тому необхідна більш предметна взаємодія представників науки з працівниками прокуратури у підготовці державних обвинувачів.
Для докорінного поліпшення якості підтримання державного обвинувачення, крім навчальних та організаційних заходів на рівні обласних прокурорів, потрібні деякі законодавчі зміни та більш конкретні вимоги щодо підготовки державних обвинувачів.
Реформування діючої правової системи слід проводити обережно. Незважаючи на те, що вона дійсно служила тоталітарному режимові, в її структурах є цілий ряд позитивних моментів, які слід вміло використати на службі нашій суверенній державі і її народові. Адже ми виходимо з того, що судові й прокурорські працівники спроможні виконати ті завдання, які стоять перед нашим суспільством.
'Див. Вернідубов І. В. Про деякі шляхи вдосконалення державного обвинувачення. Радянське право, 1990, № 5, с. 31-34.
118

Без сумніву, слід використовувати досвід зарубіжних країн, але ж у нас є й наші власні надбання, які витримали випробування часом. Ми повинні думати про те, щоб цей власний досвід використати з найбільшою віддачею для народу в питаннях будівництва правоохоронної системи.
Одним з кардинальних питань є
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "ефективних засобів удосконалення підготовки державних обвинувачів"
  1. II. СИСТЕМА ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
    ефективність роботи якого грунтується на підтримці Парламенту та Президента України. Він є відповідальний перед Президентом України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених у статтях 85 і 87 Конституції України. Концептуальною основою реформування уряду має бути законодавче визначення таких основоположних напрямів його діяльності, як: вироблення
  2. III. ОРГАНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ
    ефективної, стабільної та авторитетної державної служби. Основними цілями і завданнями державної служби як інституту української держави є: охорона конституційного устрою, створення умов для розвитку відкритого громадянського суспільства, захист прав та свобод людини і громадянина; забезпечення ефективної діяльності державних органів відповідно до їх повноважень і компетенції шляхом
  3. V. ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ РЕФОРМИ
    ефективний захист цих прав і свобод у випадках їх порушення. Під цим кутом зору, правове забезпечення адміністративної реформи має бути спрямоване на вирішення ряду, крім викладених вище, пріоритетних завдань. 1. Треба чітко законодавче унормувати порядок надання органа ми виконавчої влади державних (управлінських) послуг. Відповідні питання мають знайти своє закріплення у спеціальному
  4. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    ефективно діючий процесуальний механізм захисту прав і свобод людини в сфері виконавчої влади ще тільки має бути створений. Нагальні потреби подолання визначених недоліків адміністративного законодавства переважним чином обумовлюють і зміст інших конкретних напрямків сучасного розвитку і реформування адміністративного законодавства України. Глава 7. Оновлення змісту
  5. §1. Роль і місце прокуратури в державному механізмі
    ефективно працюючого механізму державного управління. Це неможливо без розвиненої теоретичної бази, якої бракує сьогодні при підготовці та застосуванні законів, правових актів центральних та місцевих органів державної виконавчої влади, що значною мірою позбавляє управлінську діяльність необхідної організуючої спрямованості, об'єднуючого та впорядковуючого потенціалу. У зв'язку з цим питання
  6. §1. Теоретичне визначення функцій прокуратури
    ефективності прокурорської діяльності, шляхи її підвищення. М.,1985, с.121. 31 Поєднання у прокурора функцій прокурорського нагляду за виконанням законів і участі в удосконаленні законодавства характеризує діяльність прокуратури як особливий вид державної влади. Прокуратура в цілому чи окремий її орган - це трудовий колектив, об'єднаний спільністю завдань для ефективного виконання певного виду
  7. 1. Визначте місце дисципліни в системі сучасного менеджменту організацій
    ефективності використання робітників). Між двома рівнями управління персоналом існує тісний взаємозв'язок: з однієї сторони, теорія виступає методологією конкретного аналізу і проектування, з іншої - дані прикладних досліджень складають базу для побудови гіпотез і розвитку теорії. Комплексний, інтегративний характер управління персоналом виявляється в структурі знань управління персоналом як
  8. Державна політика України у галузіохорони довкілля.
    ефективним засобом подолання екологічної кризи та забезпечення природоохоронної функції держави. Основні напрями втілюватимуться за допомогою системи екологічного права. Правовий механізм має надати основним напрямам чіткої цілеспрямованості, формальної визначеності, загальнообов'язковості, сприяти врегулюванню відносин у галузі екології, застосуванню превентивних, оперативних, стимулюючих і
  9. Поняття і особливості принципів екологічного права
    ефективне. Ігнорування або недооцінка цього фактора призводить до викривлень в екологічному праві. Треба вважати специфічним і те, що принципи екологічного, права забезпечують поєднання державного (владного) регулювання певних груп екологічних відносин і автономного (юридичної рівності) правового регулювання відповідних груп останніх, що характерно для екологічного права і відрізняє його від
  10. 8. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ "АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ"
    ефективності системи державної служби: Указ Президента від 11 лютого 2000 р. // Офіційний вісник Украї ни. - 2000. - № 7. - Ст. 263. 335. Про вдосконалення координаційної діяльності правоохорон них органів по боротьбі з корупцією та організованою 156 г к злочинністю: Указ Президента від 12 лютого 2000 р. // Офб- ційний вісник