Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоЦивільне право Росії → 
« Попередня Наступна »
Є. А . Суханов. Цивільне право: У 2 т. Том I Підручник / Відп. ред. проф. Е. А. Суханов. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Видавництво БЕК, 1998. -816с., 1998 - перейти до змісту підручника

4. Економічна передумова



Широке залучення виняткових прав на ідеальні продукти розумової праці в сферу товарно-грошових відносин, їх "товаризація", зростання їх комерційної цінності, обумовлює все більшим впливом, зокрема, науково-технічних досягнень на зростання продуктивності праці, формували уявлення про "купівлю-продаж" результатів інтелектуальної діяльності. А оскільки згідно з економічними уявленням про товарно-грошовому обміні продукт праці лише тоді набуває в процесі обміну властивості товару, коли його учасники протистоять один одному як власники, то й учасники "продажу" виняткових прав стали сприйматися як їх "інтелектуальні власники".
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 4. Економічна передумова "
  1. 2.« Так чи знаєте Ви, що таке Росія? »
    економічного і соціального розвитку, внутрішніх процесів, які зовнішні впливи могли лише кілька прискорити або сповільнити, але не скасувати. При цьому наголошується поліетнічність панівного шару народжується держави. З питання про походження назви Русь по раніше йдуть суперечки між прихильниками «скандинавської» і южнорусский гіпотез. Аналізуючи їх аргументацію, А. А. Горський
  2. 2.Крестьяне середньовіччя. Особливості положення і менталітету
    економічного примусу, форму організації державної влади. На думку Л.В. Мілова, кріпацтво в Росії було викликано потребами розвитку насамперед вотчини. Цю форму володіння він вважає не тільки найбільш сильною економічно, але й більш сприятливою в кінцевому рахунку для безпосереднього виробника. У концепції Л. В. Мілова, на наш погляд, привабливі два моменти:
  3. 1.Економіка і соціальна структура
    економічними укладами - Росія, Японія, Австрія, Балканські держави; - ешелон держав Азії, Африки, частково Латинської Америки, що опинилися до початку XX століття на положенні колоній і напівколоній великих держав. Для країн другого ешелону, в тому числі і Росії, характерний особливий тип капіталізму, становлення якого характеризується набагато пізнім початком (XVIII - середина XIX ст.) Слабо
  4. 4. Жовтень 1917 (питання методології)
    економічним і соціальним розвитком країни. Зроблений в кінці XIX - початку XX ривок (з 1861 по 1913 рр.. Обсяг промислового виробництва зріс у 12 разів) посилив розладнаність господарства, уг-лубілся розрив між укладами. До речі, радянські історики змінили погляд на проблему багатоукладності. Багатоукладність не розглядається тепер як особливість Росії і тим більше як джерело революції.
  5. 5. Громадянська війна. Політика «воєнного комунізму» (1917-1921 рр..)
    Економічній галузі. Ця політика призвела, мовляв, до розколу селянства, середня і заможна частина якого створила, а потім розширила масову базу білого руху. Так, нібито, більшовики привнесли «зверху» громадянську війну в село. На думку філософа А. Ципко і письменника В. Солоухина, насильство більшовиків проти селян було головною причиною громадянської війни. І хоча цей факт заперечувати
  6. 2. Індусгріалізація: здобутки та витрати
    економічної і політичної основою союз робітничого класу і селянства. Головною метою індустріалізації було завоювання економічної незалежності країни від світового капіталістичного господарства. Таке розуміння індустріалізації стало поступово затверджуватися з середини 50-х рр.. (З виходом в 1954 р. підручника політичної економії), але тема розвитку важкої промисловості (або однієї її
  7. 4. Становлення адміністративно-командної системи і режиму особистої влади І В. Сталіна
    економічних методів господарювання, від практики госпрозрахунку означав поворот до адміністративно-командних методів управління. «Штурмові методи» будівництва нового суспільства, методи «кавалерійської атаки» криються не тільки в теоретичних прорахунках керівництва, квапливості Сталіна, бажанні досягти висот соціалізму одним ефективним стрибком. Корінь допущених деформацій лежить в повному перекрученні
  8. 2. судоустройственних ПРИНЦИПИ АРБІТРАЖНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА
    економічної діяльності, віднесених до відання арбітражних судів, тільки арбітражний суд має право здійснювати правосуддя ( ст. 1 АПК). Сутність даного принципу полягає в наступному. Правосуддя як особливий процесуальний порядок розгляду справ судом забезпечено численними специфічними процесуальними гарантіями прав беруть участь у справі. Водночас вони є і гарантіями законного
  9. 3. АРБІТРАЖНА процесуальну правоздатність, АРБІТРАЖНА процесуальна дієздатність
    економічної діяльності, тому в рамках своєї компетенції він наділений відповідними повноваженнями діяти в певній ситуації способом, передбаченим процесуальним законом або іншим нормативним правовим актом; захист публічних інтересів є метою участі в процесі державних органів, органів місцевого самоврядування та інших органів, для чого вони також наділяються
  10. 2. судоустройственних прінціпиарбітражного процесуального права
    економічної діяльності, віднесених до відання арбітражних судів, тільки арбітражний суд вправі здійснювати правосуддя. Відповідно зі змістом ст. 118 Конституції РФ і ст. 1 Федерального конституційного закону «Про судову систему Російської Федерації» судова влада в Росії в сфері господарській юрисдикції (по справах, віднесених до відання арбітражних судів) може здійснюватися тільки