| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 3. Економічний і соціальний розвиток СРСР у середині 1950 - середині 1960-х р. |
||
|
Друга половина 50-х років була періодом самого динамічного у післявоєнний час розвитку Радянської держави. Середньорічний приріст промислового виробництва становив наприкінці 50-х років 10-12%, сільськогосподарського - 8%. Ці високі темпи зростання були досягнуті на основі екстенсивного. Промислове виробництво зростало головним чином за рахунок нового капітального будівництва, а також технічної реконструкції побудованих раніше заводів. Великі надії покладалися на розгортається в СРСР науково-технічну революцію. Великим успіхом на Всесвітній Брюссельської виставці користувалися представлені СРСР верстати з числовим програмним управлінням. У СРСР народилося і вперше було впроваджено одне з найзначніших винаходів століття в галузі металургії - технологія безперервного лиття заготовок. Створення швидкодіючих електронно-лічильних машин, досягнення промисловості полімерів, напівпровідників піднімали виробництво на новий рівень. У 1956 р. був затверджений Генеральний план електрифікації залізниць. У 1958 р. була розроблена рассчи-танная на 1 5 років програма розвитку газової промисловості. Постанова ЦК КПРС (травень 1958 р.) стимулювало розвиток хімічної промисловості. Історичним досягненням радянської науки і техніки з'явився пуск першої в світі Обнінської промислової АЕС потужністю в 5 тис. кВт. Великий резонанс у світі викликали спуск на воду в грудні 1957 першого атомного криголама «Ленін», виведення на орбіту першого ис-штучного супутника Землі (жовтень 1957 р.), пілотованого Ю. Гагаріним космічного корабля (12 квітня 1961 р.). Сміливим кроком з'явилася реорганізація управління промисловістю і транспортом, проведена в 1957 р. Відповідно до неї почався перехід від галузевого принципу управління через міністерства до управління за територіальним принципом на основі економічних адміністративних районів. На місце централізованих міністерств прийшли територіальні органи управління - ради народного господарства. Це дало певний ефект, дозволило розумніше витрачати кошти, скоротити дрібні дублювали один одного виробництва. Проте після кількох років роботи число раднаргоспів на місцях збільшувалася, що вело до роздування бюрократичного апарату, ускладнення управління та зниження ефективності. Створені в 1962 р. держкомітети за галузевим принципом, основне завдання яких полягала у впровадженні техніки, означали двовладдя в промисловості. На їх базі фактично відроджувалися колишні міністерства. Чи не поліпшило ситуацію і створення Вищої ради народного господарства СРСР (1963 р.). Централізація відроджувалася, і кількість управлінців у промисловості зростала. Підйом переживало сільське господарство. Він був забезпечений зрослими після вересневого (1953 р.) Пленуму ЦК КПРС капіталовкладеннями, поставками техніки та іншими заходами щодо організаційно-господарського зміцнення колгоспів. Велике значення надавалося освоєння цілинних і перелогових земель. У 1954 - 1958 р. в Казахстані, на Південному Уралі, в південних областях Сибіру, частково на Північному Кавказі було розорано майже 36 млн. га, що перевищувало посівну площу 9 європейських держав. У 1956 р. валовий збір зерна досяг рекордної за всі попередні 40 років цифри. Більше половини заготовленого державою хліба здали знову освоєні райони. Проте вже через кілька років почалися проблеми: верхній родючий шар грунту виявився занадто тонким і був зруйнований степовими вітрами. Почався падіж худоби. Витрати перестали окупатися, і освоєння цілини незабаром перестало приносити очікуваний прибуток. Невдалим виявилося і рішення 1958 про розформування МТС. Колгоспам не вистачало коштів, а ще більшою мірою механіків, які вміли ремонтувати техніку. Негативний результат дала і кукурудзяна епопея. Замість традиційних культур скрізь стали сіяти кукурудзу, в результаті різко скоротилося виробництво сільськогосподарської продукції. З 1 червня 1962 були підвищені ціни на ряд продовольчих товарів, що викликало хвилю народного обурені- Н. С. Хрущов поставив перед трудівниками села нездійсненне завдання - наздогнати і перегнати США з виробництва м'яса і молока на душу населення. Прагнення будь-яку ціну виконати це завдання підірвало продуктивні сили сільського господарства. На початку 60-х років став помітний спад не тільки сільськогосподарського, а й промислового виробництва. Наростала дефіцитність ринку, збільшилися черги за товарами і продовольством, у ряді районів були введені картки. Не дали ефекту та адміністративні реформи - ні створення Міністерства сільського господарства, ні поділ парторганізацій (на сільські та міські) не допомогли вирішити сільськогосподарські проблеми. У 1963 р. у великих містах з прилавків магазинів зник хліб. З цього року СРСР почав закуповувати зерно та іншу продукцію сільського господарства за кордоном. Підсумком численних адміністративних реформ стало повернення до колишньої системи централізованого бюрократичного управління, від якої хотілося піти. У ці роки в промисловості країни і на транспорті широко впроваджувалися технічні нововведення. У Радянському Союзі швидкими темпами розвивалися радіоелектронна, атомна, хімічна промисловість, приладобудування. Саме в ці роки в країні було створено ядерний і ракетний потенціал, запущений перший у світі супутник, а потім - космічний ко-рабль, здійснений перший політ людини в космос, побудовані перші атомні електростанції і морські атомні кораблі. Таким чином, високі темпи економічного розвитку забезпечувалися інтенсивним типом розширеного відтворення. На цьому етапі в країні була здійснена корінна перебудова паливного балансу: зріс видобуток нафти і газу, їх частка в загальному обсязі енергоресурсів підвищилася в три рази, з 19,7 до 60,2%. Для транспортування цих цінних видів палива були побудовані трубопроводи на далекі відстані найбільших діаметрів у світі з високою пропускною здатністю. Істотний розвиток отримав морський транспорт, по тоннажу якого Радянський Союз вийшов на п'яте місце у світі. Таке досягнення НТР, як винахід реактивного і турбогвинтового літаків, знайшло широке застосування в нашій країні - вся авіація була переведена на реактивне паливо, віз- задушливі лінії стали обслуговуватися високошвидкісними літаками, СРСР різко розширив мережу міжнародних авіаліній . У ці роки здійснювалася технічна реконструкція залізниць - вони переводилися на електровозну і тепловозну тяги. З 1958 р. в СРСР припинено випуск паровозів. Одержав розвиток автомобільний транспорт, збільшилися масштаби автодорожнього будівництва. Все це зумовило кардинальні зміни в структурі транспортної системи - у ній стали провідними прогресивні засоби пересування. У ці роки було зроблено суттєвий крок до підвищення рівня життя населення. Це знайшло вираження у законі про пенсії, у зниженні податків, у скасуванні оплати за навчання в середній школі і вузах, у введенні мінімальної гарантованої зарплати у сільськогосподарському виробництві, у підвищенні зарплати в інших галузях. Робочий день знову скорочувався до 6-7 годин. Робочий тиждень зменшувалася на 2 години. З 1958 р. скарбниця перестала брати з самотніх жінок податок за бездітність. Президія Верховної Ради СРСР скасувала взі-мание податку з холостяків, самотніх і малосімейних громадян, мали дітей. З кінця 50-х років почалася продаж товарів у кредит. У липні - листопаді 1964 р. була прийнято комплекс заходів щодо пенсійного забезпечення колгоспників. Підвищився рівень народної освіти. Створена мережа шкіл, технікумів, вузів дозволила сформувати хороший кадровий потенціал країни, що позитивно відбилося на розвитку науки, культури. Незважаючи на успіхи, досягнуті економікою СРСР, вантаж її проблем поступово наростав. Політика Хрущова на початку 60-х років стала викликати роздратування у все більшої кількості людей. Його реформаторська діяльність призвела до зниження життєвого рівня народу. Хрущов викликав злість у сталі-нистов, але своєю непослідовністю і шараханнями він наживав собі ворогів і серед колишніх союзників. Головна небезпека для Хрущова виходила від верхів партійно-державного апарату. Вони були налякані постійними реорганізаціями. Серед них і народилася ідея змови проти Хрущова. У жовтні 1964 р. Хрущов змушений був піти у відставку. Першим секретарем ЦК КПРС був обраний Л. І. Брежнєв. Но- вий лідер радянського суспільства прийшов до влади під гаслом «стабільності», яка дуже скоро перетворилася на «застій». |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " § 3. Економічний і соціальний розвиток СРСР у середині 1950 - середині 1960-х р. " |
||
|
||